Відокремлені члени речення 1

На пагорбі станеш, окинеш простори - яка широчінь, далина, висота!

Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.

Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому

Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.

Знайшла в пилу золочену підкову — невизнаний старокозацький герб.

На пагорбі станеш, окинеш простори - яка широчінь, далина, висота!

Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.

Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому.

Знайшла в пилу золочену підкову — невизнаний старокозацький герб.

Не повертайся на круги своя, нічого це, крім болю, не приносить.

Не повертайся на круги своя, нічого це, крім болю, не приносить.

Знайшла в пилу золочену підкову — невизнаний старокозацький герб.

Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому.

На пагорбі станеш, окинеш простори - яка широчінь, далина, висота!

Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.

Жовте листя, на вітрах розвіяне, поховала у снігах зима.

Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому.

Знайшла в пилу золочену підкову — невизнаний старокозацький герб.

Душа, мов калина, росте і цвіте від тепла.

Не повертайся на круги своя, нічого це, крім болю, не приносить.

Натомившись од щоденних справ, я душею й тілом спочив на галяві.

Нема для мене раю, окрім раю у природі.

Обсипані пилом роси, підсніжники щемно запахли.

Чудовий піаніст, М. Лисенко, тонко передавав твори Шумана.

Люди, трави, дерева стають наче рідні брати

Натомившись од щоденних справ, я душею й тілом спочив на галяві.

Нема для мене раю, окрім раю у природі.

Обсипані пилом роси, підсніжники щемно запахли.

Чудовий піаніст, М. Лисенко, тонко передавав твори Шумана.

Люди, трави, дерева стають наче рідні брати

Натомившись од щоденних справ, я душею й тілом спочив на галяві.

Нема для мене раю, окрім раю у природі.

Обсипані пилом роси, підсніжники щемно запахли.

Чудовий піаніст, М. Лисенко, тонко передавав твори Шумана.

Люди, трави, дерева стають наче рідні брати

Натомившись од щоденних справ, я душею й тілом спочив на галяві.

Нема для мене раю, окрім раю у природі.

Обсипані пилом роси, підсніжники щемно запахли.

Чудовий піаніст, М. Лисенко, тонко передавав твори Шумана.

Люди, трави, дерева стають наче рідні брати

Гойдаючи утому на крилі, верталися додому журавлі. 

Ще не мороз, ще паморозь, іще трава пругка і соковита.

Суд? Окрім суду природи, я всі зневажаю суди.

Пригадаємо ці трави осінні і ці крони, налиті вітрами.

У мене гарне товариство — Шекспір, і Лєрмонтов, і Блок.

Гойдаючи утому на крилі, верталися додому журавлі. 

Ще не мороз, ще паморозь, іще трава пругка і соковита.

Суд? Окрім суду природи, я всі зневажаю суди.

Пригадаємо ці трави осінні і ці крони, налиті вітрами.

У мене гарне товариство — Шекспір, і Лєрмонтов, і Блок.

Гойдаючи утому на крилі, верталися додому журавлі. 

Ще не мороз, ще паморозь, іще трава пругка і соковита.

Суд? Окрім суду природи, я всі зневажаю суди.

Пригадаємо ці трави осінні і ці крони, налиті вітрами.

У мене гарне товариство — Шекспір, і Лєрмонтов, і Блок.

Гойдаючи утому на крилі, верталися додому журавлі. 

Ще не мороз, ще паморозь, іще трава пругка і соковита.

Суд? Окрім суду природи, я всі зневажаю суди.

Пригадаємо ці трави осінні і ці крони, налиті вітрами.

У мене гарне товариство — Шекспір, і Лєрмонтов, і Блок.