29 червня о 18:00Вебінар: Практика вдумливого читання: поради для роботи в початковій школі (і не тільки)

Тренінг "Критичне мислення - запорука успіху"

Про матеріал

Тренінгове заняття для старшокласників « Критичне мислення – запорука успіху»

Мета: ознайомити учнів(вихованців) з основами розвитку критичного мислення, сформувати первинні практичні навички критичного мислення.

Завдання: - дати мотивувальну інформацію про можливості та переваги критичного мислення;

- дати можливість практично опанувати навичок критичного мислення;

Цільова аудиторія: вихованці підліткового віку.

Перегляд файлу

Тренінгове заняття для старшокласників « Критичне мислення – запорука успіху»

Мета: ознайомити учнів(вихованців) з основами розвитку критичного мислення, сформувати первинні практичні навички критичного мислення.

Завдання: - дати мотивувальну інформацію про можливості та переваги критичного мислення;

- дати можливість практично опанувати навичок критичного мислення;

Цільова аудиторія: вихованці підліткового віку.

Обладнання: ручки, аркуші паперу за кількістю учасників заняття, аркуш паперу формату А3, маркер.

Хід заняття

Вступне слово

Тренер: Сьогодні ми з вами дізнаємося, що таке критичне мислення, для чого воно слугує і як його розвинути.

Формування критичного мислення – це діяльність, спрямована на дослідження проблем і ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки і визначення міри корисності інформації з огляду на особистості потреби й цілі.

Критичне мислення потрібне нам для того, щоб бути компетентним.

Компетентність – це володіння знаннями і вміннями їх знайти, відділити від непотрібної інформації, перевести їх у досвід особистої діяльності.

Мобільність знань – це розуміння того, як можна здобути ці знання, які способи застосувати.

Людина, яка критично мислить, здатна:

  • ставити конкретні питання;
  • виокремлювати головне;
  • визначити потрібну інформацію;
  • розпізнавати упереджені судження;
  • відокремлювати факти від суб′єктивних думок;
  • відокремлювати хибну інформацію від правдивої ;порівнювати;
  • виявляти причинно-наслідкові зв’язки;
  • пропонувати варіанти рішень;
  • передбачити наслідки;
  • знаходити й наводити аргументи;
  • робити висновки й перевіряти їх на практиці.

 

Після такого короткого екскурсу у зміст питання перейдемо до практики. Розпочнімо з вправи « Правильні запитання».

Вправа « Правильні запитання»

Тренер: Американський психолог Бенджамін Блум розробив класифікацію рівнів мислення, яку назвав таксономією. Він розмістив розумові вміння в ієрархії від простих до складніших. Внизу піраміди містяться знання й розуміння. Ці рівні Блум назвав мисленням низького порядку, але саме на цій основі будується вся піраміда. Блум установив, що між рівнями мислення й відповідями на запитання, які ми ставимо, є безпосередній зв'язок .  Більше того, самі запитання утворюють ієрархію,цілком відповідну таксономії мислення.

Запитання на запам’ятовування або запитання формального рівня належать до найнижчого рівня.

Запитання на оцінку або судження розглядаються як високий рівень мислення. Насправді всі запитання важливі і всі вони урізноманітнюють способи мислення. Ставити запитання – один із механізмів формування навичок критичного мислення. Можна впевнено сказати, що запитання стимулюють критичне мислення.

Зараз ми з вами на власному прикладі трохи потренуємося ставити різні запитання й відповідати на них.

Тренер:Після такої успішної розминки я пропоную одразу ж перейти до виконання складнішого завдання. Це завдання наблизить нас до розуміння практичного значення критичного мислення.

Вправа « Великі відкриття й винаходи»

Для виконання  цього завдання нам потрібно об′єднатися в групи за порами року ( групи по 4 учасники) . Кожна група отримує аркуш і ручку для виконання завдання.

Крок 1

Методом «мозкового штурму» протягом трьох хвилин знайдіть відповіді на таке запитання: « Як 5 наукових відкриттів або винаходів за останні 100 років, на ваш погляд, найбільше ( позитивно чи негативно) вплинули на розвиток людства?» Запишіть ваші відповіді.

Крок 2

Оберіть з вашого переліку один винахід або відкриття і протягом трьох хвилин наведіть три приклади його позитивних наслідків. Запишіть ваші відповіді.

Крок 3

Протягом наступних трьох хвилин наведіть три приклади негативних наслідків цього ж відкриття або винаходу. Запишіть ваші відповіді.

Крок 4

Спробуйте « розпакувати» процес свого мислення. Як Ви думали, коли виконували завдання? Поділіться враженнями з іншими учасниками. Чи легко думати?

Підсумок завдання

Тренер: Саме такими прийомами ми користуємося, коли хочемо зробити усвідомлений вибір у складній чи незнайомій ситуації ( такий аналіз не проводиться, коли ми обираємо тістечка до вечері з відомих нам).

Ми обираємо основні моменти, порівнюємо, обгрунтовуємо, перевіряємо. Критичне мислення в цьому випадку – це ключ до успішнішого вирішення проблеми, оскільки воно забезпечує високоякісні висновки.

Наступну вправу ми виконаємо для того, щоб упевнитися, що часом критично мислити доводиться і у звичних ситуаціях. А що може бути звичнішим, ніж дитяча казка.

Вправа « Свіжий погляд»

Тренер: Безліч таємниць приховують у собі казки, які ми багато разів чули, але ніколи не замислювалися, чому відбуваються ті чи інші події, навіщо персонажі роблять ті чи інші вчинки, чим пояснюється їхня дивна поведінка.

Усі ви, звичайно, пам’ятаєте казку про Курочку Рябу. На її прикладі я пропоную вам повправлятися в критичному осмисленні інформації. Для цього ми за правилами мозкового штурму дійдемо істини,  знайшовши відповіді на такі запитання:

  • Чому Дід і Баба заплакали, коли Мишка розбила яйце, яке вони щойно безуспішно намагалися розбити його самі?
  • Чому Курочка, заспокоюючи їх, обіцяє знести замість золотого просте яйце? Хіба просте яйце краще за золоте?
  • Навіщо взагалі Дід та Баба намагалися розбити золоте яйце?

( Відповіді учасників записуються на аркуші паперу формату А3, що висить на дошці).

Підсумок завдання

Тренер: Наведені запитання – це запитання на інтерпретацію. Кожен може інтерпретувати події по своєму, потрібно лише знайти відповідні аргументи. Щось можна знайти в тексті, а щось домислити. І не варто забувати, що цінність відповідей у їхній правдоподібності ( у випадку казки) , доступності ( зрозумілості) й доречності.

Останньою вправою сьогоднішнього заняття буде вправа « Факти та інтерпретації».

Вправа « Факти та інтерпретації»

Тренер: Одним з показників успішності застосування критичного мислення є вміння відрізнити факт від його інтерпретації. Люди часто користуються не фактами, а їх інтерпретаціями, які мають оцінний характер і більше кажуть про ставлення людини до того, що відбувається, ніж про сам факт. Зараз і ми з вами спрямуємо свою увагу на те, наскільки це вміння розвинене в нас самих.

Ви отримуєте бланки з десятьма твердженнями. Серед них є і факти, і судження. Зараз вам потрібно уважно їх прочитати й визначити, які з цих тверджень є інтерпретаціями ( перед цими твердженнями в бланку поставте літері І ), а які – фактами ( перед цим твердженням в бланку поставте букву Ф).

Твердження для вправи « Факти та інтерпретації»

  1. Федір говорив довше, ніж Антон.
  2. Марина поводилася дуже агресивно.
  3. Він весь вечір розмовляв про свій баскетбол.
  4. Тоді вона навмисне змінила тему розмови.
  5. Він говорив щиро.
  6. Марія Петрівна забула про призначену зустріч.
  7. Ольга щосили намагалася роздратувати Андрія!
  8. Ти вічно запізнюєшся.
  9. Ти запізнився на п’ять хвилин.
  10. Сергій підвищив голос, коли зрозумів, що його не чують.

( Коли всі учасники виконали завдання, проводиться перевірка. Учасники, не оголошуючи своїх варіантів, перевіряють власні відповіді.

Фактами є твердження 1,2,6,9. Твердження 5 можна вважати фактом, якщо ви маєте іншу фактичну інформацію, що підтверджує щирість співрозмовника, твердження 7 можна вважати фактом, якщо Ольга цими самими словами повідомила вам про свої наміри.).

Запитання до учасників.

Які деталі тверджень допомагали вам зробити висновки? Оцініть рівень складеності завдання за 10 – бальною шкалою ( 10 балів – найвищий рівень складності).

Підсумок заняття

Учасники діляться своїми враженнями від заняття в довільній формі.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Шкідченко Ліна Леонідівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Коваленко Ірина Павлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Козира Ольга
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
27 квітня 2018
Переглядів
5755
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку