Тренінг "Формування здорового способу життя"

ТРЕНІНГ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Вступне слово.

На сьогоднішньому семінарі вихователів груп продовженого дня ми з вами візьмемо участь у тренінгу „ Здоров’я та здоровий спосіб життя наших вихованців”.

1. Вправа на знайомство

Мета: ближче познайомити учасників семінару один з одним, підготувати до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

Для нашої ефективної роботи сьогодні давайте ближче познайомимося (психолог знайомить їх із символічним учасником групи – її талісманом  „Здоровчиком” по колу, називаючи своє ім’я та вітаючись із групою.)

2. Правила роботи

Учасникам пропонується прийняти правила роботи групи, які записуються на плакаті „Правила тренінгу”

Орієнтовними правилами тренінгу можуть бути:

• добровільна участь у виконанні вправ і завдань;
• один говорить – усі слухають;
• обговорюють дію, а не особу.

Учасники тренінгу обговорюють записані правила, остаточно складають їхній остаточний варіант.

3. Очікування учасників

Мета: з’ясувати очікування учасників від тренінгу.

Обладнання: аркуш ватману з намальованим на ньому великим пісочним годинником, ручки, стікери, вирізані в формі кружечків.

   Кожному учаснику роздають по стікеру, які символізують піщинки і пропонують написати свої очікування від тренінгу. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування й наклеює їх у верхній частина пісочного годинника.

4.Інформаційне повідомлення

 На сьогодні в статуті  Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) дано таке визначення: „ Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад”

Формування здорового способу життя, культури здоровя, підвищення виховних можливостей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери вихованців у прагненні бути здоровими. З погляду на це важливим є  вивчення системи ціннісних орієнтацій, внутрішніх спонук до збереження і зміцнення здоров’я.

   Свідоме та активне оволодіння знаннями, вміннями і навичками здорового способу життя великою мірою залежить від сформованості мотивації на здорове життя, переконання в необхідності турбуватися про здоров’я. Цей процес успішніше відбувається на позитивному тлі повсякденної роботи з відновлення та збереження здоров’я вихованців.

Для конкретної, цілеспрямованою оздоровчої діяльності педагогічного колективу необхідно володіти даними про стан здоров’я учнів.

   Світова наука визначає чотири складові здоров’я : фізичну, психічну, соціальну, духовну.

5. Вправа „Колесо здоров’я”

Одна з груп вчених розробила свою модель „Колесо здоров’я”, яка містить 8 складових здоров’я: духовну, інтелектуальну, емоційну, фізичну, соціальну, професійну, екологічну, психологічну. Уявіть себе  членами цієї дослідницької команди і розробіть критерії, показники, за якими оцінюєте відповідну складову.

  У мікро групах роздають картки з відповідною назвою складової, йде обговорення.

   Шановні учасники ви вже готові оголосити свої критерії?

   А зараз, користуючись цими критеріями, побудуйте своє „Колесо здоров’я”. Для цього на кожній спиці позначте крапкою властивий вашому здоров’ю рівень вираження цього критерію. А потім усі ці крапки з’єднайте.

   Чи все вас у ньому задовольняє? Якщо ні, то мабуть, слід шукати шляхи, як це можна змінити. Адже  здоров’я – це те, що люди найбільше прагнуть зберегти, але найменше бережуть (Ж. Лабрюйєр)”

    6.Опитувальник „ Вивчення задоволеності вихователів ГПД своєю професією й роботою”

Методика розроблена Н.Журіним та  Є. Ільїним для виявлення задоволеності учителів своєю професією й різними сторонами професійної діяльності.

Інструкція. Просимо вас ознайомити з даною анкетою (опитувальником) і відповісти на запитання; виберіть один із варіантів („так”, „не знаю”, „ні”), що збігається з вашою думкою, й поставте під ним знак „+”.

                                     ОПИТУВАЛЬНИК

Обробка результатів

За відповідь „так” нараховується +1бал, за відповідь „не знаю” -0 балів, за відповідь „ні” вираховується 1 бал. Далі проводиться додавання всіх балів з урахуванням їх знака.

Висновки

Ступінь задоволеності роботою (за всіма 17 позиціями) оцінюється високий, якщо обстежуваний набирає +11 балів і вище, середній – якщо набирає від +6 до +10 балів, низький –від +1 до+5 балів. Ступінь незадоволеності роботою оцінюється як низький, якщо обстежуваний набирає від 1 -1 до -5 балів; середній – якщо набирає від -6 до -10 балів і високий – при -11 балах і більше.

7. Інформаційне повідомлення

Своє інформаційне повідомлення хочу продовжити з значення режиму дня в житті молодших школярів ,що є невід’ємною складовою здорового способу життя.

  Для молодших школярів дотримання режиму дня має особливе значення. З одного боку, їхня нервова система ще далеко не зріла і межа виснаження нервових клітин досить низька, аз іншого боку – нові умови життя, необхідність адаптації до нелегких для організму дитини фізичних і психічних навантажень, пов’язаних із систематичним навчанням, ламання старих стереотипів поводження і діяльності та створення нових, висувають підвищені вимоги до всіх фізіологічних систем. Упорядкованість чергування праці і відпочинку сприяє оптимізації функцій організму, кращої адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними затратами, а порушення режиму дня призводить до серйозних відхилень у здоров’ї дитини, насамперед до неврозів.

   Якщо в дитини помічено дратівливість, занепокоєння, поганий апетит, порушення сну, відставання у фізичному розвитку, то причина найчастіше полягає саме в недотриманні режиму дня. Раціоналізація режиму – один з найефективніших засобів профілактики захворювань і оздоровлення дітей.

    З гігієнічних позицій чітко нормуються всі види діяльності і відпочинку дітей. Надзвичайно важливо, щоб всі елементи режиму дня здійснювалися послідовно й у той самий час. Коли попередній етап денного ритму є умовним сигналом для здійснення наступного, це сприяє закріпленню системи стійких умовних рефлексів. Школярі, що неухильно дотримуються режиму дня, швидше втягуються в роботу, ефективніше трудяться, швидше засинають і менше втомлюються.

  Основними компонентами режиму дня молодшого школяра є сон, перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою і спортом), навчальна діяльність у школі і вдома, відпочинок на власний вибір (вільний час), прийом їжі, особиста гігієна. Обов’язково потрібно провітрити спальну кімнату. Постіль дитини не  повинна бути занадто м’якою, а подушка – великою.

   Найсприятливіший час підйому дитини після нічного сну – 7-7.30 год. ранку, таким чином, загальна тривалість нічного сну молодшого школяра – 10,5-11 год. Дітям з ослабленим здоров’ям, що швидко стомлюються, з підвищеною збудливістю нервової системи необхідно спати довше. Таким дітям рекомендований дений сон тривалістю 1-1,5 год. Дений сон рекомендується усім першокласникам. При зростанні розумових і фізичних навантажень (у період гострої адаптації до умов шкільного навчання) тривалість сну доцільно збільшувати приблизно на 1 год, щоб пом’якшити де синхронізуючий вплив цих навантажень

    Після закінчення уроків бажано і корисно відпочити на відкритому повітрі (у саду, парку, у дворі, спортмайданчику) близько 1,5 год, граючись у рухливі ігри, займаючись фізкультурою і спортом. Це надзвичайно корисно для здоров’я, підвищує життєвий тонус і  працездатність дітей. Однак потрібно стежити, щоб фізичне навантаження було помірним. Якщо воно надмірно інтенсивне або перебування на свіжому повітрі затягується, працездатність різко знижується і наступне виконання домашніх завдань буде менш ефективне і якісне.

    Самостійні навчальні заняття з підготовки до уроків мають бути строго регламентовані. Існуюча сьогодні думка „більше занять – більше успіхів” помилкова. У жодному разі не слід перевищувати час підготовки уроків, що рекомендується (І кл. до 45 хв, ІІ кл. до 1 год, ІІІ і ІV кл. – 1.5 год), а за можливості краще його скорочувати. Це тому, що до домашніх навчальних занять у другій половині дня дитина приступає вже зі зниженою працездатністю після всієї попередньої навчальної діяльності і відносна інтенсивність навантаження для учнів значно підвищується. Окрім того, у цей час відповідно до природної біоритмічної кривої коливань фізіологічних функцій стан більшості дітей менш сприятливий, аніж у ранкові години. І, нарешті, загальне денне навантаження в дитини не має бути надмірним. Інакше організмові школяра, особливо хворого або ослабленого, буде завдано шкоди, а якість виконання завдань при цьому неминуче знизиться.

    Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженню, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності. Основна вимога до обладнання робочого місця – меблі мають відповідати зростові школяра.

    Важливо подбати і про колірне оформлення кімнати. Добре, коли переважають теплі і спокійні тони(коричневий, жовтий, зелений). Оранжевий і червоний кольори мають збуджувальний ефект, але на невеличких ділянках поверхні стимулюють загальну активність учня. У робочому куточку школяра мають знайти місце і квітка, вирощена дитиною, і малюнок чи аплікація, зроблені власноруч, і розклад уроків.

    Приготування домашніх завдань варто починати завжди у визначені години, не пізніше 16 год, тому що ближче до вечора то менше сприятливим стає функціональне тло. Звичка займатися у той самий час сприяє на лаштуванню всього організму на розумову роботу.  Відповідно до Листа Міністра освіти і науки України 1/9-468 від 29.12.2001 року першокласникам не даються завдання додому, тому у цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.

    Самопідготовку учням раджу починати з завдань середньої складності, потім переходити до найскладнішого і важкого матеріалу, а завершувати роботу виконанням найлегших завдань. Такий порядок приготування уроків сприяє поступовому входженню в роботу, складні завдання виконуватимуться на тлі високої працездатності, а легкі – під час її спаду. Спочатку варто виконувати письмові завдання, а потім переходити до усних.

    Напружена розумова праця не може довгий час бути ефективною. Тому під час виконання домашніх завдань через кожні 15-20 хв. Необхідно робити короткі перерви з виконанням фізичних вправ (фізкультпаузи, фізкультхвилинки) і зняттям зорової напруги (шляхом фіксації погляду на далеких предметах, колових рухів очей та ін. ).Це сприяє швидкому відновленню працездатності та запобігає стомленню. Через 40-45хв. Роботи варто влаштувати більш тривалу перерву (близько 10 хв.)

8. Вправа    „Гімнастика для очей та пальчиків”

9.Інформаційне повідомлення

 У режимі дня учня передбачається час, який школяр використовує відповідно з індивідуальними нахилами, бажаннями, інтересами, так званий вільний час. Ним варто скористатися після самопідготовки домашніх завдань і складає в режимі дня молодшого школяра 1-1,5 год. У цей час учні можуть читати художню літературу, малювати, конструювати тощо.

   Читання має займати провідне місце серед усіх загальнокультурних інтересів учня у поза навчальний час. Однак читання також пов’язане з напругою кори великих півкуль головного мозку і зорового аналізатора. З огляду на це тривалість безперервного читання художньої літератури для молодших школярів не повинна перевищувати 1-1,5 год при дотриманні всіх необхідних гігієнічних рекомендацій (достатнє освітлення, правильно вибрана поза, періодичний відпочинок для очей).

    Режим харчування молодшого школяра передбачає прийом їжі чотири –п’ять разів на день: сніданок, другий сніданок, обід, полуденок, вечеря.

    Основними принципами побудови гігієнічно правильного режиму дня є необхідність його дотримання і врахування вікових особливостей. Правильним режим дня вважається тільки тоді, коли він запобігає розвиткові перевтоми, підвищує загальну опірність організму.

    Щоб не створювати напруги в прагненні все зробити за суворо визначеними годинами, варто при реалізації всіх компонентів режиму дня передбачати якийсь ступінь волі, так би мовити, люфт близько 30 хв. Найголовніше – домогтися того, щоб виконання режиму дня стало для дитини природною потребою, умовою її життя.

Аналіз результатів дослідження Тест «Години дня»

Отже, орієнтовна схема режиму дня молодших школярів

Вправа „ Антошка”

Мета:  зняти втому і напруження учасників тренінгу. Учасники тренінгу голосно говорять скоромовку.

                            На лесной опушке

                            Стоит высокий дом,

                            А рядом на лужайке

                            Живёт весёлый гном.

                            Как зовут тебя гном?

Гоша, у меня                                                 Петька, у меня     

Трусы в горошек.                                         Рубаха в клетку

                               Я пришёл сюда из сказки

Потому, что я хороший                               может получу конфетку

Свій тренінг я хочу закінчити рядками вірша Н. В. Василенко

Здоров’я – це ранок зі свіжим повітрям.

Це сонце, що гріє ласкаво й привітно.

Це хвилі Дніпра, що нам сили дають.

Бери це сміливо, мій друже,і в путь.

Здоров’я – це смак свіжих ягід дозрілих,

Це спорт, що дає нам наснагу і силу.

Це сон, що на крилах нам зорі несуть.

Усе це з собою узять не забудь.

І знай, любий друже, - у цьому житті

Чи бути здоровим вирішуєш ти!