Українська мова. Загальна контрольна. 9 клас.

 «Цієї пісні я ще не чула, - сказала Аліна й запитала: – Хто написав?».

«Мова – це пісня душі, покладена на слова», - говорив Дмитро Білоус.

Як тут не згадати слова Павла Тичини: Мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною.

«Сідай, пане полковнику, - промовив чернець. – Прости мене сам і проси простити все наше славне товариство»

Мовили пращури: «Мудрість не в словах, а в діяннях».

Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, чи не думають вони заводити садок.

А я на кручу років чайкою злечу, посиджу і подумаю…

– Невже ти не хочеш швидше стати дорослим?! – здивувався Сергійко.

А: «П».

А: «П», - а.

«П, - а, - п».

«П», - а.

Упродовж геологічної історії земна кора то опускалася, то піднімалася.

До вечора іде, холонучи, теплінь і тулиться до каменя щокою.

У тому принадність слова, що воно має силу грому й ніжність трав.

Оркестр дощу над Моршином замовк, і ноти листям сохнуть на березі.

Ударив велетенський дзвін і від його громового рокоту затремтіли люди, дерева й земля.

Моя любов чолом сягала неба а Гриць ходив ногами по землі.

Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкує.

То дощ періщить, розливаючи калюжі то сонце райдугу малює до землі.

І ніч проминула і сон не приніс забуття.

На прибережнім сухопутті звиваються посірілі в’юни й вигинаються носаті щупаки.

Притулились журавлі до білокорої берези та й курличуть щось.

О котрій годині почнеться гра та хто братиме в ній участь?

Шумлять дощі по листю золотому і я на щось надіюся іще.

Мабуть, біля вирв синіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.

Що легко прийде, те важко піде.

Сидимо на камені, що колись обвалився в море.

Хто високо літає, той низько сідає.

Не забуваймо, що не хлібом єдиним живе людина.

однорідна

неоднорідна

послідовна