Тренінг з батьками: Попередження насильства, жорстокості в cім’ї

 

Тренінг з батьками: Попередження насильства, жорстокості в cім’ї

Мета: попередження насильства в сім'ї, профілактика та запобігання жорстокому поводженню з дітьми; усвідомлення відповідальності батьків за виховання дітей щодо жорстокого ставлення до оточуючого світу, створення доброзичливої та відвертої атмосфери.

Хід тренінгу

Вступ

Доброго дня, шановні батьки! Нашу бесіду хотілося розпочати такими словами: «Якщо твої наміри розраховані на рік - сій жито, на десятиліття - саджай дерева, на віки - виховуй дітей»(Народна мудрість).

Ви-люди, у яких різна освіта, різний характер, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об’єднує вас, це ваші діти, які можуть стати горем чи радістю. Як і що треба зробити, щоб ваша дитина стала для вас щастям, щоб колись можна було сказати собі: «Життя склалось». Тому  на  цьому тренінгу ми розглянемо актуальну проблему, це попередження насильства та жорстокості в сім’ї.

1. Вправа «Знайомство»

Мета: познайомити учасників між собою,створити умови для ефективної співпраці.

Але перш, ніж ми спробуємо обговорити цю тему, я пропоную привітати один одного словами: «Добрий день, мене звуть…,про  жорстоке поводження з дітьми я вперше почула…,у своєму житті я зустрічалася ( не зустрічалася) з такими  людьми, що жорстоко поводяться з дітьми.»

2.Вправа «Правила роботи».

Мета : показати необхідність вироблення й дотримання певних правил, за якими відбувається взаємодія людей у групі; прийняти правила для продуктивної роботи під час тренінгу.

Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную  вам прийняти певні правила, за якими ми будемо працювати протягом нашої зустрічі. Практика проведення тренінга показує, що найбільш корисними в роботі груп є такі правила:

1.                           Активність.
2.                           Право промовчати.
3.                           Бути відвертим.
4.                           Бути позитивним.
5.                           Право піднесеної руки.
6.                           Правило «тут» і «тепер».
7.                           Толерантність.
8.                           Працювати «від» і «до».

Чи згодні ви з першим правилом?...

Чи приймаємо ми друге правило?...

Як ви ставитесь до того, щоб у роботі користуватись вимогами третього правила?...

3. Вправа «Очікування»( Термометр настрою)

Мета: сформулювати завдання тренінгу, налаштувати учасників на роботу під час тренінгу.

Кожен з вас, , має певні питання, які хотів би вирішити під час роботи. Кожен з вас щось очікує від цієї зустрічі. Що ж саме? На дошці прикріплений «термометр настрою»,на якому зображена різна погода: згори-сонечко, потім маленькі хмаринки,і а ж до зливи з громом, градом і блискавкою. Кожен з учасників отримує паперового повітряного змія, пише на ньому свої очікування від заняття, оголошує їх вголос прикріплює на термометрі, але напроти тієї «Погоди», яка збігається з його настроєм.

4. Вправа «Асоціації»

Мета: з’ясувати рівень обізнаності.

Тема нашого тренінгу складна, оскільки стосується  прояву жорстокості та насильства. На жаль, це явище живе серед нас, дорослих, а також серед наших дітей. Актуальність нашої розмови визначається в тому ,що насильство в усіх його проявах є дуже поширеним явищем у наш час, ми у своїй роботі спробуємо визначити особливості насильства та вияснити цей феномен з точки зору учнів, та вчителів та батьків.

Тому пропоную всім продовжити речення:»Насильство та жорстокість для мене – це…»

- Чому сьогодні ми піднімаємо  цю тему?

- Які форми насильства над людиною існують у нашій країні?

- Хто провокує насильство?

- Чим підкріплюється насильство?

чи психічному здоров’ю.

5. Інформаційне повідомлення про проблеми насильства та жорстоке поводження з дітьми

(Презентація)

Ця проблема є актуальною, тому що  близько половини опитаних дітей в Україні вважають себе недостатньо захищеними державою від жорстокості, знущання, брутального поводження, викрадення та продажу, від  сексуальної експлуатації-38%, від примусу до підневільної, непосильної, надмірної чи небезпечної  праці -34%,від вживання наркотиків-43%. Насильство в сім’ї-серйозна  і поширена проблема в світі. Воно впливає на життя дітей і підлітків: третина дітей в Україні щороку спостерігають акти насильства в сім’ї. Діти матерів, що зазнали знущань, у шість разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а 50% таких дітей мають схильності до вживання наркотиків й алкоголю. Одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках. Найбільш типовими наслідками такої ситуації стають такі скарги батьків чи вчителів на поведінку дітей:бійки, конфлікти з оточенням, низька шкільна успішність, замкненість тощо. До емоційних проблем  таких дітей можна зарахувати: підвищену агресивність, знижений настрій, депресію, тривожність, страхи, нестійкість емоційної системи.

Часто батьки скаржаться на  психоневрологічні розлади у дітей - безсоння, енурези, а також соматичні – серцево-судинні розлади. Порушення травлення, астму тощо.

У тоталітарних сім’ях, де прийняті директивні, жорсткі форми виховання або дитину надмірно опікують, не враховуються потреби та психоемоційні особливості дитини, батьки не усвідомлюють жорстокої поведінки з дітьми. Вони вважають, що жорсткі умови виховання корисні, і не розуміють, що це негативно впливає як на психіку дитини, так і на стан її соматичного здоров’я.

Самі діти, які зазнають жорстокого поводження і насильства, звертаються за психологічною  допомогою вкрай рідко. Насамперед, це випадки сексуального насильства щодо підлітків, побиття батьками. А ось на вулицю вони тікають все частіше. Це саме ті підлітки, з якими щодня стикається дільничий міліціонер – чи як з правопорушниками, чи  як споживачами наркотиків, чи як  просто нещасними бездомними дітьми.

Насильство-будь-які умисні дії   фізичного, сексуального,психологічного чи економічного спрямування однієї людини по відношенню до іншої людини, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи як людини , так і  громадянина,а також наносять йому  моральну шкоду, шкоду його фізичному здоров'ю

8. Види та форми жорстокого поводження з дітьми

Слайд15

Фахівці виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:

1.                           Фізичне насильство;
2.                           Нехтування;
3.                           Сексуальне насильство;
4.                           Психологічно жорстоке поводження.

Фізичне насильство – нанесення фізичних пошкоджень, тілесні  карання, а також залучення дітей до вживання алкоголю й наркотиків. У деяких сім’ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства – від потиличників до ляпасів і шмагання ременем. Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство – це фізичний напад,що завжди супроводжується словесною образою та психічною травмою. Що, без сумніву, є прямим порушенням прав та свобод людини, та зокрема дитини.

Сексуальне насильство – використання дитини дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальної потреби, а також залучення до дитячої проституції, в тому числі з використанням порнографічної літератури, фотографій, кінофільмів з метою отримання прибутку.

Психологічне насильство (емоційне) – відсутність любові та уваги до дитини,  приниження її людської гідності, грубість (словесні образи, погрози    забороняють виходити на вулицю, гуляти з однолітками: маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду, кривдять її родичів і друзів для того, щоб прогнати їх.

Нехтування (зневажання основних потреб  дитини) – відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одягу, житлі, вихованні, медичній допомозі через низку об’єктивних причин (бідність, психічне захворювання,недосвідченість ), а також без них.

Найчастіше тільки фізичне насильство ми вважаємо насильством. Нам складно припустити, як часто ми самі демонструємо насильство або стаємо його жертвами.

 

 

12. Вправа «Як ви думаєте»

МЕТА: з'ясувати наслідки насильства у сім'ї.

Учасники об'єднуються в три групи:

перша відповідає на питання - «Як діти реагують на насильство в сім'ї?»

друга - «Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?»

третя - «Як допомогти дитині, коли вона стала свідком прояви насильства в сім'ї?»

Кожна група виконує завдання. Перелік учасники фіксують на окремому аркуші, презентують. Після презентації учасники обговорюють результати вправи.

Запитання для обговорення

•                               Чому важливо знати причини стану дитини?
•                               Що дала робота над цією вправою?

(Додатковий матеріал.)

Відповіді на запитання.

1)  Як діти реагують на насильство в сім'ї?

•                               Діти зазнають почуття провини, сорому і страху, так, ніби вони відповідальні за насильство, яке їм доводиться спостерігати.
•                               Діти відчувають сум.
•                               Діти відчувають гнів в тому, що вони не спроможні змінити те, що відбувається в сім'ї.

2)  Як ці переживання відбиваються на поведінці дітей?

•                               Реагувати надто агресивно;
•                               Не визнавати авторитетів;
•                               Бути пасивними чи пригніченими;
•                               Мати вигляд знервованих або заляканих;
•                               Скаржитися на головний біль, біль у шлунку, постійне відчуття втоми, сонливість, тощо.

3) Як допомогти дитині, якщо вона стала свідком проявів насильства в сім'ї?

•                               Допоможіть дитині поділитися своїми почуттями з кимось із дорослих. Дуже важливо, щоб це була людина, якій дитина довіряє.
•                               Слід обов'язково вислухати дитину до кінця, на перебиваючи та не оцінюючи її. Дуже важливо, щоб дитина зрозуміла, що розповідь про болісні почуття полегшує цей біль.

Насильство - це ще й:

 погроза нанесення собі або іншому тілесних ушкоджень;

•                               невиразні погрози, як-от: «Ти в мене дограєшся!»;
•                               погрози піти, забрати дітей, не давати грошей подати на розлучення, розповісти про щось;
•                               заподіяння шкоди домашнім тваринам (щоб «помститися» партнеру);
•                               ламання та знищення особистих речей;
•                               використання брутальних слів, лайка;
•                               принижування, ображання, постійне підкреслювання недоліків;
•                               контролювання обмеження в спілкуванні, стеження;
•                               заборона лягати спати або насильне позбавлення сну;
•                               звинувачування в усіх проблемах;
•                               принижування думок, почуттів, дій;
•                               поводження з ним /нею/ як із прислугою;
•                               ігнорування.

Насильством що до дітей крім цього слід вважати:

•                               нехтування дитиною;
•                               нехтування обов'язками стосовно дитини;
•                               відсутність у сім’ї доброзичливої атмосфери (психологічна ізоляція);
•                               недостатнє забезпечення дитини наглядом та опікою;
•                               втягування дитини в з'ясування стосунків між батьками та використовування її з метою шантажу;
•                               недостатнє задоволення потреб дитини в їжі, одязі, освіті, медичній допомозі, за умови, що батьки (опікуни) матеріально спроможні зробити це;
•                               використання алкогольних напоїш (наркотиків) до втрати самоконтролю над діями;
•                               нездатність забезпечити дитині необхідну підтримку, увагу, прихильність.

- Нескладно помітити, що все це не рідкість у наших сім'ях. Ми не розглядаємо це як щось особливе. Так поводилися наші батьки, батьки їхніх батьків. Так поведінка стала для нас звичайною. І часто ми просто не замислюємося над тим, як це може впливати на нас самих і наших дітей.

Коли виникає конфлікт, дорослі часто так захоплюються ним, що думають тільки про те, як би відстояти свою позицію. Їм однаково, що відбувається в навколишньому світі. Діти, безумовно, не можуть бути сторонніми спостерігачами.

-Діти бачать, чують та пам'ятають більше, ніж вважають дорослі. Нам здається, що дитина в цю хвилину не бере участі у конфлікті (захоплена грою, дивиться телевізор, перебуває в іншій кімнаті, тощо). Але насправді діти завжди знають, коли їхні батьки сваряться.

Діти різного віку по - різному реагують, але на всіх дітей, навіть на немовлят, впливає домашнє насильство.

Будь - яке домашнє насильство, незалежно від того, спрямоване воно безпосередньо на дитину чи на іншого члена сім'ї, травмує дитину!

 

14. Вправа "Моя сім’я”"

Мета:усвідомлення, аналіз взаємин та можливість зміни сформованих сімейних стереотипів.

-Зобразимо стосунки із дитиною за допомогою двох кружечків. «Я» (батько,мати) і «Вона»(дитина). Кружечки можуть бути розміщені далеко один від одного,торкатися,перекриватися ,повністю накладатися,входити один в інший. Це наочно демонструє рівень психологічної сумісності,потреби людей одне в одному. (Перегляд моделей)

Моделі стосунків

1.                           Ви з дитиною незалежні одне від одного,не близькі. Це насторожує,варто замислитися над пошуками шляхів зближення.
2.                           Ви незалежні, не дуже близькі,але контактуєте,маєте щось спільне. Це вже краще..
3.                           Разом ви як особистості дуже близькі,але й незалежні.
4.                           Ви ближчі,ніж у модель 3.

 Складні стосунки.

5.                           Ви близькі як ціле ми. Це дуже гарні стосунки.
6.                           Одна особистість повністю поглинута іншою особистістю. Для виявлення свого «Я» дитині не залишається місця. Це ситуація тиску.

1. 

2. 

3. 

4. 

5. 

6. 

15. Вправа « Обмеження і дозволи»

Мета:проаналізувати обмеження і дозволи у родині.

Інструкція: « Заповніть таблицю «Заборони – заохочення», записавши:

1.                           Що вам забороняли ваші батьки і чим вони вас заохочували;
2.                           Що ви забороняєте своїм дітям і чим заохочуєте.

 Порівняйте. Підкресліть пункти, які збігаються. Які ви зробили висновки?»

16. Рольова гра « Зверни увагу»

Мета: звернути увагу на внутрішній світ дитини, проаналізувати, як впливають «непорозуміння» батьків на емоційний стан дітей.

Для участі у грі запрошуються троє  бажаючих. Один виконує роль батька, другий – роль матері, третій – роль дитини.

Вони отримують завдання програти ситуацію:

«Батько затримався на роботі й прийшов додому пізніше, ніж звичайно. Він забув, що планували провести вечір разом із сім’єю в басейні. Мати починає з’ясовувати стосунки в присутності дитини.»

Потім учасники обговорюють, як  вони почувалися, виконуючи ролі. Учаснику, який виконував роль дитини, надається можливість виразити свої почуття і звернутися до «батьків».

Своїми враженнями діляться спостерігачі.

 

Вправа «Порада»

Мета:розвивати навички активного слухання, розуміння внутрішнього світу дитини, підтримки, співчуття.

Батьки об’єднуються в 4 групи за порами року.

Дитина  звертається до батьків із проблемою. Батьки, вислухавши, повинні порадити їй, що робити, і переконати, що все буде гаразд.

 Ситуація для групи №1:

« Я не буду товаришувати з Володимиром,бо він мене образив. Сьогодні я весь урок малювала пейзаж,а він проходячи мимо, зачепив та перекинув склянку з водою і весь малюнок зіпсував. Ми  з ним побилися.

Ситуація для групи №2:

«Я не піду більше до школи,бо мене постійно ображає Владик,він чіпляється до мене і говорить, що я « лох» та «шестірка».

 

Ситуація для групи №3:

«Мамо, що мені робити? Вчитель (без підстави) звинуватив мене в тому, що я списав контрольну з математики у сусіда і не бажає ставити гарну оцінку».

Ситуація для групи №4:

«Я взяла у Лариси курточку на фізкультуру,а коли бігла, то перечепилася і впала та порвала курточку.  Тепер Лариса разом з дівчатами влаштують  з’ясування стосунків , скоріше всього поб’ють”.

Як бачимо, попередити жорстокість та агресивність допомагають такі вміння: вміння слухати, доброзичливе та тепле спілкування, лагідний погляд.

 

 

V. ГРА - РОЗМИНКА «АВСТРАЛІЙСЬКИЙ ДОЩ» (10хв.) МЕТА: забезпечити психологічне розвантаження учасників

ХІД ВПРАВИ

Учасники встають у коло.

Інструкція: чи знаєте ви що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні. Стежте уважно!

•       В Австралії піднявся вітер.(Ведучий тре долоні).
•       Починає крапати дощ.(Клацання пальцями).
•       Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями по грудях).
•       Починається справжня злива. (Плескання по стегнах).
•       А ось град - справжня буря.(Тупіт ногами).
•       Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах).
•       Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях).
•       Рідкі краплі падають на землю.(Клацання пальцями).
•       Тихий шелест вітру. (Потирання долонь).
•       Сонце! (Руки до гори).

 

 

17. Гра «Чоловічок»

Учасникам роздають по аркушу паперу. Потрібно без ножиць,тільки руками «вирізати» фігурку людини(своєї дитини). Далі кожен на голові мрію своєї дитини й малює привітний вираз обличчя ,на тулубі вказує її улюблену тваринку,на правій руці-улюблене місце відпочинку,на лівій її хобі,на правій-улюблену страву,на лівій-улюблений колір.

 

19. Анкетування «Чи гарні ви батьки?»

Мета: перевірити  правильність виховання батьків.

1.                           Чи стежите ви за статтями в часописах, телевізійними або радіопрограмами на педагогічну тематику? Чи читаєте ви час від часу книжки про проблеми виховання?
2.                           Чи вважаєте ви недоліки в поведінці вашої дитини результатом упущення вами якихось моментів у вихованні?
3.                           Чи є ви разом із чоловіком ( дружиною ) однодумцями у вихованні ваших дітей?
4.                           Чи приймаєте ви допомогу вашої дитини в якійсь діяльності, навіть  у тому випадку,якщо справа від цього не виграє?
5.                           Чи забороняєте ви щось або караєте дитину тільки в тому випадку, коли це цілком виправдано і необхідно?
6.                           Чи вважаєте ви послідовність у вихованні одним з основних педагогічних принципів?
7.                           Чи вважаєте ви,що середовище й оточення – один із чинників, який істотно впливає на виховання дитини?
8.                           Чи вважаєте ви заняття спортом і фізкультурою чинниками гармонійного розвитку дитини?
9.                           Чи вважаєте ви, що краще попросити про щось свою дитину, ніж наказати це зробити?
10.                       Якщо вам доводиться сказати дитині:» У мене зараз немає вільного часу» або «Почекай, поки я скінчу роботу», чи буває вам від цього неприємно?

За кожну позитивну відповідь поставте собі два бали;  за відповідь «інколи» -1 бал; за негативну відповідь -  0 балів.

Менше 6 балів – справи ваші кепські. Спробуйте терміново почати вивчення азів батьківської педагогіки.

Від 7 до 14 балів – поняття про батьківські обов’язки у вас є, але необхідно більше часу й уваги приділяти дітям, частіше з ними спілкуватися.

Більше 15 балів – ви справляєтесь з батьківськими обов’язками, але не заспокоюйтеся на цьому і не думайте, що ви робите все можливе – в батьківській праці не буває меж.

(Бажано зазначити,що велике значення у вихованні дітей має заохочення: словом, поглядом, жестом, дією. дуже  велике значення для дитини має покарання, якщо воно слідує відразу за вчинком,проведена роз’яснювальна бесіда, воно суворе, але не жорстке та оцінює дії дитини, а не його особисті якості.)

Караючи дитину, батько та мати повинні проявляти терпіння, спокій та витримку.

20. Підсумки

Мета: отримати від кожного учасника коротку інформацію про враження від проведеного тренінгу.

Хід вправи

Тренер звертається до учасників із пропозицією скласти йому телеграму з 11 слів, яка містила б відповіді на такі запитання:

-Що ви думаєте про проведений тренінг?

-Що було для вас важливим?

-Що вам сподобалося?

-Чи справдилися ваші очікування?

Наша зустріч підійшла до завершення. Сподіваюсь, що вона була для вас корисною, викликала роздуми, а також бажання побудувати по – новому взаємовідносини в своїй сім’ї .

Учасникам пропонується закінчити речення: «Я хочу сказати своїй дитині…» 

Вправа «Серце» (На маленьких сердечках батьки пишуть побажання своїй дитині і прикріплюють до великого серця)

Роздаються пам’ятки батькам.