Тренінг з батьками "Психологічна підтримка дітей в період перевантаження та перевтоми"

Юхно Наталія Володимирівна, практичний психолог КЗ «Золочівський ліцей №1» Золочівської селищної ради Харківської області

Тренінгове заняття з батьками

Тема:  «Психологічна підтримка дітей в період перевантаження та перевтоми»

   Мета: здійснення профілактики стресів; підвищення психологічної грамотності батьків;формування в батьків орієнтації на збереження свого психічного здоров’я та здоров’я своїх дітей, тренування вмінь виражати свій емоційний стан, виявляти й усвідомлювати свої почуття, досягати емоційної рівноваги.

Ключові поняття: стрес, причини стресу, реакція на стресову ситуацію, засоби подолання стресу.

Тривалість:1- 1,5 год.

                                              Зміст заняття:

     1.Привітання. Знайомство (Назвати ім’я. Продовжити речення

«Моя дитина для мене – це ...»)

2.Правила роботи (Учасники тренінгу проголошують і фіксують на плакаті правила роботи, за якими працюватимуть на занятті).

3.Очікування «Сонце і хмари» (На промінцях учасники тренінгу пишуть, потім проголошують свої очікування від заняття. Прикріплюють «промінці» до «сонечка»).

4.Вправа на розвиток у групі довіри і відкритості. Так, як батьки беруть участь у таких формах роботи як тренінги не досить часто, то доцільно налаштувати їх на довірливу й відкриту роботу.

        Вправа «Ти  в  п’ятирічному віці».

        Мета:тренування відтінків сприйняття партнера, чутливості, уваги до оточуючих у спільній діяльності, усвідомлення своїх почуттів.

Учасники об’єднуються в пари. Уявляють один одного в п’ятирічному віці і описують своє бачення одне одного в дитинстві. Тобто, об’єктом монологу, буде безоцінковий уявний опис зовнішнього вигляду партнера у п’ятирічному віці. Потім міняються ролями по сигналу партнера (4 хв. на одного). Висловлювання мають бути чисто констатуючими і не нести в собі оцінки. Ті, кого описують, можуть вносити корективи, якщо партнер помиляється.

5.Мозковий штурм:

Що таке стрес?

Що може спричинити стрес?

Чи може бути стрес позитивним?

6. Інформаційний блок «Поняття «стрес». Стресові ситуації в нашому житті».

      Слово «стрес», яке стало сьогодні досить широко вживаним, прийшло до нас з англійської мови  і в перекладі означає «натиск, тиск, напруга».

Стрес – це особливий стан фізіологічного і психічного напруження, що виникає у відповідь на різноманітні екстремальні впливи навколишнього середовища.

У 1936 році канадський фізіолог Ганс Сельє відкрив, що людський організм здатен давати відповідь на будь-який негативний вплив. Сельє говорив: «Наймогутнішим джерелом стресу є негативні емоції і почуття».

Енциклопедичний словник дає таке тлумачення стресу: «Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів)».

Проте, стрес – це ваша індивідуальна реакція, яка може відрізнятися від реакції будь-якої іншої людини. В її основі лежить ваше ставлення до певної ситуації, а також ваші думки й почуття. Змінюючи свої думки й реакцію, ви отримуєте можливість цілком змінити своє відчуття і понизити рівень стресу. Отже, ваша реакція на ситуацію залежить від вас, від ваших думок, якими можна керувати.

Організм кожної людини по-різному реагує на стрес.

Пасивність. Вона виявляється в людини, адаптаційний резерв якої недостатній, її організм не може ефективно протистояти стресові. Виникає стан безпорадності, безнадійності, депресії.

Активний захист від стресу. Людина змінює сферу діяльності і знаходить щось більш корисне для досягнення рівноваги, що сприяє поліпшенню стану здоров’я.

Активна релаксація (розслаблення) підвищує природну адаптацію людського організму – як психічну, так і фізичну. Ця реакція найбільш дієва. Тому, коли ви попадаєте в стресову ситуацію необхідно вміти розслаблятися, щоб потім адаптуватися до даної ситуації, згрупуватись і діяти.

Стресові ситуації в нашому житті можуть виникати досить часто: у спілкуванні з оточуючими, у побуті, в професійній діяльності.

Причини стресу. Їх дуже багато, до розповсюджених причин стресу відносяться:

•       вплив навколишнього середовища (шум, забруднення, жара, холод...);
•       навантаження (фізичні – м’язові, фізіологічні – хвороба, травма, емоційні, інформаційні, виробничі – зміни на роботі, труднощі, конфлікти, специфічні навантаження у педагогічній діяльності);
•       монотонність у трудовій діяльності, в емоційних контактах;
•       повсякденні подразники: відсутність необхідних зручностей, дрібні сварки з оточуючими, напружена психологічна атмосфера, побутові проблеми;
•       важкі життєві ситуації: хвороба, смерть близьких людей, втрата роботи, стрімкі зміни життя;
•       незадоволеність матеріальним забезпеченням
•       особистісна дисгармонія: внутрішньоособистісні конфлікти, кризи невідповідності реального і бажаного;

-  соціальні чинники: безробіття, соціальна незахищеність.

- переломні етапи життя: розлучення, початок і закінчення      навчання, перехід на нову роботу, вихід на пенсію.

 Ваші обдаровані й надзвичайно здібні діти активно беруть участь в різноманітних інтелектуально-творчих конкурсах, змаганнях, олімпіадах. Звичайно ж, це відповідально і поряд з цим - це стресова ситуація, яка вимагає мобілізації всіх можливостей і запасів організму. Тому, до неї треба готуватися: організовувати свій час та підготувати внутрішні ресурси організму. І в цій ситуації дуже важливою є підтримка і допомога батьків.

7. Робота в групах «Назвіть життєві ситуації, в яких дитина може опинитися в стресовому стані». Презентація груп. Підведення підсумків.

8.Слово психолога: Дійсно, сучасний життєвий ритм стрімкий і напружений. Діти також зазнають впливу стресових ситуацій. Сім’я має бути притулком для душі, місцем переходу до стану розкутості, зняття психологічного напруження. Хороша сімейна атмосфера передбачає добре, дбайливе ставлення один до одного усіх членів родини.

Дітям важлива не стільки опіка, скільки дружня порада, розумне керівництво, підтримка. Допомога не повинна бути крикливою, а поради нав’язливими. Від стилю батьківського виховання залежить самопочуття і поведінка дітей.

 При авторитетному стилі виховання високий рівень контролю і теплі взаємини. Діти добре адаптовані, впевнені в собі, мають високу самооцінку, в них сформований самоконтроль.

При авторитарному стилі високий рівень контролю, холодні взаємини. Діти боязкі, невибагливі, вразливі, нерішучі.

При ліберальному стилі високий рівень контролю, теплі взаємини. Діти можуть бути імпульсивними, безвідповідальними, невимогливими до себе.

При індиферентному стилі низький рівень контролю, холодні взаємини. Діти обтяжені власними проблемами, замкнуті, можуть бути під владою руйнівних імпульсів.

Тому, батькам дуже важливо мати правильний авторитетний, щирий, теплий стиль спілкування з дитиною. Перейматися  її проблемами, емоційним станом, особливо в період напруження,додаткового   навантаження, яке  і  виникає  при підготовці та  участі в олімпіадах,конкурсах..

9. Вправа «Чутливість до стану іншого».

Мета:тренування вмінь відображення емоцій та проникнення в душевний стан іншої людини.

Рухи місцевих м’язів, які відображають внутрішній душевний стан, називають мімікою. Міміка – це показник внутрішнього стану людини, важливий елемент спілкування. За допомогою міміки ми можемо виразити свої емоції та почуття.

Учасники об’єднуються в пари й дістають завдання зобразити мімікою емоцію, демонструючи її всім для відгадування.

Завдання, розміщені на смужках кольорового паперу роздаються учасникам:

1.              Гнів.
2.              Очікування.
3.              Презирство.
4.              Прагнення йти на контакт, відкритість.
5.              Страждання.
6.              Байдужість.
7.              Страх.
8.              Іронія.
9.              Здивування.
10.         Радість.
11.         Обурення.
12.         Роздратування.

10. Робота в трійках: Які засоби захисту від стресу ви знаєте? Презентація роботи трійок. Підведення підсумків психологом.

     Засоби захисту від стресу:

- Дихальна гімнастика

- Психологічні вправи

- Переключення з емоційного, навчального навантаження на фізичне чи навпаки (в залежності від ситуації).

- Домашній затишок. Спілкування з сім’єю, з домашніми тваринами.

- Заняття улюбленими справами.

- Живопис, музика, театр, танцювальне мистецтво.

- Позитивні емоції.

- Читання художніх творів.

- Спілкування з природою.

               - Точковий масаж для зняття напруги. Масаж кисті, використовуючи горіхи, олівці.

- Використання аутотренінгів, релаксаційних комплексів

11. Емоційне розвантаження. Релаксаційний комплекс «Дім моєї душі». Звучить тиха спокійна музика.

Сядьте зручно, закрийте очі. Відчуйте ваші руки – вони стають теплими, м’якими. Плечі вільні, в голові має з’явитися легкий туман. Дихання повільне... Уявіть, наче блакитний туман, як тепла вода, стелиться біля ваших ніг. І ви розчиняєтесь у ньому. Ви відчуваєте, що душа ваша звільнилась і «полетіла» над поверхнею океану. Ви летите і дихаєте на повні груди.

Як гарно навколо: далекі гори, зелений ліс, величезний синій океан... Можна здійнятися до хмар, можна літати або лежати на землі, насолоджуючись свободою.

Знайдіть на землі місце, де вам добре. Для когось, це річка, лісова галявина, де ростуть квіти. Хтось опиниться високо в горах, де прохолодний туман, хтось забажає опинитися на скелі, з якої відкривається вид на море...

І на тому місці, що ви вибрали, ви збудуєте дім. Поки що він існує лише у вашій уяві. Але контури його ви вже бачите. Яким він буде: великим, просторим чи маленьким, затишним? Які будуть вікна? Які двері? Чи будуть на них замки? Яка кімната буде найулюбленішою у вашому домі? Спробуйте зараз все це побачити! Прислухайтеся до звуків, які наповнюють вашу кімнату...

А який пейзаж відкривається з вікна вашого дому? Ліс, гори, море? Збережіть його в пам’яті! Знайте, що б не відбулося навколо, у вас є місце на землі, куди ви можете прийти і де вам завжди буде добре... Це ваш світ – ніхто не зможе забрати його у вас. Ви – володар цього світу, його центр та його частина.

А зараз постарайтеся не забувати нічого з того, що ви бачили, і повільно повертайтеся назад, згадуйте побачене , коли вам буде неприємно,коли у вас будуть проблеми, негативні переживання.

  12.Мозковий штурм:

Як батьки можуть підтримати та допомогти дитині в період напруженої інтелектуально - творчої роботи ?

13.Інформаційний блок «Психологічна підтримка дитини батьками».

Старанне навчання дитини, олімпіади із навчальних предметів,конкурси, турніри,ДПА, ЗНО. Підготовка до них– напружений і відповідальний період. В цей час змінюється звичний розпорядок учбових занять : будуть додаткові затрати енергії, прийдеться виконувати роботу з одноманітними по характеру операціями (наприклад, читання чи математичні дії), що значно прискорює настання втоми й нервового напруження, збільшуються переживання в цей період.

Тому успішний виступ багато в чому залежить від того, настільки правильно учні організують режим занять і відпочинку, настільки правильно й продуктивно будуть готувати, вчити матеріал, і від психологічного настрою, який собі зададуть. Тому  дане питання,мені здається, потрібно розглядати в трьох аспектах :

1.   Режим дня.
2.   Інтелектуальна підготовка.
3.   Психологічна підготовка.

Режим дня.

Нерідко трапляється, учні перед конкурсом,олімпіадою неправильно й непродуктивно розтрачують свій час протягом дня, а потім вивчають матеріал  до глибокої ночі, нерегулярно харчуються, мало відпочивають на повітрі, недостатньо часу відводять на сон. Все це негативно відбивається на їхньому здоров’ї і якості підготовки. Тому, режиму дня треба приділяти увагу й учням і їхнім батькам.

На час підготовки  дуже важливо, щоб діти дотримувалися режиму дня. Необхідно зберегти звичний час пробудження і відходу до сну, тривалість і порядок занять, часи прийому їжі та часи перебування на свіжому повітрі.

Рекомендується 10-15 хвилин відвести для ранкової зарядки. Вона дуже необхідна, тому що в період інтелектуальної підготовки дитини  в напруженому стані знаходиться розумовий потенціал , а рухова фізична активність знижена. Необхідно добре харчуватися, їжа повинна бути насиченою білками, жирами, вітамінами. Обов’язково після обіду треба відпочити на свіжому повітрі 2-2,5 години. Також слід враховувати час, у який працездатність організму людини є найвищою: ранкові часи (8.00-8.45)  та післяобідні (16.00 до 19.00). Відхід до сну в 22.00. Сон 9 годин.

Інтелектуальна  підготовка.

Щоб  ваша дитина успішно виступила в інтелектуальних змаганнях, вона перш за все повинна бути готовою на інтелектуальному рівні. Учень повинен прийти на  олімпіаду, турнір з певним запасом знань, умінь і навичок, які він отримав протягом навчального процесу та додаткових занять. Підготовка передбачає активне, велике навантаження на розумовий потенціал дитини. Як правильно й раціонально його використати? Звичайно методи підготовки індивідуальні, управлятиме ними й корегуватиме вчитель,який працює з обдарованою дитиною, але все ж таки можна дати рекомендації, які корисні всім.

Рекомендації :

•                    Підготовку до кожного інтелектуального змагання чи конкурсу  потрібно розпочати з рівномірного розподілення навчального матеріалу на всі дні, відведені на повторення цього матеріалу, для підготовки .
•                    Потім потрібно проаналізувати матеріал, зіставити його  з підручником, з конспектами, розглянути додаткову  літературу, порадитись з вчителем. Це дасть учневі змогу правильно оцінити об’єм і складність підготовки, дасть відповідний психологічний настрій, розбити матеріал по розділах, темах. Підрахувати скільки часу потрібно на кожну тему.
•                    Перш за все потрібно добре, ретельно повторити ввесь вивчений протягом року матеріал. Повторення може бути у різних формах : читання конспектів, усний переказ, виписування головних положень, висновків, фактів, розв’язання тестових завдань. Особливу увагу при повторенні слід приділяти важкому, позапрограмовому матеріалу :
•                    Краще повторювати і вчити спочатку важчий матеріал, а потім легший. Особливо це важливо для тих дітей, у яких працездатність у процесі занять послаблюється.
•                    Деякі учні запевняють, що шум, музика, розмови не заважають під час занять. Дійсно, можна звикнути до шуму й не помічати. Але негативний вплив цього шуму відзначиться  на працездатності і втомлюваність настане значно швидше. Найбільш продуктивна розумова праця можлива тільки в тиші.
•                    Бажано в час підготовки до інтелектуально-творчих заходів, як можна менше дивитись кінофільми, грати в інтелектуальні ігри, читати художню літературу, так як ці заняття збільшують і без того велике розумове навантаження. Контролюйте це,шановні батьки.
•                    Підготовка  вимагає активної роботи усіх психічних процесів (це й увага, й логічне мислення, й образна уява), але найбільше навантаження на пам’ять. Щоб результат запам’ятовування був кращим потрібні :

1.               Орієнтація пам’яті на майбутнє.
2.               Дуже важлива мотивація запам’ятовування. Для чого людина це запам’ятовує.
3.               Розуміння  матеріалу, який запам’ятовуєш.

Щоб те, що ви запам’ятали не змішалося :

•     Вміти виділити головне .
•     Вміти логічно мислити.
•     Вміти узагальнити частини інформації.

Психологічна  підготовка.

Дуже важлива й психологічна підготовка, так як відбувається навантаження не тільки на розумову, а й на нервову систему. Нервова система дитини  знаходиться в стані розвитку, відбуваються певні зрушення, зміни в психіці дитини. Нервова система характеризується: підвищеною чутливістю, збудженістю, неврівноваженістю, роздратованістю. Особливо психоемоційне напруження проявляється напередодні  олімпіади чи іншого конкурсу.

Інтелектуально - творчі змагання – це час хвилювань, які переживають всі, навіть самі спокійні, гарно підготовлені й впевнені в своїх знаннях учні. І це природньо. Дуже багато випадків, коли  учні надмірно переживають і, через власне хвилювання  не показують той результат, на який вони здатні. Тому головне  – спокій, вміння згрупуватися, вміння управляти своїми емоціями й почуттями. Багато дітей відчувають страх перед відповідальними моментами. Дітям, які особливо страждають від страху, нервувань, рекомендуються провести попередню репетицію по всім правилам справжніх олімпіад, конкурсу – захисту науково - дослідницьких робіт  МАН. Декілька таких репетицій допомагають знизити нервовість, розгубленість, на екзамені з’явиться впевненість і спокійність.

Другим головним фактором є впевненість. Всиляйте її в свою дитину. Вона готувалась, вчилась, знає матеріал, має здібності, тому хай буде впевнена в собі.

Існують  вправи, спрямовані на загальне заспокоєння- аутотренінг: промовляйте ці фрази разом з дитиною :

1.        Я зовсім спокійний....

Задайте почуття приємного покою, думайте про спокій, відпочинок.

2.        Мене нічого не турбує...

Згадайте почуття спокою, коли після важкого дня ви приходите додому й лягаєте відпочивати.

3.        Все моє тіло відпочиває, мої м’язи розслаблені...

Відчувайте цю розслабленість, згадайте почуття приємного відпочинку.

4. Коли учень цілком спокійний, не нервується,  він  може зосередитися на тому завданні, яке є перед ним. Зосередженість є однією з необхідних умов для успішного результату. Потрібно зосередитись на завданні, а не думці, яке місце посядеш, хоча й внутрішньо налаштовувати себе на перемогу та гарний результат.

5. Також учні повинні заздалегідь настроювати себе на ті вимоги, які будуть на даному інтелектуально - творчому заході. Це повнота, чіткість відповіді, оформлення відповіді. Питання треба розкрити повно, чітко, тобто послідовно вести свою розповідь. Спочатку сказати про головне, потім додаткові деталі. Не перескакувати з одного на інше. Треба показати в роботі, що ти усвідомлюєш те,про що висловлюєшся, можна закріпити свою відповідь прикладами з життя, з своїх спостережень, з книг. І оформлення: відповідь повинна бути грамотною, впевненою, мова зв’язною,  логічно послідовною. Якщо конкурс передбачає усне висловлювання чи ораторський виступ, то необхідно чітко дотримуватись вимог саме до такого  виду змагань.

6. Після виступу на олімпіаді чи конкурсі необхідно відвести час для відпочинку, для розрядки, для зняття нервової напруги. Якщо є така можливість, то відпочити й наступного дня.

Таким чином, правильна організація всього періоду підготовки і участі в інтелектуально – творчих змаганнях і конкурсах (дотримання режиму і умов розумової праці і відпочинку, повноцінне харчування, спокійна й доброзичлива атмосфера в сім’ї) значно знизить негативний вплив стресової ситуації на організм дитини, буде сприяти успішному результату. Головне завдання батьків – створити вдома для дитини атмосферу підтримки,взаєморозуміння,віри в успіх.

14. Психолог роздає батькам пам’ятку «Психологічна підтримка дітей»

     1.Націлюйте дитину на позитивний результат.

2.Створіть дитині сприятливі, комфортні умови підготовки .

     3.Підбадьорюйте дитину, хваліть її за те, що вона робить добре. Визначте досягнення дитини.

    4.Хваліть свою дитину за самостійні дії, особливо за самостійне розпізнання помилок.

    5.Реально оцінюйте можливості своєї дитини і вселяйте віру в успішне навчання.

         6.Частіше говоріть дитині, що ви вірите в неї, у її сили і можливості, що в неї все вийде.

    7. Не ставте завищених вимог, не делегуйте дітям своїх нереалізованих сподівань («Мені свого часу не вдалося, отже ти повинен...»)

    8. Підтримуйте інтерес дитини до пізнання, обговорюйте разом з нею прочитані книги, показуючи приклад власного інтересу до знань і навчання.

    9. Забезпечте режим дня дитини, щоб запобігти її перевтомі: допоможіть раціонально розподілити час між підготовкою і відпочинком, щоб уникнути перевтоми.

     10.Зверніть увагу на харчування дитини: під час інтенсивної розумової напруги їй необхідна різноманітна їжа і збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага   стимулюють роботу головного мозку.

     11.Не критикуйте дитину  у разі невдалого виступу.

    12.Вірте в успіх дитини. Якщо результати виявляться гірші очікуваних, замість негативу (гніву, розпачу, докорів) знайдіть разом з дитиною інші шляхи досягнення мети,проаналізуйте помилки.

    13.Уважно вислухайте дитину, подавайте приклад доброзичливого спілкування.

    14.Подбайте про  емоційний стан дитини та теплу атмосферу в сім’ї.

15. Діагностична робота. Анкетування

Анкета «Вплив родинної атмосфери на успішність дитини»

Мета:визначити ступінь обізнаності батьків щодо психологічного стану дитини та їхню поведінку у ставленні до дитини.

Респонденти: батьки учнів.

Обладнання:роздруковані бланки анкети, олівці чи ручки.

Інструкція:відповідаючи на запитання анкети, батьки мають позначити подібний варіант відповіді.

1. Чи знаєте Ви, від чого залежить психологічний настрій дитини на весь день?

а) Так.

б) Ні.

2. Яке запитання Ви ставите дитині, коли вона повертається зі школи?

а) Які оцінки ти сьогодні отримав?

б) Що було цікавого в школі?

в) Чи не накоїв ти сьогодні чого-небудь?

3. Що Ви знаєте про те, як слід реагувати на успіхи та невдачі дитини у школі?

а) Знаю багато, бо багато читав про це.

б) Я мало читав про це.

в) Нічого не знаю.

4. Чи знаєте Ви, що створює в родині атмосферу неспокою, що є перевантаженням для нервової системи дитини?

а) Так, знаю.

б) Знаю, проте хотілося б дізнатися більше.

в) Не знаю нічого.

5. Чи потрібна вам порада щодо здійснення контролю за роботою дитини вдома і щодо надання їй розумної допомоги?

а) Так, необхідна.

б) Ні.

6. Чи вважаєте Ви, що підвищені і агресивні інтонації є невід’ємною частиною виховного процесу в родині?

а) Так, це єдиний спосіб впливу на дитину.

б) Так, але я обминаю цього.

в) Ні, це не припустимо.

Після анкетування йде обговорення його результатів.

16. Рефлексія «Сонце і хмари». Учасники отримують рожеві й блакитні «хмаринки», на яких описують свої позитивні й негативні відчуття, що супроводжували їх протягом заняття. Орієнтовні питання для опису: Які почуття переживали? Що заважало і що допомагало працювати? Що здивувало, що дратувало? Які думки приходили? Що було корисного? Що давалося важче, а що легше? Чому все відчувалось саме так?

  Учасники проголошують свої записи і прикріплюють «хмаринки» біля «сонечка».

17.Прощання. «Интервью с Богом» (уривок):

Однажды мне приснилось, что я беру интервью у Бога.

«Так ты хочешь взять у меня интервью?» - Бог спросил меня.

«Если у тебя есть время», - сказал я.

Бог улыбнулся:

«Мое время – это вечность… Какие вопросы ты хотел Мне задать?»

«Что больше всего удивляет Тебя в человеке?»

И БОГ ответил:

«Им наскучивает детство,

Они спешат повзрослеть,

А потом мечтают стать детьми опять.

Они теряют здоровье, зарабатывая деньги,

А потом теряют деньги, восстанавливая здоровье.

Они так много думают о будущем.

Что забывают настоящее настолько…

Что не живут, ни в настоящем, ни в будущем.

Они живут так, как будто никогда и не жили… »

Его рука взяла мою,  и мы помолчали некоторое время…

И тогда я спросил:

«Как родитель, какие уроки жизни Ты бы хотел, чтобы Твои дети выучили?»

«Пусть знают, что невозможно заставить кого-то любить их.

Все, что они могут сделать -позволить себе быть любимыми.

Пусть знают, что это нехорошо – сравнивать себя с другими.

Пусть учатся прощать, практикуя прощение.

Пусть помнят, что ранить любимого человека

Занимает всего лишь несколько секунд.

Но залечить эти раны может занять долгие годы.

Пусть поймут, что богат не тот, у кого больше, а тот, кто нуждается в меньшем.

Пусть знают, что есть люди, которые их любят, просто они еще не научились выражать свои чувства.

Пусть осознают, что два человека могут смотреть на одно и то же, а видеть это по-разному.

Пусть знают, что простить друг друга недостаточно, надо также простить самих себя ».

Заключне слово психолога:Шановні батьки, розумійте своїх дітей, підтримуйте їх,особливо у відповідальні,стресові моменти життя. Запевніть дітей,що хвилювання в даній ситуації – це нормально, закономірно. Намагайтеся обговорити, проаналізувати з ними конкретну стресову ситуацію. Вчить дітей відрізняти невдачу від катастрофи. Вчить вірити в себе,у свій успіх. Ваша віра збільшить впевненість дітей у свій успіх.

Список використаних джерел

1.Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання. — К., 1998.

2.Дуркалевич І. Мотивація успіху як засіб подолання тривожності // Психолог. – 2006.- №30.

3.Крутенько О. Стимул – це шлях до успіху/Школа,2007,№1,с.74-77.

4.Матвійчук О.С, Саханюк С.А. Скарбничка тренера. На допомогу психологу – початківцю//Практична психологія та соціальна робота.- 2005.- №11.- с. 18 – 21.

5.Медчук І. Охорона психічного здоров’я учня // Рідна школа, - 1995.- №5. - с.28, 29.

6.Сім’ я і школа. Спецвипуск /Завуч, 2004,№22.