ПУНКТОГРАМИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ ТА ДІАЛОЗІ. СПОСОБИ ЦИТУВАННЯ
Варіант 1
А за змістом та інтонаційно; Б за змістом;
В за допомогою сполучників; Г за допомогою розділових знаків.
А чуже мовлення, передане довільно;
Б чуже мовлення, передане дослівно;
В слова, які вказують, кому належить гучне мовлення;
Г чуже мовлення, передане не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлення.
А усередині прямої мови; Б немає слів автора;
В перед прямою мовою; Г після прямої мови.
А «Ніщо так не красить людину, як натхнення», - подумала Ярославна.
Б «Васильку, а йди сюди» - гукнув з подвір’я батько.
В «Голубчику, рятуй!» - тут простогнала Щука.
Г «Чого ти журишся?» – вона спитала тихо.
А репліка діалогу; Б непряма мова;
Б цитата; В пряма мова.
А одиниця мовознавчої науки;
Б невласне пряма мова;
В дослівний (точний) уривок з чийого-небудь тексту або висловлювання, що служить для підтвердження чи пояснення певної думки;
Г пряма мова.
А Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.
Б Рая у свою чергу спитала про щастя.
В Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.
Г Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.
А пишеться без лапок; Б береться в лапки;
В пишеться в дужках; Г виділяється як пряма мова.
А А: «П(?!)». Б «П(?!)» - а.
В «П», - а. Г «П», - а, - «П».
А Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.
Б Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова – це дух народу.
В Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».
Г З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».
А «Шкода, - буркнув Степан і ніяково додав. – Тоді я залишу йому записку».
Б «Ось тобі, Данилку, і степовий турецький сльоз», - сказав прадід і нахилився до квітки.
В Перекладав я, а потім думаю собі: «Чого я перекладаю, кому ж можу фейлетони писати!»
Г «Рано ти, - каже батько, - закінчив науку. Доведеться ще вчить, а в мене без тебе вже дванадцятеро».
Д «Гарна каблучка, - каже Кирило Тур. – Ще й сагайдак із стрілою на печаті вирізано».
Точно передає зміст діалогу речення
А Тетяна наполягає на тому, що білі квіти красивіші за жовті.
Б Тетяна радить купити інші квіти, бо не любить жовті тюльпани.
В Олег засмутився, що купив квіти, які можуть образити його кохану.
Г Засмучена сестра через ревнощі кепкує з братового подарунка коханій.
Д Світлана радить купити інші квіти через негативну символіку жовтих тюльпанів.
ПУНКТОГРАМИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ ТА ДІАЛОЗІ. СПОСОБИ ЦИТУВАННЯ
Варіант 2
А кома; Б лапки, тире, двокрапка; В тире; Г крапка з комою.
А чуже мовлення, передане довільно;
Б чуже мовлення, передане дослівно;
В слова, які вказують, кому належить гучне мовлення;
Г чуже мовлення, передане не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлення.
А усередині прямої мови; Б немає слів автора;
В після прямої мови; Г перед прямою мовою.
А Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»
Б Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».
В Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».
Г І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»
А пряма мова; Б діалог;
В непряма мова; Г цитата.
А речення, що вказує на манеру вести розмову;
Б речення, що вказує на опис ситуацій мовлення.
В речення, що вказує, кому належить пряма мова;
Г речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше.
А Іван Цюпа писав, що доброта – це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
Б На думку Івана Цюпи, доброта - це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
В Доброта, згідно з думкою Івана Цюпи, - це найбільше досягнення людини, прекрасне і свята.
Г Іван Цюпа писав, доброта – це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.
А пишеться у дужках; Б береться в лапки;
В не береться в лапки; Г пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире
А пишеться з нового рядка;
Б пишеться з нового рядка і береться в лапки;
В пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;
Г пишеться без лапок і без дужок.
А Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив».
Б Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
В Правильно гооврять, що «Хліб – усьому голова».
Г Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).
А «Ступінь деградації цього суспільства ти не можеш зміряти, ти не термометр, - сказала дружина, - Заспокойся».
Б «Мені – каже, піднявши голову Шрам. – Я був би баба, а не козак, коли б заплакав од свого лиха».
В Карпо вхопив матір за плечі, придушив з усієї сили до хліва й крикнув, як несамовитий: «Нате, їжте мене, або я вас з’їм!»
Г «Я без тями люблю вас, - шепнув він. – Ви особлива, ви якась чудова».
Д Я заплющую очі і, як самець напровесні, захлинаюсь і шепочу: «Кому потрібно знати деталі моїх переживань?»
А – Як то? За свого невірного гнилого кабана та ви взяли нашого коня! – репетувала Мотря, піднявши лице вгору.
Б – То ваш кінь гнилий та червивий, а не наш кабан, - кричала Мелашка з-за бабиних плечей.
В – Ще й та обзивається! Мовчала б уже та не гавкала, - кричала Мотря до Мелашки.
Г – Принеси лишень три карбованці, а ні, піду у волость, - обізвалась Мелашка. – тебе позивати.
Д – Ще й вона піде у волость! Втри передніше віскривого носа та тоді підеш у волость, - кричала Мотря.