Тренінгова програма для учнів 5-6-их класів "Пізнати себе та інших - це важливо"

 

ТРЕНІНГОВА ППРОГРАМА

ДЛЯ УЧНІВ 5-6-ИХ КЛАСІВ

«ПІЗНАТИ СЕБЕ ТА ІНШИХ - ЦЕ ВАЖЛИВО»

 

 

Зміст

Вступ

Заняття 1. Тема: Знайомство. ………………………………………….... 4 стор.

Заняття 2. Тема: Повторення правил групи. ………………………...…. 6 стор.

Заняття 3. Тема: Мої емоції і що я знаю про них…………….... …....… 8 стор.

Заняття 4. Тема: Шкільні страхи та їх позбавлення ……..…………. .. 10 стор.

Заняття 5. Тема: Агресія та гнів, їх вплив на поведінку та взаємовідносини з іншими……………………………………………………………...…....... 12 стор.

Заняття 6. Тема: Самоприйняття. Самооцінка …………………..……. 14 стор.

Заняття 7. Тема: Вчимося спілкуватися ………………………………. 16 стор.

Заняття 8. Тема: Слухати – розуміти – взаємодіяти ………………….. 18 стор.

Заняття 9. Тема: Конфлікт …………………..…………………………. 20 стор.

Заняття 10. Тема: Мої товарищі та друзі ……………..…………….…. 22 стор.

Заняття 11. Тема: Відчуй себе коханим ………… ……………………. 24 стор.

Заняття 12. Тема: Мої знання та шлях вперед …………...………….... 25 стор.

Список викоритсаних джерел …...…………………………………..... 27 стор.

Список додаткової літератури ………..……………………………….. 28 стор.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.

Особливої уваги потребують, учні які переходять з молодшої школи до середньої. П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. Молодший підлітковий вік (10–13 років) характеризується імпульсивною, ініціативною поведінкою, орієнтацією на відокремлення від батьків, підвищенням інтересу до свого іміджу і визнання однолітками. Можна спостерігати демонстративність, невміння слухати або, навпаки, - страх висловитися. Не вміє взаємодіяти в групі та парі, конфліктує зі зростаючим значенням референтної групи і бажанням зблизитися зі своїми однолітками. У середніх класах панівним мотивом у спілкуванні з однолітками є просте бажання бути в їхньому середовищі, разом щось робити, комфортно себе відчувати в оточенні ровесників.

Часто клас є згуртованим, але не для реалізації навчальних цілей, а для задоволення найрізноманітніших пізнавальних потреб. Особливо напруженою стає ситуація тоді, коли згуртованість класу спрямована проти когось зі своїх членів. Тому необхідна організація та проведення спеціальних заходів з розвитку групової згуртованості підліткового колективу з позитивним вектором розвитку її спрямованості.

Запропонована програма буде ефективною для згуртування колективу; покращення психологічного клімату в групі. Позитивний психологічний клімат та ефективна групова взаємодія в класі можуть стати стимулом, ресурсом для особистісного розвитку, покращення успіхів у навчанні, у спілкуванні з батьками та вчителями або ресурсом для подолання повсякденних проблем підлітка.

Вправи підібрано таким чином, щоб забезпечити взаємодію всіх дітей, включити у взаємодію і тих, спілкування з якими часто уникають. Кожне з занять оформлено у вигляді закінченого міні-тренінгу.

Мета програми:

• Допомогти дітям виявляти свої емоції, почуття та навчитися передавати їх за допомогою конструктивних засобів;
• Надати можливість для розвитку емпатійних здібностей, навчити співвідносити їх з відповідною ситуацією;
• Сприяти забезпеченню повноцінного розвитку емоційно зрілої, впевненої у своїх силах, цілеспрямованої особистості;
• Формувати толерантнв стосунки між учнями та покращити психологічний клімат         у колективі. 

Завдання:

• Розвиток уміння учнів жити у суспільстві поруч зі своїми однолітками та дорослими;
• Розвиток соціально-емоційної компетентності учнів;
• Розвиток навичок спілкування і зняття бар’єрів під час спілкування учнів;
• Розвиток здатності розуміти власний емоційний стан учнів та емоційний стан оточуючих людей;
• Сприяння самовираження в різних видах діяльності учнів;
• Розвиток навичок активного слухання в учнів;
• Розвиток навичок групової взаємодії на основі спільності інтересів учнів;
• Формування позитивного ставлення до іншого на основі пізнання його особистості.

Цільова група: учні 5–6 класів (15–20 осіб).

Програма розрахована на 12 занять.

Критерії діагностичного обстеження учнів:

• Методика діагностики міжособистісних та між групових відносин («Соціометрія»)   Дж. Морено (8-17 років) ;
• Методика визначення особистісної адаптованості школярів А. Фурман (7-15 років);
• Тест незакінчених речень «Мій клас і мій вчитель» Ю.Гільбух (з 8 років);

Критерії ефективності програми:

• Усвідомлення дітьми своїх емоцій, вміння володіти ними;
• Розуміння емоційних станів інших людей;
• Позитивне ставлення учнів до однолітків;
• Засвоєння учнями інформації з теорії спілкування (поняття про спілкування; ефективне спілкування, толерантне спілкування);
• Упевненість у своїх силах, почуття самоповаги;
• Прагнення до активності, ініціативи, комунікації з однолітками та дорослими;
• Налагодження позитивного психологічного клімату в колективі;
• Згуртування учнівського колективу.

Структура заняття:

Групові заняття. Рекомендована частота занять - один раз на тиждень. Кожне заняття складається з трьох частин:

• Вступна частина (розминка) – вправи на активізацію учасників тренінгу та на подальшу роботу.
• Основна частина (робоча) – вправи з ознайомлення теоретичного матеріалу з снов психології спілкування, відпрацювання потрібних навичок для подальної роботи.
• Завершення (зворотний зв'язок) – завершальні вправи та рефлексія.

Вправи для завершення занять:

Вправа «Спасибі за приємне заняття»

Мета: створення сприятливої атмосфери в групі.

Інструкція: Будь ласка, встаньте в загальне коло. Я хочу запропонувати вам взяти участь в невеликій церемонії, яка допоможе нам висловити дружні почуття і вдячність одне одному. Гра проходить наступним чином: один з вас стає в центр, інший підходить до нього, потискує руку і вимовляє: «Спасибі за приємне заняття!». Обидва залишаються в центрі, як і раніше тримаючись за руки. Потім підходить третій учасник, бере за вільну руку або першого, або другого, знизує її і каже: «Дякую за приємне заняття!» Таким чином, група в центрі кола постійно збільшується. Всі тримають один одного за руки. Коли до вашої групи приєднається останній учасник, замкніть коло і завершите церемонію безмовним міцним триразовим потиском рук.

Вправа «Похвали мене»

Мета: забезпечення психологічного розвантаження учасників.

Інструкція: учасники по черзі звертаються один до одного за похвалою. Наприклад: «Оля, похвали мене за те, що я сьогодні…». Той до кого звернулися хвалить, а потім сам звертається за похвалою.

Вправа «Я хочу побажати»

Мета: створення сприятливої атмосфери в групі.

Інструкція: Кожен учасник групи висловлює побажання іншому.

Рефлексія.

Рефлексія — це форма теоретичної діяльності індивіда, що відображає погляд або виражає звернення назад через осмислення своїх власних дій, а також їх законів. Внутрішня рефлексія особистості відображає діяльність самопізнання, розкриваючи специфіку духовного світу індивіда. Зміст рефлексії визначається предметно-чуттєвою діяльністю. Поняття рефлексії включає усвідомлення предметного світу культури і в цьому сенсі рефлексія – це метод філософії, а діалектика виступає рефлексією розуму.

Рефлексія в психології — це звернення суб’єкта на самого себе, на свою свідомість, на продукти власної активності або будь-якого переосмислення. Традиційне поняття включає зміст, а також функції власного свідомості, які входять до складу особистісних структур (інтереси, цінності, мотиви), підключають мислення, поведінкові шаблони, механізми прийняття рішень, сприйняття, емоційного реагування.

 

 

Заняття 1.

Тема: Знайомство.

Мета: Ознайомити дітей із цілями занять та формою роботи; прийняти правила поведінки на занятті; побудувати умови для ефективної роботи, формування довіри, емоційного комфорту та захищеності; розвивати у підлітків уміння стислої самопрезентації; вміння виявляти активну участь і співпрацювати з однолітками.

Матеріали: Плакат з правилами, листи папіру А-4, фломастери та олівці.

Психолог: Сьогодні я хочу запропонувати вам цікаві заняття, які допоможуть краще пізнати один одного, з’ясувати секрети ефективного спілкування та налагодження дружніх стосунків, з’ясувати, які сфери вашого особистісного та суспільного життя потребують удосконалення, отримати багато позитивних емоцій. В ході наших занять: в атмосфері взаємної довіри та психологічної відкритості ви зможете пізнати своє «Я», навчитеся знаходити свої сильні і слабкі сторони, приймати їх у собі, розберемось у непорозуміннях, які іноді виникають під час спілкування з однокласниками для того, щоб зробити ваш клас міцним і дружним.

 

Вправа 1. «Робота в групі»

 Правила поведінки в групі.

1.    Говорити тільки від свого імені («Я»);
2.    Не говорити за інших (не виручати, якщо тебе не просять, не коментувати слова інших);
3.    Не ображати інших учасників групи;
4.    Не існує правильних та неправильних відповідей.  Існує та відповідь, яка правдиво передає твої почуття. Краще промовчати, ніж говорити не те, що ти вважаєш насправді;
5.    Правило «стоп», можна зупинити людину тоді, коли неприємно або болісно говорити;
6.    Активність. Всі повинні приймати активну участь, на тренінгу немає спостерігачів;
7.    Конфіденційність. Все, що відбувається на занятті повинно залишитися таємніцею. Не можна за межами групи обговорювати те, що ви дізналися про інших.

 

Вправа 2.  «Знайомство»

Інструкція: Давайте познайомимося та зробимо це таким способом. Сядемо всі в коло і кожен по годинній стрілці буде називати своє ім'я  і реальне хобі, а також хобі, що хотів би мати. Отже: ім'я, реальне хобі, бажане хобі...

 

Вправи 3. «Поміняйтеся місцями.»

Інструкція:  Учасники сидять на стільцях у колі. Ведучий виходить на середину кола і говорить фразу: «Поміняйтеся місцями» ті, хто ... (Вміє смажити яєчню) ». В кінці називається будь-яка ознака чи вміння. Завдання тих, хто володіє даними умінням або ознакою, помінятися місцями. Завдання ведучого – встигнути сісти на будь-яке місце, що звільнилося. Той, хто не встиг сісти, стає новим ведучим.

 

Колективний малюнок 4. «Наш клас»

Мета: Має діагностичне значення для психолога про особливості взаємовідносин між учнями.

Інструкція: Спробуйте зобразити свій клас. Кожен учень має бути зображеним на малюнку.

Обговорення:

• Хто хоче поділиться своїми враженнями від виконання цієї вправи?
• Що сподобалося?
• Чи виникали якісь труднощі?

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 2.

Тема: Повторення правил групи.

 Мета: Встановити контакт із підлітками; повторення та закріплення правил поведінки; створити позитивну мотивацію до майбутніх занять; навички самоприйняття; згуртування групи; зниження психологічної дистанції між учасниками; підтримання атмосфери психологічної безпеки.

Матеріали: Аркуші паперу формату А-4 за кількістю учасників, олівці, фломастери.

Психолог: Сьогодні ми глибше спробуємо пізнати один одного; презентувати себе; побачити рівень розвитку своєї особистості; проаналізувати, що потребує удосконалення; повторити  та закріпити правила для наших занять.

 

Вправа 1. «Особистий момент»

Інструкція: Учасники розміщуються на стільцях по колу. Психолог пропонує кожному знайти в себе будь-яку річ (на тілі, у кишені, гаманці, сумці тощо), яку учасник вважає унікальною для інших, але звичною для себе, та розповісти групі історію цієї речі. Один член групи (або сам тренер) починає вправу, далі по черзі її продовжують усі учасники. Модифікований варіант цієї вправи: перший учасник бере в руки якусь власну річ і від її імені розповідає про себе (наприклад, «я - олівець Тетяни, знаю її не дуже давно, але можу розповісти про неї таке...»). Далі так само, по черзі, від імені будь-яких особистих речей розповідають про себе всі учасники групи. Під час вправи тренер фокусує увагу членів групи на тому, що вміння розкритися перед іншими - важлива особистісна якість, що сприяє встановленню контакту з людьми. Якщо людина не відкрита, не бажає розповідати про свої переживання й надії, промахи й невдачі, це, з одного боку, створює в інших враження успішності, добробуту цієї людини, але з іншого-заважає побудові щирих стосунків, взаємодопомозі в групі.

 

Вправа 2. «Стежка»

Інструкція: Діти діляться на 2 команди з однаковим числом учасників. Кожна команда береться за руки, роблячи 2 кола, і по сигналу ведучого починає рух по колу в праву сторону доти, поки ведучий не подасть сигнал. Після чого ведучий дає завдання, яке виконується обома командами. Якщо ведучий говорить: «Стежка» - учасники кожної команди стають один за одним, кладуть руки на плечі, тому, хто стоїть  попереду, присідають, нахиляючи голову.  Якщо ведучий говорить: «Ромашка» - всі учасники ігри  направляються до центра кола, з'єднавши руки в центрі. Якщо: «Колодязь» - всі учасники присідають, поклавши руки на голову. Завдання чергуються. Команда, що швидше виконує, одержує бали.

 

Вправа 3. «Повторення правил роботи в групі»

             Інструкція: Повторення правил, сформульованих на минулому занятті, можна провести у формі твору «шкідливих порад». Наприклад: «Якщо хтось із членів групи розповів на занятті щось цікавеньке, не забудь повідомити про це всій школі, напиши про це на всіх стінах і расклей оголошення на всіх стінах». Роботу зручніше проводити в малих групах. Також можна запропонувати учасникам підготувати в малих групах і розіграти невеликі сценки, зображуючі роботу тренінгової групи, в якій не дотримуються жодні правила.

 Обговорення:

•        Сподобалась вправа чи ні?
•        Чи важко було демонструвати сценки? Чому?
•        Які саме правила порушувалися?
•        Чому важливо правил дотримуватися?

Вправа 4. «Повага до себе та іншої людини»

 Інструкція: Учасники об’єднуються у дві команди довільно. Кожній команді видається аркуш ватману, фломастери або маркери і папір А-4. Завдання однієї команди – написати якомога більше вчинків, які дозволяють людині поважати себе більше. Відповідно, завдання іншої – написати якомога більше вчинків, через які повага людини до себе втрачається. За бажанням, кожна команда може підкріпити слова малюнками відповідних вчинків. Кожна команда представляє свою тему. Далі продовжується загальне обговорення, в кінці ведучий підсумовує все сказане.

Обговорення:

• Що важливе ви дізналися з цієї вправи?

 Висновки: Дуже важливо звернути увагу на те, що у кожного є вибір між тими й іншими вчинками, але кожен раз, вибираючи ту чи іншу поведінку, ми набуваємо або втрачаємо повагу до себе.

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 3.

Тема: Мої емоції і що я знаю про них.

 Мета: Розвивати здатність розуміти свій емоційний стан та стан іншої людини;  розвивати активну увагу; покращення соціальної адаптації; розвиток емоційної сфери учасників тренінгу.

    Матеріали: Аркуші паперу формату А-4 та А-5 за кількістю учасників, олівці, фломастери або фарби.

Інформаційне повідомлення.

Людина не може залишатися байдужою до навколишнього світу. Предмети, що її оточують, події, свідком або учасником яких вона стає, викликають у людини різні емоції.

Емоції (від латинського - збуджувати, хвилювати) - переживання людини під впливом зовнішніх або внутрішніх подразників, тобто переживання людиною свого ставлення до світу й до людей, душевне переживання відчуттів приємного або неприємного. Радість, сум, страх, обурення, гнів - усе це різні емоції. Деякі речі викликають у нас задоволення й радість, інші - біль, страх, відразу... Характер переживань залежить від того, яке значення мають різні предмети, явища для людини, наскільки вони задовольняють її потреби. Саме завдяки емоціям ми одержуємо першу інформацію про ті чи інші речі, саме емоції оцінюють їх і багато в чому визначають наше до них ставлення надалі: що нам подобається, а що не подобається. На основі емоцій у людей виникають почуття. Вони, так би мовити, узагальнюють емоції і завжди пов'язані з кимось або чимось конкретним. На відміну від емоцій, почуття є стійкими, глибокими, саме вони роблять наше ставлення до різних сторін життя постійним.

Почуття - емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв схвильованості, душевного піднесення. Емоції викликані певними душевними переживаннями. Говорять: щастя - це коли тебе розуміють. Це вірно. Але нікому не буде щастя, якщо кожен не стане людиною, яка розуміє інших людей, приймає їх саме як інших, зі своїм життям і почуттями, і вміє співчувати їм, відгукуватися на їхні почуття.  Отже, сходинки в «школі почуттів» є такими: інші люди - чужі почуття - чуйність до них - свої почуття...

 

Вправа 1. «На що схожий настрій»

Інструкція: Кожен із учасників починає описувати свій емоційний стан, використовуючи різні асоціації, метафори, художні образи. Наприклад:

• На який колір схожий настрій?
• На яку погоду?
• На яку квітку?
• На яку тваринку?

 

Вправа 2. «Відгадай почуття»

 Інструкція: Група розбивається на три підгрупи. Кожній групі дістається зображення почуття. Учасникам пропонують зобразити його так, як вони того побажають і представити його іншим учасникам.

 

Вправа 3. «Де живуть почуття»

 Інструкція: Кожен на окремому бланку записує «Назви почуттів» (як можна більше) і проставляє місце де «живе» те чи інше почуття, поруч у колонці проставляє оцінку інтенсивності прояву за 10-бальною шкалою.

 

 

 

 

«Назва почуттів»	Місце, де я зазвичай відчуваю їх
	Вдома	Школа	В новій компанії	Серед друзів	В інших місцях (вказати, де саме)
Гнів
Відраза
Радість
Сором
Смущение
Інтерес
Страх
Здивування
Вина
Печаль
Задоволення
Любов

 Обговорення:

• Що дає ця вправа?
• Чи можна змінити щось? Як?

 

Вправа 4. «Карта почуттів»

 Інструкція: Дітям пропонують працювати зі своїми емоціями. Для цього психолог називає емоцію, а учасники тренінгу малюють цю емоцію на аркуші паперу розміром А-5, саме тим кольором, яким вважає за потрібне.

 Психолог: А зараз ми будемо пізнавати свою карту почуттів, для цього вам потрібно намалювати силует свого тіла в повний зріст. А тепер вам потрібно заселити своє тіло емоціями та почуттями.

 Важливо звернути увагу на:

1. Чи всі кольори (тобто емоції) були використані;
2. Адекватність добору кольорів при «заселені» почуттів;
3. Розподіл кольорів, що позначають почуття, всередині силуету людини. Причому доцільно символічно поділити силует на 5 зон: голова і шия (символізує ментальну діяльність); тулуб до лінії талії, крім рук (символізують емоційну діяльність); руки до плечей (символізують комунікативні функції); тазостегнова частина (творчі переживання); ноги (символізують відчуття «опори», впевненість, а також можливість «заземлення» негативних переживань).

 Психолог: Досліджуючи «Карту почуттів», ми дізнаємося, які почуття «живуть» у різних частинах тіла. Наприклад, почуття, які «живуть в голові», забарвлюють думки. Якщо в голові «живе» страх, напевно, реалізувати розумову діяльність буде не просто. У «руках» почуття контакту з оточенням. У ногах знаходяться почуття, що дають людині психологічну впевненість, якщо в ногах оселилися «негативні» почуття, людина прагне «заземлити», позбутися їх.

 Обговорення:

•        Що ви зрозуміли для себе, коли заселяли свою «Карту» почуттями та емоціями?
•        На що треба звернути увагу?
•        Щоб хотілося змінити? Ви можете це зробити зараз.
•        Що дала вам ця вправа?

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

Заняття 4.

Тема: Шкільні страхи та їх позбавлення.

 Мета: Усвідомлення особистісного змісту поняття «страх», прийняття власних страхів; зняття м’язової напруги; налагодження учнів на роботу.

 Матеріали: Аркуші паперу формату А-4 за кількістю учасників, олівці, фломастери або фарби.

Вправа 1. «Дощ»

 Інструкція: Психолог робить певні рухи, всі учасники повторюють ці рухи. Види рухів:

•        1 коло - потирання долонь;
•        2 коло - поплескування по стегнах;
•        3-коло - клацання пальцями;
•        4 коло - поплескування по стегнах;
•        5 коло - потирання долонь.

 

Вправа 2. Обговорення поняття «страх»

 Інструкція: Задається питання: «Які асоціації викликає у вас слово страх?» Всі асоціації записуються на дошці. Обговорюються питання про те, навіщо страх потрібен людині, а чим він може заважати.

 

Малюнок 3. «Мій страх»

 Інструкція: На аркушах паперу учасники малюють свої страхи. По закінченні вправи учасники діляться своїм досвідом. При виконанні вправи важлива індивідуальна робота ведучого з кожним учасником та повинна бути спрямованою на те, щоб дитина змогла висловити свої почуття. Потім учасникам пропонується зробити з цими малюнками те, що вони хочуть.

 Обговорення:

•        Що ви зрозуміли для себе з цієї вправи?
•        На що треба звернути увагу?
•        Що ви відчуваєте зараз?
•        Щоб хотілося змінити? Ви можете це зробити зараз.
•        Що дала вам ця вправа?
•        Як ви себе почуваєте тепер?

 

Інформаційне повідомлення.

 Всі люди інколи відчувають страх. Він може бути викликаний цілим набором різних чинників. Страх – це відчуття, яке ми відчуваємо коли знаходимось у якійсь небезпечній ситуації, незважаючи реальна небезпека чи уявна. Страх є ілюзією, яка будує свою власну реальність і яку ми часто сприймаємо за справжню дійсність. Коли людину охоплює  страх вона  несвідомо чи свідомо запускає у дію цілий ряд захисних механізмів, щоб уникнути страху, втекти від нього, замість того, щоб добренько все обдумати. Якщо це про тебе, то ти, напевно, погодишся з тим, що ти зовсім не намагаєшся протистояти своїм страхам, тому що вони «лякають» тебе. Страх руйнує нас таким чином. Він має владу керувати твоїми думками і переконувати тебе, що ти не можеш протистояти йому. Він може проявлятися у багатьох речах. Це не нормально коли твоє життя контролює страх, це не твій шлях. Ти можеш керувати своїми страхами.  Головне правильно зрозуміти проблему. Вона полягає в тому, що більшість людей, коли вони стикаються зі страхом, просто тікають або намагаються уникати ситуацій, яких вони бояться. Наче страуси, вони ховають свої голови в пісок і наївно вважають, що якщо вони втечуть чи сховаються, то страх зникне сам по собі. Але це не так! Страх завжди знаходиться всередині нас. Якщо ти зможеш глянути страху прямо у вічі, то це означає, що ти маєш ресурси та сили, щоб керувати будь-якою ситуацією. Ти збагачуєшся знаннями, починаючи краще розуміти себе. Подивися страху  у вічі, і ти  зрозумієш, що причина страху – невігластво і не віра у самого себе та власні сили. Ти можеш почати долати свій страх знищуючи ці недоліки. Так як ти будуєш нову базу, починаєш пізнавати та розуміти причину своїх страхів, вони почнуть зникати, оскільки не зможуть більше паралізувати твою свідомість. Не тікай! Протидій і борися зі страхом, це зробить тебе сильнішим та змінить твій погляд на життя на більш позитивний.

 

Вправа 4. «Я слабкий - я сильний»

Психолог: Я пропоную вам перевірити, як слова і думки впливають на стан людини. З цією метою ми виконаємо наступні вправи.

Інструкція: Сашко, витягни, будь ласка, уперед руку. Я буду опускати твою руку вниз, натискаючи на неї зверху. Ти повинний удержати руку, говорячи при цьому голосно і рішуче: «Я сильний!» Тепер робимо те ж саме, але ти повинний говорити: «Я слабкий», вимовляючи це з відповідною інтонацією, тобто  тихо, понуро... (Закінчувати вправу потрібно на «Я сильний»). От бачите, як підтримуючі слова допомагають нам справитися з труднощами і перемагати.

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 5.

Тема: Агресія та гнів, їх вплив на поведінку та взаємовідносини з іншими.

 Мета: Допомога в усвідомленні своїх вчинків; усвідомленні власного впливу на інших людей; усунення емоційних бар'єрів між членами групи; усвідомлення власного досвіду, отримання підтримки від однолітків («не один я такий»); розуміння агресивної поведінки, описати власну агресивну поведінку і поведінку інших; корекція агресивності, виизначення «кількості» гніву і злості у дітей; формування адекватних реакцій у різних ситуаціях вироблення необхідних рольових перебудов.

 Матеріали: Аркуші паперу формату А-4 за кількістю учасників, олівці, фломастери або фарби.

 

Вправа 1. «Емоції та ситуації»

 Інструкція: Учасники стоять у колі. Тренер інструктує: «Зараз ми ходитимемо по кімнаті, і той, чиє ім'я я назву, має запропонувати продовження ситуації, яку я розповідатиму. Я починаю: «Ми йдемо в гущавину лісу...». Далі, через кожні 20-30 секунд, тренер називає ім'я наступного учасника.             

Обговорення:

• Що дає ця вправа?
• Що ви відчували чи розуміли підчас вправи?

 

Вправа 2. «Вулкан»

Мета: Має діагностичне значення для психолога та має корекційний вплив на дитину.

Інтерпретація: Вулкан дитини, на чию агресію скаржаться вчителі та батьки, буде неодмінно вивергатися червоною лавою, її буде багато: чим більше агресії, тим більше вона буде займати простору на аркуші. У дітей з пригніченою агресією (тихих, зі схильністю до депресії, пасивних) лава буде вся всередині вулкана, в крайньому випадку, на їхніх малюнках вулкан буде лише злегка нею «плюватися», та й колір для зображення лави буде обраний не червоний, а сірий, оранжевий, та ін. Такий малюнок – безпечний привід поговорити про те, як взагалі живе агресія.

Інструкція: Діти, у вас є аркуші паперу, намалюйте будь-ласка вулкан. Потім діти відповідають на запитання:

•       Як справляється вулкан з лавою, яка всередині нього?
•       Чи  любить вулкан накопичувати лаву, або любить вивергатися часто і з захопленням?
•       Що може трапитися при виверженні з усім, що навколовулкана?
•       Спробуйте знайти способи виверження лави, найбільш безпечні як для самоговулкана, так і для навколишнього світу.

 Обговорення:

•       Що ви відчували коли малювали вулкан?
•       Що ви зараз розумієте?
•       Що ви хочете змінити? Зробіть це зараз.

 

Вправа 3. «Тиснемо - висимо»

Інструкція: Психолог просить учасників, стоячи колом, торкнутися долонями один одного та, за сигналом, спробувати розсунути своїх сусідів за три секунди. Психолог попереджає, що учасники відчуватимуть опір сусідів, але й самі докладатимуть зусилля, щоб не зрушити з місця. Вправа повторюється 2-3 рази. Потім завдання змінюється: психолог просить учасників взятися під руки, міцно затиснути руки сусідів та спертися на цю зчіпку з рук. Учасники відчуватимуть підтримку сусідів, дехто може й «зависнути» на руках сусідів, підігнувши ноги. Психолог виконує вправу разом з усією группою.

Обговорення:

• Що дала ця впрва? Які у вас відчуття?
• Чи існує в життя проблеми опиру та підтримки?
• Чи відчули ві підтримку від інших учасників?

 

Вправа 4. «Рецепт»

 Психолог: Зараз ми з вами познайомимось з особливостями агресивної та доброї людини, для цього ми складемо рецепт для кожної з них.

№з/п	Рецепт агресивної людини	Рецепт доброї людини
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Обговорення:

•       Для чого ця вправа?
•       Що ви для себе взяли з цієї вправи?

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 6.

Тема: Самоприйняття. Самооцінка.

 Мета: Формування певної думки про себе (позитивну самооцінку); вміння презентувати себе; вміння вирізняти себе з-поміж інших; усвідомлення джерел проблеми самооцінки, отримання емоційної підтримки.

 Матеріали: Аркуші паперу формату А-4 за кількістю учасників, олівці, фломастери або фарби.

Психолог: Часто трапляється так, що людина почувається самотньою, невпевненою серед інших через те, що сама себе недооцінює, тобто не бачить своїх переваг, усього того гарного, що робить її неповторною, особливою. І тому зараз я пропоную вам уважно придивитися на себе й спробувати віднайти те, чим би ви могли похвалитися.

 

Вправа 1. «Не хочу хвалитися, але я…»

Інструкція: Кожен з учасників називає своє ім’я та продовжує фразу, що починається зі слів: «Не хочу хвалитися, але я…»

 

Вправа 2. «Методика визначення проблем у самосприйнятті дитини (незакінчені речення)»

1.                Я людина, яка…
2.                Мені найбільше хочеться…
3.                У своїй зовнішності я…
4.                Я почувався б щасливішим, якби…
5.                Мій одяг…
6.                Коли мені потрібно швидко відповісти, я…
7.                Коли мені не щастить, я…
8.                Вважаю, що діти мене…
9.                Коли сміються за моєю спиною, я…
10.            Найгірше, коли…
11.            Мені в собі подобається…

 

Інформаційне повідомлення.

   Психолог: Самооцінка - це моральна оцінка своїх власних учинків, моральних якостей, переконань, мотивів; одне з проявів моральної свідомості й совісті особистості. Здатність до самооцінки формується в людині в процесі його соціалізації, у міру свідомого засвоєння їм тих моральних принципів, які виробляються суспільством, і виявлення свого особистого відношення до власних вчинків на основі оцінок, що даються цим вчинкам навколишніми. 

 

Вправа 4. «Джерело проблеми самооцінки»

Психолог: Іноді у людини виникає проблема та він гадає що:  «Я недостатньо хороший(а)». Чи говорили ви собі таке, або хтось інший? Учасники по черзі відповідають на питання. Важливо просити учасників згадувати конкретні випадки і висловлювання оточуючих. А тепер подумайте «Чому я вартий поваги?». Ось на цих стікерах ви створите власний портрет у промінчиках сонця. Для цього вам потрібно намалювати сонечко. У його середині напишіть ваше ім’я, а на промінчиках — усі свої хороші риси.

 Обговорення:

•       Що дала вам ця вправа?
•       Чи можливо щось змінити зараз?

 

Вправа 4. «Колесо мого життя»

Психолог: Щоб навчитися взаємодіяти з іншими, потрібно вивчити самого себе. Саме ця вправа допоможе вам проаналізувати деякі сторони вашого життя. Одним із найважливіших винаходів людства було колесо. Саме побудова колеса дала людині безліч можливостей для подальшого розвитку і прогресу. Ми з вами зараз також спробуємо зробити крок до самовдосконалення за допомогою побудови того ж таки колеса.Ми будуватимемо так зване «Колесо життя». Для цього кожен на аркуші паперу намалюйте велике коло і позначте його центр. А тепер проведіть через центр кола чотири прямі (схема). Таким чином, ми отримали вісім променів, що виходять із центра кола. Уявімо, що кожен із цих променів ілюструє рівень розвитку однієї з рис вашої особистості: 

1.                доброта, готовность прийти на допомогу іншим людям;
2.                навчальні досягнення;
3.                стосунки з однокласниками;
4.                фізичне та психічне здоров’я;
5.                стосунки з батьками та рідними;
6.                прагнення до саморозвитку і самовдосконалення;
7.                товариськість (співвідношення кількості друзів і ворогів);
8.                особистісна та соціальна активність.

Інструкція: Ваше завдання: підписати кожен промінь за межами кола та позначити на ньому особистий рівень розвитку певної риси, уявляючи, що центр кола відповідає нулю, а точка променя, що перетинається з колом, — 10 (максимум). Тепер з’єднайте всі позначені вами точки одну за одною плавною лінією. Це і є ваше колесо життя.

Обговорення:

• Чи можна на ньому їхати?
• Чи достатньо воно округле?
• Якщо ні, тоді проаналізуйте, які саме сфери вашого особистісного та суспільного життя потребують удосконалення?
• Як можна покращити ситуацію?
• Хто бажає поділитися з усіма своїми висновками та міркуваннями щодо цього?

Висновки: Нелегко зробити висновок, що особистісний розвиток кожної людини — індивідуальний, як і оцінка самою людиною цього рівня. І саме від адекватної самооцінки великою мірою залежить теперішній і майбутній добробут.

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 7.

Тема: Вчимося спілкуватися.

Мета: Встановлення контакту із підлітками; створення позитивної мотивації на заннятті; розвиток навичок ефективного спілкування  учнів.

Матеріали: Зошити, ручки, аркуші паперу формату А-5 за кількістю учасників, олівці, фломастери або фарби.

Психолог: Сьогодні ми поговоримо про місце спілкування у житті людини. З’ясуємо, чому нам легко спілкуватися з одними, а з іншими ми не можемо знайти спільної мови, дізнаємося, що впливає на процес спілкування. Спілкування — це один з найважливіших процесів у житті. Спілкування — процес розвитку контактів між людьми. Саме у спілкуванні (спілкуючись безпосередньо або за допомогою книжок, телебачення, Інтернету, Інших засобів) ми можемо здобути необхідні знання і дізнатися про досвід інших людей. Тільки спілкуючись, можемо реалізувати свої мрії та досягти мети. Тобто лише у процесі спілкування людина стає особистістю.

Конструктивне, ефективне спілкування передбачає, по-перше, врахування не тільки своїх інтересів, але й інтересів тих, з ким спілкуєшся, І по-друге, — зважання на можливі наслідки тих чи інших дій. Не завжди спілкування — це задоволення, інколи — це копітка праця і пошук виходу. Невміння зрозуміти іншого, впевненість, що ваша думка — єдино правильна, небажання побачити ситуацію очима іншого — найкоротший шлях до непорозуміння, а часто й до виникнення конфлікту. Отже, якщо ви прагнете ефективно спілкуватися, необхідно поводитися так, аби не ображати партнера, поважати точку зору іншого та його особистість, незалежно від соціального положення, національності, індивідуальних особливостей, уподобань тощо. Таке спілкування називається толерантним.

 

Вправа 1. «Обличчям до обличчя»

Інструкція: Всі ходять по колу і вітаються. Всередині кола стоїть ведучий і говорить: «Рука до руки», «Ніс до носа», «Лікоть до коліна» тощо. Учасники повинні парами виконати команду, і продовжувати рух по колу. Гра продовжується доти, поки ведучий не зупинить її.

 

Вправа 2. «Методика визначення проблем у спілкуванні (незакінчені речення)»

1.                Я вважаю, що наш клас… (веселий, дружний, гамірний, недружний…)
2.                Мені найбільше подобається, коли діти…
3.                З хлопцями я…
4.                Мені не подобається, коли мене…
5.                Дівчата мені…
6.                Мене найбільше ображає…
7.                Я люблю, коли діти…
8.                Коли сміються у мене за спиною, я…
9.                Вважаю, що до мене ставляться…
10.            У класі я найкраще почуваюся, коли…

Обговорення:

•                  Яким має бути справжній товариш?
•                  Яка дружба є справжньою?

Висновки: Ви маєте бути чуйним до товаришів; радіти успіхам, не заздрити; співчувати; приходити на допомогу; берегти і захищати товариша; не грубіянити товаришам; бути справедливим; не ображатись на друга; бути чесним, відповідальним; казати те, що думаєш; не видавати таємниці; пробачати помилки товариша; не бути жадібним.

 

Вправа 3. «Мій всесвіт спілкування в класі»

Інструкція: Кожному учневі пропонують зобразити на аркуші схематично свій «всесвіт».

На площині кожного кола записують імена тих людей, взаємодія з якими відповідає заданим умовам.

1. Ваші найкращі друзі в класі.
2. Однокласники, з якими ви почуваєтеся комфортно.
3. Однокласники, відносини з якими дещо відсторонені та спокійні: я — це я, вони — це вони.

Обов’язково слід наголосити на тому, що свій «всесвіт» показувати нікому не варто.

Об’єднання в чотири групи (за формою геометричних фігурок):

• Завдання для І групи: Вказати причини, черезякі деякі діти виявилися за межами вашого всесвіту.
• Завдання для II групи: Скласти поради тим дітям, що опинилися за межами вашого всесвіту, але намагаються в нього потрапити.
• Завдання для III групи: З’ясувати як почуває себе людина, яка розуміє, що знаходиться за межами вашого всесвіту.
• Завдання для ІV групи: Скласти поради однокласникам щодо того, щоб не опинитися за межами вашого всесвіту.

Кожна група працює із завданням, напрацювання записують. Потім кожна група презентує  напрацювання в тій послідовності, у якій визначив психолог.

Наголошуємо на тому, що групи працюють зі загальними рисами людей, а не з конкретною особою, тобто не мають права називати прізвища тих учнів, яких віднесли до третього кола.

Обговорення:

•                  Що дала вам ця вправа?
•                  Над чим ви повинні поміркувати?
•                  Кожен учень повинен висловитися щодо цього.

 

Вправа 4. «Спина до спини. Спілкування в різних позиціях»

Інструкція. Учні сідають один до одного спиною. Завдання розповісти один одному про щось або про щось домовитись (2 хв.). Потім один сидить, а інший стоїть і продовжують розмовляти (2 хв.). Нарешті учні розмовляють на одному рівні (2 хв.).

Обговорення:

• Після вправи учні діляться своїми враженнями і відчуттями: чи було зручно так розмовляти?
• Чи хотілося б щось змінити?

Висновки: Життя кожної людини від самого її народження проходить серед людей. Лише у спілкуванні з собі подібними вона пізнає найвищі цінності людського життя – дружбу і любов. Приналежність до різних людських об’єднань і груп, починаючи від сім’ї і закінчуючи людством, визначаються особливістю її характеру, способом життя, світосприйняття. Тому, знати, як треба формувати свої відносини з іншими людьми є необхідною передумовою нашого самовизначення і щасливого життя.

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

 

Заняття 8.

Тема: Слухати – розуміти – взаємодіяти.

Мета: Активізувати учасників заняття; розвиток  навички уважного слухання та навичок ефективного спілкування учнів; згуртування учасників; показати механізми створення неефективної комунікації, виявити чинники, що впливають на спотворення інформації.

Матеріали: Зошити, ручки, аркуші паперу формату А-5 за кількістю учасників, олівці, фломастери або фарби.

Психолог: Сьогодні ми здійснимо незвичайну подорож і спробуємо подолати всі труднощі на своєму шляху разом з товаришами; дізнаємося, чого навчились у спілкуванні з однолітками та поділимося тим,  де ці знання ми зможемо використати.

 

Вправа 1. «Чим ми схожі»

Інструкція: Учасники сидять на стільцях по колу. Психолог запрошує в центр кола одного з учасників, підкреслюючи його подібність до себе за якоюсь більш чи менш узагальненою ознакою (наприклад, «Надіє, вийди, будь ласка, до мене, тому що у нас із тобою однаковий колір волосся», «Іване, вийди, будь ласка, до мене, тому що ми обидва є жителями Землі» тощо). Означений учасник виходить у центр кола, і своєю чергою запрошує вийти наступного учасника, схожість із яким називає. Вправа триває, поки всі члени групи опиняться разом у центрі кола. Психолог підкреслює, що всі учасники подібні, тобто вони є гурт.

Обговорення:

• Чи сподобалась вам вправа?
• Чим саме? Що ви зрозуміли?

 

Інформаційне повідомлення

«Три сторони спілкування»

Психолог: У психології говорять про три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією між людьми), інтерактивну (організацію взаємодії між людьми, наприклад, узгодження спільних дій, розподіл функцій, а також вміння вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника), перцептивну (процес сприйняття партнерами один одного під час спілкування та встановлення на цій підставі порозуміння між ними).

 

Вправа 2. «Плітки»

Матеріали: Малюнок абстрактного змісту.

Інструкція: Шість осіб виходять із аудиторії. Сьомому демонструють картинку, яку він має уважно роздивитись і запам’ятати її зміст. Після цього учасники, що перебували за дверима, по одному заходять в аудиторію. Їхнє завдання – уважно вислухати сьомого учасника, який розповість про зміст картинки, та якомога точніше переповісти цей зміст наступному учасникові. Останні два гравці мають зобразити на малюнку інформацію, яку почули. Всім іншим учасникам дається завдання мовчки спостерігати за ходом вправи, запам’ятовувати  або занотовувати всі подробиці, щоб бути готовим аналізувати її після завершення.

Обговорення:

• Що відбувалося з інформацією, яка передавалась учасниками, під час виконання вправи?
• Чи змінилася інформація у фіналі вправи?
• Чому це відбулося?
• Чому інформація спотворилась?
• Чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, переданої вами?
• До чого може призвести така ситуація в реальному житті?

Інформаційне повідомлення

«Слухати – розуміти – взаємодіяти»

Психолог: Під час спілкування між людьми відбувається досить складний процес розуміння. Чому цей процес складний? Тому, що, коли уявити реальність у вигляді якогось ландшафту, кожен з нас бачить власну картину цього ландшафту. У створенні карти беруть участь особливості сприймання (переважно зорового, слухового або чуттєвого), особливості мови, власний досвід людини тощо. Водночас невміння слухати часто стає основною причиною неефективного спілкування, непорозумінь та навіть конфліктів.

Висновки: Ефективність процесу спілкування залежить від багатьох чинників і неодмінно від усіх елементів комунікації ( відправника, приймаючого та середовища).

Секрети ефективного спілкування (демонструється плакат):

• Говори так, щоб тебе почули.
• Слухай так, щоб зрозуміти, про що йдеться.
• Створюй умови для того, щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації.

 

Вправа 3. «Вислухай і поверни»

Інструкція: Діти об’єднуються у пари. Партнер А розповідає про себе все, що він хотів би повідомити (2 хв.). партнер Б слухає і, по закінченні призначеного часу, переказує все, що почув, говорячи: «Я почув, що ти…» (2 хв.). Далі партнери міняються ролями.

Обговорення:

•                  Які почуття у вас викликало це завдання?
•                  Чи вистачило часу на розповідь?
•                  Що було легше: слухати чи відтворювати інформацію?
•                  Чи повністю була відтворена інформація?
•                  Що допомагало вам правильно зрозуміти партнера?

 

Вправа 4.  «Малюнок за інструкцією»

Інструкція: Вправа вимагає зосередженості та вміння діяти за правилом.Спочатку всі малюють свій будиночок. Потім, прибравши малюнок, дістають чистий аркуш і працюють у парах: один малює із заплющеними очима будиночок під диктовку сусіда-автора. У кінці порівнюють, чи схожий малюнок на авторський. Потім міняються місцями.

Обговорення вправи:

• Партнерам дається можливість обговорити хід спільної роботи.
• Що ви зрозуміли з цієї вправи?

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

 

 

 

 

 

 

Заняття 9.

Тема: Конфлікт.

    Мета: Ознайомити учасників із поняттям конфлікту, формування в учнів навичок поведінки в конфліктній ситуації, навчити їх керувати конфліктними ситуаціями.

 Матеріали: Аркуші паперу формату А-4 за кількістю учасників, олівці, фломастери або фарби.

 Психолог: Ми живемо у світі, де часто сонячне світло порозуміння, заслоняють хмари образ, дме холодний вітер підозр, спалахують блискавки конфіктів… як утримати прекрасну погоду в нашій душі, жити в мирі і радості? Як не «змокнути» під дощем нерозуміння і як допомогти в цьому іншим?  Однією з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства є проблема конструктивної співпраці та взаємодії. У зв’язку з цим проблема соціальних конфліктів, стала предметом вивчення багатьох наук, таких як філософія, соціологія, політологія, педагогіка, психологія і т.д. у 80-ті роки ХХ століття у багатьох країнах світу з’явилися конфліктологічні центри, і 1986 року в Австралії за ініціативою ООН було створено міжнародний центр розв’язання конфліктів.

 

Вправа 1. «Діалог руками»

Інструкція: Учасникам пропонують руками:

• Привітатися;
• Посваритися;
• Помиритися;
• Попрощатися.

Обговорення:

• Як ви думаєте для чого ця вправа?
• Чи стали ви відчувати іншу людину інакше?

 

Вправа 2. «Асоціації»

Інструкція: Психолог пише на дошці слово «конфлікт», і пропонує членам групи називати слова, які асоціюються у них з цим словом (наприклад, боротьба, зло, агресія) і записує на дошці. Запитує, які слова мають позитивний, а які негативний заряд, позначаючи їх – «+» або «-».

Обговорення:

• Що спільного мають ваші асоціації з поняттям «конфлікт»?
• Чому слово «конфлікт» набуває переважно негативного значення?
• Чому ви вважаєте конфлікт позитивним поняттям?

Висновки: конфлікт – це зіткнення окремих людей чи соціальних груп, що виражають різні, часом протилежні цілі, інтереси і погляди. Існує три шляхи виходу з конфлікту:

• Конструктивний (гумор, поступки, компроміс, співробітництво, усвідомлення позиції сторін);
• Деструктивний (погроза, насильство, брутальність, приниження, перехід на особистості, розрив відносин);
• Ігнорування (відхід від розв’язання проблеми)

 

  Вправа 3. «Лінія конфлікту»

Психолог: Уявіть собі лінію, проведену з одного кутка кімнати у протилежний. Якщо ви вважаєте, що конфлікт – це завжди добре, станьте на цій лінії у лівий куток чи близько до нього; якщо, на вашу думку, конфлікт – це завжди погано, станьте у правий куток; якщо ж конфлікт – і те, і інше, станьте посередині або ближче до того, чи іншого краю. Словом, виберіть собі місце на лінії, яке покаже ваше ставлення до конфлікту.

 

Психолог запитує, хто хоче пояснити, чому він обрав саме це місце на лінії.
-    А зараз зійдіть з лінії, я хочу провести іншу. Якщо ви вважаєте, що треба вступати в конфлікт, станьте на лінії праворуч, якщо ні – ліворуч, якщо вагаєтеся – станьте посередині.

Обговорення:

•      Що дала ця вправа?
•      Що ви пізнали нове про себе та інших?
•      Обґрунтуйте свій вибір?
•      Чи є хтось з учасників хто зараз передумав, ви можете поміняти позицію на лінії.

 

Інформаційне повідомлення.

Вчені К. Томас і Р. Кілмен визначили основні найбільш прийнятні стратегії поведінки в конфлікті. Вони вказують, що існує 5 основних стилів поведінки в конфлікті: пристосування, компроміс, уникання, суперництво, співпраця.

• Пристосування – людина нехтує своїми інтересами,щоб задовольнити інтереси іншого.
• Співпраця – процес, який складається з послідовних взаємодій, коли людина прагне брати активну участь у розв'язанні конфлікту й захищати свої інтереси , але ще й бажає співпрацювати з іншими учасниками конфлікту. Це спільна спроба знайти таке рішення, яке цілком задовольняло б вимоги обох сторін.
• Уникання – людина намагається не займатися конфліктом. Уникання може бути фізичною або психічною, дипломатичне ухиляння. Шляхом уникання можна відкласти справу на кращий час.
• Компроміс – це часткове задоволення обох сторін.
• Суперництво – людина намагається задовольнити свої інтереси за рахунок іншого. Вона використовує здібності аргументувати свої суспільні контакти, економічні санкції. Суперництво може означати «стати на захист своїх прав», якщо людина переконана, що вона права.

 

Вправа 4. «Конфліктна поведінка»

Інструкція: Учасники об’єднуються у чотири групи. Психолог пропонує на вибір картки з таким змістом:

• «Ніхто не виграє в конфлікті, тому я бажаю уникати його». (Уникнення);
• «Щоб я переміг, ти повинен програти». (Конкуренція);
• «Щоб ти виграв, я повинен програти». (Прис-тосування);
• «Щоб кожен з нас щось виграв, кожен з нас має щось програти». (Компроміс);
• «Щоб виграв я, ти повинен теж виграти». (Співробітництво).

Психолог пропонує кожній підгрупі обговорити, підготувати та продемонструвати конфліктну ситуацію, в якій показується певний вид поведінки.

Обговорення

•      Як цей вид поведінки в конфлікті впливав на ваш емоційний стан, ваші почуття?
•      Які причини спонукають людей обирати такий стиль поведінки в конфлікті?
•      Який стиль найконструктивніший для добрих взаємин?

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

 

 

 

Заняття 10.

Тема: Мої товариші та друзі.

 Мета: Розвивати навички групової взаємодії; формування взаєморозуміння та доброзичливих відносин; налаштувати учасників на пошук шляхів згуртування коллективу.

 Матеріали: Аркуші паперу формату А-5 за кількістю учасників, олівці, фломастери або фарби.

 Психолог: Сьогодні на занятті ми дізнаємося, якими рисами має володіти учень, щоб його прийняли у колективі. Розвиватимемо вміння самопрезентації себе та пізнаємо один одного ще краще.

Інформаційне повідомлення.

Товаришування, дружба – це взаємини між людьми на основі спільного навчання, інтересів, уподобань. Товаришувати можна з багатьма ровесниками, а дружити лише з одним чи кількома.

 Дружба – безкорисливі стосунки засновані на довірї, щирості, взаємних симпатіях, на загальних інтересах, захопленнях. Обов'язковими ознаками дружби є взаємне поважливе ставлення до думки друга, довір'я і терпіння. Друг ніколи не відвернеться в тяжкі хвилини, завжди зрозуміє і підтримає. Друг ніколи не стане слухати інших, щоб ті не говорили. Хто як не друг скаже правду про свого товариша?  Справжня дружба об’єднує тільки тих людей, які здатні вибачити й зрозуміти недоліки інших. Дружба – невід'ємна складова кожної людини. Як сказав Бенджамін Франклін, «брат може не бути другом, але друг – завжди брат».

 

Вправа 1. «Це чудово!»

Інструкція: Учасники стоять півколом, достатньо великим, щоб промовцям було зручно виступати. Тренер пропонує кожному по черзі вийти в центр півкола і розповісти про якусь свою якість, уміння чи талант (наприклад, «я люблю танцювати», «я вмію стрибати через калюжі» тощо). У відповідь на кожне таке висловлювання всі, хто стоїть у півколі, повинні хором відповісти: «Це чудово!» і одночасно підняти вгору великий палець.

 

Вправа 2. «Шукаю товариша»

Психолог: Вам, мабуть, доводилося читати в газетах, журналах, Інтернеті або слухати по радіо, як люди, бажаючи познайомитися з кимось, спершу описують себе.Ми також зараз будемо складати оголошення «Шукаю товариша», у якому необхідно точно й лаконічно розповісти про себе, основні риси характеру (важливі для дружби), які притаманні вам. Це має бути зроблено в довільній формі, але вона повинна привертати увагу. Підписувати не потрібно. На це відводиться 7 хв. Потім усі учні прикріплюють оголошення на стіну. Мовчки знайомляться зі змістом оголошень, кожен має право поставити червоний кружечок на оголошенні, яке сподобалося. Кружечок кожен учень ставить не більше ніж тричі. Далі оголошення знімають і підраховують кількість голосів.

Обговорення

•                  Чи доводилося вам раніше писати оголошення?
•                  Чи легко було складати це оголошення? Чому?
•                  На що ви орієнтувалися, складаючи свій опис?
•                  Які думки у вас виникали, коли ви читали оголошення однокласників?
•                  Чим характерне оголошення, яке отримало найбільше голосів?
•                  Що заважало вам відгукнутися на інші оголошення?
•                  Якими ж якостями повинна володіти людина, щоб з нею хотілося товаришувати?

 

 

Вправа 3. «Три друга»

 Інструкція: Учасники діляться на підгрупи по троє учасників у кожній. На кожну підгрупу видається анкета «Три друга».

Три речі, які ми любимо всі:	1
	2
	3
Ось три речі, які не любимо ми всі:	1
	2
	3
В цьому ми відрізняємося один від одного:	Ім'я	Я відрізняюся від інших тим, що...
	Ім'я	Я відрізняюся від інших тим, що...
	Ім'я	Я відрізняюся від інших тим, що...

Вправа 4. «Я хочу з тобою подружитися»

 Інструкція: Психолог вибирає одну дитину в центр кола. Йому пропонує вимовити слова «Я хочу подружитися...», а далі дитина описує зовнішність одного з дітей. Той, про кого говорили, повинен впізнати себе, швидко підбігти до тої дитині, яка її описувалата  обійняти. У грі повинні брати участь всі діти по черзі

 

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Заняття 11.

Тема: Відчуй себе коханим.

 Мета: Створити атмосферу прийняття і розуміння; розвиток активного слухання; розширити знання учасників про самих себе; підвищити самооцінку.

 Матеріали: Аркуші паперу формату А-4 за кількістю учасників, кольорові олівці, фломастери, м'яч.

 Психолог: Сьогодні той день, коли ми будемо любити себе, адже якщо людина не може любити себе, чи може любити інших: людей, тварин, Всесвіт вцілому?

 

Вправа 1. «Компліменти»

 Інструкція: Учасники стоять у колі. Психолог пропонує придумати компліменти учасникам тренінгу, перший говорить комплімент і кидає м'яча учаснику, якому цей комплімент призначений. Цей учасник кидає м'яча іншому, якому хоче сказати свій комплімент, і так далі. Психолог стежить, щоб комплімент отримав кожний учасник

 

Вправа  2. «Дерево»

Інструкція: Потрібно кожному учаснику намалювати дерево з корінням, стовбуром і кроною і дати відповідь.

1. Корінь. Що мене тримає на цьому світі? Моя опора?   2. Стовбур. Моя мета в житті?   3. Крона. Мої здібності?

Обговорення:

• Чи легко вголос проговорювати про свої почуття, здібності?
• Як ви думаєте, чому важливо людині вміти вголос сказати: «Так, я це вмію…», «Я це можу…», «Я такий (а)»? 

 

Малюнок 3. «Емблема моїх досягнень»

 Інструкція: Психолог звертає увагу на те, як кожна людина ставиться до себе та інших? Що ми зазвичай хочемо повідомити про себе іншим. Учасникам треба створити емблеми, яка найточніше буде характеризувати учасника.

 Обговорення:

• Що саме говорить ваша емблема тобі та іншим? Що ти розумієш про це?

 

Вправа 4. «П'ять добрих слів»

 Інструкція: Учасники діляться на підгрупи по п'ять осіб, розташовуються на стільцях колами, отримують вільний доступ до приладдя для письма й малювання. Психолог пропонує кожному учаснику обвести свою долоню на аркуші паперу й позначити на малюнку своє ім'я. Далі аркуш передається сусідові праворуч, натомість попередній учасник одержує малюнок від сусіда ліворуч. В одному з «пальців» отриманого малюнка позначається якась приваблива риса власника «долоні» (наприклад, «ти дуже добрий», «ти завжди заступаєшся за слабких», «мені дуже подобаються твої історії» тощо). Вправа триває поки заповнена записами «долоня» повернеться до власника. Коли всі п'ятірки закінчили вправу, тренер збирає малюнки й зачитує «компліменти», а учасники групи повинні здогадатися, кому записи призначаються. Наприкінці вправи психолог повертає власникам їхні «долоні».

Обговорення:

• Які почуття у Вас виникли, коли Ви читали записи на своїй паперовій долоні?
• Чи всі Ваші чесноти, які написали інші, Вам відомі?

Вправа 5.  «Спасибі за приємне заняття», «Похвали мене» або «Я хочу побажати»

Рефлексія.

• Яку нову інформацію,  нові знання ви отримали під час опрацювання теми?
• Як ви будете використовувати отриману інформацію в подальшій роботі?

Заняття 12.

Тема: Мої знання і шлях вперед.

 Мета: Навчити дітей перемагати труднощі, позитивно мислити, досягати успіху.

   Матеріали: Аркуші паперу формату А-4 за кількістю учасників, кольорові олівці, фломастери.

   Психолог: Сьогодні ми підіб’ємо підсумок усій нашій роботі, дізнаємося, чого навчились і де це зможемо використовувати.

 

Вправа 1. «Рука»

 Інструкція: Учасники групи за сигналом ведучого повинні «викинути» однакову кількість пальців (для створення робочої атмосфери, встановлення на групову роботу)

 

Вправа 2. «Перебудови»

  Психолог: Підведіться з місць. Я називаю певну ознаку, а ви злагоджено і швидко шикуєтеся у шеренгу. Станьте за:

• зростом;
• датою народження (від січня до грудня);
• кольором волосся (від найсвітлішого до найтемнішого);
• розміром взуття (від найменшого до найбільшого);
• довжиною волосся (від найкоротшого до найдовшого).

 

Вправа 3. «Безлюдний острів»

Психолог: Сьогодні ми здійснимо незвичайну подорож і спробуємо подолати всі труднощі на своєму шляху разом з товаришами. 

Матеріали: Карти «Безлюдного острова», картки з описом зон безлюдного острова, аркуші паперу, кольорові олівці, фломастери.

Інструкція. Уявіть собі, що у вас з’явилася чудова нагода потрапити на безлюдний острів.

• Вас відвезуть туди, але за умови, що ви візьмете з собою тільки 10 предметів, які вам знадобляться. Напишіть, що ви із собою взяли б?
• Одному жити незручно. Тому ми зараз об’єднаємось у групи по п’ять осіб. (Формуються команди). Оберіть собі капітанів. Ви створили собі команду, з якою вирушите на острів, але умови не змінилися; із собою ви зможете взяти лише 10 необхідних для вас предметів. Вибір вважається зробленим, якщо з ним погодилися всі члени вашої команди. Складіть списки предметів.
• Ви потрапили на безлюдний острів. (Кожна команда витягує номер тієї частини острова, на яку потрапила.)
• Ознайомтеся з характеристикою своєї та інших зон острову.
• Спробуйте описати перших три дні перебування на острові.
• Визначте, чим займатиметеся на острові? Як буде організоване ваше життя? Які закони діятимуть на острові? Як плануєте взаємодіяти з іншими командами?

Обговорення:

• Що ви дізналися про себе та інших учасників в ході вправи?
• Чи зручно вам було?
• Що заважало?
• Чому ще треба навчитися?

 

Вправа 4. «Символ групи»

 Інструкція: Робота будується в два етапи. На першому (індивідуальному) етапі кожен малює на окремому аркуші щось, що виражає для нього сутність групи. На другому етапі всі індивідуальні символи необхідно розташувати на аркуші ватману таким чином, щоб нікому не було образливо, щоб всі були згодні з таким розташуванням.

 Обговорення:

• Що ви відчувавате та розумієте про себе?
• Чи подобається вам таке розтошування?
• Чи змінилося ваше місце в колективі і як?

 

Вправа 5. «Дарунок тобі на память»

 Інструкція: Психолог пропонує учасникам намалювати чи написати одне одному щось приємне, якесь побажання  та подарувати.

Ти наша опора.	Ти завжди можеш покластися на мене.
Частіше усміхайся, все буде добре.	Ти цікавий співрозмовник.
Ти прекрасна людина.	Завжди будь такою веселою людиною.
Будь сміливіше.	Ти чудова людина.
Ти розумниця.	У тебе все вийде.
Ти дуже добра людина.	Ти хороший друг.
Спрямуй свою енергію на навчання.	Ми завжди будемо поруч.
Все буде добре.	У тебе гострий розум.
Всі твої бажання збудуться.	Ми довіряємо тобі.
Ти чудовий товариш.	Ми завжди прийдемо тобі на допомогу.
Ти можеш багато чого.	Ми віримо в тебе.
Ти чудовий друг.	Ти справжній друг.
Мені приємно з тобою працювати.	Мені приємно з тобою спілкуватися.

 

Вправа 6. «Підсумки роботи»

Психолог: Наша з вами робота закінчується. Ми плідно попрацювали і дізналися багато нового як про себе так і один про одного.

Наостанок подумайте та запишіть на цих сердечках, які я роздам, свої думки та враження від проведеного тренінгу — все, що вам хочеться написати. Можливо, у когось залишились якісь запитання. Ви можете їх зараз мені поставити. Отож, на виконання цього завдання — 3 хв. Тепер кожен по черзі зачитає свої записи. Коли всі прочитають думки та враження, ви підійдете до плакату «Підсумки роботи» та прикріпите свої сердечки у вигляді «Серця». Таким чином ми отримаємо «Серце наших результатів». Психолог дякує всім за участь на заняттях. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах (Т. Червонна, Шкільний світ, 2008);
2. Баришполь С.В. Посібник практичного психолога : психодіагностика, тестування, розробки уроків психічного розвитку / С.В..              Баришполь – Х. : Вид.група «Основа», 2009. – 267 с.
3. Безпалько О. Спілкуємось та діємо / О. Безпалько. – К. : Міленіум, 2002.
4. Безпарточна В., Адаптація п’ятикласників до умов середньої школи. Корекційно-розвивальні заняття.  (Психолог. – 2010);
5. Белінська Е. Чарівний світ дитинства / / Шкільний психолог, 2007, № 18
6. Бондар В.І. Проблеми корекційного навчання у спе­ціальній педагогіці: Навч. посіб. – К.: Наш час, 2005. – 176 с.
7. Гірник А. М. Тренінг комунікативних умінь / Практична психологія та соціальна робота. – № 5. – 1999.
8. Класні години з психологом / уклад. О. В. Скворчевська, О. С. Нурєєва. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – 240 с.
9. Данилко Л. Чи міцний наш колектив? // Психолог. — 2009. —№ 14(350);
10. Долгова А.Г. Агресія у дітей молодшого шкільного віку. Діагностика та корекція. М., Генеза, 2009.
11. Карпенчук Г. С. Самовиховання особистості : науково-методичний посібник / Г. С. Карпенчук. -  Київ : ІЗМН, 1998. – 216 с.
12. Марінушкіна О.Є., Замазій Ю.О. Адаптація учнів до шкільного навчання. Методичні рекомендації. – (Харківська академія безперервної освіти, 2011);
13. Панок  В. Основи практичної психології : підручник. - 3-є вид., стереотип / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.  – Київ : Либідь, 2006.- 536 с.
14. Панок В. Г. Формування навичок здорового способу життя в дітей і підлітків : навчально-методичний посібник. – 2-е вид., перероблене та доповнене / В. Г. Панок. – Київ :  Ніка-Центр, 2002. – 278 с.
15. Попова О. Я – п’ятикласник (Психолог. - 2013);
16. Рухайло М. Психологічний клімат колективу // Психолог. — 2006. — № 17(209);
17. Силіна О. Подорож у країну розуміння / / Шкільний психолог, 2007, № 16.
18. Скворчевська О.В. Класні години з психологом. / О.В. Скворчевська, О.С.Нурєєва. – Х. : Скворцова С.О. Факультативні курси для учнів 5-6 класів (серія «Про тебе»). / Скворцова С.О. та ін. Київ. «Освіта», 1993. – 103 с.
19. Туріщева Л.В. Психокорекційні ігри в роботі педагога. / Л.В.Туріщева – Х. : Вид.група «Основа», 2007. – 160 с.
20. Туріщева Л.В. Психологічні тренінги для школярів. / Л.В.Туріщева. – Х. : Вид.група «Основа», 2009. – 124 с.
21. Фірсова І.В. Проблеми адаптації випускників початкової школи у 5 класах. (Початкове навчання та виховання. – 2006);

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ДОПОЛНИТЕЛЬНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ

 

1. Абрамова В.Е. Психическая регуляция нравственно-делового общения подростков: Автореф. дис. канд. психол. наук. - М., 2001.
2. Баева, О. А. Ораторское искусство и деловое общение : учеб. пособ. – 3-е изд. - М.: Новое знание, 2002.
3. Баталова, И. В. Программа тренинга конфликтной компетентности подростка // Классный руководитель. - 2006.  № 4.
4. Битянова, Н. Р. Психология личностного роста. – М.: МПА, 1995.
5. Вачков І. В. Основы технологии группового тренинга;
6. Грецов А. Г. Тренинг общения для подростков. — СПб. : Питер, 2007;
7. Самоукина Н. В. Практический психолог в школе: Лекции, консультирование, тренинги. — М. : Издательство Института психотерапии, 2003;
8. Фопель К. «Как научить детей сотрудничать» . 1,2,3,4 частина. Издательство: «Генезис», Москва 1999 р.;
9. Фопель К. «Психологические группы». Издательство: «Генезис», Москва 2004 р.;
10. Фопель К. «Технологія ведення тренінгу». Издательство: «Генезис», Москва 2004 р.;
11. Фопель К. «Енергія паузи». Издательство: «Генезис», Москва 2001 р.;
12. Хухлаева О. В. Тропинка к своему Я : Уроки психологии в средней школе. — М. : Генезис. 2005;
13. Шепелёва Л. Н. Программы социально-психологических тренингов. — СПб. : Питер, 2008.