ТИПИ РЕЧЕНЬ ЗА ХАРАКТЕРОМ ГРАМАТИЧНОЇ ОСНОВИ

У січні вночі панують сови і сичі.

Без охоти нема роботи.

Балаканням роботи не зробиш.

Без роботи не чекай доброти.

За битого двох небитих дають, та й то не беруть.

За один раз не зітнеш дерева враз

Не нагнувшись, гриба не знайдеш.

Листопад зимі ворота відчиняє. 

Краще добре робити, ніж гарно говорити.

Березень березовим віником зиму вимітає

На батозі далеко не поїдеш.

Пороби до поту, то й поїси в охоту

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Швидко робить, та переробляє довго.

Травень ліс прибирає, літо в гості закликає.

За одного вченого дають десять невчених. 

Людей питай, а свій розум май!

Розумну річ приємно й слухать.

У сусіда ума не позичиш.

Без діла слабіє сила.

І чорна нива білий хліб родить.

Поле працю любить.

Час - то гроші.

Із хати світа не оглянеш.

Квітневий день рік годує.

Що посієш, те й пожнеш.

У травні травиця як дівоча косиця.

Вересень — рум'янець року. 

Без праці жити — тільки небо коптити.

В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.

Одною рукою жни, а другою сій.

Маленька праця краща за велике безділля.

Вола в'яжуть мотузом, а чоловіка — словом.

Кожна пригода — до мудрості дорога.

Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.

Добрий початок — половина діла. 

Розумний ще з літа думає про зиму.

Гостре словечко коле сердечко.

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Працю плуга по борозні видно. 

Поети — вічні перехожі.

У високості — блакить.

Старі дуби, спасибі вам за осінь!

Мій перший вірш написаний в окопі. 

П'єм дикого ячменю буйний солод.

Струшую роси — свідків сходу сонця.

Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати.

Навколо буйний цвіт чорнобривців.