Звертання

Сестрицю, Інно, чайко, дядьку, хлопче.

Королево, село, коромисло, Славо, Мирослав.

Андрію, женче, козаче, їжаче, жінко, учителю.

Пісне, вітре, доле, Дніпре, братику, місяченьку.

Поле, Ілле, поезіє, друже, куме, весна.

Сергію, Марино, калина, жуче, зима.

О поле, річко, узлісся зелене! Ви в серці у мене...

О незвичайна, чародійна мово, хоч пронеслася молодість громово, твій звук у мене в серці не затих.

О Львове, батьку мій камінний, знаю, як мучила тебе страшна жада в бою, коли напасницька орда топтала й роздирала Русь безкраю.

За все тобі спасибі, низький уклін о земле, наш уклін! 

Розцвітай, ти веснонько, красна, духом творчості все онови.

Благословенні, сліди, не змиті вічності дощами мандрівника Сковороди.

Розвійтеся з вітром, листочки, зів'ялі розвійтесь як тихе зітхання!

Україно! Ти, моя молитво! 

Та ти мене дубе, отінив, як хмара.

Розкажи ж тепер Степане, про свою недолю.

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько - колюче терня?

Привітай же, моя ненько моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину.

Називному відмінку

Родовому відмінку

Орудному відмінку

Кличному відмінку

Хай милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, у праці мирній.

Хай милі, друзі, вам щастить у дружбі вірній, у праці мирній.

Хай, милі друзі вам щастить у дружбі вірній, у праці мирній.

Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, у праці мирній.

є головним членом речення

є другорядним членом речення

не є членом речення

будь – яким членом речення