Вставні слова

 Безперечно, безсумнівно, звичайно, природно

Як завжди, як відомо, бувало, як правило

Власне, правда, щоправда, на жаль

По-перше, наприклад, до речі

 На щастя, мабуть, видно, до слова

Як відомо, навпаки, наприклад, звичайно

Власне, очевидно, щоправда, до слова

Можливо, здається, видно, мабуть

Виражають почуття мовця

Указують на послідовність викладу

Вказують на спосіб оформлення думок

Указують на джерело повідомлення

виступають додатками.

не виступають членами речення.

виступають присудками.

виступають означеннями.

навіть

може

мабуть

уявіть

Наш тренер ... Дніпро перепливти.

Кожен ... мріяти про велике.

... весна вже настала?

... орел здійнятись вище хмар?

 Навіть медуза знає заздалегідь, що буде буря на морі (В.Сабунаєв).

Старі дуби спасибі вам за осінь (Л.Костенко).

Хоч на чверть кроку проте попереду (С.Журахович).

Звичайно дорога нам теж не килимами була встелена (О.Гончар).

Я принаймні знаю правила поведінки в громадських місцях.

 Бали хризантем проводять як правило наприкінці листопада.

Хлопці про наші плани на це літо навіть не здогадувалися.

Інколи найщиріша правда здається такою неправдоподібною.

Щось в душі немовби обірвалось.

Йому навіть докоряли.

Зустріч принаймні відбулася.

Мабуть над усе до загину треба віри людині в людину.

Чужа душа то кажуть темний ліс

Без сумніву і ми не в тім’я биті.

Отже червень починаються канікули!

На диво птахи ще не відлітали у вирій

Та що ви, хлопцi! 

Він виконував відповідальне секретне доручення. 

 Усі навколо нас: і дорослі, і малі — затамували подих. 

Навiть, i не думайте вiдмовлятися. 

Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

 Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь – звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

Широкі промені вдарялись об кам’яні плити, курилися золотим димом, від чого здавалося що все тут пливе, рухається, злітає в просторі.