Відокремлені члени речення

указують на того, до кого звернено мовлення

виділяються за змістом та інтонаційно;

передають ставлення мовця до висловленого;

належать до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання.

комами;

комами або тире;

тире;

дужками.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.

Стоять налиті сонцем дні.

В небі чистім і прозорім сонце сяє.

А сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі

Ставок блищить на сонці неначе дзеркало вправлене в срібні рами закутані дорогою білою прозорою тканиною.

Чимало з написаного тоді на українську тему пішло в забуття, залишився ж передусім Гоголь.

Десь під самими хмарами струнким суворим строєм летіли, ледь чутно курликаючи, журавлі.

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

Засніжений ліс мовчазний, казковий тихенько дрімав у вечірню годину.

  Знесилившись, втомлена, вона миттю заснула.

 Тепле повітря, насичене запахами степу, приємно радувало душу.

Замріяна, співаю гімн життю.

і приємні спогади про веселе літо.

з його чарівністю і мрійливістю.

час роздумів та мрій.

загадковий і бентежний.

Так

Ні

У них одна граматична основа

У них дві граматичних основи

У них більше двох граматичних основ

Позитивну або негативну оцінку

Додаткове повідомлення або доповнюють основне твердження в реченні

Емоційне виділення в реченні

Привертають увагу співрозмовника або читача

Дні летять повні сонця й музики.

У яснім покрові в короні зір виходить ніч.

Стрункі білі берізки соромливо ховалися за дубами.

Мені дитино мила дорожча воля ніж зерно твоє!  

Стежка поросла травою губилася в житі.

Нас ждуть ніким не сходжені путі.

Небо покрите чорною пеленою здавалося грізним.

Одягнена у зелену одіж вона здавалася польовою русалкою.

А поза тином вибитим вітрами, жили шляхи і села і міста… 

На березі хвилястої Десни стояло місто оповите в сни.

А геній, виграний у кріпацтва в лотерею, стоїть у недосяжних висотах зорею.

Мені ще й досі берег сниться залитий сонячним вогнем.