тренувальні вправи з теми " Іменник"

Тренувальні вправи

1. Прочитайте текст. Випишіть власні і загальні . Яка особливість написання власних назв

Місто Київ — це найстаріше і найкраще українське місто. Йому понад півтори тисячі років. Воно завжди було головним містом України. Є легенда, що його заснували три брати — Кий, Щек, Хорив та їх сестра Либідь. Стали вони над Дніпром і найстарший сказав, що тут вони закладуть місто для себе і приїжджих купців. І назвали його Київ. Стоїть він зараз на крутих зелених косогорах, над голубим роздоллям старого Дніпра-Славути, древній і вічно молодий, підіймається над століттями, ніби могутній дуб. Він і тепер столиця нашої держави — України.

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Спишіть текст. Визначте відмінок іменників. Поясніть як визначити відмінок іменника.

Широко простяглася земля України. Величезні багатства нашої країни. Від краю до краю на її просторах буйно колоситься золотиста пшениця, зеленіють безмежні поля цукрових буряків. Любо вітають нас золотими шапками стрункі соняшники, висока зелень пишної кукурудзи. На степових просторах випасаються великі стада худоби. Запашні сади і зелені городи оточують наші міста і села.
Блискучі рейки залізниць густою сіткою вкривають землі України. Багато в Україні заводів та фабрик, електричних станцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Випишіть  усі іменники, визначте їх рід, відміну.

Своєрідною візитною карткою, а також славнозвісним символом і окрасою
Києва є каштан. Скільки про них складено казкових пісень і намальовано чудових картин! Складається враження, що ці дерева прикрашали нашу столицю завжди, з часу, коли місто постало на пагорбах Дніпра.

Крислаті велетні та молоді дерева з широким листям і з гіллям, яке обважили колючі, наче їжаки, плоди. Чимало київських вулиць прикрашено цими деревами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Прочитай вірш. Випиши іменники

 

 

           КИЇВ
Наш Київ розіслався 
На горах над Дніпром, 
Садами заквітчався, 
Мов дівчина вінком. 
Його побудували 
Брати, батьки, діди. 
І славно захищали 
Від лютої біди...
М. Рильський