Тематичне оцінювання. Речення з однорідними членами

передають ставлення мовця до висловлюного;

називають того, до кого звертаються з мовленням;

відповідають на одне й те питання, відносяться до одного й того самого слова в реченні.

Чисте небо не боїться ні блискавки, ні грому.

Пахнув дід теплою землею й трохи млином.

Жінка була доволі огрядна, висока, русява.

Любив дід гарну бесіду і добре слово.

А я стаю багатшим і чистішим, радію сонцю, росам і траві.

Обабіч по схилах гір розсипалися отари кіз та овець.

Ні твої снів, ні твої дум нам не забути, рідний краю.

Укрившись тьмою, тротуари і асфальти сплять.

Уся вулиця співала та пританцьовувала.

Полетіла б я до тебе та крилець не маю.

Треба підкреслити підмети та присудки.

У лісі пахло листям, грибами та ожиною.

двокрапка;

тире;

кома;

Крапка з комою

І ридає рояль за стіною про далекі загублені дні.

З ротатим, ридаючи риком вітри орди хмар несуть.

З дому рано мене повела неспокійна епоха по тернистих дорогах важкого, складного життя.

Живеш, переймаєшся, на все реагуєш, а згодом озирнешся - уже й не згадаєш, що коли було й чи взагалі було?

Уранці ні світ, ні зоря я прибігла з гуртожитку на автобусну зупинку й цілих півгодини чекала на перший автобус .

У хаті не тільки дід з бабою, а й гостей повно: племінник з дружиною і двоє дрібних діточок.

Тато великий, сильний, мужній, найсильніший у світі - з ним нічого не може трапитися ...

Ніщо не мертве в вирі світовому ні курява планет ні сталагміт ні мумії прадавніх пірамід ні літери спліснявілого тому.

Тонкі брови русяві дрібні кучері на голові тонкий ніс рум'яні губи все дихало молодою парубочою красою.

На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав замерзлі руки чи до неба чи до людей.

В очі подізло різне зілля копитник і ракова шийка материнка і чорнобильгорицвіт і звіробій деревій і ромен усе це росло на землі по болотах і на воді.

...радо стрічають птахів навесні.

...це теж моя вітчизна, рідна сторона.

...високі тополі й тихе село стрічають мене

...золотий щоразу вражають своєю красою.

Ні спеа дня, ні бурі, ні морози, ніщо не вб'є любов мою живу.

Скрізь,- і в світлицях у Колодія, і на подвір'ї - сидить поза столами городова козацька старшина з запорожцями.

Сонце, і небо, і земля, і квіти - ніщо не затулить і не висвітлить творчість непроглядності.

Він бачив їх скрізь і в прозорій, дзвінкій хвилі, і на гарячому, блискучому на сонці камені.

завжди означенням;

завжди додатком;

тим самим членом речення, що й однорідні члени, до яких воно відноситься

словом, що не виконує жодної синтаксичної фіункції

У щастя людського два рівних є крила: троянди й виноград, красиве і корисне.

Завернув до нас якось один ранок, скаржився на серце, на задишку, на кволість.

Бабай опустив долі вологі очі й уперше в житті невміло, але щиро й лагідно обняв Чу.

З тих перших звуків я прочитувпв настрій лісу, угадувпв поведінку звіра, риби, комашні.