"Відвертість і довіра"

                      Корекційно - розвивальне заняття

             по встановленню міжособистісних стосунків

                       у класному   колективі.

                        Відвертість та довіра

                                         Хід заняття.

Мета: довести учасникам, що успішність взаємодії колектива залежить від         

             ступеня відвертості та довіри.

Завдання: - створення певної атмосфери у класному колективі.

• розвивати почуття відповідальності, довіри.
• формувати навички групової взаємодії, вміння зрозуміти почуття інших.
• розвивати впевненість у собі та класному колективі.

Основна частина.:

Інформаційне повідомлення.

 Щоб у тебе розвивалися добрі взаємини з іншою людиною, ти повинен бути відвертим, і лише тоді вона зможе пізнати тебе. Але ти ризикуєш, бо тебе можуть відштовхнути. Тому, щоб стати відвертим, ти повинен вірити людям. Якщо хтось відкривається тобі, а ти залишаєшся закритим, то він не довірятиме тобі. Якщо ти у відповідь на відвертість починаєш насміхатись, або читати мораль й засуджувати, тоді й інші теж утратять до тебе довіру. Теплий вираз твого обличчя, приязна посмішка, доброзичливість у голосі, дружня поведінка допоможуть тобі здобути довіру тих людей, яким ти сам хочеш довіритися.

І тому щоб краще пізнати один одного ми проведемо вправу яка називається „Моє ім’я”. Кожен з нас при народженні отримує ім’я. Чи знаєте ви значення вашого імені?, Чи подобається воно вам ?. Крім викладу загальноприйнятого значення, наприклад (марина-морська), вам потрібно подумати над своїм характером. Для цього ви на кожну букву, із якої складається ваше ім’я, назвіть рису характеру, яка притаманна вам. Подумайте, а потім по черзі відповісте.

 Наступна вправа „ Емпатія ”. Емпатія – це здатність людини співпереживати, вміння зрозуміти іншу людину. Роздаються декільком учням аркуші на яких написані стани в яких знаходиться людина. За деякий час учасникам треба влитися у цей стан, щоб інші учні могли вгадати те, що написано на картці.(радість, здивування, страх, смуток, захоплення, гнів)

(На вашу думку хто найкраще справився з завданням?).

 Вправа „Прогноз”. Клас ділиться на декілька груп. Кожна з груп отримує аркуш паперу з написами: сварка, щастя, смуток. Групі потрібно на кожному аркуші намалювати малюнок, що зображає з їхньої точки зору це слово. Інша команда повинна припустити(зробити прогноз), що зображено на цих малюнках. Чому саме той напис а ні інший.

( що складного було в цій вправі?).

Гра „Бродячі артисти”. Заздалегідь становиться сюжет вистави, заготовлюються картки з позначенням на них ролей, картки роздаються дітям. Промовляється текст, чуючи його актори виходять, і виконують дії, та вимовляють слова згідно з текстом. Розігрується спектакль не передбачуваного змісту, імпровізованої гри. Сюжет повинен містити в собі безліч дій і взаємодії персонажів. Дане завдання знімає страх і психологічну невпевненість. Діти розкріпачуються, діють вільно. Вони починають творити образ Поліпшується психологічний клімат у групі, розвивається симпатія до окремих учасників.

Казка „Дерева стоять нерухомо”

Ролі: Місяць, дерева(2-3 людини), вітер, пес, кінь, горобець, циган, дід. Баба.

Дерева стоять нерухомо. Раптом налітає вітер, починає розгойдувати верхівки дерев. Горобець відкриває одне око, сонно оглядається і знову засинає. А вітер усе виє і виє, і дерева ростуть. Виходить повний місяць. Пес, що спить біля сараю, відкриває очі, дивиться на місяць, знову засинає. У сараї стоячи дрімає кінь, час від часу переступає з ноги на ногу. Йому сниться сон, і кінь тихенько регоче. Над ним на жердинці, нахилившись, спить горобець. Коли кінь регоче, горобець здригається, відкриває одне око, дивиться на коня. Місяць знову  ховається за хмарою. Серед дерев нечутно крадеться циган. Пес принюхується уві сні, але не прокидається. Циган заходить у сарай. Горобець відкидає очі і починає тихенько цвірінькати. Циган хапає коня за повід. Кінь злякано регоче, горобець з цвіріньканням літає навколо них. Пес прокидається і починає гавкати. Шумлять дерева, тривожно віє вітер. Циган виводить із сараю коня. З дому визирає баба, кидається будити діда. Циган намагається  відвести коня. Кінь ірже і встає на диби, пес гавкає на цигана, горобець літає навколо них. Через хмари визирає місяць. З дому вискакують баба з мітлою, і дід з рушницею. Баба загрожує мітлою, дід стріляє у гору, горобець лякається і ховається в будці пса, циган кидає коня і тікає, пес із гавкотом кидається слідом. Дід підходить до коня, гладить його, заспокоює його і іде в сарай. Вертається пес. Дід гладить його по голові і йде в будинок. Баба теж гладить пса і йде за дідом. Пес повертається в будку. Переляканий горобець з цвіріньканням вилітає з відти і летить в сарай. Пес, покрутившись на місці, сідає. У сараї засинає кінь. Тільки горобець ще літає навколо. Потім він сідає на жердинку. Кінь уві сні переступає з ноги на ногу і тихенько регоче. Горобець ховає голову під крило і засинає. Місяць ховається за хмару. Вітер вщухає, дерева перестають шуміти.

Закінчуємо наше заняття вправою, яка називається „Ти мені дуже потрібен”. Учасники залишаються в тісному колі, кожен має сказати двом вибраним членам групи речення, у якому є слова: „Ти мені дуже потрібний”. Висловлювання повинно бути щирим. Під час виконання вправи дивляться в вічі один одному.(Чи важко було висловлюватися?, Чи важко було прийняти висловлювання?, Які були труднощі?).