Тренінгове заняття з педагогами
«Стрес у роботі педагогів під час воєнного стану,
його профілактика та шляхи подолання»
Мета: підвищення психологічної грамотності та професійної компетентності педагогів щодо стресових ситуацій в умовах воєнного стану; розвиток навичок концентрування уваги при стресі; формування навичок саморегуляції для зняття негативних наслідків стресу; здійснення профілактики стресових станів у педагогів задля збереження свого психічного здоров’я.
Матеріали: плакат «Правила роботи групи», м’який стаканчик, дошка Padlet з написами «Причини стресу», «Ознаки стресу» і «Поради щодо подолання стресу», аркуші білого паперу А4, мішечок із предметами, тест «Визначення наявності стресу у педагогічних працівників за методикою Шеффера» (надсилаємо у чат для всіх учасників), кольорові олівці, фломастери, маркери, журнали з малюнками та різноманітні прикраси, запис спокійної музики.
Тривалість проведення: 2 години.
Зміст заняття
Мета: надання інформації про важливість бути стійкими до стресу при виникненні психотравмуючих ситуацій.
Психолог. Проблема стресу в сучасному світі є надзвичайно актуальною. Людина багато століть тому жила у злагоді з природою. Нині темп нашої діяльності став шаленим і позамежним. Зараз людину ранить не ікло хижака і не спис ворога, а слово, думка, емоції та війна.
Професія педагога вважається однією з психологічно напружених і виснажливих. Причинами цього є інформаційне перевантаження, комунікаційне навантаження, емоційне напруження, соціальна незахищеність, складний психологічний клімат у колективі, а зараз ще й бойові дії та воєнний стан у країні. Стресові ситуації можуть виникнути у нашій роботі в будь-який час при спілкуванні з дітьми, адміністрацією, батьками та колегами. З часом вони переростають у постійне емоційне напруження і хронічну психотравмуючу ситуацію. Стрес руйнує нашу особистість та є причиною фізіологічних розладів. Ми виявляємо стресові реакції різного характеру і рівня інтенсивності. Тому дуже важливо в напруженій обстановці воєнного стану бути стійкими до стресу та вміти поліпшувати власний стан здоров’я. Про це сьогодні і поговоримо.
Мета: налаштувати учасників на роботу з теми, активізувати відчуття
особистості.
Психолог показує учасникам мішечок з різними предметами. Потім витягує кожному з мішечка один із наявних там предметів (олівець, ножиці, ключі, флешку, цукерку тощо), а вчителі обирають собі для того, щоб розповісти про себе. Після того, як усі взяли якусь річ, кожен по черзі говорить фразу, яка починається з «Я», тобто презентують себе від імені того предмета, який їм дістався. Наприклад: «Я - цукерка, солодка, смачна, мене всі полюбляють».
Психолог. Ось ми з вами і познайомилися.
Мета: вироблення та прийняття правил для ефективної роботи.
Психолог. Для того, щоб ми плідно попрацювали, щоб кожен учасник почувався комфортно і міг діяти ефективно, нам потрібно прийняти правила роботи. (Правила обговорюються, записуються і приймаються голосуванням).
Правила роботи
Мета: навчити визначати і формулювати власні очікування учасників тренінгу відповідно до мети заняття.
Психолог. У мене в руках човен, на якому я зараз напишу свої очікування від заняття. Ви також намалюйте собі схожий човник, запишіть на ньому свої очікування від тренінгу та озвучте.
Ознайомлення з очікуваннями учасників тренінгу.
Психолог ставить на долоню м'який стаканчик і говорить учасникам: «Уявіть, що цей стаканчик призначений для ваших найпотаємніших почуттів, бажань і думок. У нього ви можете покласти те, що для вас важливе і цінне, і те, що ви любите».
Протягом кількох хвилин тиша, раптом психолог зім’яла цей стаканчик. Потім починається обговорення того, що відчули учасники і що їм захотілося зробити.
Обговорення.
Психолог. Те, що ви зараз пережили, - це реальний стрес, напруженість. Те, як ви це пережили, і є ваша справжня реакція на стрес, на проблеми, які виникають у вас у спілкуванні з учнями та іншими людьми.
Мета: вербалізація поняття стресу.
Психолог. Так що ж таке стрес? Чи завжди він негативно діє на організм людини?
Учасникам пропонується закінчити речення, почавши його словами: «Стрес – це …»
Психолог фіксує відповіді учасників на дошці Padlet, після чого аналізує їх і підводить усіх до визначення стресу.
Психолог. Отже, стрес – це стан напруженості, що виникає в організмі під сильним впливом негативних факторів. Розрізняють позитивний стрес. Він дає можливість мобілізувати організм на виконання якихось завдань і вирішення проблем. Наприклад, у спортсменів під час змагань виділяється адреналін. Це є стресова ситуація, але стрес тут позитивний. Також є негативний - горе, хвороба тощо. Це перехід організму за межі допустимих перевантажень. Його можуть викликати невдачі, незадоволеність життям, невизнання успіхів, зруйновані надії.
7. Діагностична робота. Визначення наявності стресу у педагогічних працівників за методикою Шеффера (10 хвилин)
Мета: визначення ступеню впливу стресу.
Психолог. Прочитайте, будь ласка, кожне речення. Якщо зміст речення відповідає Вашому стану в останній час, відмітьте його пташкою або обведіть кружечком.
Обробка результатів: підраховується кількість опитаних, які відмітили: 7 і менше речень, 8-11 речень, 12-15 речень. Кількість опитаних кожної групи співставляється у відсотковому відношенні з загальною кількістю опитаних.
8.Робота в групах «Мої знання про стрес» (20 хвилин)
Мета: емоційне зближення, взаємодія педагогів у групі.
Психолог. Пропоную об’єднатися в 3 групи за назвами: «Троянда», «Ромашка» і «Волошка». Працюємо на дошці Padlet. Кожна група отримує завдання і аркуш паперу: 1 група напрацьовує «Причини стресу», 2 група – «Ознаки стресу» і 3 група - «Поради щодо подолання стресу». У вас для цього є 10 хвилин. Визначте у групі спікера, який представлятиме ваші напрацювання.
Відбувається представлення і обговорення робіт.
Орієнтовна презентація робіт груп.
Мета: відпрацювання та прийняття рішення щодо позбавлення негативних емоцій і почуттів, які призводять до стресу.
Психолог. Шановні колеги, намалюйте свій стрес або те, що його викликає. Для цього ви приготували аркуш паперу та різнокольорові олівці (колір допомагає точніше виразити емоційний стан).
Хтось малює конкретні образи, інші – абстрактні малюнки з хаотичними лініями чи гострими кутами.
Педагоги умовно долають стрес на малюнках. При цьому вони можуть внести зміни у свій малюнок. Наприклад, щось домалювати, щоб отримати позитивний малюнок. Можна також запропонувати вчителям пом’яти чи розірвати свій «стрес» на дрібні шматочки, а потім викинути, промовляючи магічні слова: «Я позбулася цього стресу» або «Я зумію себе захистити».
Діючи таким чином, педагогічні працівники реагують на свій стрес.
Мета: оволодіти способами релаксації, зняти стресову напругу, витіснити негативні емоції.
Психолог. А зараз ми всі разом виконаємо релаксаційні вправи, щоб зняти стресову напругу та витіснити негативні емоції.
1. Дихальна вправа. Зробіть вдих, рахуючи від 1 до 4, затримайте дихання, рахуючи від 1 до 4, зробіть видих, рахуючи від 1 до 4, затримайте дихання, рахуючи від 1 до 4. Повторіть вправу 3-4 рази і ваш настрій покращиться.
2. «Вгору по веселці». Встаньте, закрийте очі, зробіть глибокий вдих. І уявіть, що разом з цим вдихом ви піднімаєтеся вгору по веселці, а видихаючи - з'їжджаєте з неї, як з гірки.
3. «Чарівне слово або словосполучення». Наприклад, коли ми хвилюємося, ми можемо вимовити про себе це чарівне слово, і відчуємо себе трохи впевненіше і спокійніше. Це можуть бути різні слова: «я спокійна», «зупинись», «все добре».
4. «Дихання через ніздрі». Спину тримаємо прямо. Сидячи на стільці, великим пальцем правої руки затуляємо праву ніздрю і робимо глибокий подих через ліву ніздрю, потім безіменним пальцем затуляємо ліву та видихаємо через праву. Намагайтеся наповнювати та спорожняти легені до кінця. Виконуйте 5 таких циклів та потім міняйте ніздрі.
Така дихальна гімнастика вирівнює внутрішній баланс в організмі, гармонізує енергію, добре впливає на психічний стан людини.
11. Вправа «Трамвай» (10 хвилин)
Мета: зняти стресову напругу, витіснити негативні емоції.
Психолог. Зараз ми з вами оволодіємо ще однією технікою для подолання стресу. Ось її кроки:
12. Враження від заняття (10 хвилин)
Психолог. Що на занятті було для вас цікавим? Що найбільше запам’яталося? Що нового про себе ви дізналися сьогодні? Чи збулися ваші очікування.
На завершення давайте поаплодуємо собі та іншим за плідну працю.
Список використаних джерел
Інтернет-ресурси:
1.https://soulbooks.com.ua/ua/p230589565-metaforicheskie-assotsiativnye-karty.html
2. https://www.youtube.com/watch?v=oq8spe-xgA4