ЗНО 2021. МОВА 9 варіант

Правильно написано всі слова в рядку

НЕПРАВИЛЬНО утворено форму дієприкметника в рядку

Лексичну помилку допущено в рядку

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

На другий склад падає наголос у слові

Спільнокореневим до слова око є

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Незважаючи на не/щастя, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї не/пересічної художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та не/повторну природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі не/бачений ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…

Окремо в тексті треба писати сполуку слів -

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Незважаючи на не/щастя, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї не/пересічної художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та не/повторну природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі не/бачений ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…

Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Прочитайте текст і виконайте завдання.

(1) Незважаючи на не/щастя, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї не/пересічної художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та не/повторну природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі не/бачений ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…

Простим є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання 7–10.

(1) Незважаючи на не/щастя, розчарування, насмішки односельців, брак освіти, роботи цієї не/пересічної художниці стали справжніми зразками декоративно-прикладного мистецтва. (2) Узявши на озброєння тексти пісень, казок і легенд та не/повторну природу рідної України, Катерина Білокур відтворила досі не/бачений ніким світ, що був частиною її […]. (3) Коли вона малювала ніщо не заважало їй фантазувати: жовтогарячий колір перетікав у коричневий, змішувався з усіма відтінками зеленого, синього, червоного, фіолетового… (4) На полотні художниці вдавалося поєднувати рослини у фантастичні композиції, у яких одна квітка могла бути весняною, а інша – геть літньою…

Замість пропуску в другому реченні можна поставити всі слова, ОКРІМ

Літеру В треба писати на місці пропуску в рядку

Звук [т] треба вимовляти на місці пропуску в усіх словах рядка

Без знака м’якшення на місці пропуску треба писати всі слова в рядку

Правильними відповідями на запитання «Котра година?» будуть усі, ОКРІМ

Двокрапку треба ставити в реченні (розділові знаки пропущено)

Помилку у творенні форми ступеня порівняння прикметника допущено в реченні

Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива

Літеру І треба писати на місці пропуску в усіх словах у рядку

НЕПРАВИЛЬНО розставлено розділові знаки при прямій мові в реченні

Граматично правильне речення можна утворити, якщо до фрагмента Мандруючи Олешківськими пісками, … додати

Прочитайте речення (цифра позначає попередній розділовий знак).

Барви київських мозаїк –(1) це одне з тих див,(2) яке захоплювало і,(3) мабуть,(4) ніколи не перестане захоплювати всіх,(5) хто по-справжньому цінує прекрасне,(6) не розгублене у віках мистецтво,(7) але ж тут майстерність не лише в кольорах…

НЕПРАВИЛЬНИМ є обґрунтування вживання розділових знаків, запропоноване в рядку

Прочитайте фрагмент тексту, у якому пропущено окремі слова. Керівника гуртка Олексія … повідомили про те, що за півтора … занять група учнів … орієнтуватися … Правильним є варіант послідовного заповнення пропусків

Обидва слова, наведені в дужках, за змістом можливі в реченні

Увідповідніть фразеологізм із його значенням.

Фразеологізм                   Значення

1 поливати брудом        А бути у відчаї

2 варити воду                  Б лементувати

3 топтати ряст                 В жити

4 вити вовком                 Г ганьбити

Д знущатися

З’ясуйте, яким членом речення є виділені слова (цифра позначає наступне слово).

(1)Звичай (2)плести навесні вінки (3)з давніх-давен (4)поширений у багатьох народів світу.

1            А підмет

2            Б присудок

3            В означення

4            Г додаток

Д обставина

Доберіть приклад до кожного типу складного речення.

Тип складного речення                 

1 складносурядне          

2 складнопідрядне        

3 безсполучникове        

4 складне з різними видами зв’язку                

Приклад речення

А Людський мозок утворюють дві півкулі, кожна з цих половин має свої функції.

Б Ліва півкуля відповідає за логіку й мову (думає), а права пов’язана з інтуїцією та творчою уявою.

В Саме уява є джерелом нескінченного потоку ідей та óбразів, що потім розвиваються.

Г Уява оперує óбразами, і саме цей дар люди не використовують, а ті, які навчилися це робити, сприймають світ творчо.

Д Отже, використайте уяву, цей дар природи, для досягнення успіху, для зміни світу на краще, для позитивного погляду на життя.

Доберіть приклад до кожного типу односкладного речення.

Тип односкладного речення        Приклад речення

1 означено-особове                       А Нам з підлістю довічно треба битись…

2 неозначено-особове                  Б Надія на добро ніколи не зникає…

3 безособове                                     В Від нас чекають відкриттів і звершень!

4 називне                                          Г Ох, спалах почуттів, давно забутий…

Д Шукай в очах поета любові й доброти!

З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).

(1)Нині важко й уявити, що відносно недавно – (2)якихось сорок (3)років тому – чи не головним засобом духовного порозуміння в молодіжному середовищі була не рок-музика, а (4)таки поезія.

1            А іменник

2            Б числівник

3            В займенник

4            Г прислівник

Д частка

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Життя Роберта Бейден-Павелла свідчить про те, що

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Найближчим за змістом до головного положення скаутського Закону (рядки 20–22) є судження: Скаут – це людина …

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Із тексту зрозуміло, що Роберт Бейден-Павелл передусім мав на меті виховання молоді

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Роберт Бейден-Павелл назвав своє життя найщасливішим передусім тому, що

«Я мав найщасливіше життя…»

(1–3) Понад сто років тому в Англії лорд Роберт Бейден-Павелл започаткував скаутський рух, або скаутинг, що швидко поширився серед молоді всього світу та успішно існує й нині.

(4–8) Бейден-Павелл народився в Лондоні, у дитячі та юнацькі роки багато часу перебував на природі й любив ігри просто неба. Ніколи не сидів на одному місці, разом зі своїми братами та друзями шукав пригод: плавав на шлюпках, ночував у наметах і готував їжу на вогнищі. Він не був відмінником, але успішно склав іспити до військового училища, а після його закінчення служив у кавалерійському полку.

(9–12) Активна діяльність Бейден-Павелла під час англо-бурської війни уславила його як національного героя Англії. Та попри успішну кар’єру військового Роберта приваблювала робота з молоддю, він прагнув допомагати їй ставати сильною, витривалою, чесною, свідомою.

(13–22) Повернувшись до Англії, Бейден-Павелл вирішив провести експеримент з утілення своїх ідей у життя. У 1907 році він зібрав двадцять юнаків на острові Браунсі. Це були діти його родичів, друзів, різні за походженням, статками та вихованням. У таборі просто неба хлопці мали пройти суворий вишкіл, навчитися надавати допомогу, виявляти товариські якості, бути зорганізованими й відповідальними. Щоб виховати в собі необхідні риси, вони виконували різні завдання: в’язали вузли, училися розпалювати вогнище за допомогою одного сірника, щодня брали участь у спортивних іграх і змагалися. Браунсі став історичним для майбутньої організації, адже саме тут виникла ідея створення скаутського Закону, у якому головним стало таке положення: скаут чистий думкою, словом і вчинком.

(23–28) У таборі вперше з’явилися елементи скаутської форми: кожен патруль мав прапор із зображенням свого звіра. Готуючись до патрулювання, юнаки зав’язували на плечах вовняні вузли різних кольорів: «вовки» – блакитні, «леви» – жовті тощо. На грудях у хлопців був знак чистоти – трилиста лілія. Після проходження випробувань скаут отримував свисток із написом «Будь напоготові!», а досягнувши більших результатів, – хустку кольору хакі.

(29–36) Експеримент із виховання підлітків Бейден-Павелл описав у щоденнику, а в 1908 році з’явилася книга «Скаутинг для хлопців». Багато подорожуючи світом, Бейден-Павелл усіляко сприяв поширенню своєї ідеї, що згодом постала як неполітичний рух на підтримку фізичного, розумового й духовного розвитку юнаків і на виховання з них відданих громадян своєї країни. У 1920 році в Лондоні відбулася перша міжнародна зустріч-фестиваль, на церемонії відкриття якої Роберта Бейден-Павелла було проголошено Головним Скаутом Світу. У всіх країнах, де поширений скаутинг, його засновника лагідно називають Бі-Пі.

(37–39) Спочатку це був рух лише для хлопців, але пізніше дружина Бі-Пі леді Олав зорганізувала подібний також для дівчат і стала відомою як його всесвітня керівниця.

(40–43) У 1941 році Роберт Бейден-Павелл помер, проживши два чудових життя: життя солдата й життя людини, яка створила нову реальність – світ братерства та єдності скаутського руху. У листі до юнацтва, відомому як «Останнє слово Головного Скаута Світу», він написав:

(44–48) «У мене було найщасливіше життя, хочу, щоб кожен із вас також цього досягнув. Вірю, що ми прийшли в цей чудовий світ, аби радіти й насолоджуватися. Ці почуття не залежать ані від багатства, ані від успіху в кар’єрі, ані від потурання своїм забаганкам. Перший крок до них – зробити себе здоровим і сильним, поки ти ще юний, щоб, коли станеш дорослим, бути щасливим і корисним суспільству.

(49–51) Вивчення природи покаже вам, що цей світ сповнений краси й чудес. Тож дивіться на світлий бік речей, а не на похмурий. Будьте задоволені тим, що ви маєте, і користуйтеся цим якнайкраще.

(52–54) Та справжній спосіб досягнення щастя – це дарувати його іншим. Намагайтеся зробити цей світ ліпшим, ніж ви його побачили, щоб отримати задоволення від того, що не змарнували часу, а зробили найкраще з того, що могли».

За матеріалами Інтернет-джерел

Початком скаутингу треба вважати