9 клас Українська література
Тема. Г. Квітка-Основ’яненко. Батько української прози, один з перших у Європі «творців людової повісті» ( І. Франко). «Маруся» — перша українська повість нової української літератури, взірець сентименталізму.
ТЛ : літературний напрям, течія, поняття про сентименталізм.
Мета: ознайомити школярів із життям і творчістю Г. Квітки-Основяненка; особливостями сентименталізму, реалізму, історією створення повісті «Маруся», розширити знання про літературний напрям, течію; визначити ознаки сентименталізму й реалізму в повісті «Маруся», розвивати вміння осмислено сприймати зміст твору, грамотно висловлювати власні думки, спостереження, робити висновки; виховувати інтерес до творчості Григорія Квітки-Основ’яненка.
Цілі уроку:
Учні повинні знати:
2-3 назви його творів
оцінку творчості Г. Квітки – Основ’яненка Т. Шевченком, іншими діячами культури;
визначення та зміст понять “реалізм”, „сентименталізм”;
зміст повісті „Маруся”;
художні особливості твору ( композицію, сюжет ).
Учні повинні вміти:
встановити залежність між світоглядом письменника і його творчістю;
розкрити особливості сюжету й композиції „ Марусі”,
їх обумовленість ідейним задумам автора; охарактеризувати ставлення письменника до української мови;
визначати реалістичне і сентиментальне у повісті.
Елементи особистісно орієнтованого навчання: цілевизначення, планування роботи, взаємооцінювання, рефлексія під час і після аналізу навчального матеріалу ( учні мають можливість впливати на хід навчального процесу).
Методи, прийоми, форми роботи: випереджувальні завдання, експрес – опитування, „незакінчені речення”, бесіда, робота з підручником, виразне читання.
Домашнє випереджувальне завдання: основні ознаки сентименталізму як творчого методу; зміст повісті „Маруся”.
Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.
Обладнання: презентація
Г. Квітка-Основ’яненко — один із перших творців народної повісті в усій європейській літературі ( І. Франко).
Я написал «Марусю» и доказал, что от малороссийского языка можно растрогаться ( Г. Квітка-Основ’яненко).
ХІД УРОКУ
І. СТВОРЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСТРОЮ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ СУБ'ЄКТИВНОГО ДОСВІДУ
(життя і творчість Г. Сковороди та І. Котляревського)
III.ПОБУДОВА ЗНАНЬ
1.Вступне слово вчителя.
Із таким захопленням Великий Кобзар відгукнувся про Григорія Федоровича Квітку – Основ’яненка – засновника нової української прози. Він один з перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Тому поява Квітчиних прозових творів українською мовою була своєчасним продовженням і поглибленням літературного подвигу Котляревського, актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Інакше кажучи, Квітка-Основ’яненко прийшов українську літературу в час її національного відродження. Коли читачі насолоджувалися «Енеїдою», залюбки цитували байки Гулака-Артемовського, захоплювалися виставами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», молодий Основ’яненко, тоді ще Квітка, розправляв крила для творчого лету. На початку 20 ст. Україна мала високохудожню поезію і драму, а нової прози ще не було. Відомо ж, що саме проза завжди мала найбільше шанувальників, адже вона охоплювала всю складність суспільного життя. Одне слово, новій українській літературі конче потрібен був повістяр. І він прийшов з при харківського села Основи…
2. ( Презентація учнівська)
1.Основні віхи життєвого шляху Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка.
-походження;
-дитинство;
(Перегляд відео)
-військова служба, життя в монастирі;
( Презентація вчителя)
-громадсько-культурницька діяльність;
-літературна діяльність.
(Теорія літератури) Літературний напрям, літературна течія.
Реалізм, ознаки реалізму. : (Робота із словником)
Сентименталізм: (Робота із підручником)
(Презентація). « Маруся» - перша україномовна повість нової української літератури.
IV. РЕФЛЕКСІЯ
1. Робота над змістом твору.
( Методом „експрес – опитування” з’ясувати як учні знають зміст „Марусі”. Оцінюються найактивніші учні. У кінці визначити сюжетні лінії твору: експозиції -, зав’язка -, розвиток дії -, розв’язка).
Орієнтовні питання:
1.Про кого слова:” Батькові і матері слухняний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, п’яниць не терпів, з ледачими не водився…. тільки піп у дзвін – він уже в церкві”.
2.„Ночі не поспить, усюди старається…”.
3.„Чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки”.
4.„Коли, було, заговорить, то все так розумно, так наче сопілочка заграє стиха”.
5.Через що журилися Наум і Настя?
6.Де познайомилися Маруся й Василь?
7.Чим дівчина не була схожа на інших?
8.Як вплинуло кохання на Марусю?
9.Що означають слова:”… пов’яжу на голову червону скиндичку (учням пояснюється лексичне значення слова ) і коси покладу; … пов’яжу чорну стрічку, без кіс…”.
10.Чому спочатку Наум не погодився на одруження Василя і Марусі ?
11.Чому Наум здивувався, коли на Великдень у церкві побачив Василя?
12.Через що Василь …”Стоїть як укопаний…. Далі дуже тяжко здохнув, підняв очі до Бога, перехрестився, вдарив поклон …, а далі промовив:” Господи милосердний! … тільки помилуй мою Марусю!”
13.Через що і за яких обставин померла Маруся?
14.Що просила батьків перед смертю Маруся?
15.Як склалася доля Василя після смерті коханої?
2. Продовжити речення:
” Після опрацювання навчального матеріалу (на сьогоднішньому уроці) я зробив(-ла) висновок, що …( враховується зміст епіграфів, цілі уроку).
3.Учитель. Можливо, саме тому В. Бєлінський писав, що він неспроможний висловити тієї насолоди, з якою прочитав „Марусю”, що Україна „з її поетичною природою, з її поетичними звичаями і становить усю привабливість, усю поетичну чарівність повісті”; а Тарас Шевченко написав Григорію Квітці – Основ’яненку „ Я Вас люблю не бачивши зроду! Ваша „Маруся” так мені про Вас розказала, що я Вас навиліт знаю».
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ, ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ.
1.Підготуватися до характеристики героїв „Марусі”;
2.повторити біографію письменника (скласти питання до тексту).