Тренінгове заняття для педагогів "Стрес. Шляхи виходу зі стресових ситуацій в освітньому просторі"

Про матеріал
Вчителі, класні керівники, батьки є першими, хто має звернути увагу на психічне здоров’я дитини, адже з кожним роком зростає кількість дітей, які відчувають психологічний дискомфорт, надмірну тривожність і це, в свою чергу, заважає нормальному розвитку, навчанню і діяльності дитини. Знання та врахування психологічних особливостей людини, що перенесла стрес, особливо, травматичний стрес, допоможе знизити ризик важких наслідків стресу до мінімуму. Адже причинами багатьох нервових розладів є саме тривалий стрес, в якому опиняється дорослий чи дитина, яка не може дати собі раду знаходячись в важких умовах сучасного світу. Дане заняття направлене на активізацію розуміння ролі педагога в допомозі дитині подолати важкі стресові ситуації, підвищення власної компетенції вчителів з даного питання.
Перегляд файлу

Тема: Стрес. Шляхи виходу зі стресових ситуацій в освітньому просторі

Мета:  підготувати педагогів до розуміння психічного стану при стресі, як проблеми, яка існує серед учнівської молоді; ознайомити з термінологією з даної проблеми; обговорити наслідки стресів та як подолати стрес з найменшими втратами для організму в цілому; активізувати розуміння ролі педагога в  допомозі дитині подолати важкі ситуації; допомогти учасникам виробити уміння протистояння, послаблення стресових ситуацій.

Матеріали: аркуші паперу форматів А1,А2, маркери, повітряні кульки, таблиці з інформаційним матеріалом, стікери, вирізки малюнків, картинок з журналів, газет, 3 корверти.

 

Хід заняття

  1.   Привітання-знайомство. Вправа «Інтерв’ю» (10 хв.).

Мета: створити хороший настрій.

Хід проведення: Тренер пропонує привітатися і розповісти про себе, закінчивши речення «Мене звати...», «Якби я була книжкою…(якою, яка це книга?», «Моїми читачами були б люди…(які?)».

 

  1.   Повідомлення теми і мети заняття (2-3 хв.).

На сьогоднішньому занятті ми розглянемо проблеми психічного здоров’я дорослих та дітей, проаналізуємо стрес як поняття в цілому. 

Дана тема заслуговує уваги не тільки спеціалістів в даній сфері, а й вчителів, класних керівників, батьків, які є першими, хто має звернути увагу на психічне здоров’я дитини, адже з кожним роком зростає кількість дітей, які відчувають психологічний дискомфорт, надмірну тривожність і це, в свою чергу, заважає нормальному розвитку, навчанню і діяльності дитини.

Знання та врахування психологічних особливостей людини, що перенесла стрес, особливо, травматичний стрес, допоможе знизити ризик важких наслідків стресу до мінімуму. Адже причинами багатьох нервових розладів є саме тривалий стрес, в якому опиняється дорослий чи дитина, яка не може дати собі раду знаходячись в важких умовах сучасного світу.

Тому ми працюватимемо над підвищення власної компетенції в даному питанні, обговоримо наслідки стресів та як подолати стрес з найменшими втратами для організму, постараємося виробити уміння протистояння, послаблення стресових ситуацій.

 

3. Вправа «Безлюдний острів» (10 хв.).

Мета: діагностувати способи, стилі поведінки під час надзвичайних ситуацій, підготувати учасників до подальшого спілкування на тему стресового стану.

 

Хід проведення: Педагогам пропонується уявити, що вони вирушили на лайнері в туристичне турне. Внаслідок катастрофи потрапили на безлюдний острів. Коли їх врятують і чи зможуть це зробити взагалі невідомо.

 Педагогам пропонується уявити, що вони вирушили на лайнері в туристичне турне вздовж берегів Середземного моря. Погода з самого початку була просто чудовою, вітер рівний і постійний. Але одного разу в ночі ви прокинулися  від панічного крику людей і побачили бушуючу стихію. Страшний шторм у відкритому морі створив величезні  хвилі. Великі вали били в борт і заливали палубу. Над головою дико ревіла буря. Свистів пронизливо вітер. Скрипів корпус лайнера. Здавалося ніяке створіння людських рух не витримає безжалісної схватки моря, яке розкидувало лайнер з однієї водяної гори на іншу. Здавалося кожна частинка лайнера просить про порятунок…

Ви прокинулися з першими променями сонця. Деякий час шоковано дивилися на полосу раннього туману і уламки корабля, що хвилі виносили на берег, не розуміючи, де ви і, що з вами. У вас було дивне відчуття, що сталося якесь велике нещастя, про яке ви забули. Ви спробували піднятися і оглянути все навкруги. Раптом  на вас нахлинули спогади про те, що сталося напередодні: перед вашими очами спалахнули страшні образи, в вухах прозвучали жалібні крики. Ви на хвилину оніміли, потім, скочивши на ноги, стали крокувати вздовж берега та вигукувати імена знайомих. Нарешті ви зрозуміли, що знаходитесь на безлюдному острові. Коли вас врятують і чи зможуть це зробити взагалі невідомо.

Обговорення:

  •      Зверніться до вашої підсвідомості. Назвіть слова-образи, які виникли у вас, коли ви уявили дану ситуацію.
  •      Які ще асоціації виникають, коли ви уявляєте якусь надзвичайну ситуацію (наприклад, стихійне лихо, пожежу, автомобільну аварію)?

Всі асоціації записуються на ватмані.

Висновок:

  •      Як бачимо, ваші асоціації пов’язані зі страхом, тривогою, розпачем, невпевненістю у своїх силах, тобто з сильною психологічною тривогою, напруженням. І це закономірно.

 

 

4. Інформаційне повідомлення №1 «Стрес, еустрес, дистрес» (5хв.).

Мета: Ознайомити учасників з поняттями «стрес», «еустрес», «дистрес»;

підготувати до розуміння психологічного стану при еустресі, дистресі.

 

Стрес (від англ.stress – «напруження») – це неспецифічна реакція організму на дуже сильний фізичний або психологічний вплив, а також відповідний стан нервової системи організму (на дошці прикріплений стенд з термінами «стрес», «еустрес», «дистрес», «травматичний стрес»).

Навколо кожного з нас відбуваються події, що впливають на наше життя позитивно або негативно. Позитивними подіями, що сприятимуть виникненню стресу можна назвати весілля, народження дитини, підвищення на роботі. Протягом життя ми переносимо ще безліч позитивних подій: закоханість, натхнення, досягнення результату. Стрес викликаний такими подіями, що сприяє збереженню здоров’я був названий науковцями еустресом, на відміну від негативного стресу – дистресу.

Дистресом названий стрес, що викликаний больовою дією і супроводжується зазвичай негативними емоціями. Термін стрес вченими, психологами, медиками застосовується найчастіше для означення саме дистресу. На сьогоднішньому заняття ми також будемо ототожнювати дані поняття.

 

5. Вправа «Кулька бажань» (10хв.).

Мета: підвести учасників до усвідомленого розуміння існування психічних станів при надзвичайних ситуаціях.

Хід проведення:

Учасники отримують повітряні кульки.

  •      Уявіть собі, що найпотаємніші бажання, почуття, все цінне, що у вас є ви можете вкласти у цю кульку. Подумки вкладіть, те, що любите і чим дорожите…

 Пауза. Через хвилину психолог проколює кульку голкою.

Робота з емоційними реакціями учасників:

  •      Що ви відчули, коли пробили вашу кульку?
  •      Що захотілося зробити?
  •      Коли у вас виникають подібні відчуття?
  •      Хто ними керує?
  •      Куди вони зникають?

Висновок:

  •      Те, що ви зараз пережили – реальний стрес, і те, як ви це пережили – ваша реакція на стрес, на проблеми, що виникають непередбачувано.

 

6. Релаксаційна вправа «Храм тиші» (8 хв.).

Вмостіться зручніше... Руки вільно покладіть перед собою... Розслабте спину... Заплещіть очі... Ви робите легкий і глибокий вдих... Спокійний і довгий видих... Без зусиль вільно і легко дихаєте... Ваші ноги торкаються підлоги... Ваші руки торкаються стільчика... Ви відчуваєте їхню опору... Підтримку... Уявіть, що ви прогулюєтесь околицею багатолюдного, великого міста... Спробуйте відчути, як ваші ноги торкаються бруківки... Ви робите крок за кроком... Зверніть увагу на перехожих... Роздивіться їхні обличчя, фігури... Вони проходять поруч стривожені, спокійні, закохані, байдужі, веселі... Довкола багато руху й шуму, людей і автомобілів, яскравих вітрин і кольорових реклам... Зупиніться... Прислухайтесь до своїх відчуттів... Тепер поверніть за ріг і прогуляйтеся тихою алеєю... Ви помічаєте великий будинок, що вирізняється своєю архітектурою, незвичністю... Ви підходите, торкаєтесь важких, різьблених дверей, на яких читаєте: «Храм тиші». Ви розумієте - це місце, де не чути звуків суєти, де

ніколи не вимовлено марного слова... Ви відчиняєте прохолодні двері, входите - й одразу вас огортає повна спокою тиша... Ви відчуваєте, як у цій тиші звільняєтесь від напруження... Ви відчуваєте, як звільняєтесь від емоційного навантаження... В цьому будинку ви наповнюєтесь спокоєм... Зараз вас нічого не хвилює, нічого не бентежить, ви звільняєтесь від усіх турбот... Вся ваша свідомість наповнюється спокоєм... (Пауза 1-1,5 хв.) Коли ви захочете покинути будинок, штовхніть дерев'яні двері і вийдіть на вулицю. Як ви почуваєтесь тут? Насолодіться своїми відчуттями, повнотою життя. Ви пам'ятаєте дорогу, яка привела вас до храму тиші, щоб іноді повертатись сюди? Глибоко вдихніть та видихніть, розплющте очі та повертайтеся у реальність.

 

7.Інформаційне повідомлення  №2 «Травматичний стрес» (5 хв.).

Мета: дати уявлення учасникам про травматичний стрес, ознайомити чим  він може бути спричинений.

 

Стрес - дистрес, який викликає сильну психологічну тривогу називається травматичним.

Травматичний стрес це свого роду результат особливої взаємодії людини та оточуючого її світу, нормальна реакція на ненормальні обставини. Останнє досить важливо, так як дорослі та діти, які перенесли травматичний стрес іноді можуть здаватися неадекватними, божевільними хоча не є такими насправді.

Травматичні події зазвичай неочікувані і некеровані. Вони можуть подавити індивідуальне почуття самозбереження, лишити у особистості почуття незахищеності та вразливості в оточуючому її світі. До таких травматичних подій відносять природні і раптові стихійні лиха. Природні, такі як пожежі, повені, землетруси. Раптові: дорожньо-транспортні події, вибухи, аварії. До травматичних подій відносять також навмисні сплановані викликані людською діяльність події, такі як зґвалтування, взяття заручників, озброєні напади.

 

8. Вправа «Світло в кінці тунелю» (15 хв.).

Мета: усвідомлення учасниками шляхів турботи про власне здоров’я в період надзвичайних ситуацій, створення умов для звертання педагогами до особистісного потенціалу, що може допомогти вийти з стресової ситуації.

Хід проведення:

Душевний стан людини, яка переживає травматичний стрес ми можемо уявити у вигляді заплутаних підземних лабіринтів, якими треба пройти, щоб побачити світло в кінці тунелю.

Для наступної роботи пропоную вам поділитися на дві групи. В кожного з вас на спинці крісла прикріплена хмаринка або промінчик сонечка. В тих кого хмаринка об’єднаються в одну групу, в кого промінчики – в другу. 

Завдання для першої групи:

Подумайте, як стрес впливає на організм людини, дитини, чим шкодить, які наслідки стресу взагалі і запишіть на маленьких хмаринках, з яких в свою чергу ми сформуємо хмарину «ціна стресового стану».

Завдання для другої групи:

Складіть список речей, які можуть відволікти від хвилювання, допоможуть мобілізувати внутрішні сили людини, подолати стрес,  запишіть їх на промінчиках, які у вас є, та наклейте на «сонечко впевненості».

Висновок:

Стреси для людини, дитини можуть залишити вплив на все життя. Одні їх проходять швидше, інші – повільніше, хтось – важче, а хтось – легше. На основі емоційних стресів розвиваються психосоматичні захворювання: неврози, порушення серцевої діяльності, гіпертонія, виразкові враження шлунково-кишкового тракту. Також виникає імунодефіцит організму, внаслідок  якого загострюються хронічні захворювання, втрачається опірність до простудних, вірусних захворювань. Стрес впливає не тільки на здоров’я людини, він впливає  і на взаємовідносини з іншими людьми. Отже, стрес може стати причиною різноманітних психосоматичних захворювань.

Безумовно, нікому не побажаєш пережити психологічну травму, але якщо це все ж відбулося, то все залежить від того як людина зможе з цим впоратись.

У боротьбі зі стресами головне не зациклюватися на своїх переживаннях, а шукати способи відволіктися від них, мобілізувати свої внутрішні ресурси, адже життя людині дається один раз.

 

9. Інформаційне повідомлення № 3. «Ознаки стресу у дітей» (5хв.).

Мета: зосередити увагу на ознаках того, що дитині  потрібна допомога дорослих, а можливо спеціалістів.

 

Звичайно діти, як і дорослі переживають стрес щодня, в різних ситуаціях в сім’ї, школі, середовищі однолітків (наприклад, загубив мобільний, викликали до дошки, контрольна робота, посварився з товаришем, став свідком сварки батьків та інше) і набувають цим самим навички долання труднощів, почуття впевненості та компетенції. В той час дитина може опинитися в ситуації, яку не зможе подолати і страждає від хвилювання, невпевненості, розпачу та інше. На жаль, незалежно від віку визначити наявність у дітей стресу досить складно. Адже доки дитина мала, вона ще не в змозі сформулювати свої проблеми, а коли дорослішає, то вже не вважає за можливе ділитися ними зі своїми близькими. Тому педагогам, класним керівникам, батькам слід навчитися розпізнавати непрямі ознаки того, що дитина перебуває в стані хронічного стресу.

Психологи, виділяють наступні ознаки того, що дитині  потрібна допомога дорослих, а можливо і допомога психолога, психіатра, терапевта чи інших спеціалістів ( педагогам роздаються пам’ятки «Непрямі ознаки затяжного стресу»).

Для молодшого шкільного віку:

  •      помітне погіршення шкільної успішності;
  •      збільшення часу на виконання завдання при зниженні результату;
  •      виражене засмучення або хвилювання, небажання іти до школи, приймати участь у спільних заняттях;
  •      гіперактивність, нервові тіки або постійний рух, апатія або зниження активності;
  •      провокаційна поведінка: неслухняність, непокора дорослим, агресія (довше одного місяця).

Для дітей середнього та старшого шкільного віку:

  •      зміни в шкільній успішності;
  •      вживання алкоголю або наркотиків;
  •      зміни в режимі сну, харчування;
  •      часті скарги на фізичний стан;
  •      одержимість питаннями своєї ваги: невиправданий страх ожиріння;
  •      протипоставлення себе правилам та владі інших людей, виражене в актах крадіжки, вандалізму;
  •      затяжна депресія, зниження апетиту, песимізм, меланхолія, думки про смерть;
  •      часті прояви агресії або жорстокості.

Отже, ми розглянули ситуації впливу стресу  на фізичний стан та психіку дітей.

У дітей, як у дорослих травматичний стрес може розвиватись у різних станах психіки та поведінки.

 

10. Груповий колаж  «Допомога педагогічних працівників дітям, що перебувають в стані стресу» (10 хв.).

Мета : активізувати розуміння ролі педагога в  допомозі дитині подолати важкі ситуації та не допустити тяжчих наслідків.

Хід проведення: Педагогам пропонується за допомогою вирізок з журналів, газет, малюнків створити груповий колаж «Що можуть зробити вчителі, класні керівники, щоб допомогти дітям, які перебувають в стані стресу».

Висновок:

- Що дало вам виконання даної вправи?

- Які висновки ви для себе зробили?

 

11. Вправа «Поради для дітей поштою» (10 хв.).

Мета: допомогти учасникам виробити уміння, навички як допомогти дитині  послабити стресові ситуації.

Хід проведення: Пропоную поділитися на три групи ( учасникам пропонується вибрати фігурки: трикутники – одна група, коло - друга група, квадрат – третя група).  Кожній групі видається конверт на якому написане речення:

для першої групи: «я дуже переживаю через те, що захворів мій любимий собака»;

для другої групи: «я постійно хвилююся, що можу помилитися, відповідаючи біля дошки»;

для третьої групи: «я боюся, що мене знову будуть ображати однокласники».

Одержавши конверт, кожний учасник на картках, які є в середині конверту, пише самостійно свою пораду, як вийти дитині з даної проблеми. Картки вкладаються в конверт, і коли всі відправники напишуть свої рекомендації, запропоновані дітям шляхи вирішення проблеми зачитуються і обговорюються в колі.

Обговорення:

  • Чи легко було виконувати завдання?
  • Яка з порад сподобалася найбільше?
  • Що дало вам виконання даної вправи?

12. Техніки швидкої антистресової допомоги (10хв.).

Мета: вчити долати стрес.

Хід проведення:

- Ви переконані, що у вас може трапитися ситуація з неприємними переживаннями, пропоную вам техніки, які допоможуть їх знизити.

Техніка  «Кодові слова».

Люди, котрі вміють самостійно знизити рівень стресу, говорять, що в них є свої емоційно значущі фрази (кодові команди), які діють на них «як удар батога», коли їх прокручувати у голові. Я думаю, що в кожного з вас є такі слова-розпорядження, які ви робите собі, коли потрапляєте в напружену ситуацію (пропоную поділитися досвідом).

Застосовуйте самонаказ, коли переконані в тому, що треба поводитися певним чином, але вам важко це зробити. Наприклад, «прорвемося», «уперед», «я зможу це пережити», «я зможу, мені це треба», «це минеться – бувало і гірше». Такий прийом допомагає знайти і відчути внутрішню позицію контролю над самим собою та своїми емоційними реакціями. Дану техніку ви можете пропонувати і дітям.

 

Техніка «Глибоке дихання».

Сидячи, спробуйте розслабити м’язи тіла і зосередьте увагу на диханні.

Глибоко вдихніть носом на рахунок 1-8, повільно видихніть на 1-16. Прислухайтесь до звуку повітря. Повторіть вправу 7-8 раз. Виконавши таку вправу, ви помітите, що стали помітно спокійнішими і врівноваженішими. Дану техніку ви можете рекомендувати і учням, наприклад, перед контрольною роботою, письмовим екзаменом чи іншою стресовою ситуацією.

 

Техніка відведення поганих думок.

 Не раз ви напевно чули розповіді людей, що потрапляли в незвичайні ситуації «я стояла на морозі і не відчувала зовсім холоду…», «не пам’ятаю, в, що була одіта…», « в паніці вистрибнув з вікна…» та інше. Коли людина перебуває в стані сильного потрясіння, стресі в неї блокуються всі відчуття.

Для саморегуляції, щоб привести себе «до тями» і відвести погані думки можна використовувати наступну техніку. Перемістіть свою увагу назовні, спрямуйте на зовнішні об’єкти, звуки, відчуття.

Переміщаючи увагу, перерахуйте все, що сприймаєте: я бачу…, я чую…, я відчуваю…

Відпустіть увагу у вільний політ, спогляньте світ у всьому розмаїтті.

 

13. Підбиття підсумків.

Мета: дати можливість учасникам висловитися про заняття, налагодити зворотній зв'язок.

Хід проведення:

- Наше заняття підходить до кінця. Тому пропоную вам пригадати чим ми займалися і поділитися враженнями від заняття, закінчивши незакінчені речення:

- мої враження від заняття…

- я дізналася (вся) …

- мій настрій …

 

Дякую вам за участь та активну роботу на занятті. На завершення хочу процитувати Сідней Смітта: «Ми не знаємо, що буде завтра; наша справа бути щасливими сьогодні». Тож бажаю вам, легко долати труднощі, не зациклюватися на проблемах, а стреси в своєму житті переживати тільки від приємних подій.

 

 

 

 

doc
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
9 березня 2019
Переглядів
3897
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку