Тренінг "Особистісне зростання вчителя. Профілактика професійного вигорання"

Особистісне зростання вчителя. Профілактика професійного вигорання.

Мета: сформувати учасників навички групової взаємодії, ефективного спілкування, активного слухання. Стимулювати пізнання себе, самоаналіз особистісних особливостей

Звучить музика. Мелодійна, легка, заспокійлива.

1. Привітання.

Я запрошую вас на заняття доброти, а доброта це наші усмішки. Усміхніться одне одному.

2. Вправа: «Чому я вибрала професію вчителя».

3. Вправа: «Що мені в собі найбільше подобається…».

4. Слово психолога.

Праця вчителя важка і відповідальна. Ми завжди маємо бути у формі. Кожного дня на нас дивляться тисячі очей. Але насамперед, ми повинні пам’ятати, що ми люди. Кожний з нас це особистість, зі своїми  «+» і «-».

Вправа: «Я - людина».

Один з учасників тренінгу сідає в середині кола і каже «Я – людина …». Решта по черзі доповнюють речення якостями, характеристиками цієї людини. Характеристики мають бути лише позитивними.

•                        Що відчуваєте, коли вам говорять яка ви людина?
•                        Чи погоджуєтесь Ви з цими якостями?
•                        Що б ви доповнили б самі?

5. Вправа: «Хочу. Мушу.»

•                        Напишіть 10 або більше речень, які б починалися б зі слів «Я хочу…»
•                        Напишіть речення, які починалися б зі слів «Я мушу чи Я повинен…».
•                        Що легше було писати?
•                        Як ви підходите до завдання, яке не хочете робити? Як ви боретеся з цим?

Важливо навчитись своє «Я повинен» перетворювати у «Я хочу». Для досягнення цього потрібно свідомо зосередитися на позитивних сторонах того, що необхідно зробити чи виконати.

Зараз нагадаємо історію про двох людей, яким дали по склянці води. Один сказав: «Ваша наполовину повна і я вдячний за це», - а другий розсердився: «Вона наполовину порожня і я почуваюся обдуреним».

Різниця між цими людьми полягає не в тому, що вони мають, а в тому, чим вони володіють. Люди, які вміють бути вдячними, цінують те, що мають. Тому вони більш щасливі, ніж ті, хто почувається обдуреним і чиї «склянки» завжди наполовину пусті.

- А тепер подивіться у той список «Я мушу…» і подумайте, що потрібно зробити, щоб воно перетворилося у «Я хочу…» так, щоб вам дійсно захотілося те виконати.  (За бажанням учасники тренінгу висловлюють свої думки).

Ми почуваємося щасливими коли у нас добрі стосунки, взаємини з іншими людьми. У нашому випадку, це наші відносини в нашому колективі.

6. Вправа: «Рівень щастя»

(Сказати у відсотках своє щастя, мотивуючи, чому ми не відчуваємо щастя на всі 100%)

Людей можна поділити умовно на 2 групи: тих, хто причину всіх негараздів бачить у зовнішньому середовищі, в інших людях, обставинах, в долі і тих, які шукають причини всіх подій у собі.

Але більше завжди шансів у тієї групи людей, які шукають причину в собі, які вірять, що багато чого в житті залежить від них самих. Корисно прийняти  гіпотезу про те, що думки людини мають властивість притягувати події, обставини. Тому, якщо ми будемо впевнені у собі, вірити у своє «Я» і намагатися змінитися у кращу сторону, це неодмінно станеться. І навпаки, думки можуть притягувати і те, що небажане, якщо ви будете думати що з вами це неодмінно станеться. Мисліть позитивно!

7. Вправа: «Чорна пляма»

Психолог ставить чорну пляму на чистому листі і просить пензликом зробити щось з цією плямою. Можна провести самодіагностику, що зображено, розмір і т.п.

8. Вправа: «Ти мені дуже потрібний»

Кожен з учасників вибирає 2-ох колег, яким говорить «Ти мені дуже потрібний», мотивуючи цей вислів, чому саме. Говорять ці слова щиро, дивлячись одне одному у вічі.

У кожного з нас  є своя фізична  і психологічна територія. Фізична – ми себе добре почуваємо в своєму селі, у своїй квартирі, це може бути місце біля телевізора, на кухні, в кріслі. Але коли ми потрапляємо на чужу територію, ми почуваємо себе не комфортно, скуто. Це повітряна зона навколо тебе. І порушення її людина сприймає насторожено.

Ми відчуваємо дискомфорт, коли під час розмови до нас дуже близько підходять і доторкуються до нас.

Психологічна – це мої думки, почуття, потреби, таємниці, моє ставлення до речей. Ми маємо право бути собою. Я можу снідати о 6 год. 30 хв, а хтось – о 9 год. Це його право. Я хочу, щоб мені телефонували до 21 год, а хтось робить це о 22 год. 30 хв. У цьому випадку я відчуваю дискомфорт – моя психологічна територія порушена.

(Обмін думками учасників тренінгу)

9. Слова психолога

Всі ми живемо не в казці, а в реальному житті, але в кожного з нас є мрії. Ми повинні усвідомити, що наше життя складається з минулого, теперішнього і майбутнього.

Притча «Три мудреці»

Три мудреця сиділи в тіні великого дерева і насолоджувалися бесідою. Вони сперечалися про те, що важливіше для людини – минуле, сьогодення або майбутнє. Один з них сказав:

– Моє минуле робить мене тим, хто я є. Я вмію те, чому я навчився в минулому. Мені подобаються люди, з якими мені раніше було добре, або схожі на них.

– З цим неможливо погодитися, – сказав інший, – людину робить її майбутнє. Не важливо, що я знаю і що вмію зараз, – я буду вчитися тому, що потрібно мені в майбутньому. Мої дії зараз залежать не від того, яким я був, а від того, яким я збираюся стати. Мені подобаються люди, несхожі на тих, кого я знав раніше.

– Ви зовсім випустили з уваги, – втрутився третій, – що минуле і майбутнє існують тільки в наших думках. Минулого вже немає. Майбутнього ще немає, і незалежно від того, згадуєте ви про минуле або мрієте про майбутнє, дієте ви тільки в сьогоденні.

Читається під музику Бетховена.

10. Заключне слово психолога. Підбиття підсумків.