Тренінг: "Типи темпераменту" розвивальне заняття для 8 - 9 класів

КЗ «Яблунівський ліцей»

Підготувала

Практичний психолог

Горбач Я.В.

Мета: вчити учнів розрізняти типи темпераменту, приймати т розуміти себе й інших; формувати сприятливий психологічний клімат у колективі.

Хід заняття

1. Вступ «Вступ про істину»

Психолог. Одного разу зібралися боги на раду. Вони хотіли таке місце на Землі, де можна було б сховати істину так, щоб людина все життя витратила на її пошуки. – Давайте сховаємо істину  на найвищій гірській вершині! – сказав найстарший із них. – Давайте сховаємо її в найглибше море! – мовив наймолодший. – Ні, знайде… - Давайте сховаємо істину в серці людини, і тоді вона життя її шукати й не зможе знайти, - запропонував наймудріший бог. Із того часу люди все життя витрачають на пошуки істини, навіть не підозрюючи, що вона знаходиться дуже близько. Недарма відомий давньогрецький філософ Сократ сказав: «Пізнай себе – пізнаєш увесь світ». Пропоную вам сьогодні зробити один крок до пізнання себе, один крок до пізнання істини. Сьогодні ми з вами поринемо в незвіданий світ людської особистості, будемо прагнути краще зрозуміти себе та інших, а також загалом природу людської поведінки. Отже, розпочнемо наше заняття.

2. Вправа «Квіти класу»

Мета: усвідомлення учасниками унікальності кожної особистості, неповторності та різноманітності внутрішнього світу кожного.

Учасники заздалегідь готують удома квіти, на пелюстках яких пишуть свої позитивні якості характеру, а в середині – своє ім’я. Кожен прикріплює квітку до кошика і промовляє написане.

Психолог. Усі ми різні. Однакових людей немає. Але наш кошик завдяки цьому ще кращий, а кожна квітка, як і кожен із нас, гарна по – своєму.

3. Правила роботи групи.

1. Правило «Стоп»,
2. Бути активними,
3. Бути веселими,
4. Конфіденційність,
5. Правило активно слухати,
6. Поважати думку іншого,
7. Не перебивати.

4. Вправа «Очікування»

Учні на листочках записують свої очікування від заняття і прикріплюють їх до дерева очікувань.

5. Інформаційне повідомлення «Типи темпераменту»

Темпераментом у наш час називають сукупність динамічних особливостей психіки людини; він залежить від сили нервової системи, її працездатності, врівноваженості, стійкості.

Холерик – сильна нервова система, він легко переключається з одного виду діяльності на інший, проте часто буває неврівноваженим. Швидко приймає рішення, але в неї часто бувають перепади настрою, а отже, вона запальна, різка в стосунках із оточенням, прямолінійна в оцінках, часто не може себе стримати, проте ініціативна, активна, наполеглива.

Сангвінік – також сильна нервова система, він має гарну працездатність, легко переключається із одного виду роботи на інший, урівноважений, активний, комунікабельний, товариський, має гарні організаторські здібності, нерідко буває лідером. Недостатньо чутливий, щоб зрозуміти почуття інших, поверховий, рідко доводить справу до кінця.

Флегматик – має сильну, працездатну нервову систему, але важко включається в нову роботу, а отже, його складно збити з наміченої дороги. Спокійний навіть у найскладніших ситуаціях, часто дотримується чіткого розпорядку й системи; він повільний, урівноважений, пасивний.

Меланхолік – слабкий тип нервової системи, проте він дуже чутливий до всього, що відбувається. Меланхолік швидко втомлюється, проте й швидко адаптується в будь – якому колективі завдяки своїй готовності підкорятися; він тривожний, неініціативний, замкнутий.

6. Вправа «Музика і темперамент»

Мета: сформувати уявлення про співвідношення темпу музики з типом темпераменту.

Психолог. Темперамент неможливо змінити, вибрати собі такий, який більше подобається. Проте його можна відкоригувати, тобто зменшити виявлення тих чи інших рис. Зменшення відчуття тривоги, невпевненості спеціалісти радять слухати «Мазурку і прелюдії» Ф. Шопена, вальси Й. Штрауса; для заспокоєння, прийняття себе – «Шосту симфонію» Л. ван Бетховена, «Аве, Марія» Ф. Шуберта, «Колискову» Й. Брамса, для зменшення емоційних переживань – «Фіделіо» Л. ван Бетховена, «Дон Жуана» В.А. Моцарта, для зняття роздратованості – «Кантату №2» Й. С. Баха, «Місячну сонату» Л. ван Бетховена. Психологи дають такі поради тому, що музичні твори викликають у вашій душі емоційні переживання.

7. Рухавка «Пишемо цифри різними частинами тіла»
8. Вправа «Мій тип темпераменту»

Мета: визначити власний тип темпераменту»

Психолог. Кожна людина має свій малюнок на подушечках пальців рук, що використовують під час розшуку злочинців за відбитками пальців. Цей малюнок є унікальним і неповторним, ні в кого у світі він не може бути однаковим. Малюнок у центрі подушечок пальців може бути трьох видів: петля, спіраль, дуга. Якщо у вас усі петлі – ви флегматик, якщо петель більше, ніж спіралей – ви сангвінік, якщо спіралей більше ніж петель – ви холерик, якщо є хоча б одна дуга – ви меланхолік.

9. Вправа «Скріпка»

Мета: усвідомлення учасниками неминучості змін, що відбуваються після того, як образиш людину.

Учасникам пропонується за командою ведучого вирівняти скріпку в одну лінію. Потім скласти її у вихідне положення.

Рефлексія вправи. Коли ображаєш людину – не замислюєшся над природою людської поведінки, чому вона чинить саме так, а не по – іншому; а відновити хороші стосунки, як і нашу скріпку, дуже важко. Тепер, я сподіваюся, ви вже знаєте, що всі люди різні, унікальні, а тому не варто сперечатися з тим , хто думає або чинить не так, як ви, адже природа, можливо, просто наділила його зовсім іншим темпераментом.

10. Підсумок заняття «Легенда про хлопчика з жахливим характером»

Жив – був хлопчик із жахливим характером. Не минало і дня, щоб він ні з ким не посварився чи не образив когось. Одного разу батько наказав йому забивати в паркан по одному цвяху щоразу як він посвариться з кимось. Того дня хлопчик забив 37 цвяхів. Проте з часом він зрозумів, що легше тримати себе в руках, ніж забивати цвяхи. Минали дні, кількість цвяхів зменшувалася, аж поки настав той день, коли хлопець не забив жодного цвяха. Щасливий, він прийшов до батька. Тоді батько сказав йому витягувати по одному цвяхові тоді, коли він зможе тримати себе в руках або зробить комусь щось добре. Так знову минали дні, поки не настав той день, коли в паркані не залишилося жодного цвяха. Знову син прибіг до батька в надії, що тепер усе виправив.  Тоді батько підвів сина до огорожі і сказав: «Молодець, сину, що ти навчився отримати себе в руках, проте паркан уже ніколи не стане таким, як був раніше».