Тренінг "Майстерність фахівця.Формування гендерної культури педагогів"

Розробила практичний психолог Есхарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів О.Лоскутова.

Тема. Майстерність фахівця.Формування гендерної культури педагогів.

Мета:     Виявити, конкретизувати й узагальнити знання педагогів про гендерне виховання.  Ознайомити  педагогів з поняттями «стать», « гендер», «гендерний стереотип».Формування відповідного ставлення педагогів до вихованців; усвідомлення гуманістичних принципів в вихованні.

Структура заняття.

Зміст заняття.

1. Вступ. Повідомлення теми, мети заняття.

Ми  проводимо заняття для того, щоб виявити, конкретизувати й узагальнити знання про гендерне виховання. Бо  щоб установити рівноправні стосунки, треба знати, що насправді відрізняє чоловіків від жінок, а що є надбанням суспільства і може змінюватися в процесі його розвитку (демократизації). Сьогодні ми будемо намагатися знайти відповіді на деякі питання, які допоможуть нам систематизувати наші знання стосовно  гендерної проблеми, а також надамо деякі вправи, які ви можете використовувати в роботі з учнями.

2. Вправа «Знайомство-привітання».

Мета: Створити умови для ефективної співпраці.

Хід вправи: Учасники сідають і коло кожен по черзі продовжує речення:

 « Найголовніша моя професійна якість ….»

3. Робота в групах «Стать та гендер».

Мета: Ознайомити с поняттям «гендер». Виявити різницю між поняттями «стать» та «гендер».

Хід вправи: ведучий наголошує, що перш ніж почати говорити про гендерне виховання потрібно розуміти, що таке «гендер», «стать»  і чим вони відрізняються.

Педагоги об’єднуються в дві групи. Кожна група отримує аркуш паперу А-4, маркер. Протягом 3 хвилин перша група обдумує та записує визначення слова «стать», друга група – визначення слова «гендер».

Обговорення.

4. Інформаційне повідомлення « Стать та гендер».

Гендерные роли, гендерные отношения, гендерная дискриминация, гендерное равенство, гендерная справедливость, гендерный анализ, гендерный баланс, выдвижение гендерных вопросов на передний план – за последнее десятилетие все эти термины были приняты и вошли в декларации, планы действий, политику, программы и проекты, касающиеся сельскохозяйственного и сельского развития.

Приняты, но не всегда в полной мере понятны. Для одних камнем преткновения служит слово «гендерный», которое относительно недавно стало концепцией в рамках социальной науки. Слово «гендерный» относится не к мужчине  и женщине, а к понятиям мужской и женский, другими словами речь идет о качествах или характеристиках, которые общество предписывает каждому полу. Люди рождаются женского или мужского пола, но учатся быть женщинами или мужчинами. Понятие гендерный имеет глубокие корни и по-разному воспринимается как в рамках каждой культуры, так и в различных культурах, причем это понятие меняется со временем. Однако во всех культурах гендерный фактор определяет уровень власти и ресурсов, которыми наделяются женщины и мужчины.

Стать визначає, чи є хтось чоловіком або жінкою згідно з біологічними ознаками.

Стать визначається будовою генів, статевих органів, а також деякими особливостями рис обличчя, статури, тембру голосу. Ознаки статі є незмінними.

Гендер (статева роль) визначає, чи є хтось мужнім або жіночним у своїй поведінці, одязі, професії. Те, як слід поводитися чоловікам і жінкам, у що вдягатися і чим займатися, визначається суспільством, панівною релігією, звичаями і традиціями. Гендерні ролі можуть змінюватися. Так, у Стародавньому Єгипті жінки займалися сімейним бізнесом, а чоловіки — хатнім господарством Під впливом мусульманської релігії гендерні ролі змінилися — жінки стали безправними домогосподарками. В сучасному Єгипті жінки ведуть боротьбу за свої права, і гендерні ролі знову поступово змінюються.

В. Сухомлинський другим народженням людини вважав становлення її у підлітко­вому віці як чоловіка чи жінки: «Немає аб­страктного підлітка, як часто звикли назива­ти людину цього віку, є конкретна людська особистість — чоловік чи жінка, які наро­джуються на наших очах» Він підкреслював, що входження підлітка у соціальне середо­вище здійснюється через засвоєння статевих ролей та культури шлюбно-сімейних взає­мин, наслідування стосунків у батьківській сім'ї: «Усвідомлення того, що він такий же чоловік, як і його батько, є для хлопчика великим одкровенням. Він починає роз­глядати відносини батька й матері з нової точки зору, бачить у них те, чого не бачив раніше».

Ми  повинні допомогти дітям соціалізуватися, а гендерне виховання є сприятливим чинником до нормальної соціалізації.

5. Вправа « Гендерні стереотипи».

Мета: навчити відрізняти статеві ознаки від гендерних ролей, познайомити з поняттям «гендерний стереотип», проаналізувати певні гендерні стереотипи.

Хід заняття: Учасники по черзі виходять до дошки, оберають аркуш паперу, зачитують твердження, яке на ньому написано, визначають чи є це статевою ознакою, чи гендерною роллю.

Обговорення.

6. Інформаційне повідомлення « Гендерні стереотипи»

Гендерна соціологія охоплює велике коло проблем – осмислення соціальних аспектів статі і взаємовідносин між представниками різних статей, аналіз соціальних і культурних відмінностей у житті чоловіків і жінок, вплив гендерних аспектів на соціалізацію особистості на різних етапах її становлення та життєдіяльності, зміни статевих відносин в умовах соціальних трансформацій, виявлення та осмислення гендерної асиметрії тощо. У рамках однієї статті неможливо розкрити зазначене коло питань, тому ми торкнемося лише деяких з них.

Дуже цікавим, на наш погляд, є питання про те, яким чином гендерні стереотипи впливають не лише на особисте життя тієї чи іншої людини, але й на життя суспільства.

Як відомо, соціалізація особистості починається з раннього дитинства. Гендерна соціалізація починається з моменту народження дитини та встановлення її біологічної статі. Саме біологічна стать дає напрямок у вихованні дитини. Дівчинку виховують так, як “прийнято” виховувати дівчат і чекають від них відповідної поведінки. Хлопчика виховують так, як “прийнято” виховувати хлопців і також чекають від них відповідної поведінки. Перше осмислення свого “я” проходить саме на гендерній основі: дитина ідентифікує себе з відповідною біологічною статтю.

Отже, дитина бере на себе виконання відповідних гендерних ролей, які відображають чіткі соціальні очікування та проявляються в поведінці. Ці ролі є соціальними та нормативними. Вони визначають диференціацію діяльності, статусів та обов’язків особистості в залежності від її статевої приналежності. Гендерні ролі, в силу своєї соціальності, завжди пов’язані з відповідною нормативною системою, яка засвоюється особистістю. І потім вже засвоєну нормативну систему, засвоєну гендерну роль особистість переломлює в своій свідомості та поведінці.

Гендерна “нормативна” система функціонує через ряд стереотипів – стандартних моделей поведінки, які напрацьовані у суспільстві і базуються на відповідному тлумаченні понять “чоловіче” і “жіноче”. Гендерні стереотипи справляють великий вплив на процес соціалізації як дитини, так і дорослої людини, визначають напрямок соціалізації..

Гендерні стереотипи — це спрощені уявлення, які існу­ють у суспільстві щодо поведінки людей різної статі, їх одягу, роду занять тощо.

Гендерні стереотипи не враховують індивідуальних особливостей людини. Вони можуть змусити когось робити те, що не відповідає його природним нахилам і не дає задоволення. Вони можуть спричинити дискри­мінацію — образи чи обмеження прав. Щоб збудувати рівноправні стосунки, важливо аналізувати і розрізня­ти гендерні стереотипи.

Яким же чином зазначені вище стереотипи можуть впливати на різноманітні сфери життєдіяльності суспільства? Розглянемо деякі аспекти такого впливу.

Як відомо, сім’я – соціальний осередок суспільства. Крім того, сім’я – це ще й перший плацдарм соціалізації особистості. Саме у рамках сім’ї здійснюється перший етап ідентифікації особистості, у тому числі гендерної. Саме у сім’ї дитина отримує перші уявлення про себе, про суспільство. Саме у сім’ї дитині починають прищеплювати перші діяльнісні навички, а також і перші стереотипи. Гендерні ж стереотипи як соціальні норми мають надзвичайну стійкість і відтворюються з покоління в покоління. Найстійкіші гендерні стереотипи засвоюються саме у дитинстві: у сімейному колі, у дитячих садках та в школі. Засвоєні стереотипи дитина “бере” з собою у доросле життя, “приносе” їх у свою власну родину. При цьому гендерні стереотипи нерівності між чоловіками та жінками більш притаманні чоловікам , ніж жінкам. Як засвідчує В. Бондаровська, 70% юнаків віком 15-17 років і лише 21% дівчат вважають, що домашнє господарство - справа жінки. Жоден з респондентів, які брали участь у соціологічному дослідженні не відповів, що в сім’ї має бути паритет .

7. Вправа "Гуманістичні принципи виховання".
   Мета: формування відповідного ставлення педагогів до вихованців; усвідомлення гуманістичних принципів в вихованні.

Хід вправи: психолог пропонує класним керівникам проаналізувати
гуманістичні принципи виховання. Підготовка 5 хв. Обговорення.
 

8. Підсумки заняття. Вправа «Павутиння»

Мета: Підбиття підсумків, зворотній зв’язок, рефлексія.

Хід вправи: Учасники сидять  в колі. Перший учасник закінчує речення «Сьогодні я зрозуміла, що …», називає ім’я, кидає клубок, дивиться на людину.

Заключне слово: Подивіться, будь ласка, ми всі різні, але зв’язані однією ніттю.