"Тренінг - новий формат спілкування з батьками у НУШетодична." (методична розробка)

 В умовах реформування освіти, упровадження Концепції «Нова українська школа», Державного стандарту початкової загальної освіти батьки дедалі більше уваги приділяють вихованню дітей, їхній підготовці до навчання у школі. Вони цікавляться змінами, сучас­ними умовами перебування школярів у закладі освіти, створенням освітнього середовища, методами навчання тощо. Правильна організація роботи з батьками — це перша цеглина у фундаменті взаємодії педагогів і батьків. Якщо вона організована належним чином, то сприятиме поліпшенню умов навчання, вихо­вання і розвитку учнів. Згідно вимог НУШ, робота з батьками – це важлива умова успішної діяльності закладу освіти на етапі модернізації системи освіти. Нова українська школа ґрунтується на педагогіці партнерства, яка передбачає рівність позицій партнерів, шанобливе ставлення один до одного з урахуванням реальних можливостей.

 Є багато інноваційних, інтерактивних  методів роботи з батьками, які допомагають їм реалізувати принципи:

• партнерства, діалогу, добровільної особистої зацікавленості;
• отримати досвід вчасного реагування на хибне рішення дитини, або власне;
• шукати ефективні засоби щодо допомоги дитині;
• освоювати, впроваджувати різні форми виховання та спілкування з дитиною.

 

 

 У результаті впровадження інтерактивних форм роботи батьки учнів мають отримати вільний доступ до інформації, яка стосується їх дітей. Головне – цей доступ повинен бути індивідуальним, він повинен  забезпечуватись широким використанням тих можливостей, що надає  інформаційне суспільство.

 Роботу з батьками необхідно планувати та організовувати в умовах НУШ у новому формати: через систему тренінгів, яка дає певні результати, особливо під час проведення батьківських зборів, які теж набувають нового обрамлення.

 Давайте спробуємо визначити, що ж таке тренінг?

 Тре́нінг (англ. training) — це запланований процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття ...

 Тренінг – це особлива форма навчання, під час якої людина максимально оволодіває новими знаннями, отримує нові навички, ...

 Тренінг — це можливість ефективної взаємодії класовода і бать­ків, продуктивна форма їхнього спілкування. Під час тренінгового заняття всі батьки є активними учасниками процесу навчання, тому можуть ділитися й обмінюватися між

 Тренінг – це форма групової роботи, яка забезпечує активну участь і творчу взаємодію учасників між собою і з учителем.

ТРЕНІНГ "Спілкування - це..."

 

Мета	формування і розвиток умінь і навичок конструктивного спілкування.
Завдання:	• створити довірливу обстановку під час групової роботи; • ознайомити з поняттям "спілкування", з уявленнями про способи самоаналізу і самокорекції; • формувати навички тілесного контакту, невербальної комунікації та координації спільних дій; • сприяти оволодінню правил і прийомів ведення бесіди і дискусії.

 

ПЕРЕБІГ ТРЕНІНГУ

Що таке спілкування (вступ-тлумачення)	Спілкування - специфічна форма взаємодії людини з іншими людьми як членами суспільства, в спілкуванні реалізуються соціальні відносини людей. У спілкуванні виділяють три взаємозв'язані сторони:  - комунікативна сторона спілкування полягає в обміні інформацією між людьми;  - інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між людьми; - перцептивна сторона спілкування (включає процес сприйняття один одного партнерами по спілкуванню і встановлення на цій основі взаєморозуміння).
Вправа-розминка «Переправа»	Батьки встають в щільну шеренгу, створюючи "Переправу" через бурхливу річку, на якій стирчать виступи, утворені з виставлених рук і ніг учасників, нахилених вперед тел. Завдання ведучого - пройти по мостику, не впавши у "річку", тобто не поставивши свою ногу за межі лінії, утвореної ступнями інших учасників. Проведення вправи найзручніше організувати у формі ланцюжка - учасники з одного кінця "Переправи" по черзі пробираються до іншого, де знову "вбудовуються" в неї.
Обговорення	Які почуття виникали у ведучих і у складових "Переправи" при виконанні даної вправи?  - Що допомагало, а що заважало впоратися із завданням? - Чи була взаємодія спілкуванням між вами?
	Що таке спілкування? Яку людину ми називаємо товариською?
Підсумки обговорення	Спілкування - це встановлення і розвиток контактів між людьми, воно може відбуватися у різних формах, з яких явно виділяються три.
Анонімне спілкування	-це взаємодія між незнайомими людьми або ж не пов'язаними особистими відносинами людьми. Це можуть бути тимчасові зв'язки між суб'єктами, в яких вони виступають як громадяни, жителі одного мікрорайону, пасажири транспорту, глядачі одного залу. Вони зустрічаються, вступають у контакт один з одним і розходяться. Партнери по спілкуванню залишаються анонімними.
Функціонально-рольове спілкування	передбачає зв'язки між його учасниками, які виконують певні соціальні ролі на тимчасових відрізках різної діяльності. Партнерів у цьому спілкуванні пов'язують взаємні обов'язки по відношенню один до одного: лікар - хворий, керівник - підлеглий, лектор - слухач, педагог - учень. В основному функціонально-рольове спілкування обумовлено посадовими позиціями його учасників. Так, на виробництві майстер виконує розпорядження начальника цеху і виконує соціальну роль підлеглого, а повернувшись додому, у відносинах "батько - діти" він же займає провідну позицію.
Неформальне спілкування	являє собою різноманітні особистісні контакти за межами офіційних відносин. Це, наприклад, спілкування між друзями. Його особливістю є вибірковість щодо партнера. По-перше, воно має комунікативну функцію. Входячи в контакти один з одним, люди передають інформацію не тільки за допомогою мови (вербальне спілкування), але і за допомогою міміки і жестів (невербальне спілкування). По-друге, спілкування виступає як взаємодія (интеракация), в якому партнери можуть обмінюватися діями і вчинками, не вимовляючи жодного слова, так обмінюються грошовими знаками продавець і покупець при сформованих у суспільстві товарно-грошових відносинах, так взаємодіють танцівники балету і члени спортивних команд. По-третє, спілкування неодмінно пов'язане із взаємним сприйняттям партнерів (перцепція). Для спілкуються важливо, сприймає партнер іншого, як вартого довіри, понятливого або ж один з них заздалегідь припускає, що протилежна сторона залишиться глухою до повідомлення.
ВПРАВА "ПЕРЕДАЙ ІНШОМУ"
Учасники заняття-тренінгу сидять у колі і по черзі кожен без слів передає сусідові який-небудь уявний предмет. Сусід повинен "взяти" його відповідним чином і назвати. Потім він пропонує вже інший, свій предмет наступного по колу. Вправа повторюється до тих пір, поки все не візьмуть участь.
Обговорення   Легко чи важко було передавати предмет?	• Кому легко? • А в чому були труднощі? • Легко чи важко було відгадувати предмет? • Кому було легко? • А в чому полягали труднощі? Б. Спостережливість у спілкуванні.
ВПРАВА "ЩО ПАМ'ЯТАЮ?"
Один з учасників (за бажанням) сідає спиною до присутніх. Інші вголос загадують одного з присутніх. Завдання ведучого - як можна детальніше описати зовнішній вигляд загаданого. Коли опис буде закінчено, члени групи можуть доповнити опис своїми спостереженнями. Після цього хто-небудь інший сідає спиною до аудиторії, загадується нова особа і все повторюється. Зміна ведучого відбувається ще кілька разів.
Обговорення Легко чи важко було описувати зовнішність?	У чому були труднощі? • Чому? • Що легше всього згадується? • Що важче? • Кому було легко виконувати цю вправу? • Чому?
ВПРАВА "СПИНА ДО СПИНИ"
Учасники (за бажанням) сідають на стільці спиною один до одного. Їх завдання - вести діалог на будь-яку цікаву для обох тему протягом 3-5 хвилин. Інші учасники грають роль мовчазних глядачів.
Обговорення Учасники діляться своїми відчуттями	• Чи Легко було вести розмову? • У чому були труднощі? • Чи є задоволення від розмови?
ВПРАВА « САМОДІАГНОСТИКА» (тест) Підкресліть "так", якщо ви згодні з твердженням, або "ні", якщо не згодні.
"Чи вмієте ви контролювати себе"	1. Мені важко наслідувати інших. Так Ні 2. Я б, мабуть, міг при нагоді включити дурня, щоб привернути увагу або потішити оточуючих . Та Ні. 3. З мене міг би вийти непоганий актор. Та Ні. 4. Іншим людям іноді здається, що я переживаю щось більш глибоко, ніж це є насправді. Та Ні.  5. У компанії я рідко опиняюся в центрі уваги. Та Ні.  6. У різних ситуаціях і в спілкуванні з різними людьми я часто поводжуся по-різному. Та Ні.  7. Я можу відстоювати тільки те, в чому я щиро переконаний. Та Ні.  8. Щоб досягти успіху в справах і в стосунках з людьми, я намагаюся бути таким, яким мене очікують побачити. Та Ні.  9. Я можу бути дружелюбним з людьми, яких я не виношу. Та Ні.  10. Я завжди такий, яким здаюся. Та Ні. Нарахуйте собі по одному балу за відповідь "ні" на 1-й, 5-й і 7-й питання і за відповідь "так" на всі інші. Підрахуйте суму балів.
Ключ	Якщо ви відповідали щиро, то у вас, мабуть, можна сказати наступне: 0-3 бала - у вас низький комунікативний контроль. Ваша поведінка стійко, і ви не вважаєте за потрібне її змінювати залежно від ситуації. Ви здатні до щирого саморозкриття у спілкуванні. Деякі вважають вас "незручним" у спілкуванні з причини вашої прямолінійності. 4-6 балів - у вас середній комунікативний контроль. Ви щирі, але стримані у своїх емоційних проявах. Вам слід більше рахуватися у своїй поведінці з оточуючими людьми. 7-10 балів - у вас високий комунікативний контроль. Ви легко входите в будь-яку роль, гнучко реагуєте на зміну ситуації і навіть в змозі передбачити враження, яке ви справляєте на оточуючих.

 

   Одним із чинників успішного навчання вихованців є знайомство, через яке у всіх учасників навчально-виховного процесу складаються певні відносини, організовується позашкільна робота дітей, спільна робота школи та батьків, які є партнерами. Тому розглянемо вправу –тренінг «ЗНАЙОМСТВО». Мета: познайомити учасників (батьків, дітей); сприяти згуртованості класного, педагогічного, батьківського  колективу та створення дружньої атмосфери для якісної роботи.

АЛГОРИТМ ТРЕНІНГУ

Пропоную  батькам переміститися (піднятися) за ознаками, які їм притаманні:

• праворуч стають ті, у кого є донька;
• ліворуч – у кого є син;
• посередині- хто вважає себе доброю матір’ю, люблячим  батьком
• на місці залишаються ті, хто прийшов на збори примусово, без настрою.

 Подякуйте собі, привітайте одне одного оплесками.

 

 Вправа «Дослідники».

- Подивіться навколо себе (праворуч). Уважно роздивиться одне одного. Знайдіть собі пару. Протягом двох хвилин дізнайтеся що вас об'єднує з цією людиною (характер, темперамент, спільне захоплення, мотивація, тощо). За таким принципом утворюємо пару зліва, посередині.

  Висновок. Спільне рішення, компроміс можна знайти з будь-якою людиною. Тільки ті, хто тримаючись за один канат, спільними зусиллями здіймаються на гірську вершину зможуть знайти спільну мову, стати партнерами тим самим полегшати життя людей у колективі, домовитись про щось, спілкуватися по-доброму.

 

Виховуючи дітей, нинішні батьки виховують майбутню історію нашої країни, а отже, і іс­торію світу.

                Антон Макаренко

 

ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ «ШКІЛЬНИЙ ДЕНЬ ПЕРШОКЛАСНИКА»

 

Мета: ознайомити учасників тренінгу з основними положеннями Концепції НУШ; висвітлити особливості організації освітнього середовища, орі­єнтованого на дитину; познайомити батьків для подальшої співпраці; створити позитивну атмосферу в батьківському колективі.

 

1. Вступна частина

• Шановні батьки! Ви разом із нашими дітьми стали першокласниками. Давайте пригадаємо своє шкільне життя і допоможемо нашим першокласникам подолати труднощі шкільного життя.

 

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Знайомство. Привітання

Мета: познайомити учасників; сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для успішної роботи.

Обладнання: смайлики, фломастери.

Час виконання: 5 хв.

Інструкція. На столі ви маєте смайлики -усмішки. Напишіть на ньому своє ім’я. Підніміть смайлик, якщо твердження стосується вас, якщо:

• маєте доньку;
• маєте сина;
• вашій дитині шість років;
• вашій дитині сім років;
• ваша дитина готова до школи;
• ваша дитина вихована;
• ваша дитина вміє слухати, чути;
• ваша дитина товариська.

 

 

 

ВПРАВА «ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ»

 

Мета: показати відмінне ставлення батьків на зміни в освіті.

Обладнання: різнокольорові стікери, лінія ставлень.

Час виконання: 5 хв.

Інструкція. Шановні батьки! Я впевнено, що в кожній родині активно обговорюються зміни, які відбуваються за НУШ. У кожного з Вас є своє бачення з цієї проблеми, кожен має свою точку зору. Ви маєте стікери «підручник». Напишіть на ньому своє ім’я та висловіть за їхньою допомогою своє ставлення щодо змін в освіті, зокрема — до Нової української школи на лінії ставлень. Максимальний бал — 5.

— Ми бачимо, що ставлення до змін в освіті неоднозначне. І це нормально, адже все невідоме — лячне. Мета нашого тренінгу сьо­годні: допомогти вам, батькам, зрозуміти та осмислити очікувані зміни. Отже, пропоную вам прожити один день із життя першоклас­ника.

ВПРАВА «ДЕРЕВО ЗМІН, ВРАЖЕНЬ»

Мета: ознайомити  з основними положеннями Концепції Нової української школи.

Обладнання: відео про Нову українську школу, яблука червоного, зеленого кольорів для  дерева змін.

Час виконання:10 хв (4 хв — перегляд відео, 6 хв — створення «дерева змін»).

Інструкція. Однією зі складових ранкової зустрічі, що проводити­меться щодня з учнями, є обмін інформацією. Пропоную вам відео, що допоможе порівняти традиційне навчання та навчання у НУШ.

— На червоних яблуках напишіть корисне, позитивне враження щодо змін у НУШ, а на яблуках зеленого кольору – негативне. Обміняйтесь враженнями, розмістивши яблука на дереві змін, вражень.

 

ТЕСТУВАННЯ

 

Мета: самодіагностика батьків щодо емоційної готовності стати батьками першокласників.

Обладнання: тести.

Час виконання: 6 хв (4 хв — виконання тесту, 2 хв — самоаналіз тесту).

Інструкція. Ще однією складовою ранкової зустрічі є щоденні но­вини. Новина на сьогодні: ви стали першокласниками. Чи готові ви стати батьками першокласника? Питання — в емоційній готовності.

Перед вами — 10 запитань. Пропоную закреслити лише ті номери запитань, на які ви даєте позитивну відповідь.

ТЕСТ

 1. Мені здається, що моя дитина вчитиметься найгірше.

 2. Я вважаю, що моя дитина часто кривдитиме інших дітей.

 3. На мою думку, чотири уроки — непосильне навантаження для маленької дитини.

4. Важко бути впевненим у тому, що вчителі молодших класів доб-ре розуміють дітей.

5. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися пи­сати, лічити і читати.

6. Моя дитина губиться, коли до неї звертається незнайома до­росла дитина.

7. Початкова школа, на мою думку, неспроможна чого-небудь на­вчити дитину.

8. Я турбуюся, що однокласники дражнитимуть мою дитину.

9. Мій малюк, на мою думку, значно слабший за своїх однолітків.

10. Уважаю, що вчителька не має можливості оцінювати успіхи кож­ної дитини.

— Скільки у вас закреслених цифр?

 Якщо кількість закреслених відповідей 4 або менше, то у вас є всі підстави оптимістично зустріти перше вересня, ви готові бути батьками першокласника.

 Якщо кількість закреслених цифр 5–8, то вам бажано краще підготуватися до можливих труднощів.

 Якщо кількість закреслених цифр 8–10, замисліться над своїми відповідями ще раз, можливо, вам варто порадитися з психоло­гом. Для цього ще маєте час.

— Отже, ви мали змогу відчути та зрозуміти свій психологічний стан на порозі нового періоду життя вашої дитини. Уявіть, наскільки вищим є цей поріг хвилювання та тривожності у шестирічної дитини. Адже для неї змінюється все: новий колектив, нові стіни, нове ото­чення. Ви маєте підтримати та заспокоїти її у цей складний період, любити, цінувати та поважати свою дитину такою, яка вона є, адже вона — особистість. І я пропоную вам це довести.

 

КОЛЕКТИВНО-ТВОРЧА РОБОТА

 

Мета: створити модель щасливої, на думку батьків, дитини.

Обладнання: мелодія для релаксації, стікери, фломастери.

Час виконання: 12 хв (4 хв — створення «асоціативного куща»; 5 хв — складання зв’язної розповіді; 3 хв — презентація робіт груп).

Інструкція. Розгляньмо останню складову ранкової зустрічі — групове заняття. Пропоную вам заплющити очі (лунає мелодія для релаксації), пригадати свою дитину. Які слова спадають вам на думку, коли ви уявляєте доньку чи сина?

Складання «асоціативного куща» до слова ДИТИНА.

— Перед вами — стікер певного кольору. Запишіть слова, що спали вам на думку під час релаксаційної паузи.

— Об’єднайтеся в групи за кольором стікера та прикріпіть його навколо слова ДИТИНА. Скласти коротку розповідь про щасливу дитину.

 

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. Рефлексія.

 

Мета: підбити підсумки тренінгу.

Час виконання: 3 хв.

— Шановні батьки! Отже, ми стоїмо на порозі шкільного життя. Дозвольте завершити нашу зустріч приємними побажаннями одне одному на цьому шляху, записавши їх на крилах «літачків щастя».

ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

«ЛЮБОВ БАТЬКІВ- ЗАПОРУКА  ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ»

 

Мета: розвивати у батьків навички ефективної взаємодії з дітьми (активне слухання, Я-повідомлення, способи розв’язання конфліктів).

Завдання: У ході тренінгу батьки зможуть:

• поділитись своїми сумнівами і проблемними ситуаціями;
• краще зрозуміти свою дитину та себе;
• зрозуміти, у чому причини труднощів у спілкуванні з дитиною;навчатимуться:
• використовувати активне слухання у спілкуванні;
• організовувати ефективну взаємодію з дітьми;
• розв’язувати конфлікти, ураховуючи інтереси всіх членів сім’ї;
• подолати проблеми дисципліни дітей;
• враховувати емоції (власні та дитячі) у спілкуванні.

 

Час роботи: програма тренінгу передбачає 1,5-годинне заняття, що про­водиться на початку навчального року.

Кількість учасників тренінгу: від 10 до 30 осіб.

Обладнання: бейджики (за кількістю учасників); магнітна дошка, проектор, комп’ютер; відеозаписи; резинки, папір, олівці (фломастери).

ПЕРЕБІГ  ЗАХОДУ

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Звучить спокійна музика. Батьки сідають, утворюючи коло. Ведучий підходить до кожного із батьків, знайомиться, оформлює «загальну візитівку» — пише ім’я батьків на великому аркуші (у ви­гляді променів сонця).

•                   Сьогоднішній тренінг буде проведено у віртуальному сімейному колі, тому що мова піде про розум, душу, тіло.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. ВПРАВА «ЗНАЙОМСТВО»

Зараз я пропоную вам познайомитися одне з одним. Утворіть коло і візьміться за руки. Від мене праворуч (ліворуч) піде тепло і надійність. Уявіть собі своє дитинство. Я покладу свою долоню на долоню сусіда і назву своє ім’я. Спробуйте і ви зробити так само (йдемо по колу). А тепер так само, але станемо один до одного спиною.

Чи складно вам було виконувати завдання? Чому?

— Якими є ваші відчуття після виконання завдання?

2. ВПРАВА З МОТУЗКОЮ.

- Зараз кожен із вас візьме мотузку й одягне її на руку так, як я покажу. Ваше завдання: без допомоги інших частин тіла та предметів зняти мотузку з руки якомога швидше.

(Батьки намагаються це зробити, але це не так просто. Через деякий час учитель пропонує свій спосіб розв’язання проблеми.)

— Подивіться, як це зроблю я.

Учитель підходить до когось із батьків і каже: «Допоможіть мені, будь ласка». Таким чином результат буде швидшим.

Висновок. У житті не варто завжди розраховувати тільки на себе. Інколи допомога інших людей украй необхідна. Так і малень­ким дітям потрібна допомога дорослих.

 

3. ВПРАВА «МОЄ ЩАСЛИВЕ ДИТИНСТВО» (музичний супровід, спокійна музика).

Уявіть, біжить струмкий ручай, який уносить ваші спогади в час щасливого дитинства. Ви ще маленька дитини –дошкільник. Вам весело, спокійно на душі, ви впевнені в собі, тому що поряд з вами ваша рідна або близька людина. Але раптом ви біжите за ручаєм і забуваєте про того, хто був з вами поруч. На якусь мить ви почуваєте себе збентежено, хвилюючись знову повертаєтесь до рідною людини. Але час стрімко перенасить вас у реальне життя, де ви вже самі батьки і повинні міцно тримати руку своєї дитини, щоб вона відчула вашу ласку, любов, піклування.

— Чи вдалося вам зануритися у дитинство?

— Чи відчули ви надійне плече, що супроводжувало вас у дитин­стві?

— Що для вас означає «надійне плече»?

— Що відчували, коли ви втратили підтримку?

— Що хотілося зробити?

Ведучий. Ось у такій добрій і теплій атмосфері, напевно, і слід говорити про найважливіше в житті кожної людини — про материн­ську любов. Усі вважають себе люблячими батьками, що цілком природно. Ми дійсно любимо своїх дітей. Найкраще підтвердження цього — те, що ми відчуваємо в душі постійну любов. Але дітям важливо ще одне — як ми проявляємо це почуття.

 

4. ВПРАВА «АСОЦІАЦІЇ»

Учасники тренінгу отримують анкети та обирають одну із за­пропонованих відповідей. Потім пояснюють, чому обрали саме цю відповідь.

1. Я сьогодні прийшов/прийшла на тренінг...

2. Від тренінгу я очікую...

3. НУШ- це вчитися по-новому…

4.Бути батьками це…

5. Дружна родина це…

6. Вихована дитина це…

7. Шкільні проблеми це…

8. Проблемне навчання це…

9. Проектна діяльність це…

10. НУШ очима моєї дитини…

11. Навчання з радістю…

  Наша мета: виховати щасливу, здорову дитину. Хто може виховати щасливу дитину? Як ви розумієте поняття «щаслива дитина»? Хто такий — гарний батько? На ці запитання ми відповімо, попрацювавши в групах.

Інструкція. Група об’єднується у дві команди.

1-ша команда. Напишіть свої асоціації до поняття «щаслива дитина».

2-га команда. Напишіть свої асоціації до поняття «гарні батьки».

 

Обговорення

— Найперші та найважливіші вчителі для дітей — це їхні батьки. Рідний дім  — це перша школа для дитини. Сім’я має великий вплив на те, що малюк уважатиме важливим у житті, на форму­вання його системи цінностей. Скільки б людина не прожила, вона час від часу звертається до досвіду із дитинства, до життя у сім’ї: «Чого мене вчили батько і мати».

Часто батьки і вчителі, роблячи зауваження ма­люкам у небезпечних для життя ситуаціях, використовують не­правильну тактику. Замість того, аби сказати дитині, що потрібно зробити, батьки кажуть, чого робити не варто. Зрештою дитина не отримує потрібної інформації, а слова дорослого провокують її вчи­няти навпаки. (Наприклад, якими будуть дії дитини на слова: «Не підходь до комп’ютера!»?)

Звернення до дитини має бути позитивним, тобто пропонувати відповідну дію, а не бездіяльність. Памятаємо! За вимогами НУШ не можна починати будь-яке зауваження, хибність виказаною думки із заперечної частки НЕ.  Ми майже не говоримо як треба робити, а найчастіше- як не треба роботи. Тому наша дитина не отримує життєвий практичний досвід. Звернення до дитини має бути позитивним, тобто пропонувати відповідну дію, а не бездіяльність.

 

5. ВПРАВА «ОЧІКУВАННЯ» 

 

 Шановні батьки! Перед вами — стікери. Запишіть на них свої надії й очікування від нашої зустрічі.

Далі слід озвучити їх та прикріпити до плаката «Ланцюжок батьківської любові». «Щастя — це коли тебе люблять і розуміють», а це розуміння не приходить саме по собі, його потрібно вчитися. Наше завдання: порозумітися зі своєю дитиною; допомогти глибше усвідомити свої відносини з дітьми та емоційно збагатити їх.

 Відомо, що готових рецептів виховання не існує. Як діяти дорослому в певній ситуації, вирішувати тільки йому. Однак можна програти, як у театрі, складні ситуації, обговорити їх та спро­бувати зрозуміти, що відчуває дитина.

 У дитини уявлення про світ ще не сформовані, а життєвого до­свіду бракує. Завдання батьків, дорослих людей, які оточують дитину: до­помогти орієнтуватися в ще не зрозумілому для неї світі, пояснити, що небезпечно і неприпустимо, а що — допустимо і навіть необхідно для малечі. Хто, якщо не дорослий, захистить дитину, застереже від небезпек і водночас навчить розбиратися в нескінченних «не можна» і «можна»? Щоб навчити цього дітей, батькам самим по­трібно відмінно на цьому розумітися.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Вправа «Оплески». Ми добре попрацювали. Наостанок я пропоную уявити на одній долоні посмішку, а на другій — радість. А щоб вони не пішли від нас, їх слід міцно-міцно з’єднати в оплески.

-До нових зустрічей!

ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

«МОЯ ДИТИНА ЙДЕ ДО ШКОЛИ»

Для сучасної сім’ї дуже важливо побудувати адекватні взаємостосунки між її членами. А особливо між батьками і дітьми. Кожна мати й батько хочуть, щоб були взаєморозуміння й дружба. Хоча інколи це нелегко. Дитина своєю поведінкою часто ставить перед батьками складні завдання: як відреагувати на спалах злості, неслухняності, що робити, якщо дитина пригнічена і невпевнена у собі, як допомогти їй налагодити контакт з однолітками, як бути, якщо ваша надмірно активна дитина не може всидіти і п’яти хвилин на одному місці…

У батьків може виникати багато неприємних почуттів – злість, розчарування, безпорадність, почуття провини за те, що не змогли чогось навчити. Як ми ставимося до дитини (та й не тільки до дитини), впливає на те, чи зможемо ми знайти спільну мову, досягти взаєморозуміння, задоволення, радості у взаєминах.

МЕТА ТРЕНІНГУ:

• Розширити знання батьків про психологічну готовність дитини до навчання, адаптацію;
• Формувати навички ефективного спілкування, толерантних взаємовідносин;
• Навчити адекватно реагувати на різноманітні життєві ситуації.

ЗАВДАННЯ:

• Поглибити пізнання батьками самих себе, своїх психологічних особливостей, усвідомлення своїх дій і думок, зміцнення позитивних якостей особистості, набуття навичок адекватної поведінки в певних соціальних ситуаціях.
• Вивчення світу дитинства як такого, поглиблене пізнання своєї дитини, її вчинків, емоцій, думок.
• Знаходження оптимальних шляхів спілкування з дитиною, пошук та використання адекватних методів виховання і розвитку дитини та умов їх повного прийняття.

ПЕРЕБІГ ТРЕНІНГУ:

1.   Знайомство. Учасники по черзі називають своє ім’я та повідомляють деяку (за бажанням) інформацію про себе.

2.  Правила роботи у групі.

Очікування учасників. Батьки відповідають на запитання: «Що привело вас у групу?», «Які у вас очікування від заняття?»

4.  Стисле повідомлення «Сім’я».  У кожної людини є кілька сфер спілкування: на роботі, з друзями. Але найскладніша і радісна сфера взаємодії – це сім’я. Сімейні умови, зокрема соціальний стан, рід занять, матеріальний рівень і  рівень освіти батьків, значною мірою визначають життєвий шлях дитини. Крім свідомого, цілеспрямованого виховання, яке дають дитині батьки, на неї впливає вся внутрішньосімейна атмосфера. (З батьками обговорюються питання: Що таке сім’я? Яку роль вона відіграє в житті кожної людини? Якою вона повинна бути, щоб принести людям щастя?

Дискусія на тему "Чого ми чекаємо від наших дітей?" Батьки по колу висловлюють свої думки, психолог записує їх на дошці. Потім очікування аналізуються з використанням таких критеріїв: реальність – нереальність очікувань; наявність суперечностей  очікувань у різних членів групи (особливо звертається увага на суперечності у подружжя); чи є серед очікувань те, що батькам не вдалося досягти в житті (і тепер вони будь-якою ціною намагаються спрямовувати зусилля дітей саме в цьому напрямку, незважаючи на бажання, можливості дитини.

6.  Вправа «Риси моєї дитини». Батьки об’єднуються у групи з 4-5 осіб, обговорюючи і записуючи на заздалегідь підготованих аркушах А4 відповіді на запитання: «Що мене засмучує?», «Що мене тішить у моїй дитині?». Обговорення записів.

7. Тест-гра «Погоджуюся – не погоджуюся».

 1. Я вважаю, що повинен знати все, про що думає моя дитина. ( - )

 2. Сувора дисципліна в дитинстві розвиває сильний характер. ( - )

 3.  Я мрію про те, щоб моя дитина досягла в житті того, що не вдалося мені.  ( - )

4. За суворе виховання діти дякують потім.   ( - )

Вправа «Культура взаємовідносин у сім’ї». Батьки об’єднуються у  дві групи: «Батьки» та «Діти». Завдання: розробити рекомендації щодо ефективного спілкування між членами родини. Обговорення записів.

9.  Вправа «Квітка». Учасникам тренінгу роздаються аркуші, на яких вони малюють ромашку, а на кожній пелюстці вказують «За що я люблю свою дитину».

10. Підведення підсумків. Учасники дають відповідь  на запитання: Які знання ви отримали? Як ці знання використовуватимете в  подальшому? Далі кожен учасник може висловити власні судження з приводу тренінгу. «Що було корисним, цікавим?»

11.  Прощання.