Тренінг. Проблеми сьогодення «Соціальна адаптація дітей з особливими освітніми потребами».

Проблеми сьогодення «Соціальна адаптація дітей з особливими освітніми потребами».

З досвіду роботи

 Я, практичний психолог, інклюзивно ресурсного центру міста Мелітополь. В ході своєї професійної діяльності надаю консультативні та корекційні послуги педагогам та батькам,  працюю з дітьми, які мають особливі освітні потреби, але не отримують допомогу в закладах освіти. Спираючись на власний досвід хотіла б зазначити, що велика кількість питань, які хвилюють батьків пов’язані саме з соціалізацією, навчанням та вихованням їх «особливої» дитини. Тому, тісна співпраця з педагогами, психологами закладів освіти  є невід’ємною складовою моєї роботи .

Діти з особливими освітніми потребами, як і всі діти України, мають право на освіту. До цієї категорії належать діти, у яких наявне відставання у психофізичному розвиткові внаслідок порушення діяльності різних або декількох аналізаторів (зорового, слухового, рухового, мовленнєвого), а також внаслідок органічного ураження центральної нервової системи (ЦНС). Вони навчаються та виховуються в інклюзивних класах та групах.

 Інклюзивне  навчання набирає максимальних обертів в нашій країні, тому що,  постійно зростає кількість дітей з особливими освітніми потребами. Основною метою є надати можливість дітям розвиватися, спілкуватися з однолітками тим самим  набиратися життєвого досвіду, і хоч на якийсь відсоток жити повноцінним життям.

Першим помічником в закладі освіти є практичний психолог, який здійснює психологічний супровід дитини, батьків та педагогів. Необхідною складовою психологічного супроводу є корекційно -розвиткова робота з дитиною, що протягом усього періоду її навчання в закладі має бути систематичною, комплексною та індивідуалізованою. Загальна мета корекційно-розвиткової  роботи – сприяння розвиткові дитини, створення умов для реалізації її внутрішнього потенціалу.

Основною метою, є навчити дитину жити в суспільстві. Як відомо, діти з порушеннями психо – фичного розвитку важче адаптуються до умов навколишнього середовища. Це  пов’язане з труднощами оволодіння побутовими  навичками, не вмінням встановлювати контакт з однолітками. Тому спільними зусиллями батьків, педагогів, ми повинні підготувати малечу до суспільного життя, тим самим знизити рівень тривожності.

У зв’язку з цим в нашому інклюзивно – ресурсному центрі проходять семінари, тренінги, психологічні всеобучі для батьків та педагогів, під час яких я та мої колеги  ділимося практичним досвідом.

Тренінг «Соціальна адаптація дітей з особливими освітніми потребами».

(для батьків, педагогів, психологів)

Мета: - допомогти дітям ефективно соціалізуватися, набути навички самообслуговування, вміння взаємодіяти в колективі;

• допомогти батькам знайти відповіді на складні питання щодо організації навчального процесу, методик навчання, психологічних аспектів домашнього навчання;

Матеріал: цеглинки «лего» з полем для напису, олівці, маркери, картки з зображенням казкових герої, мікрофон, мішечок, предмети (іграшки, муляжі фруктів, овочів, предмети побуту тощо)та їх зображення,

І. Вступ:

Для виховання та навчання дитини з особливими освітніми потребами, потрібно більш проникливе мислення, більш глибока мудрість. Соціалізація дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, дітей, які є вразливими, чутливими і залежними від дорослих – завдання всього суспільства. Але найбільш повноцінно ця допомога надається в навчальному закладі та в сім’ї. Сім’я – перший інститут соціалізації дитини, де вона отримує свій життєвій досвід, зразки подальшої поведінки. Деякі батьки, не можуть самостійно знайти шляхи розвитку свого немовля і тому їм потрібна допомога кваліфікованого фахівця (практичного психолога).

В закладах освіти, педагоги  навчають дітей з особливими потребами самостійно вирішувати проблеми, приймати рішення, будувати здорові міжособистісні відносини, контролювати емоції та долати стрес, вміти співчувати та радіти успіхам інших, формують в них життєві навички, позитивні поведінкові вміння, вміння жити в суспільстві, узгоджуючи свої вимоги зі своїми бажаннями,  засвоювати нові знання, використовувати їх при прийнятті тих чи інших життєвих рішень, формують комплекс практичних навичок, необхідних для життя в суспільстві. Для виконання всіх цих завдань потрібно будувати свою роботу таким чином, щоб вихованці  якнайбільше виконували практичних робіт на різні теми відповідно віку та індивідуальних можливостей.

ІІ Практична частина

Завдяки, злагодженій співпраці, подібно будівлі з «цеглинок», збирається ціла особистість, яка зможе адаптуватися в соціумі. 

1. За допомогою конструктора «Лего» виконаємо  Вправу «цеглинки». (цеглинки «лего» з полем для напису, олівці, маркери )

Кожна цеглинка, це критерій, який необхідно враховувати при  плануванні корекційної роботи:

• вік дитини;
• порушення дитини;
• рівень психофізичного та мовного розвитку;
• характер і тип темпераменту;
• рівень соціальної адаптованості;
• індивідуальні особливості дитини (значною мірою поведінка дитини залежить від типу нервової системи та стилю виховання).

  Висновок: необхідно враховувати всі крітерії, оскільки при плануванні корекційної роботи ми спираємося на сильні сторони дитини ( те, що вона вже вміє і в неї добре виходить)і коректуємо слабкі. Якщо завдання будуть надто складні і дитина не зможе їх виконати, дитина втратить цікавість

2. Дитина  має розуміти звернену мову і виконувати прості словесні інструкції.

Для формування цієї функції підходять вправи на виконання дії за аналогією «Зроби так», що дає змогу дитині за рахунок візуального сприйняття, розуміти вербальне звернення.

Хід гри: Дорослий концентрує увагу дитини і виконує рухову вправу, (наприклад: плескає в долоні), після цього пропонує дитині «Зроби так». Дитини повинна правильно повторити вправу. Якщо малюк самостійно не виконує, або виконує неправильно, дорослий с дитиною разом виконують вправу «рука в руці». Завдання повторюється ще раз.

Для урізноманітнення та зацікавлення дітей можна використовувати віршовані ігри – забавки або ігри з предметами.

Реп’яшок-колючка, причепись на ручки (діти показують кулачки)

Ми його трусили, скинути хотіли. (діти трусять руками)

Ми його пом’яли, скинути бажали. (діти стискають та розжимають пальці рук)

Але від тримається і не відривається. (знов показують кулачки).

3. Формувати емоційно – вольову сферу малюка.

Емоції відіграють важливу роль в житті кожної людини, тому батькам (педагогам) слід звернути увагу на формування емоційно-вольової сфери дитини. Навчіть малюка визначати свій настрій, та розпізнавати емоційний стан інших. Почніть з піктограм (схем) емоцій, за допомогою яких можна детально роздивитися всі частини обличчя, наприклад: тісно стислі брови, горизонтальні складки на переніссі, ніс роздутий, зуби зціплені, куточки губ різко і напружено відтягнуті вниз – це злий вираз обличчя. Для розпізнавання емоційного стану допоможуть  казки, ігри, бесіди, зображувальна діяльність. Обов’язково запитуйте: Який настрій у казкового героя? «Чому він такий?». Уважно вислухайте думку малюка. Цікавтесь, про емоційний стан вашої дитини «Чому ти сумний?», щоб в подальшому, допомогти малюку подолати негативний емоційний  стан.

Гра «Відгадай  настрій казкового героя»

Матеріал: картки з зображенням казкових героїв в різних емоційних станах (веселий колобок, злий вовк, боязкий заяць, хитра лисиця тощо)

Хід гри: На  столі    викладаються картки з зображенням казкових героїв в різних емоційних станах (веселий колобок, злий вовк, боязкий заяць, хитра лисиця тощо). Дитина  по  черзі  бере  будь-яку  картинку  не показуючи  її  іншим. Завдання  дитини – за  зображенням  вгадати  емоцію, настрій  і  зобразити  її  за  допомогою  міміки, пантоміміки, голосових  інтонацій.

Гра «Інтерв’ю»

Матеріал: мікрофон

Хід гри: Ведучий: Діти, зараз ми з вами станемо учасниками однієї телепередачі. Я буду ведучим, і  братиму у вас інтерв’ю. А ви гості нашої програми. Тема сьогоднішньої телепередачі «Мій настрій».  

Дітям  пропонується продовжити речення, яке починає ведучий і промовити його в мікрофон.

Я веселий коли …….

Я злюсь коли ………

Мені  сумно коли ……

Мені страшно коли ……

4. Співвідносити назву  з  предметом, впізнавати його за зовнішнім виглядом.

Кожну дитину оточує велика кількість предметів,  з якими малюк знайомиться поступово. На  відміну від нормотипових дітей, у  малюків з ООП це процес довготривалий та ускладнений. Тому під час ігрової діяльності вчимо знаходити вказаний предмет серед багатьох інших  та співвідносити його з зображенням тим самим формуючи поняття про предмети навколишнього світу.

Гра «Чарівний мішечок»

Матеріал: мішечок, предмети (іграшки, муляжі фруктів, овочів, предмети побуту тощо), зображення предметів

Хід гри: На столі перед дитиною поступово викладайте та чітко називайте 3-4 зображення предметів. Запропонуйте дитині по черзі діставати предмет з торбинки поєднуючи його зображенням.

Якщо у дитини запропонований вами предмет не викликає зацікавленості, вона його відвергає (ігнорує) пограйте з ним (перекочуйте, підкидайте тощо), це викликатиме позитивні емоції і тим самим цікавість (Наприклад: гра «Знайди яблучко», «В якій руці?» тощо).

5. Використовувати предмет за його функціональним призначенням.

Ще одним важливим кроком є навчити крихітку використовувати предмет за його практичним призначенням. Цим самим ми формуємо елементи самообслуговування, які будуть постійно вдосконалюватися і допоможуть дитині в садочку почуватися більш комфортно.

Гігієнічні навички (мити руки, чистити зуби, користуватися туалетом) – невід’ємна частина в житті кожної людини. Але для дітей з порушеннями психофізичного розвитку, для формування цих навиків треба прикласти багато зусиль. Якщо в дитини цей процес викликає страх підготуйте його: розглядайте сюжетні картинки, читайте казки, разом з дитиною обіграйте проблемну ситуацію за допомогою іграшок які цікавлять малюка.

Батькам в цьому випадку допоможуть картки-схеми, які слугуватимуть підказкою поетапного виконання дій для малюка.

Картки необхідно розмістити в тому місці, де виконуватимуться дії (Наприклад: в умивальній кімнаті, якщо вони стосуються миття рук). Дорослий вивішує картку і показує дію (відкрити кран), потім пропонує дитині. Вивішує другу картку і показує наступну дію (набирає мило), потім пропонує дитині. Таким чином навчає малюка до останньої картинки. обов’язково похвалити малечу за її вміння, це дуже важливо.

Формувати вміння користуватися столовими приладами можна починати під час ігрової діяльності. Для цього можна використовувати різнокольорові макаронні вироби, підключаючи сенсорні подразники, дитині цікавіше оволодівати навиками розподіляючи їх за кольором, або формою. Додатково можна використовувати маленькі м’ячики, пампони. Ці вправи формують вміння дитини правильно тримати столові прибори і розвивають вміння користування ними.

Гра «Розподіли за кольором»

Матеріал: різнокольорові ємкості та макоронні вироби (забарвлені харчовими барвниками).

За допомогою ложки (виделки), розподіли макарони за кольором у відповідні ємкісті. (вправу можна виконувати правою рукою, а потім лівою).

6. До вступу у садочок дитина повинна навчитися встановлювати контакт з однолітками, приймати участь в активній ігровій діяльності.

Формуйте ці навики під час прогулянок на ігрових майданчиках, поблизу дитячих садочків. Якщо дитині важко одразу взаємодіяти з дітьми,  поспостерігайте за ігровою діяльністю інших, коментуючи при цьому дії малюків, Навчіть  дитину знайомитись з однолітками та ділитися своїми іграшками. Звертайте  увагу на позитивні емоції дошкільнят. За допомогою карт – схем, можна передбачити небажану поведінку  розмістивши їх в ігровому осередку.

ІІІ Заключна частина

Під час сьогоднішньої зустрічі ми розглянули лише маленьку частину вмінь та навичок, які необхідні дитини з особливими освітніми потребами для  життя в соціумі, навчанні в закладах освіти. Лише спільними зусиллями педагогів, психологів та батьків кожна дитина зможе досягти результатів.

         Давайте разом складемо квітку - порадник для батьків.                     

ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ

• Не порівнюйте свою дитину з іншими, адже кожна дитина індивідуальна, любіть її такою, як вона є;
• організовуйте сумісні родинні ігри, під час яких дитина вчитиметься контактувати з іншими;
•  всі навики, які  засвоїла дитина, повинні бути включені в повсякденну активну діяльність малюка
• звертайте увагу на емоційний стан інших людей, пояснюйте чому він саме такий  і як його можна змінити;
• під час прогулянок  використовуйте словесні, та рухові ігри;
• радійте успіхам своєї крихітки.

Шановні батьки (педагоги)!

 Основне завдання педагогів, батьків – допомогти дитині з особливими освітніми потребами в дорослому віці впевнено крокувати по життю, бути наполегливою і працьовитою, готовою до життєвих труднощів.

Сподіваюсь що сьогоднішня наша зустріч стане вам у нагоді, допоможе вашій дитині оволодіти соціальними навичками та підготуватися до навчання в закладах освіти. Дякую за увагу.