Узагальнення й систематизація вивченого. Мовні аспекти вивчення речення.

Між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав.

Чого ж ти журишся, ромашко, чого ти гнешся до землі?

По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу.

Самовар кипить, та нікому чай пить.

Два джмелі із самісінького ранку пораються коло квіток.

А тепер будемо вечеряти всі разом.

В розквітлих келихах тюльпанів ти дарував мені любов.

Понад берегом кошлатим сосни почали дрімати.

Гостям весело.

Зазвучала музика.

Ішов Кобзар до Києва.

Літо студене.

Пили водицю чисту, славили березу густолисту.

Дихаю найдорожчим у світі чистим степовим повітрям.

Піднімається в калюжах грозяна вода.

Нащо, вітре, ти голубиш в серці мрію золоту?

Пригнувшись до самої землі, друзі ясніше побачили обриси двох доріг.

Зло нічого не дає, крім зла.

Шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті.

Акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць.

Коли ми вийшли з машини, несподівано пішов дрібний дощ.

Квіти гарно ростуть, коли клумбу поливають теплою водою.

Ми побігли до озера на краю села, коли прокинулися вранці.

Щойно настав вечір, на небі з'явився повний місяць.