Звертання

Третя година п‘ять хвилин

шістнадцять двадцять сім

Чверть по дев‘ятій

За двадцять восьма

П‘ятистам сімдесятьом шістьом

П‘ятистах сімдесяти шести

П‘ятистами сімдесятьома шістьма

П‘ятьмастами сімдесятьма шістьома

  напів…ідчинений, письмен…ий, бездон…ий, воз…’єднання

  недото́ркан…ий, нездо́лан…ий, в…ібрати, зацікавлен…ий

  незлі́чен…ий, невпізнан…ий, напоєн…ий, без…аперечний

 без…оряний, над…зьобок, олов’ян…ий, під…ашок.

 збіж…я, свин…я, твердин…я, стат…ею

спросон…я, навчан…я, перел…ю, Іл…івна

бадил..я, подвір…я, суд…ею, стат…ей

 попідвікон…ю. спересерд...я, затиш…я, свіжіст…ю

варіанти відповідей

ожеледиця, призидент, привілеї, притендент

непримеренний, оцинкований, роздивлятися, технічний

 галерея, аристократичний, десертація, періг;

терплячий, зберегти, немилосердний , президент.

Стояла друга половина літа, коли наш загін вирушив у похід.

Калина – одвічний символ України.

За мною і мати ступила у двір.

Тихий сон стуляє вії, розігнавши давні мрії.

 Впевненість або невпевненість у повідомленні

 Почуття (емоційна оцінка повідомлюваного)

  Ввічливість для активізації бесіди

 Вказівку на джерело повідомлення

 Любі друзі, в труді творіть красу життя.

 Словом, як постелиш – так і виспишся.

 Дідусь посміхнувся і сказав, що за одного вченого дають десять невчених.

 Нам пощастило, пожежу погасили швидко.

повагу                                

докір

іронію

милування

Іван Франко, як відомо, знав чотирнадцять європейських мов.

Довженко-оповідач, здається мені, перевершував Довженка-

       художника.

Хлопець я молодий і, на думку багатьох дівчат, навіть,

       симпатичний.

Вже, сказати правду, і я немолода, але ж і дячиха красуня — нічого

       сказати!

Ви знаєте як липа шелестить у місячні весняні ночі?

Благослови мене у світ без тебе заборони і думать і страждать,

Ми славим в одах вогнище святе та всіх пускать до нього ще нам рано.

Ти вседержителю в небі на морі і суші день мій грядущий і сущий благослови.

Годі вам гурт ворогів і прихильних марні слова промовлять.

Літня ніч спокусниця зрадлива крилом одним пів світу обняла.

Старі дуби спасибі вам за осінь за відлітання радості і птиць.

Рука в руці — і музика жива спинися мить зіграй сонату вічну.