Тренінг для вчителів на тему: «Ефективна взаємодія» з елементами арт-терапії.

Тренінг для вчителів на тему: «Ефективна взаємодія» з елементами арт-терапії.

Мета: Формувати навички ефективної взаємодії в системі «вчитель – учень»

Обладнання: маркери, ручки, ватман, стікери, клей, папір А4.

Привітання

Прийняття правил роботи в групі

Вправа « Очікування»

   Учасники записують очікування від семінару на стікерах-корабликах, після чого всі проговорюють їх уголос та приклеюють на зображення ріки.

   Це ріка, яка нагадує нам життєву дорогу. Тому наші очікування-кораблики допоможуть кожному отримати певні практичні знання і уміння, щоб без перешкод долати свій професійний шлях.

   Придивіться уважно до своїх учнів, до того як вони вас слухають, але кожний з них сприймає інформацію по-своєму. Один миттєво схоплює суть і починає нудьгувати, інший розуміє повільно, з напруженням, третій крутиться, йому важко зосередитися.

   Альберт Меєрабін установив, що при спілкуванні 7%- інформації передається вербальними засобами, 38% - звуковими (тембр, інтонація, сила звуку), а 55% - невербальними.

   Пропоную вам послухати казку для дорослих-притчу, в якої нема назви. Можливо, кожен із вас назве її по-своєму, так, як він сам відчує.

   …Колись давно при дворі іспанського короля жив один простий хлопець. Він мав гратися з королівськими дітьми і розважати їх. Хлопець той був завжди щасливим, адже навколо нього щодня лунав радісний сміх дітлахів. Тільки-но він десь з’являвся, всі починали весело сміятися, і він сміявся разом з усіма. Життя здавалося йому на диво прекрасним.

   Одного разу, граючись, хлопець зупинився навпроти одного портрета, який висів на стіні у великому холі. Портрет дивився на нього і був наче живий. Хлопцеві стало моторошно – у портрета було покручене тіло й огидне обличчя. Юнак підняв руку, щоб доторкнутися до нього, і портрет також підняв руку. Хлопець завмер, і портрет теж став нерухомим. Раптом юнак остовпів від жаху: він зрозумів, що живий портрет на стіні – це велике дзеркало, і він бачить своє відображення.

   Ніколи вже хлопець не сміявся. Граючись із дітьми. Він збагнув, що ті раділи не від радості, що він з’явився, а сміялись з його каліцтва.

   Ця неприємна розповідь насправді показує, що дитина спершу пізнає світ і людей, а себе – лише через призму сприйняття іншими її особистості, через їхню оцінку та ставлення.

   Отож, організацію пізнавальної діяльності учнів, покращення роботи їх пам’яті, мислення, уяви слід розпочинати з оптимізації сприйняття та підбору більш ефективних методів навчання.

Вправа « П’ять добрих слів»

Мета: створення позитивної атмосфери групової взаємодії.

   Кожен з учасників повинен обвести свою руку на аркуші паперу і на малюнку своєї ладоні підписати власне ім’я. Потім необхідно передати аркуш сусідові праворуч, який на пальчику має записати побажання власнику малюнка, далі іншому учаснику доки не буде записано п’ять побажань. Потім аркуш вертається до свого власника.

Вправа « Циферблат ознак»

Мета: розвивати оригінальність, гнучкість і швидкість думки, вміння відійти від стереотипів.

   Я, бачу що тут зібралися молоді, творчі люди, яким до вподоби цікаві та оригінальні завдання. Тому наступна вправа називається «Циферблат ознак».

   На дошці годинниковий циферблат (12 чисел). Далі із скриньки по черзі дістають назви ознак и прикріплюють до кожного числа. Після того, як усі ознаки розподілені за числами. Після того, як усі ознаки розподілені за числами визначають 3 числа. За тими ознаками, що розташовані біля чисел, учасникам треба протягом 3 хвилин записати список із п’яти предметів, які б відповідали цим характеристикам.

   Приклади ознак:

• Сухий, голодний, білий, гострий, кислий, пухнастий, рухливий, волохатий, твердий, дешевий, нічний, паперовий;
• Високий, дзвінкий, блискучий, тупий, рідкий, м’який, повільний, колючий, брудний, холодний, веселий, дорогий.

Вправа « Продовж відомий вислів»

Мета: сприяти розвитку сміливості у висловлюваннях, допитливості, дотепності та гнучкості думки.

   Прислів’я, приказки, народні прикмети – неоціненна скарбниця народної творчості й мудрості. І ми зараз з вами спробуємо долучитися до цієї скарбниці народної мудрості, виконуючи вправу «Продовж відомий вислів»

   На аркуші написані відомі вислови та їх кінцівки потрібно знайти відповідність та їх поєднати, а потім озвучити для всіх учасників.

Вправа « Мандали»

Мета: розвивати оригінальність і гнучкість мислення, стимулювати розвиток творчої фантазії та уяви.

Матеріал: ватман, клей, насипні матеріали.

Кажуть, що справжня жінка з нічого може створити три речі: салат, капелюшок та скандал. Ми з вами - справжні жінки. Тому я переконана, що крім цих трьох речей можемо створити ще дещо. Тому  ми пропонуємо на таких аркушах виготовити мандали і презентувати свої роботи. К. Юнг прийшов до висновку, що метод мандали - це шлях до нашої сутності, до відкриття унікальної індивідуальності. У широкому сенсі слова, «мандала» означає закономірність чи симетричну структуру, розташовану навколо центру, який все і об'єднує. Індивідуальні мандали є якісно відмінною формою самовияву.

Вправа: «Мої очікування»

Підсумок.

Приклади висловів:

1. Водить очима, наче злодій…                          по ярмарку.
2. Якби не ти і не я, то не було б…                     весілля.
3. Кому місяць світить, тому й…                        зорі всміхаються.
4. Гречана каша хвалилася, ніби вона…            з маслом родилася.
5. У народі кажуть, що наука-срібло,                 золото.

а практика…

6. Три речі швидко минають: луна,                     дівоча краса.

веселка і…

7. Не бійся розумного ворога, а бійся…              нерозумного приятеля.
8. Глибока річка, як розумна думка…                 плине спокійно.
9. Не знаємо ціну водиці, доки не…                     висохла криниця.
10. Ліпше, щоб дитина не плакала тепер,               батьки опісля.

як…

11. Не той молодець, який за водою пливе,                проти води.

а той, який…

12. Добрий чоловік надійніший від…                        кам’яного мосту.
13. Коли тебе шанують люди, то…                            шануйся й сам.
14. Будь сильним духом, а не…                                 новим кожухом.
15. Добрий лікар має орлине око,                              жіночу руку.

     левове серце і…

16. І хороша, і вродлива, тільки                                 сварлива.

шкода, що…

17. Витрачай менше, ніж заробиш,                            боргів не наробиш.

тоді…

18. Молодість летить вільною                                    повзе черепашкою.

пташкою, а старість…

Додаток до вправи

Сухий         Голодний

Білий          Гострий

Кислий      Пухнастий

Рухливий    Волохатий Твердий      Дешевий Нічний        Паперовий

Високий        Дзвінкий Блискучий    Тупий Рідкий           М’який Повільний     Колючий Брудний        Холодний Веселий         Дорогий

Вправи для розвитку продуктивного педагогічного спілкування

   « Запам’ятовування обличчя». Вироби в собі звичку запам’ятовувати обличчя людей, які тебе оточують. Подивився – закрий очі, спробуй відновити у пам’яті все зримо, у деталях. Не виходить щось – подивися знову. Щоб запам’ятовування було повним.

   « А як він сміється?». Дивлячись на обличчя, спробуй уявити, як ця людина сміється, плаче? Як вона освічується в коханні? Яка вона розгублена? Як вона хитрує, пробує викрутиться? Як вона грубить? Лається? Яка вона ображена? Як виглядала три роки тому? Якою буде в старості?

   « Я очима інших ». Урізних ситуаціях і з різними людьми спробуй уявити, як ти виглядаєш в очах співрозмовника. Яке враження ти справляєш? Що він думає про тебе?

   «Оцінка себе ». Частіше ставай оцінюваним, а не оцінюючим. Чого від тебе чекають оточуючі? Їм зручно поряд  з тобою? Якщо хтось припустився помилки, зверни не на сам цей факт, а на свою реакцію.

   «Співпереживання». Розмовляючи на особисті теми, постарайся уважно слухати свого співрозмовника. Якщо він довіряє тобі душевні таємниці, не перехоплюй ініціативу і не «відключайся», переживай, спробуй поставити себе на його місце.

   «Схвалення». Приглядайся до дітей, до їх дій і не пропусти нагоду висловити їм своє схвалення.

   «Усмішка». Ти повинен привчити себе до того, щоб звичайним виразом твого обличчя стала тепла, доброзичлива усмішка. Якщо немає усмішки, має бути готовність до неї. Внутрішня усмішка має бути завжди.

   «Мир тобі». Перша фраза ( і внутрішня установка) при зустрічі з будь-якою людиною має бути: «Мир тобі». Подаруй їй це усією душею, усім серцем! Якщо ти починаєш сперечатися з ким-небудь чи сваритися. Щохвилини згадуй і повторюй: «Мир тобі».

   «Перевтілення». Спробуй відчути себе на місці іншої людини. Уяви, що ти – це вона. «Перейми на себе» її зовнішність, увійди – хоч трішки в її внутрішній світ. Відтвори її ходу, міміку, рухи. Перевтілься, спробуй жити її почуттями і думками.

«Гроза відміняється». Учися стримувати свої негативні емоції. Тобі важко їх стримувати, а оточуючим важко їх переносити. Вчися не лаятися і не бурчати. Спробуй цілий тиждень усім усе прощати. Всіх розуміти, нікого не критикувати, не робити зауважень, не осуджувати. А можеш довше?

Пам’ятка для вчителів

Особливості молодшого шкільного віку

 Вік – 6-10 років.

Соціальна ситуація розвитку – дитина-дитина.

Значуща особа – вчитель.

Провідна діяльність – навчання.

Новоутворення віку – саморегуляція, довільність.

Анатомо-фізіологічні особливості – швидкими темпами змінюється зріст; недосконалість нервової регуляції(неточність виконання дій, складність завершення дії за сигналом); орган слуху ще розвивається(звуки сприймаються складніше, ніж слова; вимога до вчителя чітке мовлення, нормальний темп); орган зору ще розвивається(гігієна зору!).

Психічні процеси – увага нестійка(відволікається на кожний новий подразник). Пам'ять мимовільна, добре запам’ятовується все яскраве та емоційне; переказати «своїми словами» важче, ніж вивчити дослівно. Мислення наочне, образне.

Особистісний розвиток – оцінювання себе та інших через оцінювання вчителя! Легко занизити самооцінку.

Особливості підліткового віку

Вік – 10-15років

Соціальна ситуація розвитку – автономія, спілкування «на рівних».

Значуща особа – ровесник.

Провідна діяльність – спілкування.

Новоутворення – самоствердження, почуття дорослості.

Психофізіологічні особливості – біологічне, фізіологічне, статеве дозрівання. Збудження переважає над гальмуванням.

Самооцінка – криза самооцінки.

Описание типов акцентуаций по К. Леонгарду.

         Демонстративный тип.

   Центральной особенностью демонстративной личности является потребность и постоянное стремление произвести впечатление, привлечь к себе внимание, быть в центре внимания. Это проявляется в тщеславном поведении, часто нарочито демонстративном. Элементом этого поведения является самовосхваление, рассказы о себе и событиях, в которых эта личность занимала центральное место.  Значительная доля этих рассказов может быть либо фантазированием, либо приукрашенным изложением событий.

«+» - артистизм, развитая интуиция, способность к перевоплощению, стремление к нестандартному, способность заражать окружающих силой своих чувств.

Рекомендации:

    Подчёркнутое игнорирование такой личности является сильной мерой воздействия. Однако последствия могут быть разными: увеличение потребности выделиться, аффективный взрыв, установление резко отрицательного отношения к проигнорировавшему его лицу, демонстративный суицид или демонстративная делинквентность. Часто эта проблема решается через фантазирование или самооговоры, в том числе и в плане собственных криминальных наклонностей. Следует быть осторожным в  «разоблачении» фантазий, выдумок. Реакции могут быть острые и даже опасные: попытки суицида, побеги из дома, уходы из школы.

     Для установления контакта с демонстративным типов необходимо дать ему почувствовать , что к нему испытывают интерес как к личности. Положительные оценки, поощрения должны даваться избирательно,  - только за реальные достижения и способности. Следует стремиться к тому, чтобы акцентуант больше рассказывал о других, подводить к осознания своих отрицательных сторон.

1. Застревающий тип.

    Характеризуется высокой устойчивостью аффекта, длительностью эмоционального отклика, переживаний. Оскорбление личных интересов и достоинства, как правило, долго не забывается, и никогда просто не прощается. Окружающие их часто характеризуют их как злопамятных и мстительных людей. Переживания аффекта часто сочетаются с фантазированием, вынашиванием плана ответа обидчику, мести. Болезненная обидчивость таких людей, как правило, заметна. Их также можно назвать чувствительными и легкоуязвимыми.

     Рекомендации:

Даже случайно обидев, неправомерно задев такого подростка, можно надолго потерять с ним личностный контакт. Психопедагогическая коррекция личности может проводиться без конкретного повода в виде спонтанных бесед при любом удобном случае. Также рекомендуется проводить беседы в группе. Желательно также воздействие в конкретной ситуации обиды.  Но в этом случае требуется особое мастерство, так как личность находится в «остром» состоянии.

«+» - огромное упорство в достижении поставленной цели, пунктуальность и обязательность, выносливость и внимание к мелочам, стремление всё сделать досконально и тщательно.

2. Педантичный тип.

   Повышенная аккуратность, тяга к порядку, нерешительность и осторожность. Прежде чем что-либо сделать, долго и тщательно всё обдумывает. За внешней педантичностью стоит нежелание и неспособность к быстрым переменам, к принятию ответственности. Эти люди без нужды не меняют место работы, а если это требуется, то с трудом идут на это. Любят своё производство, привычную работу. В быту им характерна добросовестность. Их протест принимает словесную форму: бурчат, ругаются, но всегда избегают поступков, во всём винят себя.

«+» - заботливость и способность брать на себя ответственность за других людей, чувство эмоциональной привязанности к близким, ответственность за порученное дело, способность проверять всё до мелочей.

3. Эмотивный тип.

   Главная особенность – высокая чувствительность и глубокие реакции в области тонких эмоций. Характерны мягкосердечие, доброта, задушевность, эмоциональная отзывчивость, высоко развитая эмпатия, повышенная слезливость. Причиной неудач считают скорее внешние обстоятельства, чем себя.

«+» - мягкость и способность к сопереживанию, быстрая смена плохого настроения хорошим, развитое чувство благодарности.

Рекомендации:

Во взаимодействии с эмотивным подростком важность приобретают эмоциональная открытость, чувствительность и отзывчивость взрослого. Проявление эмпатии со стороны взрослого, как правило, ведёт к быстрому установлению позитивных и доверительных отношений с подростком.  Следует также учитывать высокую изменчивость настроения таких подростков.

    5.Тревожный тип.

    Главная особенность – повышенная тревожность, беспокойство по поводу возможных неудач, беспокойство за свою судьбу и судьбу близких. При этом объективных поводов к такому беспокойству, как правило, нет. Отличаются робостью, иногда с проявлением покорности. Постоянная настороженность перед внешними обстоятельствами сочетается с неуверенностью в собственных силах. Не имеют выраженных протестных реакций, если только не доведены до отчаяния. В крайних обстоятельствах могут предпринимать суицидальные попытки.

«+» - «тонкокожесть», острое нравственное зрение, способность чувствовать внутреннюю суть происходящего, ориентация на истинные чувства людей.

  Рекомендации:

Этот тип труден для контакта. Разубеждение происходит медленно. В отношении этого типа следует придерживаться недирективных методов психокоррекции: многократные продолжительные беседы, подробный разбор фактов и ситуаций, повышение самооценки.

6. Циклотимный тип.

       Важнейшей особенностью является смена гипертимических и дистимических состояний. При этом такие перемены являются не редкими и не случайными. В гипертимической фазе поведения радостные события вызывают радостные эмоции, жажду деятельности, словоохотливость, активность. Печальные события вызывают не только огорчение, но и подавленность. В этом состоянии характерны замедленность реакций и мышления, замедление и снижение эмоционального отклика. В «плохой» фазе агрессия может быть направлена на себя.

Рекомендации:

Особенности взаимодействия с подростком зависят от фазы. Во время подъёма установление контакта происходит так же, как и с гипертимным типом. Во время спада этот тип особенно нуждается в психологической и эмоциональной поддержке. Задача взрослого – вселить уверенность, что за спадом обязательно будет подъём.

7. Возбудимый тип.

Особенность является выраженная импульсивность поведения. Вся манера общения и поведения в значительной мере зависит не  от логики, не от рационального оценивания своих поступков, а обусловлена импульсом, влечением, инстинктом или неконтролируемыми побуждениями. В области общения для них характерна крайне низкая терпимость.

 Рекомендации:

Основная задача взрослого – готовность к проявлению таких реакций, овладение методами саморегуляции и техниками эффективного общения. Контакт с таким подростком легче устанавливать вне периодов аффективного напряжения. В беседе с ним следует быть обстоятельным и неторопливым. Необходимо дать выговориться. Следует касаться отрицательных качеств очень осторожно и только после того, как проявлено внимание и оценка его положительных качеств. Не следует давать оценку отрицательных качеств, позиция взрослого должна быть нейтральной. Следует показать, какой вред эти качества могут принести ему.

8.Дистимический тип.

Противоположность гипертима. Обычно сконцентрированы на мрачных, печальных сторонах жизни. Это проявляется во всём: в поведении, в общении, в особенностях восприятия жизни, событий и других людей. Обычно эти люди по натуре серьёзны. Активность, а тем более гиперактивность им совершенно не свойственны.

9. Экзальтированный тип.

  Главная особенность – бурная экзальтированная реакция. Они легко приходят в восторг от радостных событий и в отчаяние от печальных. Их отличает крайняя впечатлительность, которая внешне выражается очень ярко. Причиной неудач считают скорее внешние обстоятельства, чем себя.

10. Гипертимный тип.

Заметной особенностью является постоянное или частое пребывание в приподнятом настроении несмотря на отсутствие для этого каких-либо внешних поводов. Такое настроение сочетается с высокой активностью, жаждой деятельности, неугомонностью. Характерны общительность, повышенная словоохотливость. На жизнь смотрят оптимистически, не теряя оптимизма и при возникновении трудностей. Трудности часто преодолевают без особого труда. Склонны к озорству, часто неусидчивы, недисциплинированны.

«+» - активность, выносливость, умение вызвать доверие, общительность, находчивость в нестандартных и стрессовых ситуациях, готовность брать ответственность на себя.

 Рекомендации:

Основой недисциплинированности и неусидчивости является определённая характерология, а не негативное отношение к взрослому или учебному предмету. Следует избегать ситуаций строгой регламентации, жёсткой дисциплины, постоянной навязчивой опёки и мелочного контроля. В таких ситуациях повышается вероятность не только нарушения дисциплины, но и вспышек гнева, конфликтов. Делинквентность скорее обусловлена легкомыслием, реакцией группирования и склонностью к риску.