Тестові завдання до теми "Складнопідрядне речення"

Вода зникла,і старезний дідів човен поплив по траві, по квітучому садку, кружляючи поміж кущів порічок.

Помінялось місцем моє серце з сонцем, бо весна навколо, вітер і блакить.

Булькоче, пріє каша в казані, а клен русявий хилить ніжно віти, і йдуть в лугах, немов засмаглі діти,і поминулі, і прийдешні дні.

Я знову згадав ті хвилини, що душу п"янили мою.

Ця подоріж неждана, як грім на сніжній рівнині.

Коли мене на фронт ти проводжала, пучок конвалій ти мені дала.

Життя зриває дні мої, неначе вітер зриває листя.

Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі.

От і прощай літо, бо зима одразу впала на голову.

Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.

Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.

Дерево благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краю.

Молоді, чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на них ледве держались шапки.

Мене одразу ж потягло наперед, бо позаду, за головами дорослих, нічого не було видно.

Коли Соломія примостилась на плоті, Остап одіпхнувся од берега і тоді скочив.

Щасливий, чудесний край, де навіть вода могла приносити людині статки!

Треба зараз вертатися, поки вона недалеко одійшла і не забула дороги.

Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали.

Ходив чумак до голубого Дону, де давній предок умочив шолом.

А більший меншого тусає та ще й б"є, затим що сила є.

Дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустку з шиї.

Не встиг він повечеряти, як на їхньому подвір"ї загупотіли чобітьми хлопці та дівчата.

Хоч би хто і захотів мені повірити,навряд чи зважиться.

Вже коли почало сутеніти, мені здалося, що я почув далекий постріл.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.

Дарма що стояло тихе сонячне безвітря,- листя тріпотіло на деревах вздовж шляху.

Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.

Ледь почав з полів злітати сніг,я опинився в наймах.

Вівця вміє знайти собі поживу навіть там,де, здавалось би,нічого їстівного немає.

Поставив башту він на малиновій покрівлі, щоб увінчать себе у гордій тій будівлі.

Він бачив, що Оксана мучиться, і знав, що вона йому в цтому ніколи не признається.

Мені здавалося,що я вже випробував усе, що тільки можна було.

Потім, коли дим трохи витягло у відхилені двері,побачив на голій підлозі солдатів, які спали.

Я люблю, щоб сонце гріло,щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми.

Неприємно, коли п"явка впивається в жижку,чи коли гавкають на тебе чужі пси, або гуска сичить коло ніг і червоною дзюбкою скубе за штани.

Лесі теж кортіло вибігти, погратися з дітворою, з котрою через погану погоду давно не стрічалася, або просто стати і дивитись, як кружляють у повітрі легенькі зірчасті сніжинки.