Тренінг «Будуємо школу для миру й любові»

Станіславська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
ім. К.Й. Голобородька

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тренінг

«Будуємо школу
для миру й любові»

 

 

 

 

 

 

 

 

Майстер-клас учителів
Станіславської ЗОШ І-ІІІ ступенів
ім. К.Й. Голобородька

Квадріціус Людмили Валеріївни та
Квадріціуса Сергія Яковича

 

 

 

 

 

 

20__ рік

Тренінг

«Будуємо школу для миру й любові»

 

Епіграф до тренінгу:

Крім спадковості треба паралельно вивчати середовище, що виховує, тоді, може, не одна загадка знайде своє рішення.

Януш Корчак

 

Відкрий свій розум і своє серце для нового бачення й нового стилю поведінки в школі…

Гьора Дромі

 

Мета тренінгу: На виконання практичних завдань навчитися правильно сприймати, надавати освіту та виховувати  учня та перевірити готовність педагогічного колективу до створення умов успішної соціалізації учнівської молоді.

 

 

Вправа «Фільм»

Мета: створити мотивацію проведення тренінгу з теми «Соціалізація особистості як соціально-педагогічний процес». Актуалізувати проблеми процесу соціалізації.

 

Учасники переглядають фрагменти фільму, у яких показано суспільні процеси, пов’язані із соціалізацією особистості.

 

Ведучий. Ви переглянули фрагмент фільму. Які процеси ви спостерігали. Яким чином соціалізувалися герої фільму?

 

Фільми (мультфільми) рекомендовані до перегляду:

• «Вовка в тридевятом царстве». http://www.youtube.com/watch?v=HVaVBGr9npg
• «Джентельмены удачи». http://www.youtube.com/watch?v=AUtpnjIcwO8
• «Каникулы строгого режима» тощо. http://www.youtube.com/watch?v=0Pya3a-POYU
• Юмористический фильм о школе "Переменка". http://www.youtube.com/watch?v=I8z7M_s4_RQ
• Розыгрыш (2008). http://www.youtube.com/watch?v=b5McD6BG-80
• Доброта. http://www.youtube.com/watch?v=YWT4kd9yVlg
• Навстречу жизни. http://www.youtube.com/watch?v=r8JdVVdnKmg
• Доживем до понедельника (1968). http://www.youtube.com/watch?v=8xEZWKekhFs
• Простая история (1960). http://www.youtube.com/watch?v=sLl-N-EpQUA
• "Урок литературы". http://www.youtube.com/watch?v=YGR1Bg0Ryqk
• Простая история (1960). http://www.youtube.com/watch?v=sLl-N-EpQUA
• Три весёлые смены. http://www.youtube.com/watch?v=H-3ySKx4KjU
• Ох уж эта Настя (1972). http://www.youtube.com/watch?v=ZOZ3wHZNKR8 

Методична проблема області:

• Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі

Соціалізація – це процес входження у соціум, суспільство.

Соціалізація виступає як:

• Соціалізація як адаптація до визначених соціальних умов (пасивне пристосування до соціального середовища).
• Інтеграція у визначене середовище (активне входження в соціум – готовий до прийняття самостійних рішень).

 

Соціалізація у формі адаптації представляє собою пасивне пристосування до соціального середовища. І поки середовище стабільне, людина відчуває себе комфортно в ньому. Однак зміна середовища, його нестабільність можуть привести до дискомфорту особистості, незадоволеності, стресових ситуацій, життєвих трагедій.

 

Інтеграція як форма взаємодії індивиду з соціальним середовищем визначає його активне входження в соціум, коли людина готова до прийняття самостійних рішень в ситуації вибору, коли людина здатна впливати на середовище, змінюючи його або самого себе.

 

 

Мета освіти – розвиток особистості. Це перш за все означає: виховання повинно допомагати тому, щоб учні були готові до соціалізації у формі інтеграції

 

Вправа «Опис учня»

Мета: профілактика скоєння помилок при сприйняті учня. Проаналізувати процес адаптивної соціалізації.

 

Учасників об’єднують у групи наступним чином: учасникам вручаються диски із переглянутим фільмом. Диски підписані: «Школа гармонійного розвитку» та «Школа успіху». Учасники створюють дві школи

 

Ведучий. Я пропоную Вам диски із переглянутим фільмом, але кожний диск має підпис: Школа гармонійного розвитку» та «Школа успіху». Вам пропонується об’єднатися у своїй школі.

 

Завдання:

29 серпня ви отримуєте лист, з якого дізнаєтеся, що у вашу школу повинен прибути учень.

У листі міститься фото та коротка характеристика учня.

Вам потрібно описати учня, дивлячись на фото, визначити, у якій сім’ї він проживає.

Визначити, у який клас посадити учня, сильніший чи слабший (кількість учнів у класах однакова).

 

Конверт 1 містить фото хлопчика 10 років і коротка характеристика: «На фотографії Іванов Петро. За підсумками минулого року у нього майже усі бали достатнього рівня, є декілька балів середнього рівня, поведінка дитини незадовільна, увага не стійка. Дивлячись на фото, опишіть учня. У яких умовах проживає дитина».

Конверт 2 містить фото того ж хлопчика 10 років і коротка характеристика: «На фотографії Іванов Петро. За підсумками минулого року у нього майже усі бали достатнього рівня, є декілька балів середнього рівня, поведінка дитини задовільна. Дивлячись на фото, опишіть учня. У яких умовах проживає дитина».

 

Ведучий. Цікавим фактом є те, що обидві команди описували одну і ту ж дитину, але так як Ви були під впливом різних установок – негативна в першому випадку і позитивна поведінка дитини – у другому, то описи у вас відрізняються (подібний експеримент проводив Розенталь зі своїми студентами).

Дана вправа вчить нас складати власну думку про учня, не спиратися на чужі, можливо спотворені установки, думки. Зверніть увагу, що в інструкції було сказано «дивлячись на фото, опишіть учня», але дія установки настільки сильна, що дивлячись на одне і теж фото, ви описували його по-різному. Особливість установки полягає у тому, що ми бажаємо її підтвердити, і що б не зробила та чи інша людина ми трактуємо це на користь нашої установки. Тому, перш ніж сформулювати думку, важливо зважити всі факти.

 

Вправа «Скринька проблем»

Мета: проаналізувати проблему, здійснити пошук шляхів її вирішення, позбавитися від негативних емоцій, які заважають при вирішенні конфліктної ситуації. Проаналізувати процес десоціалізації учнів у школі.

 

Учасники по черзі виймають кульки із скриньки проблем. Відповідно до номера кульки отримують педагогічну ситуацію, яку необхідно проаналізувати та знайти правильне її рішення. Остання кулька, яка не кладеться до скриньки, а знаходиться у кармані ведучого, дає можливість перейти до наступної вправи.

 

Ведучий. Я приніс на нашу з Вами зустріч ось таку гарну скриньку. І хоч вона гарна, але називається «Скринькою проблем», тому що містить кульки, які влучають у ваші школи педагогічними ситуаціями, з яких Ви повинні знайти вихід, попередньо проаналізувавши їх. Бажаю успіху.

 

Ведучий коментує педагогічні ситуації, заслуховує учасників і пропонує свій спосіб розв’язання проблеми. Відбувається обмін думками.

 

 

Визначення характеру змісту педагогічної ситуації

• Кожному віковому періоду властиві свої штатні педагогічні ситуації.
• Для підлітків це поведінкові реакції:
  • незадоволеність собою, школою: підручниками, учителями, іспитами, дорослими: "вони нас не розуміють", громадським життям;
  • сварки з однолітками, з батьками;
  • брутальність у спілкуванні  з однокласниками, дорослими;
  • агресія стосовно однокласників, молодших школярів;
  • запальність.
• Ці особливості часто здаються негативними і болісними, але вони – частина позитивного процесу.

 

Вправа «Я учень»

Мета: навчитися створювати ситуацію успіху, використовуючи прийом «Оцініть мої успіхи».

 

Учасники беруть останню кульку, яка була не покладеною до скриньки.

 

Ведучий. Пропоную Вам зараз побути у ролі вчителя початкових класів та продиктувати приклади, які я, учень першого класу, буду розв’язувати біля дошки. (Одне завдання треба розв’язати неправильно).

 

 

Завдання.   1+1=  2+3=

    1+3=  2+4=

    1+5=  3+3=

 

Якщо учасники вказують на помилку:

 

Ведучий. Все зроблено правильно, окрім однієї-єдиної помилки. Необхідно відзначити успіх учня: «Молодець, але будь на далі уважнішим». Я думаю, що у наших школах гармонійного розвитку та успіху є над чим працювати і вчитися оцінювати можливості учнів.

 

 

Якщо учасники вказують на досягнення учня, а потім звертають увагу на приклад, який пропонують перерозв’язати:

 

Ведучий. Мені приємно, що у наших школах працюють талановиті вчителі, які знають і можуть створити ситуацію успіху для учнів та оцінити його можливості, що є необхідною умовою успішної навчальної соціалізації учня.

 

 

Вправа «Моє серце»

Мета: навчитися відкривати «свої серця» для оточуючих, зробити висновок.

 

Учасникам можна запропонувати один із трьох варіантів  вправи.

 

І варіант. Усі учасники малюють своє «серце» нетрадиційним способом (їх просять відійти від стереотипного зображення серця).

 

ІІ варіант. Усі учасники отримують «серця», вирізані із кольорового паперу. Їх просять розфарбувати, «наповнити», щоб воно не було порожнім.

 

ІІІ варіант. Усі учасники отримують заготовленні «серця» (різного розміру, з різними малюнками, але парних за кольором). Їх просять пофантазувати щодо свого «серця», «наповнити» його, щоб воно не було порожнім.

 

Під час виконання завдання за варіантами І і ІІ ведучий пропонує фігурки ( або квіти, наліпки, цукерки) для створення пар.

Пари обмінюються «серцями» і розповідають одне одному про своє нове «серце» (те, яке щойно отримав від партнера).

Робота завершується запитанням ведучого: «Хто хоче забрати своє «серце» назад? Чому?»

 

Ведучий. Серце – це лише символ, та, як каже східна мудрість, «у наповненому серці є місце для всього, у порожньому серці немає місця ні для чого». Дана вправа показала нам наскільки ми готові до впровадження успішної соціалізації учня  та учнівської молоді.

 

 

Практичне завдання «Кораблик»

 

Мета: підвести підсумок тренінгу через формулювання заповідей учителя.

 

Учасникам пропонується створити кораблик – «заповідь учителя» та побудувати флот – «освіту».

 

Заповіді вчителя

• Учитель вчить інших до того часу, поки сам вчиться.
• Учитель – автор власної програми, системи, методів роботи.
• Учитель – друг і помічник учня у його розвитку і самовдосконаленні.
• Жодного дня без нового!
• Виховуй без примусу!
• Навчи дітей думати і любити!
• Любіть роботу, яку ви виконуєте, і тоді жодного дня у вас не буде робочого!
• Плануйте свою діяльність.
• Якщо ваш голос стає загрозливим, ви, а не діти, робите щось не так.
• Багато знань не робить людину розумною, отже, мета освіти – не знання, а  дія.

 

Ведучий. Наш шкільний символ – це кораблик, який попливе по бурхливих морях та океанах нашої освітянської діяльності. Я бажаю Вам попутного вітру, спокійного плавання і всього найкращого. А також, що ми завжди пам’ятали ці заповіді вчителя, які допоможуть нам у нелегкій, як ми сьогодні переконалися, педагогічній роботі. Творчих Вам успіхів у вихованні підростаючого покоління! Нехай орієнтиром для Вас буде думка Сократа:«У кожній людині сонце, тільки дайте йому світити!»

 

Не травите детство спором,

Не нудите разговором,

Не давите злом и страхом,

Не бросайте слов с размаху,

Душу детскую щадите,

Пуще глаза берегите,

Зря за шалость не корите

Ни родитель, ни учитель.

Развивая детский разум,

Не влезайте в дебри сразу,

Детства дни не торопите,

Детству солнце подарите.

Дайте детству удержаться,

Дайте верой надышаться,

Дайте в рост ему подняться,

Дайте детству состоятся!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Ситуація «НП – непередбачувана подія»

У вашому класі відбулося НП: одна з ваших кращих учениць, що направили на районну олімпіаду по хімії, нікого не попередивши, не прийшла на неї. Раніш вона завжди займала перші місця на олімпіадах з різних предметів, тому вся школа покладала на дівчинку  дуже великі надії. Особисто ви знаєте ученицю як дуже відповідальну, але досить тривожну дівчинку. Напередодні вона скаржилася вам, що має сильне занепокоєння щодо майбутньої олімпіади.

Аналіз педагогічної ситуації з метою визначення сутності конфлікту,  що лежить у її основі

У розглянутій ситуації основний учасник події - учениця, яку направили на районну олімпіаду з хімії. Вона, нікого не попередивши, не прийшла на неї. Причина пропуску невідома, але ми знаємо, що напередодні вона скаржилася, що має сильне занепокоєння з приводу майбутньої олімпіади. Олімпіада – досить серйозний іспит: нова обстановка, завдання підвищеної складності... Її тривожність закономірна. Як видно, дівчинка не була до неї психологічно готова. Імовірно, у неї не сформована навичка самоорганізації і недостатня мотивація на  досягнення успіху. Школа, покладаючи на дівчинку  великі надії, мабуть, зробила акцент на предметну підготовку і недооцінила мотиваційну і психологічну.  

Передбачувані шляхи виходу з конфліктної ситуації

• не робити трагедії через те, що сталося, постаратися зрозуміти дівчинку;
• поговорити з підлітком, заспокоїти,  запропонувати завдання  пропущеної олімпіади для самоперевірки і ствердження у своїх можливостях;
• пояснити, що відповідальність – це важлива якість людини, що необхідно прагнути виправдати ті надії, що на тебе покладають.
• Тут важлива "педагогічна пильність" – уважне ставлення до кожного гострого моменту у взаємодії зі школярами і колегами, і вдумливий аналіз даної події. Бачити тільки погане – збільшувати конфліктність ситуації.

Формулювання педагогічних задач, виявлення найбільш значимих

• учителю працювати над підвищенням мотивації досягнення успіху учнів;
• організовувати більше заходів, де учень виявляв себе успішним у нестандартній ситуації;
• розвивати  в учнів навички самоорганізації;
• звертатися до психолога з метою корекції самооцінки і зняття тривожності підлітка;
• учителю  цікавитися напередодні олімпіади  самопочуттям учасника, щоб не стався конфлікт.

Самоаналіз і самооцінка прийнятого рішення

Потрібно завжди пам'ятати, що в шкільному житті не можна виключити цілком як приємні, так і неприємні сюрпризи. У кожному конкретному випадку непогано представити себе на місці учасника конфлікту, спрогнозувати власні реакції. Досвід учителя допомагає попереджати виникнення несприятливих умов у процесі навчання і виховання.

Ефективність педагогічного  впливу  залежить від дотримання наступних умов: загальної спрямованості всіх дій на удосконалювання духовного світу вихованця; доброзичливого відношення до учня; створення в класному колективі атмосфери, що виключає негативні моменти – нецікавість, недовіра, глузування, стихійні вчинки і т.д.

 

Ситуація «Задача»

Учень розв’язує задачу з математики біля дошки. Учитель довго домагається від учня правильного розв’язування. Нарешті учень говорить: «А ви самі не знаєте, як вона розв’язується».

Аналіз педагогічної ситуації з метою визначення сутності конфлікту, що лежить у її основі

У розглянутій ситуації основний учасник події – учень, що некоректно поводиться стосовно вчителя. В основі ситуації лежить  невдоволення. Невдоволення учня вчителем і собою, що приводить до  демонстративної брутальності, виклику. Учень, очевидно, має дискомфорт від невміння розв’язати задачу на очах однокласників. Учитель ставить дитину-підлітка в несприятливе положення перед класом, що в цьому віці особливо важливо, тому що в перехідному віці спілкування думка друзів відіграє головну роль. Він знаходить вихід у стихійному епатажі, використовуючи це як самозахист. Учитель не враховує стан підлітка і не знаходить способу піти від конфлікту.

 

Передбачувані шляхи виходу з конфліктної ситуації

Дуже важливо з конфліктної ситуації вийти з достоїнством. Необхідно прикласти максимум зусиль, щоб у гострій ситуації стримати себе, ні в якому разі не сваритися і не дратуватися. Підліткова аудиторія високо цінує самостримування, витримку і гумор педагогів. Успіх принесе нестандартне рішення.

"Ти не розв’язав задачу, і я не знаю, як її розв’язувати. Сьогодні не наш день. Хто ж зможе? Друзі, допоможіть!"

 

Формулювання педагогічних задач, виявлення найбільш значимих

• навчитися уважно відноситися до кожного гострого моменту у взаємодії зі школярами  і вдумливо  аналізувати те, що сталося;
• навчитися прогнозувати будь-яку ситуацію взаємодії з дитиною. Карнегі писав: "Два збуджених чоловіки не в змозі прийти до згоди". Дорослий – старший, а значить досвідчений, тому повинний знати прийоми саморегуляції в критичних ситуаціях, не даючи підлітку відчути себе приниженим.

 

Самоаналіз і самооцінка прийнятого рішення

Потрібно завжди пам'ятати, що в шкільному житті не можна виключити цілком як приємні, так і неприємні сюрпризи. У кожному конкретному випадку непогано представити себе на місці учасника конфлікту, спрогнозувати власні реакції. Досвід учителя допомагає попереджати виникнення несприятливих умов у процесі навчання і виховання.

Ефективність педагогічного  впливу  залежить від дотримання наступних умов: загальної спрямованості всіх дій на удосконалювання духовного світу вихованця; доброзичливого відношення до учня; створення в класному колективі атмосфери, що виключає негативні моменти – нецікавість, недовіра, глузування, стихійні вчинки і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ситуація «Планшет»

На уроці географії під час пояснення теми «Орієнтування на місцевості» вчитель використав поняття «дерев’яний планшет». Після чого більшість учнів класу засміялися і запитали: «А з яких пір планшет став дерев’яним?»

Аналіз педагогічної ситуації з метою визначення сутності конфлікту,
що лежить у її основі

У розглянутій ситуації основні учасники події – учні, які некоректно повелися  з учителем, і вчитель. В основі конфлікту лежить незнання учнями значення слова «планшет». Незнання учнів привели до насміхування над вчителем, до брутальності. Відповідальність за виникнення конфліктної ситуації лежить на обох її учасниках. Учитель не врахував розвиток прогресу  і не поясним значення слова перед поясненням теми.

Передбачувані шляхи виходу з конфліктної ситуації

 Дуже важливо з конфліктної ситуації вийти з достоїнством. Таким чином, будуть захищені ті ціннісні норми, що відстоює вчитель.  Необхідно  прикласти максимум зусиль, щоб у гострій ситуації стримати себе, ні в якому разі не сваритися і не дратуватися.  Підліткова аудиторія високо цінує витримку і гумор педагогів.

При нагоді можна повернути підступний задум порушника дисципліни на користь собі і справі. Бажано так "розкласти" суть ситуації для учнів, щоб ще і подякувати порушника за допомогу (з іронією, природно). Учитель є сильною й оригінальною особистістю. Діти не люблять сірості.

Необхідно вийти з  даної ситуації  так, щоб підліткам  стало соромно за свій сміх. Учитель повинен пояснити поняття «дерев’яний планшет»

Формулювання педагогічних задач, виявлення найбільш значимих

• визначити мотиви негативного поводження учня і відносини  його до вчителя;
• навчитися уважно відноситися до кожного гострого моменту у взаємодії зі школярами  і вдумливо  аналізувати те, що сталося;
• навчитися прогнозувати будь-яку ситуацію взаємодії з дитиною. Карнегі писав: "Два збуджених чоловіки не в змозі прийти до згоди". Дорослий – старший, а значить досвідчений, тому повинний знати прийоми саморегуляції в критичних ситуаціях, не даючи підлітку відчути себе приниженим;
• пояснити підлітку, що він виявив  невихованість і переступив  границі моральних норм.

Самоаналіз і самооцінка прийнятого рішення

Потрібно завжди пам'ятати, що в шкільному житті не можна виключити цілком як приємні, так і неприємні сюрпризи. У кожному конкретному випадку непогано представити себе на місці учасника конфлікту, спрогнозувати власні реакції. Досвід учителя допомагає попереджати виникнення несприятливих умов у процесі навчання і виховання.

Ефективність педагогічного  впливу  залежить від дотримання наступних умов: загальної спрямованості всіх дій на удосконалювання духовного світу вихованця; доброзичливого відношення до учня; створення в класному колективі атмосфери, що виключає негативні моменти – нецікавість, недовіра, глузування, стихійні вчинки і т.д.

 

 

 

 

 

Ситуація «Записка»

Учень 5 класу передав класному керівнику особисте переписування своїх однокласників, у якій вони  в  некоректній  формі обговорюють стиль  спілкування педагога з дітьми.

 

Визначення характеру змісту педагогічної ситуації

Кожному віковому періоду властиві свої штатні педагогічні ситуації. Для молодших школярів це:

Бійки. Агресивне, вороже, нерідко жорстоке поводження дитини стосовно   іншого зароджується і зміцнюється в молодшому шкільному віці з багатьох причин: через бажання ствердитися, звернути на себе увага, відплатити кривднику, через розбіжність ціннісних суджень.

Скарги, ябідництво, доноси. Діти знають, що ябідництво, виказування засуджуються їхніми однолітками. І проте   вчителю постійно приходиться чути скарги: "А він у мене взяв...", "А він списує...", "А він мене вдарив..."

Обміни. Обмінні операції між дітьми поширені широко ("Я тобі, ти мені..."). У більшості випадків правила обміну відомі і їх дотримують. Однак буває й обмін не за правилами, тоді він сприяє розвитку честолюбства, користі, може викликати сварки.

Страхи. Учні 1-4-х класів постійно мають почуття страху. Вони бояться батьків, учителів, деяких однокласників, незнайомих людей, тварин, темряви.

Клички і прізвиська. Діти, як правило, звертаються один до одного не по іменах, а по кличках, прізвиськам, і нерідко - з метою принизити достоїнство.

 

Аналіз педагогічної ситуації з метою визначення сутності конфлікту,
що лежить у її основі

У розглянутій ситуації основні учасники події - учень 4 класу і педагог. Дитина передає вчителю записку своїх однокласників, знаючи, що в ній хлопці погано відзиваються про вчителя. Імовірно, хлопчику здається, що він нічого поганого не робить і очікує від учителя схвалення свого вчинку.  Судячи з записки, у класі існує конфлікт між дітьми і вчителем, де частина учнів негативно налаштовані проти вчителя.

Передбачувані шляхи виходу з конфліктної ситуації

Учитель, одержавши записку, повинен пояснити всьому класу, що читати її не буде, тому що читати чужі листи не можна. Плітки і нашіптування, у будь-якому випадку, це погано. Виховані, чесні люди висловлюються про будь-що відкрито.

Формулювання педагогічних задач, виявлення найбільш значимих

• з'ясувати причини негативного відношення учнів до вчителя   (попросити психолога  провести анкетування в класі);
• учителю переглянути своє  поводження по відношенню до дітей;
• з'ясувати причини поводження хлопчика, що віддав записку;
• спланувати ряд заходів, спрямованих на зближення з класом;
• поговорити з хлопчиком наодинці з метою корекції його поводження.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ситуація «Бійка»

Ви довідаєтеся, що учениця вашого 9-Б побилася після школи з хлопчиком з паралельного класу. Вам добре відомо, що вона завжди відрізнялася складним характером і мала серйозні зауваження з приводу дисципліни з боку вчителів. З багатьма однокласниками також склалися напружені, конфліктні відносини.

Аналіз педагогічної ситуації з метою визначення сутності конфлікту,
що лежить у її основі

У розглянутій ситуації основний учасник події – дівчинка. Вона побилася після школи з хлопчиком з паралельного класу. Нам відомо, що в неї складний, химерний характер. Дівчинка – підліток не може налагодити стосунки з однолітками і відрізняється неумотивованістю вчинків. Вона порушує правила поведінки, можливо, не знаючи інших способів вирішення конфлікту й у такий спосіб  самостверджуючись, звертаючи до себе увага. У ситуації показаний крайній ступінь прояву конфлікту – бійка за участю дівчинки.

Передбачувані шляхи виходу з конфліктної ситуації

поговорити з дівчинкою з метою переконати, що бійка – це не метод  вирішення проблем і, що  в даному конкретному випадку вона зробила помилку, яку можна виправити, тому що для цього вона має досить сил і можливостей;

поговорити з батьками, що допустили помилки у вихованні дочки, можливо, причина конфліктності дитини лежить у родині.

Формулювання педагогічних задач, виявлення найбільш значимих

• з'ясувати причини  девіантного поводження учениці;
• знайти способи впливу на підлітка, для того щоб вона зрозуміла свою помилку і більше не робила подібних провин;
• у роботі з учнями в класі, де вчиться дівчинка, не залишати непоміченими випадки, коли підлітки вирішують свої проблеми за допомогою бійки;
• допомогти дівчинці самоствердитися в чому-небудь позитивному (утягнути підлітка в цікаву, корисну діяльність);
• звернутися по допомогу до шкільного психолога з метою корекції поведінкових відхилень (змінити  підлітка до кращого за допомогою спеціальних прийомів оцінки його особистості).

Самоаналіз і самооцінка прийнятого рішення

Потрібно завжди пам'ятати, що в шкільному житті не можна виключити цілком як приємні, так і неприємні сюрпризи. У кожнім конкретному випадку непогано представити себе на місці учасника конфлікту, спрогнозувати власні реакції. Досвід учителя допомагає попереджати виникнення несприятливих умов у процесі навчання і виховання.

Ефективність педагогічного  впливу  залежить від дотримання наступних умов: загальної спрямованості всіх дій на удосконалювання духовного світу вихованця; доброзичливого відношення до учня; створення в класному колективі атмосфери, що виключає негативні моменти – нецікавість, недовіра, глузування, стихійні вчинки і т.д.