Вступний тест НВК "Софія"

Мене так ранили неуцтво і байдужість! (Л. Забашта)

Іду в життя розлоге, незахмарене… (Н. Гнатюк).

В енциклопедіях можна знайти десятки імен, причетних до реалізації процесів телебачення (З журналу).

Була весна весела, щедра, мила (Леся Українка).

милувати око;

дякувати Миколу;

суперечити істині;

навчатися мови.

має граматичну основу;

виражає повідомлення, питання, спонукання

має граматичну будову;

не виражає завершеної думки.

  Оголосили перерву (Олесь Гончар).

Село. Веселі хати (О. Довженко).

Соломії сьогодні щастило (М. Коцюбинський).

Люблю пісні мойого краю (М. Рильський).

Чи тільки терни на шляху знайду, чи стріну, може, де і квіт барвистий (Леся Українка).

Я, правда, ніколи не вважав оригінальність самоціллю (М. Рильський).

Хоч, правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію (І. Ле).

На жаль, у нас не прийнято писати культурних історій міста (В. Шевчук).

Кожна людина свято береже у своїй пам’яті все, що супроводить її з дитинства і рідну хату і батьківський поріг і своє місто чи село (І. Цюпа).

Старі верби кущі лози тихий надбережний очерет усе яскраво відбивалося у воді (А. Шиян).

Були там різні дерева і дуби широкочолі і липи запашні й тремтячі осики (Олена Пчілка).

Український степ по-своєму чарівний і величний (І. Цюпа).

означено-особове;

безособове;

неозначено-особове;

узагальнено-особове.

українська мова, прийшла вчасно, прочитати книгу;

між заняттями, наголошений склад, тихо заспівати;

починається урок, довгий хвіст, улітку відпочивати;

батько і мати, переказувати текст, на поверхні.

волога земля, сукня без рукавів, чудово відпочити;

встати вранці, розповіла казку, слухати лекцію;

виїхав рано, перебіг дорогу, серйозно поставитися;

слухати пісню, розповідь товариша, нахилитися над річкою.

двоскладне неповне;

односкладне безособове

односкладне неозначено-особове;

односкладне означено-особове.

День/у/день, в/ночі, віч/на/віч

Ось/де, будь/коли, казна/де

На/дворі, до/долу, у/двох

По шляху біжать жваві струмочки… (С. Васильченко).

Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко).

Рання осінь листя золотить (Л. Костенко).

Відчуває щирість сонця голубий прозорий день (С. Фомін).