Відокремлені члени речення

виділяються за змістом та інтонаційно

указують на того, до кого звернено мовлення

передають ставлення мовця до висловленого

відносяться до одного й того самого слова в реченні й відповідають на одне й те саме питання

комами

комами і тире

тире

дужками

Відокремленою прикладкою           

Відокремленим означенням

Відокремленою обставиною           

Відокремленим додатком

А пісня, наростаючи, пливла над берегом.       

Жінка йде поволі й трохи зігнувшись. 

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

І Оксану, мою зорю, що день божий умивали. 

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.   

Виснажені атаками й великими втратами, німці не витримали грізного натиску полку.    

Голубу сорочку в перехваті підперезано матер’яним поясом з китицями.

Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ.    

Стоять налиті сонцем дні.   

У блакитнім небі чистім і прозорім сонце сяє.       

А ясне сонце тепле і ласкаве спинило погляд на землі. 

підмет, присудок, обставина, додаток

додаток, означення, прикладка, обставина

підмет, присудок, означення, прикладка          

підмет, додаток, означення, обставина

Відокремленим означенням            

Відокремленою обставиною

Відокремленим додатком                     

Відокремленою прикладкою

Зачаровані подорожні сиділи й мовчали.       

Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав.  

В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі лани золотого жита та пшениці.  

А он старе Монастирище – колись козацькеє село. 

Нікого тут нема, крім мене й господині.  

Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні.   

Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. 

І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 

Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

Незважаючи на вітрець, робилося душно.

Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.   

У лісі, опріч мене, є ще хтось. 

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки.

Поснідавши, батько йшов на роботу.

Вмирав поет, залюблений у світ, вмирав поет, задивлений у море.

Деревця молоді, укриті білим пухом, тихенько сплять над Волгою в снігу... 

Сьогодні вранці, під час перерви, побачивши, що Кажан пішов у сад, Олег кинувся нагору, до його кімнати.

А я не знаю нічого ніжного, окрім берези.