Тести на уроках математики - контроль і діагностика досягнень учнів
Основні цілі і задачі сучасної освіти вказують на необхідність впровадження розвивального навчання, яке сьогодні знайшло широке застосування. Основа його реалізації – способи організації відповідних дидактичних матеріалів.
Процес навчання математиці не може бути ефективним без постійного оберненого зв’язку «учень – вчитель», який дає вчителю інформацію про рівень засвоєння навчального матеріалу, про знання, вміння і навички учнів, про труднощі, що виникають в них. Контроль дозволяє вчителю здійснити обернений зв’язок і використати його для того, щоб з’ясувати, чи досягнута мета навчання чи ні.
В умовах сучасної школи, коли велика увага приділяється діагностиці і моніторингу знань та вмінь, контролю досягнень рівня обов’язкових результатів навчання, коли державна підсумкова атестація за курс повної загальної середньої освіти проводиться у формі ЗНО, необхідно в навчальний процес упроваджувати такі форми контролю, які дозволять передбачити перевірку досягнення кожним учнем рівня обов’язкової математичної підготовки, глибину сформованості навчальних вмінь, , вміння застосовувати отриманні знання в ситуаціях, які відрізняються від обов’язкових результатів навчання.
Однією з таких форм контролю є тестування. Тому існує об’єктивна необхідність проведення тестування з математики для контролю знань в 5 – 11 класах с метою, щоб кожен учні були знайомі з даною формою контролю, успішно могли б тренуватися і готуватися до тестування. Тому однією із задач вчителя математики є впровадження тестової технології в навчальний процес та її використання на уроках математики, тому що в майбутньому ЗНО з цього предмета стане обов’язковим.
Для застосування тестової технології, яка орієнтована на навчання та розвиток мислення учнів, необхідно використати ряд вимог методичного характеру до конструюванню системи тестових завдань, які будуть відповідати функціям розвивального навчання:
Аналіз роботи математиків та особистого досвіду використання тестів у навчальному процесі показують, що систематичний облік знань з застосуванням тестової технології у поєднанні з традиційними формами контролю значно активізує розумову діяльність учнів, підвищує культуру логічних перетворень та письмових розрахунків.
Контроль навчальних досягнень учнів - це найважливіший компонент практичної діяльності педагога, що дозволяє виявляти досягнення та недоліки методів навчання, встановлювати взаємозв'язки між планованими, реалізованими та досягнутими рівнями освіти, оцінити досягнення учня, виявити пробіли в знаннях та уміннях учня і багато іншого.
Останнім часом замість традиційного поняття «контроль» все частіше стали використовувати поняття «моніторинг».
Моніторинг - це регулярне відстеження якості поглинання знань та умінь у навчальному процесі.
Тест - в загальному сенсі - це коротке стандартизоване випробування, направлене на отримання в стиснутому періоді часу найбільш істотної інформації про ознаки даного конкретного об'єкту з метою встановлення у нього наявності або ступеня виразності певного властивості або якості.
Щодо питання методики використання тестів для контролю результатів навчання школярів необхідно пам'ятати про основні функції перевірки та оцінки результатів навчання. Виділимо серед них:
Особливість навчання рішенню тестових завдань полягає в тому, що всі отримані учнями знання і навички повинні бути добре засвоєні і відпрацьовані ще до їх застосування на практиці. Основна мета контролю знань і умінь полягає у виявленні досягнень, успіхів учнів; у вказівці шляхів вдосконалення, поглиблення знань, умінь, з тим, щоб створювалися умови для подальшого включення школярів в активну творчу діяльність.
Така система включає тести наступних видів (в залежності від призначення):
• Базові тести.
• Діагностичні тести.
• Тематичні тести.
• Підсумкові тести.
Проведення базових, діагностичних і тематичних тестів дозволяє здійснювати проектування просування учня з рівня на рівень на основі об'єктивних показників (результатів тестування) з метою підготовки його до підсумкового тестування як формі зовнішнього контролю.
Вимоги до завдань у тестовій формі:
• стислість;
• технологічність;
• правильність форми;
• коректність змісту
• логічна форма висловлювання;
• однаковість правил оцінки відповідей;
• наявність певного місця для відповідей;
• правильність розташування елементів завдання;
• однаковість інструкції для усіх студентів;
• адекватність інструкції формою і змістом завдання.
Виділимо два типи тестів:
• закриті: де є готові відповіді: вибрати з 2, 3, 4 наданих альтернативних відповідей, встановлення істинності, хибності, відповідності, встановлення послідовності.
• відкриті: які не мають готових відповідей, їх треба конструювати, самостійно доповнити, закінчити, скласти.
Тестові завдання для учнів 5-11 класів можуть бути завданнями як закритого, так і відкритого типу всіх видів. Тести на уроках математики мають цілий ряд позитивних характеристик, що дозволяють:
• враховувати індивідуальні особливості учнів в ході перевірки результатів навчання;
• перевірити якість засвоєння учнями теоретичного і практичного матеріалу;
оживити процес навчання, вводячи не тільки нову для учнів форму контролю, а й різні види тестів;
• заощадити навчальний час, витрачений на опитування, і особистий час вчителя, що йде на перевірку результатів виконаної роботи;
• забезпечити оперативність перевірки виконаної роботи.
Система таких робіт дозволяє своєчасно виявляти проблеми в освоєнні знань у кожного учня і вчасно проводити корекцію його ускладнень.
Складність складання цих робіт полягає в штучному видаленні окремих операцій, що входять до складу певних способів дій або понять.
Наприклад, для того, щоб перевірити, як учень 6 класу опанував поняттям «пропорція», необхідно виконати завдання, які перевіряють рівень засвоєння трьох операцій, що входять в це поняття:
а) вміти з математичних виразів вибирати відносини;
б) вміти знаходити відносини величин і їх порівнювати;
в) вміти з рівних відносин величин складати пропорцію.
Тому в результаті використання тестової технології вдається: повніше розкрити індивідуальні здібності учнів; підвищити зацікавленість учнів і захопленість предметом; навчити учнів бути більш впевненими в собі; навчити учнів намагатися використовувати отримані знання в різних ситуаціях; підвищити якість знань учнів.