Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності.

поділити текст на абзаци;

зазначити послідовність розташування думки;

вказати, як речення пов'язані між собою у тексті;

визначити в тексті мікротеми, чітко й стило їх сформувати.

 група слів, словосполучень та речень;

висловлювання, що складається з кількох речень;

група речень, об'єднаних темою та головною думкою;

кілька мікротем.

те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;

його зміст, те, про що в ньому розповідається;

 оцінка предмета чи явища;

 «відоме» і «нове».

 тип мовлення;

тему та головну думку тексту;

«відоме» та «нове»;

 стиль мовлення

те, чого текст навчає, що схвалює або засуджує;

його зміст, те, про що в ньому розповідається;

висновок, що робить автор;

головна мікротема.

в абзаці

в головній думці

в темі

в заголовку

дві частини: зачин і кінцівку

три частини: зачин, виклад (основну частину) та кінцівку

чотири частини: експозицію, зачин, основну частину, кінцівку

одну частину: виклад (основну частину)

Послідовний, ланцюговий

паралельний, перпендикулярний

послідовний, зворотній

послідовний, паралельний

паралельному зв′язку в тексті

послідовному

жодному з вказаних

у всіх вище названих

паралельному зв′язку речень в тексті

послідовному

жодному з вказаних

всіх вище названих

 опис;

розповідь;

роздум;

оцінка предмета або явища.

займенників, абзаців, іменників, теми;

 синонімів, власних назв, мікротем;

повторів «відомого» і «нового», прикметників, головної думки;

займенників, сполучників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів.