Типивідмінювання. Числівники. I типчислівник один, одне, одна, одні (1);II типвласне кількісні: два, три, чотири (2, 3, 4), обидва, кілька, багато;збірні: двоє, троє, четверо, п’ятеро, … десятеро... (2 – 20 і 30);займенники скільки і стільки;III типвласне кількісні від п’яти (5) до вісімдесяти (80) (крім сорока (40)), кільканадцять, кількадесят(числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і збірні числівники II типу);IV типчислівники сорок, дев’яносто, сто (40, 90, 100);V типчислівники від двохсот (200) до дев’ятисот (900), а також кількасот;VI типчислівники тисяча, мільйон, мільярд;VII типдробові числівники: одна сьома, вісім десятих.
Числівник І типу один змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник той. Н.в. один, одна,одне, одніР.в. одного, одної(однієї),одного, одних. Д.в. одному, одній, одному, одним. З.в. один (одного),одну,одне(одно), одні(одних)Ор.в одним, одною(однією),одним, одними. М.в. на(в) одному, на(в) одній, на(в) одному,на (в) одних
За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п’ятеро...) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро. Н.в. Два, дві,двоєР.в. двох. Д.в двом. Зн.в два, дві, двоєО.в двома. М.в на(у) двох
III типом відмінюються числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (п’ятдесят — вісімдесят) відмінюється лише друга частина. В основах числівників шість, сім, вісім чергуються Н.в вісім, восьмеро. Р.в вісьмох, вісьми. Д.в. вісьмом, вісьми. Зн.в вісім, вісьмох. О.в. вісьма, вісьмома. М.в на(у) восьми (вісьмох)
За IV типом відмінюються числівники сорок, дев’яносто, сто. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a: дo сорока днів, сорока робітникам, з дев’яноста учнями, на ста сторінках. Н.в. шістдесят. Р.в. шістдесяти, шістдесятьох. Д.в. шістдесяти, шістдесятьом. Зн.в шістдесят, шістдесятьох. О.в. шістдесятьма, шістдесятьома. М.в. на(у) шістдесяти, (шістдесятьох)
За IV типом відмінюються числівники сорок, дев’яносто, сто. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a: дo сорока днів, сорока робітникам, з дев’яноста учнями, на ста сторінках. Н.в. сорок. Р.в. сорока. Д.в. сорока. Зн.в сорок. О.в сорока. М.в на(у) сорока
За V типом відмінюються числівники від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша — як відповідний числівник II або III типу, а друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом. Н.в три міста. Р.в трьох міст. Д.в. трьом містам. Зн.в три міста. О.в. трьома містами. М.в. на трьох містах
У дробових числівниках (VІІ тип) перша частина (чисельник) відмінюється, як власне кількісний числівник, а друга (знаменник) — як порядковий (при цьому пропускаємо слово частина після назви знаменника). Н.в одна сьома. Р.в однієї сьомоїД.в одній сьомій. Зн.в одну сьому. О.в однією сьомою. М.в на одній сьомій