Звертання. Вставні слова.

 Діти, не повинні відповідати образою на образу!

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, опустіться. тихі зорі,    синові під вії.

Привіт тобі, Сонце! Привіт тобі, Воле, від серця мого і народу! 

Встаньмо, люди! Згуртуймось! Не будемо спати! Ворога покараємо, позбудемось ката!

Ні, не сумуй поете безталанний що ти малий поміж людьми незнаний! Знов озвись друже!

Мово Велична молитво наша... То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не пускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби.

 Україно моя моя люба Вкраїно чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? Багата будь ти земле наша нене! Люблю твоє поритеє чоло! 

Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий! Багато ти батьку у море носив козацької крові.

Пороги, пороженьки, маленькі й великі, тесані і рублені, святі й священні, з дому дитя викликайте, на вулицю до людей виводьте, ніг не збивайте, очі бережіть.

Котися ж і грими, о слово, зроджене священним непокоєм. 

 Ой і зійди, зійди ти, зіронька вечірняя, ой вийди, вийди, вийди, дівчинонько моя вірная.

Ой куди ви, голубоньки, та й полетите?

Прости мені мій батечку що я наробила! Прости мені мій голубе  мій соколе милий!

 Серце моє! Не плач  Катерино  не показуй людям сльози, терпи до загину! 

Не плач сину моє лихо! Що буде то й буде. Піду дальше – більш ходила… А може, й зустріну; оддам тебе мій голубе а сама загину.

Що весілля доню моя? А де ж твоя пара? Не вертайся дитя моє з далекого краю…

Як свідчить літопис колись тут був підступно вбитий київський князь Аскольд.

Митько Чубатий так звали вантажника, що стояв поруч глянув на неї.

Далеко-далеко те знають хіба що лелеки розкидала доля кептарики і сіряки.

На мою думку такого наказу виконувати не слід.

Ніжність, наприклад, описати математично не можна. 

Ось так і люди. Часом, вони, може, й незугарні з себе, але кожна людина має своє квітування...

На жаль, правда твоя, бідолашна моя, люба моя Міло!

Пам’ятається, один з льотчиків розповідав, що він може пролетіти через океан.

Між нами кажучи, словом, ніде правди діти, зверніть увагу, вірите, на його думку, знаєте, уявіть собі

Нарешті, отже, таким чином, значить, виявляється, виходить, до речі, наприклад, як завжди.

Мовляв, на мою думку, як мені здається, за свідченням, як відомо, як зазначено

 Вибачте, прошу вас, дозвольте, даруйте на слові, майте на увазі, до речі

 Мудрість пращурів, досвід віків, досягнення наукової думки, шедеври творчості. моральні, заповіді батьків : усе береже в собі рідна мова.

Поширені в селах прізвища : Отаманенки, Хорунжі, Кошові, Козаченки, Вернигори, Вернидуби, Запорожці — говорять самі за себе.  

Високе небо слало на землю тихі шуми : то шелест вітру то сюрчання пташиних зграй.

Широкі й безмежні лани, степові дороги, тихий гай, садок вишневий, коло хати, кручі Дніпра-Славути --- все так і просилося на полотно.