Відокремлені уточнювальні члени речення

Чому? навіщо? коли? і под.

Незважаючи на що? за якої умови? і под.

Як? Яким способом? Якою мірою? і под.

А де саме? а коли саме? а як саме? а хто саме? і под.

Сергій, побачивши друзів, радісно вигукнув.

Стежечка повела їх угору, між піщані кучугури.

Люблю всі пори року, крім осені.

На відміну від брата, Максим був жадібний.

Межи високими вербами дзюрчить струмочок, і за струмком в'ється на гору стежка.

Під самими вікнами почувся гомін чужих голосів.

Сонця на землі не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими.

Їхали понад десять діб.

Неподалік, за верболозом біля мольберта стояв молодий довговолосий чоловік.

Там на горі біла хата із бабиного літа.

Вони жили далеко за Розкатом.

Книжки за старих часів продавалися перш за все в друкарнях.

Я дуже хочу, щоб у провулках дощ не йшов, а як у Львові кажуть падав...

Ну а ви я бачу здружилися.

Ніч була гаряча жнив'яна.

Сьогодні на щастя буде сонячно.

Проміння блиснуло недалеко за річкою.

Книжки за старих часів тобто в сімнадцятому столітті продавалися перш за все в друкарнях.

Тут на березі зеленім ллються пахощі чудові.

За містом аж за двадцять кілометрів від нього спалахнула пожежа.

Незвична музика біла безголоса, тремтить, біліє на одній ноті.

Долинка вишита сонцем пускає їм в очі веселі сліпучі зайчики.

В заволоченому хмарами небі не вгледіти жодної зірки.

А він іде високий посивілий на схід, на захід поле огляда.

Гордій Байда як колишній офіцер розумівся на військовій справі.

Я виїхав в Одесу і влаштувався на кінофабрику як режисер.

Козак Бобренко на ім'я Григорій єдиний син достойної вдови.

Сергій Іванович наш колишній директор уже відпочиває на пенсії.