"Тригонометрія в завданнях ЗНО"

Про матеріал
Навчальний посібник містить теоретичний курс із тригонометрії, приклади розв'язування тестових завданнь ЗНО , тестове завдання для самостійного виконання і відповіді до нього
Перегляд файлу

                                         

ТРИГОНОМЕТРІЯ                                                                                                        В  ЗАВДАННЯХ  ЗОВНІШНЬОГО  НЕЗАЛЕЖНОГО  ОЦІНЮВАННЯ 
Навчальний посібник для підготовки до ЗНО   

                                                      

     Останні роки важливою та вирішальною подією для випускників загально-освітніх начальних закладів України, а їх же абітурієнтів, є здача тестів зовнішнього незалежного  оцінювання з математики. Тим більше, для випускників загальноосвітніх навчальних закладів України  з 2021 року ДПА з математики буде проводитись у формі ЗНО двох рівнів  обов’язково , і це є  випробуванням для випускників, які бажають оволодіти  вищою освітою з технічних спеціальностей і не тільки. До того ж це одна з оцінок у атестат про середню освіту, яка може суттєво вплинути як на середній бал атестату, так і на отримання вище названого атестату з відзнакою.
        Підсумки ЗНО- 2019 з математики засвідчило, що 15%  абітурієнтів не вміють розкривати дужки; 60% - не знають означення косинуса гострого кута прямокутного трикутника; 67% - не знають визначення логарифма; 35% - не можуть визначити величину кута рівнобедреного трикутника; 75% - не знають основних тригонометричних тотожностей.  Тест з математики     ЗНО-2019 не подолали  поріг «склав/не склав»  понад 18%.
   Тому темою своєї роботи обрав «Тригонометрія в завданнях ЗНО».  Об’єктом свого дослідження обрав завдання ЗНО за попередні роки, а предметом - тригонометрію.   Чому тригонометрія :
   По-перше : тригонометрія вивчається фрагментарно при вивченні геометрії у 8-му і 9-му класах, а більш ретельно в10-му класі, що забувається до закінчення  11-го класу ;
   По-друге  матеріал дуже великий за змістом і різноманітний за видами діяльності . Тут і графіки тригонометричних функцій та їх властивості, велика кількість формул,  обернені тригонометричні функції, тригономет -ричні рівняння, нерівності та їх системи.
   Ось це все і спонукало мене звернути увагу на раніше вивчену тему.  Самостійно опрацювати теоретичний матеріал, систематизувати  знання, відновити уміння та навички, ознайомитися з рівнем завдань ЗНО, створити                                                                                                                                        
деякий методичний посібник, який  може використовуватись  не тільки при підготовці до ЗНО, а і як  матеріал  для  дистанційної  освіти – усе це є метою  роботи .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\002.jpg                                                      РОЗДІЛ І.                                                                                                                                  
                                           1.   Основні  поняття  тригонометрії
    1.1.  Радіанна міра кута .
   У тригонометрії кут розглядається, як фігура утворена при повороті променя на площині навколо початкової точки.

АОВ  утворений  при повороті  променя  ОА  навколо точки  О.

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\002.jpgРис. 1.1
   При вимірюванні кутів повороту домовилися, що напрям повороту проти годинникової стрілки вважається додатним, а за годинниковою стрілкою – відємним.
    Таким чином, значення кута повороту ( у градусах ) може набувати всіх дійсних значень від  до  .
1 радіан – центральний кут, що відповідає дузі, довжина якої дорівнює радіусу кола.

          АОС = = ( радіан )

      радіан ;                1 радіан =.

Рис. 1.2.

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\003.jpg1.2. Означення тригонометричних функцій  
            
     Коло радіуса 1 з центром у початку координат називають одиничним колом.
      Введемо означення тригонометричних функцій через одиничне коло.
     Нехай при повороті на кут  точка  переходить у точку . 

Рис. 1.3.                                            
       Синусом кута називається ордината точки одиночного кола :                 sin = y.
     Косинусом кута називається абсциса точки одиночного  кола :   = x.
    Тангенсом кута  називається відношення ординати точки  оди-
ничного кола до її абсциси,  тобто  tg = =  ( де ).                   
    Котангенсом кута  називається відношення абсциси точки  оди-
ничного кола до її ординати,  тобто  ctg = =  ( де ).

  1.3.  Лінії тангенсів і котангенсів
Алінія тангенсів                 (А) ;                                                           

  СВ – лінія котангеD:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\004.jpgнсів                                                         
(СВ
 

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\005.jpg
Рис. 1.4.
tg =  - ордината відповідної            ctg =   - абсциса відповідної   
точки лінії тангенсів                                  точки лінії котангенсів 

   1.4.  Значення тригонометричних функцій деяких кутів
                                                                                               Таблиця  1.1.

 

 

 

 

 

 


 

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\006.jpg     1.5.   Властивості тригонометричних функцій
      1.5.1.  Знаки тригонометричних функцій
       Знаки тригонометричних функцій   легко визначити, виходячи з означення цих тригонометричних функцій   ( див. Рис.1.5.)
Рис. 1.5.

                                                                                                                                          1.5.2   Парність і непарність тригонометричних функцій                                     
    Парність і непарність тригонометричних функцій можна визначити з означень парної і непарної функції  та означень тригонометричних функцій :
          sin ( - = - sin ;     tg ( - = - tg ;    ctg ( - = - ctg   ;
                                         cos ( - = cos .
   Отже, функції синуса, тангенса і котангенса є непарними, а функція косинуса – парна.
     1.5.3.  Періодичність тригонометричних функцій
   Функції  sin x  і  cos x мають найменший додатний період  Т = . Маємо
     sin (   x +  n ) =  sin x  ;    cos (   x +  n ) =  cos x , де  n .
   Причому, для функцій вигляду  y = sin ( kx + b )  і    y = cos ( kx + b )
найменший додатний період визначається за формулою  . 
Функції  tg x  і  ctg x мають найменший додатний період  Т = . Маємо
     tg (   x +  n ) =  tg x  ;    ctg (   x +  n ) =  ctg x , де  n .
   Причому, для функцій вигляду  y = tg ( kx + b )  і    y = ctg ( kx + b )
найменший додатний період визначається за формулою  . 

1.6.   Графіки тригонометричних функцій та їх властивості

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-04\001.jpg
    1.6.1.  Графік функції   y = sin x  та її  властивості 
              Графік функції   y = sin x  ( синусоїда )
  Рис. 1.6.

                      Властивості  функції  у = :
1. Область визначення :  D () = R ;
2. Область значень :  Е () = [ - 1 ; 1 ] ;
3. Функція непарна :   ( графік симетричний відносно початку координат);
4. Функція періодична з періодом  : ;
5. Точки перетину з осями координат :  Оу ( 0 ; 0 ) ;  Ох ( .

6. Проміжки  знакосталості :                                                                                                        
   sin x > 0  при  х ( 2 ;
   sin x < 0  при  х ( 2 ;
7. Проміжки зростання і спадання :
             функція  sin x , якщо  х ( 2 ;
             функція  sin x , якщо  х ( 2 ;
8. Найбільше і найменше значення функції  :
            max ( sin x ) = 1  при  х =   ;
            min ( sin x ) = - 1  при  х = .

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\009.jpg
1.6.2.   Графік функції  у = та її властивості

                   Графік функції  у = ( косинусоїда )
Рис. 1.7.

                      Властивості  функції  у = :
1. Область визначення :  D () = R ;
2. Область значень :  Е () = [ - 1 ; 1 ] ;
3. Функція парна :   ( графік симетричний відносно осі Оу );
4. Функція періодична з періодом  : ;
5. Точки перетину з осями координат :  Оу ( 0 ; 1 ) ;  Ох ( .
6. Проміжки  знакосталості :
   соs x > 0  при  х ( + 2 ;
   соs x < 0  при  х ( 2 ;
7. Проміжки зростання і спадання :
             функція  соs x , якщо  х ( 2 ;
             функція  соs x , якщо  х ( 2 ;
8. Найбільше і найменше значення функції  :
max ( cos x ) = 1  при  х =   ;min ( cos x ) = - 1  при  х = . 

                                                                                                                                                                       
     1.6.3.  Графік функції  у =

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\010.jpg
                   Графік функції  у = ( тангенсоїда )
Рис. 1.8.

                      Властивості  функції  у = :
1. Область визначення :  D () :  x ;
2. Область значень :  Е () = R ;
3. Функція непарна :   ( графік симетричний відносно початку координат );
4. Функція періодична з періодом  : ;
5. Точки перетину з осями координат :  Оу ( 0 ; 0 ) ;  Ох ( .
6. Проміжки  знакосталості :
   tg x > 0  при  х ( ;
   tg x < 0  при  х (- ;
7. Проміжки зростання і спадання :
             функція  tg x , якщо  х ( ;           
8. Найбільшого і найменшого значення функція не має .                                                                                                                               

D:\User-Doc\Pictures\2015-11-01\012.jpg1.6.4.  Графік функції  у = та її властивості

Графік функції  у =                  ( котангенсоїда )

1.9.


                                                                                                                                 Властивості  функції  у = :                                                                   
1. Область визначення :  D () :  x ;
2. Область значень :  Е () = R ;
3. Функція непарна :   ( графік симетричний відносно початку координат );
4. Функція періодична з періодом  : ;
5. Точки перетину з осями координат :  Оу (немає ) ;  Ох ( .
6. Проміжки  знакосталості :
   ctg x > 0  при  х ( ;
  ctg x < 0  при  х ( ;
7. Проміжки зростання і спадання :
             функція  ctg x , якщо  х ( ;           
8. Найбільшого і найменшого значення функція не має .

1.7.  Основні тригонометричні формули

     1.7.1.  Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу

                                   
                                    ( 1.1.)

                                                             tg                                          ( 1.2.)

                                                            ctg                                         ( 1.3.)

                                                      tg                                           ( 1.4.)

                                                      1 +                                        ( 1.5.)
                                                                                               
                                                      1 +                                       ( 1.6.)

   1.7.2.  Формули додавання
                              Косинус  різниці  та  суми :

                   cos (                                       (1.7.)
                   cos (                                      ( 1.8.)
                                        Cинус  суми  та  різниці :                                            

                                     sin (                 ( 1. 9.)
                                     sin (                ( 1. 10.)

                                      Тангенс  суми  та  різниці :
                                             
                                                                                   (1.11.)

                                                                                   (1.12) 


1.7.3.  Формули  подвійного  кута

                                        sin                                             (1.13.)
                   cos2          (1.14.)
                                             tg 2                                                    (1.15.)

 1.7.4.  Формули  пониження степеня
                                                                                                (1.16)
                                                                                                                                  (1.17)     

1.7.5.  Формули  половинного аргументу
                                                                                                       (1.18)
                                                                                                               (1.19)
                                                                              (1.20)                                                 

   1.7.6.  Формули зведення
     Тригонометричні функції від аргументів типу  k
можна зводити до тригонометричних функцій від аргументу  ( де  - гострий  кут ) за таким правилом :
1) знак одержаного виразу визначається знаком початкового виразу, якщо умовно вважати  гострим ;
2) якщо до числа додається число  k, k , то назва функції не змінюється,
якщо додається (2k + 1) , то назва функції змінюється на відповідну кофунк-
цію  ( синус на косинус, косинус на синус, тангенс на котангенс і котангенс
на тангенс ).                                                                                                                                                 
    Корисно користуватись цим правилом за такою послідовністю :
                         чверть знак функція .

1.7.7.  Формули суми і різниці однойменних тригонометричних функцій
                                   sin

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Прохорчук Тетяна Павлівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додав(-ла)
Бакулін Сергій
Додано
29 жовтня 2020
Переглядів
3635
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку