Тренiнгове заняття "Стрес, вплив на людину"

«Стрес, вплив на людину»

Мета: ознайомити випускників із сутністю поняття «стрес» та його впливив на організм та психіку людини.

Обладнання: човники, ватман із зображенням «річки», папір, авторучки, дошка, крейда, стільці на кожного учасника, планшети,кольорові маркери та фломастери, м’яч , фліп-чарт,ватман, написи з поняттями «евстрес» та «дистрес», клей,  ножиці, набір видрукуваних характеристик стресу.

Хід заняття

Привітання (5 хв)

 Мета:сприяти створенню доброзичливої атмосфери, підвищенню самооцінки.

 Хід вправи: доповніть речення : Мене звати… Мій друг сказав би про мене….

Очікування (5хв)

Мета: визначити очікування від заняття.

Хід вправи:очікування записуються на човнах і прикріплюють до намальованої річки.Човни прикріпляються на березі сподівань. Наприкінці заняття сподівання, що справдилися, перемістяться до берега звершень.

Правила (5 хв)

Учасники тренінгу разом із психологом повторюють правила тренінгової групи, які вони прийняли на першому занятті.

Вправа «Найважче у тестуванні» (10 хв)

Мета: усвідомити свої страхи, переживання.

Хід вправи: той, у кого в руках опиняється м’яч, має продовжити фразу «Найважче у тестуванні – це…» і кинути м’яч будь - якій іншій людині.

Інформаційне повідомлення (5 хв)

Психолог починає повідомлення з мозкового штурму про те, що таке стрес, страх, тривога. На фліп-чарті записуються всі думки учасників. Група приходить до загального визначення цих понять, які зрозумілі всім учасникам.Коли група визначиться з термінологією, психолог подає дійсне смислове значення цих понять.

Панцир м’язів – система хронічної м’язової напруги в тілі індивіда, яка перешкоджає  вільному проходженню енергії по тілу і відповідає особливостям характеру.

Фрустрація – негативний психічний стан, який буває, коли ціль недосяжна, незадоволення  значимої потреби.

Страх – (Fear) – афективний відбиток у свідомості явної загрози для життя та добробуту людини; входить до базальних емоцій.

Тривога – (anxiety) – переживання емоційного дискомфорту, яке пов’язано з очікуванням  негараздів, передчуттям надходження небезпеки. Відрізняється від страху, як реакції на   реальну небезпеку, тривога - переживання невизначеної  загрози.

Стрес – (stress) – стан психічної напруги, який виникає у людини в процесі діяльності в особливо важких умовах  при особових обставинах. Стрес здійснює як позитивний, так і  негативний вплив на діяльність.

Психолог пропонує учасникам визначити, які з наведених нижче сценаріїв відносяться до відповідних психічних станів:

1.               Учень очікував витягнути білет той, який знав, а вийшло навпаки. (Фрустрація)
2.               Учень боїться, що за погану оцінку на іспиті батьки його покарають, будуть лаяти та нагадувати, що він дурний.(Страх)
3.               Перед іспитами в учениці стався розлад  шлунка.(Тривога)
4.               На іспитах учень спочатку розповідав тихо, а потім почав впевнено розповідати.(Стрес)
5.               На іспитах учениця так розхвилювалася, що забула навіть те, що знала.(Стрес)

Вправа«Евстрес, дистрес» (20 хв)

Мета: ознайомити  учнів з поняттям «евстрес» та  «дистрес».

Хід вправи: учні об’єднуються у дві групи, одна отримує картку з написом «евстрес», друга – «дистрес», обидві мають у розпорядженні однаковий набір видрукуваних характеристик стресу. Кожна група, ознайомившись зі змістом запропонованого поняття прикріплює картку в центрі ватману. З набору характеристик стресу учні відбирають ті, що властиві для евстресу й прикріплюють до ватману навколо відповідної «колонки», аналогічно діють члени іншої групи, але вже відповідно «колонки» з написом «дистрес».

Інформація для психолога.Розміщувати характеристики можна на різній відстані від картки, тим самим вказуючи на ступінь значущості даної характеристики

Проміжний підсумок

Стрес може мати не лише негативний, а й позитивний вплив на людину. На відміну від дистресу, евстрес мобілізує, активізує, підвищує тонус.Який вид стресу ми переживаємо? Руйнує він чи допомагає нам залежить від сили й тривалості впливу стресорів, чутливості людини та  можливостей їм протистояти?

Вправа-руханка «В житті я ціную…» (5 хв. )

Мета : визначити пріоритетні життєві цінності учасників.

Хід вправи:психолог пропонує учасникам сісти на стільці у коло. Стільців є на один менше, ніж учасників. Ведучий починає вправу словами «Поміняйтесь місцями ті, хто цінує дружбу». Ті, для кого дружба є цінністю, швидко міняються місцями. Той, хто не встигає зайняти вільне місце, стає ведучим.

Вправа «Мозкова атака» (5 хв)

Мета: визначити позитивні наслідки участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.

Хід вправи:.за визначений короткий термін учні мають назвати якомога більше позитивних наслідків від запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та участі в ньому. Усі пропозиції записуються психологом на дошці. Після того, як час вичерпався, колективно обговорюються всі пропозиції.

Рефлексія:

- Як швидко ви змогли зорієнтуватись і назвати позитивні наслідки від участі в ЗНО?

- Чи відчуваєте страх і невпевненість перед майбутніми випробуваннями?

Вправа «Наляканий їжачок»(10 хв)

Мета: розвити уміння побачити себе зі сторони, відчути заданий внутрішній стан.

Хід вправи: учні об’єднуються в пари. Один грає роль наляканого їжачка. Подумайте, який він може мати вигляд, що може відчувати. Інший учасник своїми діями, словами повинен заспокоїти та підтримати їжачка. Потім помінятися ролями.

Рефлексія:

- Чи легко було підтримати партнера?

- Чи вдалося це вам?

- Як ви почувалися в різних ролях?

Рефлексія (5 хв)

Мета: закріпити сформовані на занятті навички, дати можливість кожному учаснику висловити свою думку.

Хід вправи: аналізуємо наскільки справдилися очікування учасників (орієнтовні питання):

– Які емоції супроводжували вас під час заняття?

 – З якими емоціями ви завершуєте заняття?

 – Чи здійснилися очікування?

 – Що вам сподобалось на занятті?

 – Чи хотіли б ви якесь завдання розглянути детальніше?

— Які знання ви здобули?

 — Як ці знання ви використаєте у своєму подальшому житті?

— Що ви взяли особисто для себе?

Ритуал прощання (5 хв)

Мета: сформувати доброзичливу атмосферу.

Хід вправи: учні стоять у колі, вибираємо одного учня, який був найбільш  активним. Підходимо до нього і аплодуємо. Потім пропонуємо йому підійти до учня, кому він хотів би поаплодувати. Разом підходимо до цього учня і аплодуємо йому. І так далі останньому учаснику аплодує уся група.