відокремлені додатки

На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя майже доросле. (О.Копиленко.)

Учися чистоти і простоти і стоптуючи килим золотий забудь про вежі темної гордині. (М. Рильський.)

Всі крім поранених підвелись і присунулись до нього (О. Довженко). 

Старий зараз ніякої роботи не визнає окрім пасіки. (М. Стельмах.)

У кутку під божницею за­мість стола стояла вузесенька примостка на чотирьох пат­лах, убитих в землю (Панас Мирний).

 Усі за винятком Бойчука здивовано дивилися на шкіпера. (М. Трублаїні.)

Солов'ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько)

Малий, сиджу біля вікна і всього боюсь. (Є. Гуцало)

На світі все знайдеш,  крім рідної матері. (Народна творчість)

Особливе місце в літературі для дітей займає поезія окрема для наймолодших читачів (В. Бичко).

Сікач незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги дуже прудко бігає. 

Розгойдане море вже брудне й темне наскакувало на берег і покривало скелі. 

Дай більше сміху ніж плачу.

Зло нічого не дає крім зла (М.Луків)

Замість квітів біля школи посадили декоративні кущі.

Усі прийшли в школу, за винятком Миколи який захворів і залишився вдома.

Усі прийшли в школу, за винятком Миколи, який захворів і залишився вдома.

Усі прийшли в школу, за винятком, Миколи який захворів і залишився вдома.

І ніхто того не чув не знав не бачив опріч Марка маленького (Т.Шевченко)

Зло нічого не дає крім зла умій прощати, як прощає мати (М.Луків).

Замість свічки палахкотіло сонце (І.Драч).

Старий зараз ніякої роботи не визнає, окрім пасіки. (М. Стельмах.)

Старий Дніпро, розливши плесо сиве, ген-ген в спокійнім мареві дріма (Б.Дегтярьов).

Крізь дощі пройшов трамвай, од холоду горбатий (І.Жиленко).

Яскравобарвні осінні квіти використовувались замість кольорового панно.

Я перебралась до дочки, бо і в мене теж нема родини окрім дочки-єдиниці (Н.-Левицький)

Усередині крім сторінок тексту є титулка

Ні

Так

Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого, повітря в розквітлому гіллі саду (Марко Вовчок);

Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря, в розквітлому гіллі саду (Марко Вовчок);

Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітлому гіллі саду (Марко Вовчок);

 Наперекір огню і смерті, полки незборені і вперті боям виходили навстріч. (М. Упеник.)

Пахне грибами й ме­дом, вогкістю пахне тією, що, опріч назви осінь, немає імені їй (М. Рильський).

Море синє, аж чорне, тільки білою піною б 'є об берег (М. Коцюбинський)