Підвищення ефективності педагогічного впливу в процесі розвитку мовлення і профілактики мовленнєвих порушень у дошкільників; ознайомилення вихователів з основними етапами корекційної роботи;удосконалення практичних навичків професійної діяльності; підвищення творчої активності педагогів.
Тренінг: «Формування педагогічної компетенції логопеда через впровадження найдоцільніших форм роботи з розвитку та корекції мовлення з використанням технології коучингу.»
Мета: підвищення ефективності педагогічного впливу в процесі розвитку мовлення і профілактики мовленнєвих порушень у дошкільників; ознайомити вихователів з основними етапами корекційної роботи; удосконалювати практичні навички професійної діяльності; підвищувати творчу активність педагогів.
Цільова аудиторія: вихователі.
Час проведення: 60-90 хвилин.
Форми та методи: техніка «відкриті запитання», техніка «шкалювання», техніка «колесо балансу», техніка «асоціативне мислення», техніка «рамка успіху»
Хід семінару-тренінгу:
1етап – натхнення. Встановлення партнерських взаємовідносин.
Привітання:
Л. - Шановні колеги! Давайте з вами привітаємо один одного - привітаємося: спинами, руками, плечами, колінками, носиками.
«Назви лагідно» - Вам необхідно передавати клубочок один одному, називаючи лагідно свого сусіда.
2 етап – спільне визначення завдань для досягнення конкретної мети.
Відриті запитання:
(записувати відповіді педагогів на фліпчарті)
Л. - Тема нашої зустрічі «Розвиваємо мовлення дітей у співпраці. Найдоцільніші форми роботи з корекції мовлення».
Відкриті запитання:
(записувати відповіді педагогів на фліпчарті)
Л. - Шановні колеги, чи стикались ви з поняттям «корекція мовлення»?
Л. - Назвіть, будь ласка, 1-2 слова, які асоціюються з поняттям «корекція мовлення» (фіксуємо на фліпчарті).
3 етап – дослідження поточної проблеми (ситуації).
Л. - Шановні колеги, корекція мовлення дитини, а саме звуковимови, здійснюється в три етапи:
I - підготовчий;
II - постановка звука ( шляхом наслідування; механічним або мішаним);
III - автоматизація і диференціація поставленого звука, введення його в зв’язне мовлення.
Л. - І сьогодні ми уважно розберемо саме підготовчий етап, такі форми роботи:
(Логопед фіксує всі вправи на «Колесі балансу» для більш детального ознайомлення)
Л. - Пропоную розглянути детальніше кожен пункт:
Дихальні вправи використовуються з метою вироблення цілеспрямованого струменя повітря, необхідного для вимови звуків.
Зараз ми проведемо вправу на дихання, розіграємо звуковий спектакль «У бабусі в селі», але, перш, ніж ми почнемо, постараємося запам'ятати, як будуть говорити герої бабусиної казки.
Звуковий спектакль «У бабусі в селі» - вправа на дихання.
Якось восени приїхали ми до бабусі в село. Бабуся посадила гостей за стіл, поставила самовар. Самовар грівся, грівся і закипів (пих). А поруч з ним маленький чайничок (пих-пих-пих). Бабуся налила гостям чаю, а він гарячий. Щоб не обпектися, треба подути (фу).
У будинку комарі літають (з-з-з), але ми їх не боїмося і п’ємо смачний чай (фуп) - вдихаємо.
Попили чаю і пішли гуляти. Бджоли на пасіці літають (ж-ж-ж). Йшли ми, йшли і прийшли до великої гори. А на горі побачили незрозумілий силует. Ми як закричимо голосно: «Ти хто?», а нам у відповідь «Ти хто, хто, хто?». Та ось раптом ми почули виття вовків (у-у-у), скрип дерев (і-і-і).
І вирішили піти скоріше додому. Поки йшли до будинку, настав вечір і бабуся запропонувала лягати спати, а щоб ми скоріше заснули, бабуся заспівала нам колискову пісеньку (а-а-а).
Артикуляційні вправи виконують для формування правильної та чіткої звуковимови ,сприяють виробленню точних, координованих рухів органів артикуляції, допомогають попередити мовленнєві порушення або уникнути тих мовленнєвих вад, що вже існують.
До вашої уваги артикуляційна вправа « Іподром»:
Л. - Сядемо рівненько на стільчиках, спину тримаємо прямо, руки лежать на колінах.
Вітаю вас! Ми разом прибули до фінішу, фінішу нашої з вами ігри – всі плескають у долоні.
Вправи для розвитку фонематичного слуху виконують для того, щоб дитина вчилася розрізняти звуки, вміла їх виокремлювати один від одного і чітко промовляти їх.
“Знайди спільний звук” (Пропоную педагогам визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяю даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, аргус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама , сом – [м]
Л. - Які ще ігри можна використовувати для розвитку фонематичного слуху? («Спіймай звук», «Ехо (відлуння)», «Хто покликав?», «Придумай слово на звук… , щоб він стояв на початку або в кінці», «Зіпсований телефон» тощо).
Вправи для розвитку уваги та пам’яті
«Ланцюжок слів» («Сніговий ком»). Логопед називає слово, педагог його запам’ятовує, повторює і додає своє слово. Наступний учасник називає всі вимовлені раніше слова і додає одне нове слово. Гра продовжується до тих пір, поки один з гравців не зможе відтворити всі раніше названі слова.
«Будь ласка». Логопед дає команди, а педагоги виконують тільки ті з них, які супроводжуються словом "будь ласка". Якщо логопед не каже "будь ласка", задана дія не виконується. Той, хто помиляється, вибуває з гри.
- Встаньте, будь ласка.
- Підійміть руки.
- Нахиліть голову, будь ласка.
- Пострибайте на правій нозі.
- А тепер на лівій, будь ласка.
- Сідайте.
- Сідайте, будь ласка.
«Хитрий предмет». Запропонувати педагогам розглянути до 10 предметів, попередивши, що будуть задані про ці предмети різні питання. Наприклад: сумка, стакан, серветка, ложка, м'яч, олівці (2-3), ручка, книга. Питання: Що зроблено зі скла? Якого розміру ложка? Скільки олівців? Чи є ковпачок на ручці? Що зроблено з гуми? Якого кольору сумка? Книга була розкрита або закрита?
Вправи на формування навичок зв’язного мовлення. Зв’язне мовлення – це змістовне, розгорнуте висловлення (ряд логічно побудованих речень).
«Розкажи казочку по-новому». Розповісти казку від початку і до кінця від лиця героїв казки або предмету.
Л. - Якими ще вправами можна формувати навички зв’язного мовлення? («Придумай свою казку», «Про що розповіло дерево (сонечко, пташка, квітка тощо) якби вміла говорити?», «Добери риму» тощо).
Вправи на розвиток дрібної моторики пальців рук. Важливість цих вправ зумовлюється тим, що саме через нервові закінчення пальців рук стимулюються ділянки головного мозку, які відповідають за мовлення. Тому дитина, у якої розвинута дрібна моторика, починає раніше говорити, у неї краще розвиваються мислення, пам’ять, увага та інші когнітивні процеси.
Штрихування. Малювання тонким пензликом. Мозаїка. Малюємо по клітинках. Вирізання. Ліпимо, ліпимо, ліпимо…(тісто, пластилін, глина). Масаж та самомасаж долоньок. Квасолеві ванни. Ігри з крупами, макаронами. Ігри та гімнастика для пальчиків. Шнурівка. Ігри з ґудзиками та намистинками. Пазли. Катання долонькою олівців, кульок по столу чи іншій поверхні. Манкатерапія. Піскотерапія.
4 етап – визначення внутрішніх та зовнішніх перешкод на шляху до результату та вибір конкретного варіанту дій.
Відкриті запитання:
Л. - Пропоную написати листа для батьків, таки собі «Меssеnger від педагогів і дітей» (Педагоги діляться на дві команди за допомогою інтерактивного заходу «Пригостись цукеркою». На ватмані маркерами та кольоровими стікерами команда «Діти» пише листа для батьків від дітей, команда «Вихователі» пише листа для батьків від педагогів. Команди рецензують свої листи).
5 етап – рефлексія
Л. - Пропоную ще раз підійди до шкали результату та позначити кольоровими стікерами, яка на даний час ваша обізнаність про поняття «корекція мовлення» та «розвиток мовлення дітей у співпраці».
Відкриті запитання: