Тренінгове заняття для педагогів "Вчимося долати стресові ситуації в освітньому просторі."

Тема: Вчимося долати стресові ситуації в освітньому просторі.

Мета: удосконалювати вміння педагогів зберігати власне психологічне здоров’я; формувати навички емоційної саморегуляції та подолання стресових ситуацій.

Вступ .

 Повідомлення теми та мети заняття.

  Без сумніву, кожен з вас погодиться з твердженням, що здоров’я – безцінне надбання людини, важлива умова повноцінного і щасливого життя. Здоров’я  людини залежить насамперед від неї самої, від способу життя. Переважна більшість людей ставить здоров’я на перше місце в рейтингу життєвих цінностей. Але водночас багато хто несвідомо, а іноді свідомо, приносить здоров’я в жертву досягнення інших цілей – навчанню, роботі, кар’єрі, тощо.  Коли ми говоримо про  загальне поняття здоров’я, то педагоги, як правило,  перш за все задумуються про його психологічну складову (адже це обумовлено специфікою їх діяльності). 

    Реалії сьогодення (війна, низький соціальний статус вчителя, постійна нервова напруга, нові освітні вимоги, врешті пандемія та інші катаклізми) сприяють тому, що з кожним роком все більше педагогів відчувають психологічний дискомфорт, надмірну тривожність, потрапляють у стресові ситуації. Саме тривалий стрес може стати причиною багатьох нервових розладів. Тому ми сьогодні постараємося виробити навички емоційної саморегуляції,  уміння протистояння, послаблення стресових ситуацій.

Сподіваюсь, отримана інформація  сприятиме  підвищенню вашої особистісної та психологічної компетентності.

1. Вправа «Сьогодні я молодець»

Мета: створити позитивну психологічну атмосферу для подальшої роботи, актуалізація власних психологічних ресурсів.

Хід вправи

Психолог пропонує учасникам по черзі назвати своє ім’я та продовжити фразу «Сьогодні я молодець, тому що….»

Рефлексія вправи. 

2. Вправа «Мої  очікування».

Мета: визначити очікування учасників від заняття.

Хід вправи

     Учасники по черзі проговорюють свої очікування від заняття.

3. Вправа «Правила роботи групи»

Мета: створити нормальний психологічний клімат, досягнути позитивної гармонії в роботі.

Працюємо «тут» і «тепер».

Вміти слухати і чути (один говорить, всі - слухають).

Не критикувати інших.

Використовувати «Я- повідомлення».

Сприймати інших як самого себе.

Бути активним.

Правило «Стоп».

Дотримуватись регламенту.

4. Вправа «Коли я був школярем»

     Мета: підвищити довіру між учасниками, вдосконалювати навички емпатійної взаємодії, формувати емоційну чутливість до сутності іншої людини.

Хід вправи

Психолог пропонує учасникам зануритися на хвилинку у світ власного дитинства та просить продовжити фразу: «Коли я був школярем, мені хотілося аби мій вчитель…»

Усі учасники по черзі висловлюють свою думку.

Рефлексія вправи.

Які відчуття у вас викликала ця вправа? Чи можете ви стверджувати, що ваша теперішня поведінка відповідає вашим дитячим очікуванням? Чому?

5. Вправа «Терези»

Мета: визначення позитивних та негативних моментів у роботі педагогів, актуалізація проблемних ситуацій.

Матеріали: аркуші паперу рожевого та зеленого кольору, плакат із зображенням терезів.

Хід вправи

Учасники обирають один із аркушів (рожевий або зелений). Ті, хто взяв рожевий, продовжують фразу « Останнім часом мене на роботі радувало…», а ті, хто витягнув зелений, продовжують речення «Останнім часом мене на роботі засмучувало….»

Аркуші прикріплюють на плакат із зображенням терезів.

Рефлексія вправи.

6. Вправа « Кулька бажань»

Мета: підвести учасників до усвідомленого розуміння існування психічних станів при стресових ситуаціях.

Матеріали: повітряні кульки.

Хід вправи

Учасники отримують повітряні кульки.

• Уявіть собі, що найпотаємніші бажання, почуття, все цінне, що у вас є ви можете вкласти у цю кульку. Надуйте кульку, закрийте очі, подумки вкладіть туди те, що любите і що найбільше цінуєте….

Пауза. Через хвилину психолог проколює кульки голкою.

Робота з емоційними реакціями учасників:

• Що ви відчули, коли пробили вашу кульку?
• Що захотілося зробити?
• Коли у вас виникають подібні відчуття?
• Хто ними керує?
• Куди вони зникають?

Висновок: Те, що ви зараз пережили – реальний стрес, і те, як ви це пережили – ваша реакція на стрес, на проблеми, що виникають непередбачувано.

7. Інформаційне повідомлення психолога

Слово «Стрес» (від англ. – «натиск») – це сукупність захисних фізіологічних реакцій організму, які виникають у відповідь на вплив різноманітних несприятливих чинників (стресорів).

Види стресу:

1. Еустрес – це стрес, спричинений позитивними стресорами (непередбачувана перемога у змаганні). Він активізує та мобілізує внутрішні резерви людини, додає інтересу до життя, змушує діяти більш інтенсивно.

2. Дистрес – спричинений негативними стресорами (військові дії, надмірне емоційне перевантаження). Це руйнівний процес, який дезорганізує поведінку людини, активізує глибинні адаптаційні резерви організму. Такий тривалий стрес може перерости в невроз або психоз.

     Можливі реакції організму на стрес:

дезадаптація – людина намагається пристосуватися до стресової ситуації, але їй це не вдається;

пасивність – виникнення стану безпорадності, безнадії, депресії;

активний захист від стресу – зміна діяльності з метою досягнення душевної рівноваги (спорт, музика, фізична праця);

активна релаксація (розслаблення) – підвищує природну адаптацію організму до стресової ситуації.

8.  Вправа «Світло в кінці тунелю»

      Мета: усвідомлення учасниками шляхів турботи про власне здоров’я в стресових ситуаціях, формувати навички емоційної саморегуляції та подолання стресових ситуацій.

Матеріали: паперові хмаринки та сонячні промінчики.

Хід вправи

   Душевний стан людини, яка переживає  стрес ми можемо уявити у вигляді заплутаних підземних лабіринтів, якими треба пройти, щоб побачити світло в кінці тунелю.

   Для наступної роботи пропоную вам поділитися на дві групи. В кожного з вас на спинці крісла прикріплена хмаринка або промінчик сонечка. В тих кого хмаринка об’єднаються в одну групу, в кого промінчики – в другу. 

Завдання для першої групи:

Подумайте, як стрес впливає на організм людини,  чим шкодить, які наслідки стресу взагалі і запишіть на маленьких хмаринках, з яких в свою чергу ми сформуємо хмарину «ціна стресового стану».

Завдання для другої групи:

Складіть список речей, які можуть відволікти від хвилювання, допоможуть мобілізувати внутрішні сили людини, подолати стрес,  запишіть їх на промінчиках, які у вас є, та наклейте на «сонечко впевненості».

Рефлексія вправи.

9. Вправа «Шість кроків подолання стресу»

Мета: удосконалювати вміння педагогів зберігати власне психологічне здоров’я та навички подолання стресових ситуацій.

Хід вправи

Психолог знайомить учасників тренінгу з основними способами подолання стресу, які запропонував канадський фізіолог Ганс Сельє:

1. Намагайтеся спати не менше 8 годин у добре провітрюваному приміщені.
2. Забезпечте своєму організму помірні фізичні навантаження, практикуйте вправи на зняття м’язової напруги, займайтесь гімнастикою.
3. Аутогенне тренування.
4. Практикуйте дихальну гімнастику.
5. Харчуйтеся повноцінно та якісно.
6. Шукайте підтримки у друзів та рідних.

Висновок:

Стреси для людини, можуть залишити вплив на все життя. Одні їх проходять швидше, інші – повільніше, хтось – важче, а хтось – легше. На основі емоційних стресів розвиваються психосоматичні захворювання: неврози, порушення серцевої діяльності, гіпертонія, виразкові враження шлунково-кишкового тракту. Також виникає імунодефіцит організму, внаслідок  якого загострюються хронічні захворювання, втрачається опірність до простудних, вірусних захворювань. Стрес впливає не тільки на здоров’я людини, він впливає  і на взаємовідносини з іншими людьми. Отже, стрес може стати причиною різноманітних психосоматичних захворювань.

Безумовно, нікому не побажаєш пережити психологічну травму, але якщо це все ж відбулося, то все залежить від того як людина зможе з цим впоратись.

У боротьбі зі стресами головне не зациклюватися на своїх переживаннях, а шукати способи відволіктися від них, мобілізувати свої внутрішні ресурси, адже життя людині дається один раз.

10.  Підбиття підсумків.

Мета:  визначити чи виправдалися очікування учасників від заняття, налагодити зворотній зв’язок.

Хід вправи

     Учасники по черзі проговорюють свої враження від заняття.

Дякую вам за участь та активну роботу на занятті.

На завершення хочу процитувати Сідней Смітта: «Ми не знаємо, що буде завтра; наша справа бути щасливими сьогодні». Тож бажаю вам, легко долати труднощі, не зациклюватись на проблемах, а стреси в своєму житті переживати тільки від приємних подій.