Тести з навчальної дисципліни «Страхування»
Відокремлений структурний підрозділ «Машинобудівний фаховий коледж
Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара»
ТЕСТИ
з навчальної дисципліни «СТРАХУВАННЯ»
Розробник:
Андрєєв Віталій Олександрович,
доктор філософії,
викладач економічних дисциплін
ЦК управління та адміністрування
Дніпро 2024
Тестові завдання
з навчАльної дисципліни «Страхування»
Тема 1. Сутність, принципи і класифікація страхування
Систему економічних відносин вторинного страхування, за якої страховик передає частину своєї відповідальності іншому страховикові, називають:
а) співстрахуванням;
б) перестрахуванням;
в) контрибуцією;
г) суброгацією.
2. Страхове поле – це:
а) фактична кількість укладених договорів або застрахованих об’єктів;
б) зобов’язання страховика здійснити страхову виплату страхувальникові з огляду на наслідки страхового випадку;
в) максимальна кількість об’єктів страхування (майнових об’єктів або громадян), які потенційно можуть бути застрахованими;
г) нагромадження й витрачання грошових та інших ресурсів для здійснення заходів із попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних із ними витрат.
3. Співстрахування та перестрахування забезпечують:
а) збалансування страхового портфеля;
б) фінансову стабільність страхових операцій;
в) рентабельність страхових операцій;
г) усі відповіді правильні.
4. Об’єктивною причиною необхідності страхового захисту в усіх сферах діяльності людини є:
а) ймовірні ризики;
б) ймовірні природні лиха;
в) ймовірні техногенні аварії;
г) усі відповіді правильні.
5. Суть фінансової превенції полягає в:
а) спрямуванні частини страхових премій на фінансування превентивних заходів;
б) передбачені застережень чинним законодавством або договорами про страхування;
в) передаванні за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику;
г) концентрації й використанні коштів, необхідних для розподілу між усіма страхувальниками збитків.
6. У якій формі виникли перші страхові компанії:
а) товариств взаємного страхування;
б) приватних страхових товариств;
в) акціонерних страхових товариств;
г) державних страхових компаній.
7. Економічна сутність страхування полягає у:
а) формуванні страховиком коштом внесків страхувальників страхового фонду, призначеного для здійснення страхових виплат у разі настання страхових випадків;
б) випадковому характері настання страхових подій і нерівномірності можливого збитку;
в) солідарній розкладці можливого збитку між зацікавленими особами;
г) фінансуванні витрат на боротьбу і страховими подіями та здійснення запобіжних заходів, спрямованих на зменшення ризику.
8. Першим виник такий різновид страхування:
а) страхування від вогню;
б) страхування морських суден;
в) страхування ритуальних витрат;
г) страхування вантажів.
9. Функції страхування:
а) ризикова, заощаджувальна, контролювальна, превентивна;
б) ризикова, заощаджувальна, створення та використання страхових резервів;
в) ризикова, заощаджувальна, контролювальна, інвестиційна, превентивна;
г) ризикова, заощаджувальна, створення й використання страхових резервів, превентивна, інвестиційна.
10. Принципом страхування є:
а) суброгація;
б) перестрахування та співстрахування;
в) наявність страхового інтересу;
г) усі відповіді правильні.
11. Страхувальниками можуть бути:
а) юридичні та фізичні особи, які уклали договори страхування;
б) юридичні особи й дієздатні громадяни, які уклали договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України;
в) фізичні та юридичні особи, треті особи й набувачі;
г) дієздатні фізичні особи.
12. Страховою сумою є визначена договором або законодавством грошова сума, відповідно з якої встановлюють:
а) розміри страхового внеску;
б) розміри страхової виплати;
в) розміри франшизи;
г) усі відповіді правильні.
13. Функція накопичення страхової суми характерна для таких видів страхування:
а) довгострокового страхування життя;
б) страхування дітей від нещасних випадків;
в) страхування кредитних ризиків;
г) страхування майна.
14. Під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування розмір страхової суми визначає:
а) страховик;
б) страхувальник;
в) страховик і страхувальник;
г) орган державного страхового нагляду.
15. Страхова сума – це:
а) грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату в разі настання страхового випадку;
б) грошова сума, виплачувана страховиком відповідно до умов договору страхування в разі настання страхового випадку;
в) сума, не виплачувана страховиком згідно з укладеним договором страхування;
г) страхова виплата страховика в межах страхової суми за договорами майнового страхування й страхування відповідальності в разі настання страхового випадку.
16. Страхова сума може бути встановленою:
а) за окремим страховим випадком;
б) за групою страхових випадків;
в) за договором страхування в цілому;
г) усі відповіді правильні.
17. Страхове відшкодування – це:
а) грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату в разі настання страхового випадку;
б) грошова сума, виплачувана страховиком відповідно до умов договору страхування в разі настання страхового випадку;
в) сума, не виплачувана страховиком згідно з укладеним договором страхування;
г) страхова виплата, виплачувана страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування й страхування відповідальності в разі настання страхового випадку.
18. Страховий ризик – це:
а) ймовірна подія або сукупність подій, на випадок яких здійснюють страхування;
б) ризик, що базується на праві власності або володіння тим чи іншим майном;
в) потенційна можливість настання стихійного лиха, нещасних та інших непередбачуваних випадків, що призводять до збитків;
г) нагромадження й витрачання грошових та інших ресурсів для здійснення заходів із попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних із ними витрат.
19. Характеристиками ризику є:
а) ймовірність;
б) спустошливість;
в) розповсюдженість і джерела виникнення;
г) усі відповіді правильні.
20. Право контрибуції застосовують:
а) якщо один і той самий предмет стає об’єктом страхування більше ніж один раз;
б) якщо є право власності або володіння тим чи іншим майном;
в) якщо в настанні страхового випадку є третя винна особа й із неї стягують збиток;
г) усі відповіді правильні.
21. Страхування класифікують за такими ознаками:
а) економічними;
б) юридичними;
в) історичними;
г) усі відповіді правильні.
22. Галуззю страхування є:
а) особисте страхування;
б) обов’язкове страхування;
в) добровільне страхування;
г) державне страхування.
23. За формою проведення страхування поділяють на:
а) індивідуальне й колективне;
б) майнове, особове та страхування відповідальності;
в) обов’язкове й добровільне;
г) короткострокове та довгострокове.
24. Розмір страхового відшкодування залежить від:
а) системи страхування;
б) принципів страхування;
в) функцій страхування;
г) форми страхування.
25. Якщо відшкодування дорівнює ціні нового майна відповідного виду, це страхування за:
а) системою першого ризику;
б) відновною вартістю;
в) системою пропорційної відповідальності;
г) дійсною вартістю.
26. Особове страхування поділяють на:
а) дві підгалузі;
б) три підгалузі;
в) чотири підгалузі;
г) поділу немає.
27. Види страхування, що належать до страхування відповідальності, мають:
а) комплексний характер;
б) індивідуальний характер;
в) змішаний характер;
г) усі відповіді правильні.
28. Основним критерієм виділення галузей страхування є:
а) відмінності в страхових ризиках;
б) відмінності в обсягах страхового забезпечення;
в) відмінності в об’єктах страхування;
г) усі відповіді правильні.
29. Право на здійснення обов’язкових видів страхування може одержати:
а) будь-який страховик, якщо він має відповідну ліцензію;
б) страховик зі страхування життя, якщо він має відповідну ліцензію;
в) страховик, який займається ризиковими видами страхування й має відповідну ліцензію;
г) будь-які страховики, якщо вони внесені до Державного реєстру.
30. Майнові інтереси, пов’язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди фізичній особі або її майну, а також шкоди, завданої юридичній особі, є об’єктом:
а) особового страхування;
б) майнового страхування;
в) страхування відповідальності;
г) перестрахування.
31. Добровільними видами страхування є:
а) медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);
б) страхування повітряного транспорту;
в) страхування кредитів;
г) усі відповіді правильні.
32. Класифікація страхування, що передбачає виокремлення етапів розвитку страхування – це:
а) класифікація за історичними ознаками;
б) класифікація за економічними ознаками;
в) натуральна класифікація;
г) штучна класифікація.
33. До підгалузей особистого страхування не належить:
а) страхування життя;
б) страхування від нещасних випадків;
в) страхування відповідальності;
г) медичне страхування.
34. Страхування, пов’язане з володінням, користуванням і розпоряджанням майном, – це:
а) особисте страхування;
б) майнове страхування;
в) страхування відповідальності;
г) медичне страхування.
35. Страхова компанія, створена промисловим або комерційним підприємством для покриття власних ризиків, – це:
а) кептивна компанія;
б) моторне бюро;
в) актуарне товариство;
г) брокерська фірма.
36. Яка підгалузь особового страхування передбачає відповідальність у разі смерті застрахованого, постійного втрачання застрахованим здоров’я та тимчасової непрацездатності:
а) медичне страхування;
б) страхування життя;
в) страхування від нещасних випадків;
г) страхування на випадок хвороби?
37. Для здійснення обов’язкового страхування порядок і правила проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів установлює:
а) Президент України;
б) Верховна Рада України;
в) Кабінет Міністрів України;
г) Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг України.
38. Страхування життя об’єднує:
а) короткострокові види особового страхування;
б) середньострокові види особового страхування;
в) довгострокові види особового страхування;
г) усі відповіді правильні.
39. Страхування за системою першого ризику передбачає:
а) виплату відшкодування відповідно розміру збитків;
б) виплату відшкодування в межах страхової суми;
в) виплату відшкодування відповідно до розміру ціни нового майна;
г) виплату відшкодування за відновною вартістю.
40. За обов’язкового страхування в законодавчих актах передбачено:
а) перелік об’єктів, що підлягають страхуванню;
б) перелік страхових подій і максимальні страхові тарифи:
в) страхові суми й рівень страхового забезпечення;
в) усі відповіді правильні.
Відповіді на тести:
1. б), 2. в), 3. г), 4. г), 5. а), 6. а), 7. а), 8. б), 9. в), 10. в), 11. б), 12. б), 13. а), 14. в), 15. а), 16. г), 17. б), 18. а), 19. г), 20. в), 21. г), 22. а), 23. а), 24. а), 25. б), 26. б), 27. а), 28. г), 29. г), 30. в), 31. г), 32. а), 33. в), 34. б), 35. а), 36. б), 37. в), 38. в), 39. б), 40. в).
Тема 2. Державне регулювання страхової діяльності
1. У якому році в Україні ухвалено перший базовий законодавчий акт, що забезпечив системне правове регулювання страхової діяльності:
а) 1991;
б) 1993;
в) 1992;
г) 1994?
2. Який розділ Закону України «Про страхування» визначає принципи державного нагляду за страховою діяльністю:
а) перший;
б) другий;
в) третій;
г) четвертий.
3. Дорадчий орган, який діє на громадських засадах, беручи участь в обговоренні проєктів документів, розроблених і/або розглянутих Уповноваженим органом, – це:
а) Моторне страхове бюро;
б) Ліга страховиків;
в) Консультаційно-експертна рада;
г) Вища атестаційна комісія.
4. За якого страхування держава відповідає за зобов’язаннями страховика:
а) за страхування майна;
б) за особистого страхування;
в) за обов’язкового страхування;
г) за страхування відповідальності?
5. Які із зазначених функцій покладено на орган нагляду за страховою діяльністю:
а) реєстрацію страхових договорів, за якими частину ризиків передають на перестрахування нерезидентам;
б) контроль за платоспроможністю страховиків;
в) визначення мінімального розміру статутного фонду для страховиків;
г) опрацювання страхових тарифів?
6. Компетенція органу нагляду за страховою діяльністю щодо правил страхування:
а) реєстрація;
б) затвердження;
в) перевірка й зауваження по суті, аж до відхилення;
г) доповнення або скорочення.
7. Чи може посадова особа органу нагляду, яка працює в регіоні, зупинити дію ліцензії на здійснення страхової діяльності:
а) може за погодженням із правоохоронними органами;
б) ні;
в) може після письмового попередження;
г) може за погодженням із місцевим органом самоврядування?
8. У якому році ухвалили Закон України «Про страхування»:
а) 1997;
б) 1995;
в) 1996;
г) 1994?
9. Страхування відповідальності власників транспортних засобів передбачає створення:
а) Моторного страхового бюро;
б) страхового пулу;
в) страхового представництва;
г) страхової філії.
10. Установлення обов’язкового для виконання графіка здійснення розрахунків зі страхувальниками передбачає:
а) санацію страховика;
б) реорганізацію страховика;
в) виділення філії страховика;
г) створення представництва страховика.
11. За вимогами національного законодавства страхова компанія повинна розраховувати:
а) норматив запасу платоспроможності;
б) норматив резервування;
в) регулятивний капітал;
г) усі відповіді правильні.
12. До функцій Уповноваженого органу страхового нагляду не належить:
а) ведення державного реєстру страхових брокерів;
б) організація конференцій зі страхування;
в) видача ліцензій зі страхування;
г) розроблення правил страхування з окремих видів страхування.
13. До форм державного нагляду за діяльністю страховиків належать:
а) стратегічна;
б) тактична;
в) статистична;
г) обов’язкова.
14. За якої умови призначають примусову санацію страховика:
а) недосягнення визначеного законом розміру статутного фонду;
б) невиконання зобов’язань перед страхувальниками протягом 6 місяців;
в) настання інших випадків, передбачених законодавством;
г) усі відповіді правильні.
15. Реорганізація страховика передбачає:
а) злиття страховиків;
б) приєднання;
в) поділ;
г) усі відповіді правильні.
16. Система державного регулювання страхової діяльності за типом може бути:
а) ліберальною;
б) авторитарною;
в) змішаною;
г) усі відповіді правильні.
17. Система страхового права містить у собі:
а) фінансове право;
б) цивільне право;
в) міжнародне право;
г) усі відповіді правильні.
18. Передавальний баланс – це:
а) баланс страховика, наданий до органу нагляду для перевірки;
б) баланс страховика, переданий органам статистичного спостереження України;
в) баланс страховика, що приєднується;
г) баланс страховика, що ліквідується.
19. Примусова санація страховика передбачає:
а) проведення комплексної перевірки стану страховика;
б) призначення управляючої особи;
в) установлення графіку розрахунків зі страхувальниками;
г) усі відповіді правильні.
20. Уповноважений орган страхового нагляду має право:
а) отримувати від страховиків звітність;
б) проводити перевірки діяльності страховиків;
в) надавати розпорядження страховикам щодо усунення недоліків у їх діяльності;
г) усі відповіді правильні.
Відповіді на тести:
1. в), 2. б), 3. в), 4. в), 5. б), 6. б), 7. б), 8. в), 9. а), 10. а), 11. г), 12. б), 13. г), 14. в), 15. г), 16. в), 17. г), 18. г), 19. г), 20. г).
Тема 3. Страхові ризики та їх оцінювання
1. Методика розрахунку страхового тарифу й страхових платежів методом аналогій передбачає:
а) вибір економічних показників для оцінювання співставлення об’єктів, які розглядаються;
б) розрахунок відносних показників для оцінювання середніх значень і вибір бази для розрахунку тарифу;
в) розрахунок страхового тарифу й страхових платежів;
г) усі відповіді правильні.
2. Якщо наслідок випадкової події завжди альтернативний – збитки або їх відсутність, то йдеться про:
а) спекулятивні ризики;
б) чисті ризики;
в) майнові ризики;
г) усі відповіді правильні.
3. Тарифна ставка є:
а) адекватним грошовим вираженням зобов’язань страховика за укладеними договорами страхування;
б) вираженням ціни страхової послуги;
в) достатньою для покриття всіх витрат страховика та забезпечення певного рівня прибутковості;
г) усі відповіді правильні.
4. До ризиків, пов’язаних з обслуговуванням страхових договорів, не належить ризик:
а) андерайтингу;
б) неефективного перестрахування;
в) репутації;
г) управління страховим портфелем.
5. Під ризиком у діяльності будь-яких суб’єктів господарювання розуміють:
а) ідею про невизначеність, тобто невпевненість щодо майбутнього;
б) різні ступені ризику;
в) невпевненість у результаті кожної конкретної ситуації;
г) усі відповіді правильні.
6. Середні тарифні ставки застосовують, якщо:
а) страховика не цікавлять індивідуальні особливості об’єкта, що підлягають страхуванню;
б) страховик не має достатньої інформації про рівень ризику;
в) страховик не має достатньої інформації про особливості об’єктів страхового портфеля;
г) усі відповіді правильні.
7. Визначити страховий внесок страхувальника, якщо застраховано 100 об’єктів, страхова сума кожного з яких 500 тис. грн, а ймовірність настання страхового випадку 0,01:
а) 1 грн зі 100 грн страхової суми;
б) 5 грн зі 100 грн страхової суми;
в) 10 грн зі 100 грн страхової суми;
г) 50 к. зі 100 грн страхової суми.
8. Функції андерайтингу не передбачають:
а) оцінювання ризиків;
б) ідентифікацію ризиків;
в) визначення умов страхування;
г) формування прибуткового страхового портфеля.
9. Процес андерайтингу не передбачає етапу:
а) оцінювання ризиків;
б) визначення строків, умов і розмірів страхового покриття;
в) розрахунку розміру страхової премії;
г) фінансування ризиків.
10. Нетто-ставка менша за брутто-ставку на розмір:
а) навантаження;
б) ризикової надбавки;
в) прибутку;
г) видатків на ведення справи.
11. Ризик військових дій належить до групи:
а) форс-мажорних ризиків;
б) політичних ризиків;
в) ризиків відповідальності;
г) майнових ризиків.
12. Компонент змісту економічного ризику:
а) випадкові події;
б) збитки, завдані через випадкові події;
в) додаткова вигода, одержана внаслідок випадкових подій;
г) імовірність настання випадкових подій.
13. Ризикова надбавка входить до складу:
а) навантаження;
б) страхового фонду;
в) нетто-ставки;
г) основної частини тарифу.
14. До складу навантаження не входять:
а) оплата праці працівників;
б) витрати на рекламу;
в) адміністративно-господарські витрати;
г) страхові резерви.
15. Оцінювання ризиків у ризик-менеджменті різними методами – це:
а) кваліфікація;
б) квантифікація;
в) уніфікація;
г) диверсифікація.
16. Основною причиною різного сприйняття ризику є:
а) низький рівень освіти;
б) замкненість;
в) обмежена доступність інформації;
г) високий рівень освіти.
17. Наслідок страхового ризику як об’єктивно-економічної категорії:
а) збиток;
б) втрата прибутку;
в) збиток, прибуток, втрата очікуваної економічної корисності;
г) прямі втрати, втрата очікуваної економічної корисності.
18. Які заходи є етапами ризик-менеджменту в страхуванні:
а) самофінансування;
б) уникнення;
в) страхування;
г) контроль?
19. Аналіз страхового ризику полягає в:
а) зменшенні;
б) ідентифікації;
в) уникненні;
г) пізнанні.
20. Ризики контролюють таким способом:
а) трансфером;
б) локалізацією;
в) аверсією;
г) усі відповіді правильні
Відповіді на тести: 1. г), 2. б), 3. г), 4. б), 5. г), 6. г), 7. б), 8. г), 9. г), 10. а), 11. а), 12. б), 13. г), 14. г), 15. б), 16. в), 17. в), 18. б), 19. б), 20. г).
Тема 4. Страховий ринок
1. «Ллойд» – це ринок страхових послуг:
а) світовий;
б) регіональний;
в) місцевий;
г) національний.
2. За галузевою ознакою виділяють страховий ринок:
а) внутрішній;
б) зовнішній;
в) світовий;
г) майнового страхування.
3. У структурі страхового ринку сюрвейєр – це:
а) фізична або юридична особа, яка вирішила оформити договір страхування;
б) особа, зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності, яка має дозвіл бути посередником між страхувальником і страховиком;
в) професійний оцінювач страхового ризику;
г) юридична особа, яка за винагороду здійснює посередницьку діяльність у перестрахуванні.
4. Який документ дає право на проведення брокерської діяльності:
а) сертифікат;
б) страховий поліс;
в) картка медичного огляду;
г) доручення?
5. Чи можна впродовж дії договору вносити зміни в його зміст:
а) із дозволу Нацкомфінпослуг;
б) ні;
в) так;
г) упродовж перших 3 днів.
6. Основна функція страхового агента:
а) продаж страхових продуктів;
б) оформлення страхової документації;
в) інкасація страхової премії;
г) здійснення страхової виплати.
7. Правила страхування розробляє:
а) страховий агент;
б) страховий брокер;
в) страховик;
г) страхувальник.
8. Хто може припинити дію договору страхування:
а) страхувальник;
б) судові органи;
в) страховик;
г) Ліга страхових організацій України.
9. Чи є різниця між поняттями страховий договір, поліс, свідоцтво:
а) так;
б) незначна;
в) залежно від страхової компанії;
г) ні.
10. Чи несе брокер відповідальність за платоспроможність страховика:
а) ні;
б) так;
в) лише вразі страхування життя;
г) лише в разі ризикових видів страхування.
11. Аквізиція страховика – це:
а) формування споживчого попиту на страхові продукти;
б) страхове поле страховика;
в) продаж страхових продуктів через страхових посередників;
г) дослідження ринку страхових послуг.
12. Які з наведених видів робіт можуть виконувати страхові агенти:
а) розрахунок страхових тарифів;
б) пошук страховиків;
в) пошук страхувальників та укладення договорів страхування;
г) розроблення правил страхування.
13. До юридичних страхових агентів належать:
а) банки, агентства нерухомості, туристичні фірми;
б) громадяни-власники;
в) страхові компанії;
г) виробничі підприємства.
14. До якісних показників страхового продукту належать;
а) рекламно-інформаційна мережа;
б) офісний метод реалізації;
в) наявність чи відсутність страхових посередників;
г) зручність придбання поліса чи укладання договору страхування.
15. Страховий ринок – це:
а) сфера обігу цінних паперів;
б) вид цивільно-правових відносин щодо захисту фізичних та юридичних осіб від несприятливих подій в їх житті й діяльності;
в) частина фондового ринку, на якому формуються попит і пропозиція на страхові послуги;
г) сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит та пропозиція на страхові послуги й здійснюється акт їх купівлі-продажу.
16. Державне регулювання страхової діяльності в Україні здійснюють у таких формах:
а) розроблення правил страхування державними органами, залучення банків до страхування;
б) ліцензування страхової діяльності й реєстрування страховиків;
в) роздержавлення та приватизація майна публічних страховиків;
г) усі відповіді вірні.
17. Чим відрізняється страховий брокер від агента:
а) немає жодних відмінностей;
б) кількістю працівників;
в) розміром отриманої комісійної винагороди;
г) брокер представляє інтереси страхувальника, а страховий агент діє в інтересах страхової компанії.
18. Маркетингова політика страховика спрямована на:
а) збільшення обсягу страхової премії;
б) розроблення конкурентоспроможних страхових продуктів;
в) зменшення судових позовів;
г) підвищення іміджу компанії.
19. Чи реалізована страхова послуга, якщо страховий випадок упродовж дії договору страхування не відбувся:
а) лише частково;
б) так, повністю;
в) ні, тому що сплачене страхове відшкодування;
г) ні, тому що страховик не виконав усіх зобов’язань.
20. Максимальну кількість об’єктів, що потенційно можна застрахувати на добровільних засадах, називають:
а) страховим полем;
б) страховою премією;
в) цедентом;
г) страховим портфелем.
Відповіді на тести: 1. а), 2. г), 3. в), 4. а), 5. в), 6. а), 7. в), 8. а), 9. а), 10. а),
11. а), 12. в), 13. а), 14. г), 15. г), 16. б), 17. г), 18. б), 19. б), 20. а).
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку
