Тренінгове заняття «Це стосується кожного»

Про матеріал

Тренінгове заняття «Це стосується кожного»

надати знання про здоров'я, здоровий спосіб життя, фактори, що впливають на формування здоров'я; сформувати усвідомлення цінності здоров'я ж основи для успішної реалізації життя. Проект проводять старшокласники серед середніх класів.

Перегляд файлу

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 89

 

 

http://gk-press.if.ua/wp-content/uploads/2015/11/img24.jpg

Тренінгове заняття «Це стосується кожного»

Мета : надати знання про здоров'я, здоровий спосіб життя, фактори, що впливають на формування здоров'я; сформувати усвідомлення цінності здоров'я ж основи для успішної реалізації життя. Проект проводять старшокласники серед середніх класів.

Обладнання: м'яка іграшка, кольорові папірці у формі корабликів, ватман, кольоровий папір, ножиці, маркери, фломастери, клей, скотч, плакати «Береги», «Правила роботи групи».

 

  1. Привітання. Знайомство. Вправа «Привітання зі Здоровчиком».

Учасники сідають у коло. Тренер знайомить усіх із символічним учасником групи - її талісманом «Здоровчиком» (м'яка іграшка). Кожен учасники передає «Здоровчика» по колу, називаючи своє ім'я та вітаючись із групою.

  1. Правила групи (вони вже були розроблені і вказані в проекті).
  2. Вступ. «Здоров'я та здоровий спосіб життя» і що саме впродовж цього заняття можна дізнатися, що таке здоров'я, які його складові, в чому його цінність і від чого воно залежить.
  3. Очікування. Учасники на стікерах, вирізаних у формі корабликів, записують свої очікування щодо тренінгу та роботи на занятті. Потім учень - тренер пропонує учасникам познайомити всіх зі своїми очікуваннями - прочитати їх. Після цього учасники приклеюють свої «кораблики» на плакат «Береги», на протилежних боках якого зображено два береги - «Берег надій» і «Берег реалізованих сподівань», Між берегами - море. Учасники приклеюють свої стікери ближче до «Берега надій», вирушаючи у подорож «Морем пошуків» до «Берега реалізованих сподівань».
  4. Мозковий штурм «Що таке здоров'я». Промовляючи свої вітання один одному, учасники бажали здоров'я, тобто чогось дуже важливого у нашому життя. Що ж таке здоров'я? На дошці  тренер записує думки всіх учасників про те, що таке, на їхню думку, здоров'я, з чим воно асоціюється. Потім, обов'язково зауваживши різноманітність і важливість всього сказаного учасниками,

він пропонує на додаток визначення поняття здоров'я, сформульоване Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

«Здоров'я - це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад».

6. Вправа «Модель здоров'я». Учасникам пропонується поміркувати над імовірною моделлю здоров'я. Для цього тренер об'єднує учасників у три підгрупи, кожній із яких дається завдання розробити модель здоров'я. Модель має відображати те, з чого, на думку учасників, складається здоров'я, без чого не можна уявити здорову людину. Для створення моделей учасники можуть використовувати маркери, кольоровий папір, білий папір різної форми, клей, скотч, ножиці. На створення моделей відводиться 10—15 хв. Потім кожна з підгруп презентує свою роботу, на презентацію по 2 хв. Після презентації тренер пропонує всім уявити собі шкідливі, руйнівні для здоров'я фактори. Фактор - причина; сила, що впливає. Наступне завдання - ті ж підгрупи за 3 хв. Демонструють на створених моделях дію цих руйнівних факторів. Ця робота також презентується (по 1 хв.), потім проводиться обговорення за питаннями!

  •     що ви відчували, коли створювали модель здоров'я?
  •     що відчували, коли руйнували, а що, коли модель була зруйнованою?

Важливі також запитання:

  •     чи можна відновити те, що вже зруйновано?
  •     чи буде відновлене таким, як раніше?
  •     що легше - запобігати руйнуванню чи відновити зруйноване?

Обов'язковий висновок після вправи: зруйнувати значно легше, ніж створити. Дуже важливо зберегти те, що маємо. В нас закладено дуалістичне ставлення до свого здоров'я - : лише від нас залежить, що ми оберемо - шлях здоров'я чи, навпаки, шлях від здоров'я. Тому треба сказати «НІ!!! Наркотикам. Тютюну. Алкоголю!»

  1. Підсумки. Тренер пропонує учасникам пригадати, чого вони очікували від заняття і що відбувалось впродовж нього: обдумати і коротко записати на «перлинках» (вирізаних у формі кола стікерах) свої враження від роботи і спілкування, висновки, які зробили для себе. Після завершення індивідуальної роботи тренер пропонує висловити свої враження та висновки. Якщо очікування справдилися, учасники переклеюють свої «кораблики» (разом із «перлинками») з «Берга надій» на «Беріг реалізованих сподівань».
  2. Прощання.

Під час цього тренінгового заняття учні розробляють таку пам 'ятку-лозунг:

«У здоровому тілі - здоровий дух», пияцтво і злочинність - невіддільні, тютюновий дим - отрута, венеричні хвороби та СНІД — небезпечні для життя, наркотики — «міна повільної дії».

Цікавими заходами можуть проходити тренінгові заняття, де у ролі тренера виступає сама дитина за допомогою вчителя (приклад одного із тренінгових занять під час яких використовуються різні форми роботи)

Гра-розминка «Хто найбільш уважний»

Мета: активізувати учасників заняття до роботи в групі.

Хід гри

Учасникам пропонується розділитися на дві команди і стати один за одним у два рядки у різних кутках кімнати. Педагог вручає учасникам, які стоять першими в обох рядах, по аркушику паперу із зазначенням якогось предмета або образу (наприклад: кавун, обличчя з посмішкою та ін.). Після усвідомлення змісту малюнка учасники повинні за допомогою жестів і міміки швидко та якісно донести інформацію до наступного учасника (і так далі по ланцюжку). Завдання для останнього учасника - намалювати отримане повідомлення (інформацію) на закріпленому заздалегідь на дошці великому аркуші паперу. Перемагає команда, яка передала образ, щонайближчий до оригіналу.

До уваги тренера!

Словами схвалення слід постійно заохочувати учасників. Стежити за тим, щоб підлітки не підказували, стимулювати їх, кажучи, наприклад: «Ти можеш це показати без слів, спробуй».

Після розминки слід оголосити учасникам тему заняття і перейти до інформаційного повідомлення.

Інформаційне повідомлення.

«Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) і синдром набутого імунного дефіциту (СНІД)»

Як відомо, СНІД - одна з найважчих проблем, з якою зіткнулося людство у XX ст. і з якою ми ввійшли у XXI ст.

 

Стрімко зростає кількість інфікованих, хворих і померлих від СНІД людей. Багато про СНІД вже відомо, але кожного дня з'являється нова інформація. Водночас накопичено певний багаж знань, використання яких уможливить якщо не припинення поширення хвороби, то хоча б отримання його.

Після цього пропонується визначити поняття, які будуть використовуватися. Ставиться питання для групи: «Як розшифровується скорочення ВІЛ і СНІД? Один із учнів записує на ватмані за групою їхні тлумачення.

«ВІЛ»:

«В» — вірус;

«І» — імунодефіциту;

«Л» — людини.

«СНІД»:

«С» — синдром;

«Н» — набутого;

«І» — імунного;

«Д» — дефіциту.

Після того як всі букви розшифровані і записані на ватмані, один із учнів (підготувавший раніше за допомогою вчителя інформацію) послідовно виголошує, що означають поняття «вірус» (збудник захворювань), «імунодефіциту» (відсутність захисної реакції системи організму, яка забезпечує захист від мікроорганізмів, що спричинюють хворобу), «синдром» (ряд ознак (симптомів), що вказують на наявність якоїсь хвороби чи стану), «набутого» (такого, що набутий протягом життя, а не від народження), «Імунного» (стосується імунноі системи, яка забезпечує захист людини від мікроорганізмів, що спричинюють хворобу), «дефіцит» (відсутність чого-небудь, у даному разі захисної реакції імунної системи людини на наявність в організмі шкідливих бактерій) і далі продовжує доповідати інформаційне повідомлення або хтось з учнів чи вчитель (тренер).

СНІД розвивається як кінцева стадія в організмі людини, яку викликає ВІЛ.

Трохи історії: перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981 р. у СІНА. Спочатку хвороба видавалася вельми загадковою. У Франції, як тільки з'явилися перші повідомлення про таємничу хворобу, сформували групу дослідників під керівництвом вченого - вірусолога Люка Монтень для її вивчення. За два роки (починаючи з 1981р.) було з'ясовано загальну картину хвороби, знайдено її збудника - вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких виявляють вірус хвороби в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм. Вперше ВІЛ був виділений та ідентифікований у 1983р. французькими вченими на чолі з Монтень в Пастерівському інституті в Парижі. Водночас про факт відкриття вірусу, котрий спричиняє СНІД, повідомили американські вчені з Національного Інституту Здоров'я на чолі з Робертом Галло.

ВІЛ - це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД. Віруси є збудниками бать ох хвороб, .наприклад, грипу, герпесу, навіть деяких видів раку. ВІЛ, як і інші віруси, є вельми малим мікроорганізмом, який неможливо побачити за допомогою звичайного мікроскопа. Для своєї життєдіяльності вірус повинен проникнути в живу клітинку. В разі ВІЛ - це імунна клітина людини.

Віруси, в тому числі і ВІЛ, виявляються за допомогою спеціальних методів дослідження крові. Коли вірус з'являється в організмі, імунна система починає виробляти в імунних клітинках специфічні білки - антитіла, які борються з вірусом. Наявність антитіл у крові людини свідчить про те, що в її організм потрапила інфекція. Але слід знати, що з моменту проникнення ВІЛ в організм проходить від 2 до 12 тижнів, упродовж яких організм продукує достатню кількість антитіл, щоб їх вже можна було виявити вірус в організмі, оскільки він ще не накопичився в достатній кількості. Тому людям, що проходять тестування на ВІЛ, рекомендують при наявності негативного результату повторити аналіз через три місяці.

Носії ВІЛ впродовж тривалого часу можуть виглядати і почуватися здоровими, хоча відразу після інфікування спостерігаються симптоми, що нагадують гостре респіраторно- вірусне захворювання або простуду. Потім настає прихований період, коли вірус себе не проявляє. Цей період може тривати роками. Весь цей час ВІЛ-інфікована людина почувається добре і, не підозрюючи, що в неї ВІЛ-інфекція, може заражати інших. Та з часом імунна система все більше ослаблюється, а вірус сильнішає. Минають роки, і людина врешті захворює на СНІД, що через деякий час призводить до смерті. Дуже часто головною причиною смерті є навіть не СНІД, а інші інфекції, з якими ослаблений ВІЛ-інфекцією організм не може боротися.

Мозковий штурм

Пропонується членам групи відповісти на запитання «Які шляхи передачі вірусу Вам відомі?». Всі варіанти відповідей записуються на великому аркуші паперу. Після всього написаного йде узагальнення.

Існують ТРИ основних шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої:

  1.                     При статевому контакті з ВІЛ-інфікованою людиною, якщо статевий контакт не був захищений.
  2.                     Коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом (голкою, бритвою або інструментом для нанесення татуювання), котрий перед цим вживала інфікована людина, і кров якої залишилась на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків, або наркотиків після вірусоносія, а також при переливанні крові, що містить ВІЛ.
  3.                     ВІЛ також може передаватися плоду від інфікованої матері під час вагітності, пологів чи після народження дитини через молоко матері.

http://afew.org.ua/wp-content/uploads/2015/02/ne-obertaytes-spinoyu-do-snidu.png

 

 

Мозковий штурм

Далі учасникам тренінгу пропонується продовжити твердження:

«Вірус імунодефіциту людини НЕ ПЕРЕДАЄТЬСЯ через...»

(Усі варіанти відповідей записуються на дошці).

  •   спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом;
  •   рукостискання;
  •   спільне користування фонтанчиком для питної води;
  •   посуд, їжу;
  •   домашніх тварин;
  •   туалети (унітази);
  •   чхання та кашель;
  •   контакти в громадському транспорті;
  •   обійми;
  •   монети та паперові гроші;
  •   постільну та натільну білизну;
  • рушники, мило, мочалку;
  • укуси комарів та інших комах;
  • плавання в басейні;
  • дверні ручки та спортивні снаряди;
  • дружні поцілунки.

Далі тренер (учень) продовжує інформаційне повідомлення.

Чи можливо вилікувати цю страшну хворобу? На жаль - ні!

На сьогодні існує багато лікувальних препаратів для боротьби з інфекціями, зумовленими СНІД. Правда, за допомогою цих ліків неможливо вилікувати СНІД, але вони роблять життя хворих довшим. Також існують деякі ліки, за

допомогою яких вдається стримати розвиток ВІЛ-інфекції в організмі людини, хоч вони також не виліковують СНІД. Усі зусилля знайти ефективні ліки поки що марні.

Крім того, вчені та лікарі всього світу постійно намагаються знайти вакцину, яка б могла захистити людей від ВІЛ, але поки що безрезультатно. Можливо, це буде зроблено у близькому майбутньому.

А поки що всі ми живемо сьогодні, і ви повинні добре знати шляхи передачі цього небезпечного захворювання з тим, щоб захистити себе.

Вправа «Шляхи передачі ВІЛ»

Мета: систематизувати отримані знання щодо передачі ВІЛ.

 Хід вправи

Учасникам роздають аркуші з запитаннями, потрібно позначити свої відповіді в таблиці «хрестиком» у колонках «Так» або «Ні».

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) передається через

Відповідь

1. Рукостискання

 

2. Спільне з ВІЛ-інфікованим користування верхнім одягом

 

 

3. Обійми

 

 

4. Спільне користування фонтанчиком для питної води

 

 

5. Спільне користування голками та шприцами для ін'єкцій

 

 

6. Плавання в басейні

 

 

7. Рушники, мило, мочалку

 

 

8. Статеві зносини без використання презер­ватива

 

 

9. Чхання та кашель

 

 

10. Домашніх тварин

 

 

11. Посуд, їжу

 

 

12. Туалети (унітази)

 

 

13. Монети та паперові гроші

 

 

14. Постільну та натільну білизну

 

 

15. Переливання крові

 

 

16. Дверні ручки та спортивні снаряди

 

 

17. Поцілунки

 

 

18. Комарів та інших комах

 

 

19. Годування немовляти груддю

 

 

20. Народження від ВІЛ-інфікованої матері

 

 

21. Спільне користування голками для проко­лювання вух

 

 

 

Ввести ліки, то найкращий засіб - застосування одноразових шприців, якими ще ніхто не користувався.

  •     Запам'ятай! Наркотик - перший крок до СНІДу!
  •     Виключити статеві стосунки з особами, стосовно яких немає впевненості, що вони не інфіковані ВІЛ. Не допускати, щоб біологічні рідини інших осіб (особливо кров, сперма, вагінальні виділення) потрапляли на твою шкіру або слизові оболонки. Простежується пряма залежність імовірності зараження від кількості сексуальних партнерів. Маєш статеві стосунки, то слід обирати «безпечний секс».
  •     Враховуючі, що деякі інфекції, які передаються статевим шляхом (ІПСШ) передаються не тільки статевим, а й нестатевим (побутовим) шляхом, слід дотримуватися чітких правил особистої гігієни - не користуватися чужою білизною, рушником, губкою, зубною щіткою, бритвою, помадою тощо. Особливо, коли речі іншої людини вологі, оскільки у вологому середовищі мікроорганізми зберігають життєздатність довше.

Учасники проекту «За здоровий спосіб життя» проводять захист плакатів на цю тематику.

Перша група проекту захищає плакат «Обери своє життя»

Питання для обговорювання:

  • Шляхи передачі ВІЛ.
  • ВІЛ не передається через...

До уваги!

Якщо учасники відповіли «Так» лише на питання 5, 8, 15, 19, 20, 21, вони добре засвоїли матеріал і усвідомили, що від ВІЛ-інфекції можна вберегтися, дотримуючись певних правил поведінки.

Учасниками цього тренінгу спільно була розроблена - Пам'ятка !!!

Щоб уберегтися від інфікування ВІЛ/ІПСШ, слід:

  •     Не користуватися спільними з іншими людьми голками та шприцами для введення лікарських речовин. Якщо необхідно
  •     Для учнів 10—13 років можна використовувати інтерактивні ігрові форми.

Інтерактивні форми передбачають обов'язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, учинків. Інтерактивні форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.

До інтерактивних форм роботи належать ігрова програма, інтерактивна акція, ток-шоу, гра станціями тощо.

Ігрова програма. Основним засобом вираження у цій формі є гра. Саме через гру подається зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації у яких формуються й від­працьовуються необхідні навички. Ця форма у профілак­тичній роботі допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми. Сюжет ігрової програми потребує певної логіки і сценічного рішення.

Інтерактивна акція, на відміну од ігрової програми, не має певного сценарію, а лише сценарний план. Акція - це низка заходів, у нашому випадкові - профілактичних (розповсюдження спеціальної літератури, презентація організації, що працюють над проблемами ВІЛ/СНІДу тощо).

Ток-шоу також є інтерактивною програмою. Її використання у профілактичній роботі може бути доречним, якщо запросити до участі людей, які живуть із ВІЛ, чи спеціалістів із проблеми: психологів, медиків, юристів, чиє спілкування з аудиторією буде дійсно діалогічним, рухливим, цікавим.

Гра станціями - інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від «станції» до «станції» і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої знання, набувати чи демонструвати певзі навички. Для проведення профілактичної роботи можна злаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам проблеми наркоманії, ВІЛ/СНІДу.

Потрібно звертатися до інтерактивних форм у профілактичній роботі, тому що вона досить легка у підготовці ц водночас ефективна в роботи.

Дуже корисними в методі проектів щодо превентивного виховання для підлітків можуть бути проведення круглих столів, де діти самі виступають у ролі будь-яких дослідників, шукають та готують різну корисну для них інформацію.

 

 

C:\Users\User\Pictures\2017-12\IMG_6782.JPG

 

C:\Users\User\Pictures\2017-12\IMG_6784.JPG

C:\Users\User\Pictures\2017-12\IMG_6783.JPG

docx
Додано
27 жовтня 2018
Переглядів
1549
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку