Відокремлені члени речення

Одні сиділи на буреломі інші слухали стоячи

Чорна качка тримається на воді розпластавшись

Бійці пересуваються катакомбами згорбившись.

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол

Із вирію летять курличучи ключі.

Пожадливо втягуючи в себе повітря, Семен подався додому.

В'їжджаючи на широке подвір'я, на гостей очікував пишний прийом.

Розпихаючи соснове віття, старезний дуб ріс угору до могутнього сонця.

Повернувшись додому, Андрій цілком віддався своїй роботі.

Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини, до міста Канева.

 Край шляху, в долинці, догорає вогнище.

Мабуть, лише тут і зосталася така неполохана чистота.

Пройшовши галявину, мандрівники зупинилися.

Перед лицем колон височіли темні гори, сягаючи верховинами зірок

У хліві, крім ластів’ячого гнізда під кроквою, нічого не було.

У хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, із сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та сумними очима.

Краса душі, краса любові – найвища на землі краса.

Урочисто вишикувалася проспектами зелена варта каштанів – почесна варта весни.

Треба, мабуть, мерщій брати ноги в руки.

Життя – не дим і не омана.

 Квітів було багато-багато – синіх, червоних, оранжевих.

Зима – важка пора для птахів.

Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти на далекій полонині.

Ось вони, рідні озера та луки, в синім добрі солов'їних ночей.

Причаївшись у малині за смородиною, я слухав бабиних молитов, як заворожений .

Важке від зерна, низько хилилося до землі колосся.

Ми піднімалися порослою густим лісом горою.

Налякані пронизливим криком, дівчата прокинулися.

Щасливі та задоволені ми поверталися зі змагань.

Трава, окроплена росою, переливалася на сонці.

У кімнату ллється повітря, напоєне пахощами літнього саду.

Усю зиму підіймалися води Дніпра, заливаючи плавні, озера.

І ми, поети атомного віку, останні трубадури на землі

Солов’ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна.

Хороша в зірок мова, багата та ясна.

Дзвінкий гук ударився об близьку гору, вкриту лісом і розсипався довкола.

Ось видніє стіжок сіна,залишений лісником для диких тварин.

Зворушений, розчулений, повертаюся із села додому.

Причаївшись у малині, малий слухав наростаючий шум вітру.

Жайворонки затихаючи сідають на землю.

Старі верби стоять похнюпившись.

 Засипаючи ще чув як дрібно в шибку стукав дощ.

Усяка пташечка радіючи співала.

Ми мовчки стояли, милуючись зоряним небом.

Дівчата йшли дорогою, наспівуючи веселу пісню.

 Повернувшись додому, він повністю віддався своєму захопленню – читанню.

Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає море.

В'їжджаючи на широке подвір'я, на гостей очікував пишний прийом.

Минаючи наш двір, вози глухо й тоскно поскрипували.

Розподіливши завдання, ми повинні домагатися чіткого їх виконання.

Знайшовши помилку в тексті, виправте її червоним чорнилом.

Вузька дорога потяглася вгору між глинистими крутосхилами вкритими чагарником.

Місячним сяйвом залиті мріють сади.

Хліба змиті дощем яскраво зеленіли.

У відкриті вікна машини вривалося напоєне пахощами рідної землі повітря.