Відокремлені додатки

вказують на того, до кого звернено мовлення;

відносяться до одного й того самого слова у реченні й відповідають на одне й те саме питання;

виділяються за змістом та інтонаційно;

передають ставлення мовця до висловленого, його оцінку.

головні члени;

головні й другорядні члени речення;

вставні конструкції;

другорядні члени речення.

Були тут старі й літні люди, та найбільше юрмилося молоді, особливо школярів. (І.Цюпа)

Цвіли троянди, променів напившись.(Д.Луценко)

Нагаздував, як кішка, за плугом ходячи. (Народна творчість)

Час, моя пісне, у світ погуляти,розправити крильця, пошарпані горем.(Леся Українка)

Не будемо вживать ми зброї іншої, пріч слова.(В.Самійленко)

Ні птиць, ні людей, опріч ясної зірки в високості.(А.Малишко)

Знайшов Сковорода нову гармонію, в якій, замість любові, щось інше звучало.(П.Тичина)

Моє коріння тут, у цій землі.(А.Матвійчук)

Крім осіннього цього смеркання, що нам треба іще, друже мій?(І.Жиленко)

Крім осіннього цього смеркання що нам треба іще, друже мій?(І.Жиленко)

Крім осіннього цього смеркання, що нам треба іще, друже мій. (І.Жиленко)

Крім осіннього цього смеркання, що нам треба іще друже мій?(І.Жиленко)