Тези до статті " Словникова робота на уроках літературного читання

Усі слова мови становлять її лексику (словниковий склад). Лексикою називають також певну частину словникового складу мови: лексика абстрактна, лексика термінологічна, лексика побутова, лексика емоційна і т.д. «Найбільше багатство кожного суспільства - його мова, а в мові - її словниковий склад». [4]

Завдяки насиченню словникового запасу учні можуть без проблем оперувати потрібними словами та мовними зворотами у своїх висловлюваннях. Такий результат можна досягти лише тоді, коли дитина розуміє значення слова та знає, коли саме його можна вжити. Таким чином, при успішному використанні словникової роботи на уроках літературного читання, ми зможемо актуалізувати максимальну кількість засвоєних слів учнями правильно, вибираючи необхідні слова для висловлення своєї думки. [4]

Завдяки оновленню програми навчання в початковій освіті школа має можливість всебічно розвивати учнів, їхні таланти, наскрізні уміння відповідно до їх вікових та індивідуальних особливостей. Саме тому діти можуть вільно володіти державною мовою, оволодівати різними видами компетентностей, знати свої права та культурно розвиватись. Користуючись різними видами компетентностей я навчаю дітей читати з розумінням, висловлювати свою думку усно та письмово, мислити критично та системно, логічно обгрунтовувати свою позицію, бути творчими, вчитись приймати рішення, розв’язувати проблеми та співпрацювати з іншими людьми.  [5]

Важливим напрямком в початковій школі є гуманітарний, який забезпечує духовний розвиток учнів. Цей напрям найчастіше реалізується на уроках літературного читання, так як література- це мистецтво слова і спосіб формування культури людини та її моральних цінностей. Саме тому завдання Нової Української Школи – сформувати інтерес дітей до знань, до відкриття нового через те, що зараз в умовах інформаційних технологій значно згасає інтерес дітей до читання. [6]

Літературне читання є не лише процесом, а й засобом навчання. Його основна ціль сформувати читацьку компетентність, яка є базовою для комунікативної та пізнавальної компетентності.  Читацька компетентність - це уміння та навички, завдяки яким людина може шукати інформацію для вирішення різного виду завдань.  Дана компетентність, не зважаючи на те, що не входить в перелік ключових компетентностей, є досить важливим складником інших компетентностей, а саме: «вільне володіння українською мовою», «навчання впродовж життя» та інших, де взаємодія з текстом є надзвичайно важливою. [8]

Підготовка до уроку займає досить важливе місце в роботі. Тому готуючись до уроку, визначаю дидактичну мету і виховні завдання уроку, добираю до нового матеріалу ілюстрації та  запитання, на які діти мають дати відповіді, добираю матеріал для засвоєння лексичних одиниць, додаткову літературу, матеріал для самостійної роботи.[8]

Навичка гарного читання є найважливішою в житті дитини, так як її відсутність негативно вплине на подальше навчання в школі. Такий учень, як правило, рідко відвідує бібліотеку, читання стає мукою і не приносить ніякого задоволення. [9]

Слово - найактивніша одиниця мовлення, то вивченню лексеми слід приділяти належну увагу на всіх освітніх рівнях. Достатній лексичний запас і свідоме його розуміння - одна з умов вільного володіння усним і писемним мовленням, що є фундаментальною основою розвитку навчально-пізнавальної активності дітей молодшого шкільного віку не тільки на уроках літературного читання, а й на інших уроках.[9]

Важливе місце в якісному засвоєнню словника  відводиться правильній вимові слів самим вчителем, адже відомо, що діти наслідують вчителя в усьому, і від того, як правильно він підбирає слова, як правильно будує речення, як послідовно висловлюється, з таким же успіхом діти сприймають і засвоюють матеріал. [9]

Робота над лексикою дітей молодшого шкільного віку займає центральне місце в розвитку мовлення і мислення. Я, як вчитель початкових класів, намагаюсь  правильно спрямувати цю роботу, сприяти активному засвоєнню певного обсягу лексики, яка необхідна дітям для їх успішного навчання, загального, всебічного розвитку. Лексичну роботу здійснюю у трьох напрямках:

1) збагачення словника дітей новими словами;

2) уточнення значення уже відомих дітям слів;

     3) переведення слів з пасивного в активний словник. [10]

Збагаченню лексичного запасу учнів початкових класів сприяє система лексичних вправ. Сприйняття і засвоєння різних категорій слів потребує особливого підходу та добору вправ. Якість засвоєння слів набагато вища тоді, коли зі словами виконувалися певні мисленнєві операції, насамперед, пояснення лексичного значення самими учнями за допомогою тексту, в якому слово вживається. Велику роль при цьому відіграють запитання вчителя, що активізують мислення дітей, спонукають їх вникати у зв'язки лексичного значення певного слова з іншими словами тексту чи змістом усього твору.

Словникова робота може проводитись на різних етапах уроку:

1. підготовчий етап до вивчення нового тексту;
2. повторення матеріалу;
3. первинного читання;
4. під час аналізу змісту тексту.[10]

   Не зважаючи на існування різних форм і методів в педагогіці, кожен х них потрібно пристосовувати до здібностей кожної дитини. Створення заохочень, яскравих уявлень, навчально-пізнавальних ігор, виконання творчих завдань, створення ситуації взаємодопомоги – це прийоми, якими я користуюсь на уроках. Але процес навчання – це не завжди радість, бо не все може бути цікавим у процесі навчання. Наслідуючи К. Д. Ушинського, вважаю за потрібне «привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов'язок». [13]

Таким чином, словникова робота є одним з найефективніших засобів збагачення, уточнення, активізації і розвитку загалом мовлення школярів, підвищення їхньої грамотності. Якщо проводити її систематично, цілеспрямовано і послідовно - можна досягти хороших результатів.[15]