Тренінгове заняття "Розвиток емоційного інтелекту старшокласників"

Про матеріал
Психологічне тренінгове заняття з підвищення рівню емоційного інтелекту старшокласників
Перегляд файлу

Психологічне тренінгове заняття з підвищення рівню емоційного інтелекту старшокласників

 

Мета заняття: підвищення рівню емоційного інтелекту старшокласників.

Завдання:

1. Просвіта щодо змісту та важливості феномену емоційного інтелекту у старшому шкільному віці;

2. Підвищення рівню емоційного інтелекту;

3. Розвиток позитивного самоставлення;

4. Розвиток контролю своїх емоцій та управління ними..

Розроблений варіант заняття розрахований на 4 години .

Оптимальна кількість учасників – 15-25 осіб.

Хід заняття

Зміст

Час

1.

«Знайомство»

10 хв.

2.

«Правила та принципи роботи в групі»

10 хв.

3.

Активізація «Мій образ»

20 хв.

4.

Інформаційний блок «Емоційний інтелект»

15 хв.

5.

Активізація «Хоп-хей»

10 хв.

6.

«Робота с почуттями гніву та злості»

45 хв.

7.

Вправа «Подорож на повітряній кулі»

10 хв.

8.

Вправа «Передай емоцію»

15 хв.

9.

Вправа «Фантом»

30 хв.

10.

Інформаційний блок «Шляхи підвищення EQ »

15 хв.

11.

Вправа «Маски»

45 хв.

12.

Рефлексія заняття «Мій настрій». Ритуал прощання.

15 хв.

  1. Знайомство

Кожен учасник по колу називає своє ім’я,  і говорить, з якою емоцією він себе асоціює.

  1. Правила та принципи роботи в групі

Ведучий говорить про мету тренінгу, коротко розкриває основні поняття, використовувані в ході занять, знайомить з режимом роботи групи.

Обговорення правил групи:

  • довірчий стиль спілкування;
  • бути завжди відповідальним за свої слова і вчинки;
  • все, що відбувається звершується "тут і тепер»;
  • все, що відбувається в групі, повинно робитися добровільно;
  • приймати себе та інших такими, які вони є;
  • конфіденційність;
  •  щирість, говорити тільки від першої особи; без оцінок.
  1. Активізація «Мій образ»

Кожен учасник малює себе через певний образ. Образи презентуються і обговорюються.

  1. Інформаційний блок «Емоційний інтелект»

Емоційний інтелект — це вміння дати раду своїм і чужим емоціям: точно зрозуміти, оцінити і виразити їх.

Дослідники Джон Мейер та Пітер Селоувей, які наприкінці 20-го століття вперше описали це поняття, називають чотири напрямки емоційного інтелекту:

– як ми оцінюємо та виражаємо емоції;

– що про них знаємо;

– як ними керуємо;

– як на їх основі приймаємо рішення.

Перший компонент – оцінка і вираження емоцій – є у будь-якій взаємодії.

Уявіть: співрозмовниця усміхається у відповідь на ваші репліки, а ви собі вирішуєте, що її усмішка – глузлива і що вона з вас кепкує.

Насправді ж, людина радіє від ваших слів, або усміхається, бо ввічлива, або ще з десяти інших причин.

Однак у певний момент ви неправильно оцінили емоцію, і, як наслідок, додумали про людину і її наміри те, чого вона не мала на увазі.

Розвинений емоційний інтелект – це саме те, що дозволяє більш-менш точно оцінити емоції інших людей і рятує від подібних непорозумінь.

Зворотна сторона медалі – це потреба точно виразити власні емоції. Якщо ви хотіли засвідчити комусь своє схвалення, а вийшло більше схоже на заздрість, наслідки спілкування можуть бути неочікувані.

Висловлювати емоції так, щоб це відповідало початковому задуму, – один із виявів емоційного інтелекту.

Друга складова емоційного інтелекту – це знання про емоції. Йдеться не про те, щоби знати їхні назви, типи чи класифікації.

Це про ширший культурний і суспільний контекст: чи знаємо ми, що саме в нашому середовищі спричиняє певні емоції.

Одні й ті самі дії і слова в різних суспільствах або й менших групах можуть викликати абсолютно різні емоції.

Як гадаєте, ефект буде різний? А емоції?

Можливо, навіть протилежні: від обурення до схвалення.

Інший приклад – дипломати, які, від’їжджаючи до різних країн, ретельно вивчають місцеві культурні контексти, бо те, що українцям видається нормальним і не викликає особливих емоцій, представників іншої національності може збентежити, або й образити.

Вгадати чи відчути такі речі неможливо, про них потрібно знати.

Таке знання і його застосування на практиці є виявом емоційного інтелекту.

Третя складова – як ми здатні керувати емоціями.

Йдеться про те, щоби стримати емоцію, не показавши її (не розгніватися, коли так хочеться), і про те, щоби врегулювати свій стан після того, як емоції вже проявилися (заспокоїтися після того, як розгнівалися).

Скільки часу на це потрібно? Чи легко це зробити?

По-різному. Дослідники стверджують, що чим більше розвинений емоційний інтелект, тим легше людині натиснути на гальма і врегулювати свої емоції.

Так само з емоціями інших: чи вміємо ми розвеселити сумного товариша, викликати захват, радість чи роздратування серед співрозмовників?

Очевидно, що загального алгоритму "як розвеселити людину" не існує і що в кожній ситуації ми вчиняємо по-різному, але емоційний інтелект пов’язаний із тим, наскільки добре нам це вдається.

Четверта складова емоційного інтелекту стосується поведінки. Нехай у спілкуванні з іншою людиною ми побачили певну емоцію і правильно її визначили.

Розуміння емоцій має допомогти у найважливішому – вирішити, як поводитись. Емоції – це така ж інформація, як вчинки, слова і жести. Цю інформацію людина використовує, щоб обґрунтувати свої дії.

Наприклад, одна людина чіпляється об сходинку, а інша підхоплює її, щоб та не впала. В такому разі одна дія (підхопити) є реакцією на іншу (па

дати).

Але так само дія може бути реакцією на чиїсь емоції. Наприклад, тато обіймає дитину, тому що та загубила улюблену іграшку і тепер плаче. Обійняти – це дія у відповідь на емоцію.

Очевидно, що рішення, як ми будемо діяти наступної миті, приймаються дуже швидко, і жодна людина не складає в голові план "Що я буду робити, якщо мій співрозмовник розлютиться або заплаче", але зчитані емоції відіграють у цьому не останню роль. Вони є інформацією, яку потрібно аналізувати.

5.Активізація «Хоп-хей»

Учасники хаотично рухаються кімнатою, поки хтось не викрикне: «Хоп-хей» і задасть будь-який рух (присідання, плескання в долоні,танцювальні рухи і т.д.). Хаотичнийрух продовжується до наступного вигуку.

6.«Робота с почуттями гніву та злості»

Дана вправа дозволяє висловити почуття гніву в метафоричній, образотворчій формі і може служити основою для розвитку навичок управління своїм гнівом.

Рекомендований час на виконання вправи: 45-60 хвилин.

Матеріали: білий папір розміром А3; старі газети і журнали з ілюстраціями; клей, ножиці.

Інструкція по виконанню вправи:

Підготовка: потрібно згадати різні прояви почуттів злості і гніву на емоційному і фізичному рівні, можливо, внутрішньо звертаючись до якоїсь події з вашого життя.

Основна частина

  1.               Перегляньте ілюстрації в газетах і журналах і підберіть кілька картинок, які б відповідали на питання «На що схожі мої почуття злості і гніву?». При виконанні даної вправи краще користуватися зображеннями неживих предметів (природні і неприродні об'єкти).
  2.               Виріжте ці картинки.
  3.               Подивіться на вирізані картинки, які передають ваші почуття злості і гніву, і постарайтеся описати такі характеристики, пов'язані із зображеними об'єктами або їх групами:
    •                  маса, розмір, текстура і температура;
    •                  відчуття, які виникали б у вас, якби ви взяли один або кілька об'єктів в свої руки;
    •                  які звуки здатні зробити дані предмети?
    •                  які звуки ви хотіли б зробити за допомогою даних предметів (предмета)?
    •                  що могли б сказати ці предмети (предмети)?
    •                  де ці предмети (предмет) перебувають?
    •                  чи є ці предмети нерухомими або рухаються?
    •                  якщо вони рухаються, то як, в якому ритмі і з якою швидкістю?
  4.               Знову подивіться  на ілюстрації в газетах і журналах і підберіть один або кілька малюнків, які могли б служити «помічниками» предметів, зображеним на попередніх картинках.
  5.               Переміщуючи перші і другі малюнки на аркуші паперу, постарайтеся знайти для них оптимальне розташування відносно один одного і потім приклейте їх.
  6.               Дочекайтеся, щоб почуття злості і гніву, що проявилися в процесі роботи, стабілізувалися, і щоб ви відчули себе досить спокійно.

Опис і самоаналіз

  1.               Опишіть, що справило на вас найбільше враження в цій вправі.
  2.               Поясніть, що спільне між почуттями злості і гніву і знайденими вами малюнками.
  3.               Опишіть якості обраних вами предметів-«помічників». Як вони «допомагають» предметів, що асоціюється зі злістю і гнівом?
  4.               Поясніть, чому ви розташували ті і інші картинки саме таким чином?
  5.               Що предмети- «помічники» можуть символізувати в вашому житті, як це може допомогти вам краще висловлювати почуття злості і гніву?
  6.               Подумайте, які ще способи конструктивного вираження цих почуттів можливі.
  7.               Подумайте, чим вираження почуттів злості і гніву може бути для вас корисно, до яких змін у вашому житті це могло б привести.

7.Подорож на повітряній кулі.

Кожен учасник шляхом жеребкування вибирає собі професію: лікар, інженер, вчитель, художник, кухар і т.д. Один учасник в мікрогрупах - спостерігач. Всім учасникам гри пропонується уявити, що вони виявилися членами одного екіпажу на повітряній кулі. Куля починає втрачати висоту і падати і залишається зовсім небагато часу до того моменту, коли він впаде в море. Щоб цього не сталося, хтось повинен вистрибнути з кошика. Група повинна прийняти спільне рішення про те, хто стрибне з кошика, виходячи з того, хто з них буде менш корисний, якщо повітряна куля приземлиться на безлюдному острові. Після завершення дискусії відбувається оцінка роботи групи: Спостерігач доповідає, що він помітив у ході дискусії.

8. Вправа «Передай емоцію»

Вправа виконується в колі. Ведучий пантомімічними методами, без слів, передає за годинниковою стрілкою якусь емоцію учаснику, що знаходиться зліва. Той - наступного учасника. І так до кінця кола. Останній учасник в колі повідомляє, що за емоцію він отримав. Після закінчення вправи - обмін почуттями. Вправу можна повторити з різними емоціями 3-4 рази.

9.Вправа «Фантом»

 Кожен учасник отримує аркуш паперу зі схематичним зображенням людського тіла, і по одному олівця синього, червоного, жовтого і чорного кольорів. Потрібно заштрихувати ділянки тіла на малюнку наступним чином: чорним кольором ті місця, які реагують на почуття страху (наприклад, холоне в шлунку - заштриховуєш область живота, і т.п.); синім кольором - місця, які реагують на смуток, жовтим - на радість, червоним - на злість. Зворотній зв’язок.

10.Інформаційний блок «Шляхи підвищення EQ »

Як розвивати емоційний інтелект?

По-перше, варто бути спостережливими щодо емоцій. Спробуйте якийсь час цілеспрямовано звертати на них увагу. Відчуваєте здивування, – загальмуйте на секунду і скажіть про себе: "Я зараз дивуюся", злитеся, – помітьте цю злість.

Так само звертайте увагу на те, що спричинює емоції: у відповідь на які слова чи дії ви здивувалися, що саме вас розізлило.

Подібне і з емоціями інших: бачите, як хтось хвилюється, промовте собі в голові: "Ця людина хвилюється".

На перший погляд, звучить безглуздо. Але саме такі вправи привчають помічати емоції. Це важливо, тому що допоки щось не є помічене, воно ніби то і не існує.

По-друге, якщо вам здається, що ви не завжди чітко виражаєте свої емоції, просіть про фідбек тих, із ким спілкуєтеся і кому довіряєте.

Попросіть співрозмовника відволіктись від розмови і поділитися враженнями: які емоції він щойно побачив із вашого боку.

Вам здається, що ви були привітні. Чи згоден із цим співрозмовник? Якщо не згоден, то чому? Як, на його думку, могла би виглядати привітність?

Таку вправу складно повторювати часто, але вона дозволяє дізнатися багато цікавого про те, як інколи ваше уявлення про свої емоції відрізняється від сприйняття інших, і навчитися більш точно їх виражати.

По-третє, якщо ви не впевнені, чи правильно розумієте емоції інших, питайте прямо. Це не завжди доречно і можливо, але якщо почуваєтеся з людьми комфортно, робіть це частіше.

Дайте людині шанс пояснити свої емоції самій. Не додумуйте, що означає чиясь усмішка чи підняті догори брови.

Скажіть людині: "Мені здається, ти дратуєшся. Я права?". Цілком можливо, що у відповідь почуєте: "Ні".

Або й узагалі кажіть, що не розумієте, які емоції виражає людина, і просіть розповісти. А тоді порівнюйте із власним сприйняттям.

Питати інших про їхні емоції також дуже корисно, якщо вони походять із незнайомих і відмінних середовищ, наприклад, інших країн.

По-четверте, пам’ятайте, що емоції найбільш інтенсивно задіяні тоді, коли ми спілкуємося з іншими. Тому, щоб розвивати емоційний інтелект, спілкуйтеся якомога більше, не уникайте розмов, зустрічей і людей.

Тут діє принцип переходу кількості в якість: чим більше емоцій мусите "обробити", тим легше і краще робитимете це згодом.

І по-п’яте, позбувайтеся табу на емоції. Хоча вище йшлося про те, що емоції потрібно вміти регулювати, це не те саме, що уникати їх зовсім.

У суспільстві існують стереотипи про те, що, наприклад, чоловіки не можуть показувати сентиментальність чи вразливість, не плачуть привселюдно.

Такі стереотипи можуть проявлятися і для інших категорій людей, наприклад, керівниця фірми може вважати, що їй не личить проявляти перед підлеглими розчулення.

Однак відмовляти собі в емоціях тільки через те, що ти чоловік, директорка чи президент – не найкраща ідея.

11. Маски.

 З щільного паперу вирізаються заготовки для масок - овал обличчя з прорізом для очей. Учасники розмальовують маски так, щоб вийшло задумане почуття. Коли маски готові, можна запропонувати походити в них, озвучити маски, погратися з іншими масками. Шерінг обов'язковий.

12. Рефлексія заняття «Мій настрій».

Візьміть щільний чистий аркуш паперу, кольорові фломастери, фарби або олівці. Намалюйте на папері власне настрій в кінці занття, використовуючи асоціативні предмети і фантазію. Після того, як картина буде готова, додайте в неї трохи фарб. Спробуйте зробити малюнок яскравіше або домалювати дрібні деталі - простіше кажучи, змініть свій настрій и кращу сторону.

Ритуал прощання. 

 Усі стають в коло, кладуть руки на плечі один одному, підгинають одну ногу,тричі підстрибують і повторюють «Хай нам завтра пощастить!»

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
20 жовтня 2020
Переглядів
3265
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку