трипільська культура_ 6 клас

29.09.2022 Трипільськакультура

У листопаді 2008 р. в історичному музеї м. Торонто(Канада) було відкрито виставку «Невідома трипільська культура». Чим же пояснити ту цікавість, що її виявили жителі Канади до тако-го надзвичайного явища в нашій історії, як трипільська культура?

План:1. Наслідки неолітичної революції2. Ознайомлення з історичними термінами і поняттями3. Відкриття Трипільської культури.4. Часові межі Трипільської культури.5. Територія поширення6. Господарство, побут та духовне життя Трипільської культури.

Трипілля Село Трипілля розташоване за 50 км від Києва вниз по Дніпру. Саме тут впадають в нього відразу три річки – Стугна, Красна і Бобриця, утворюючи три поля, від чого і утворилася назва поселенняppt_x

Терміни і поняття: Археологічна культура – термін, уживаний для позначення спільності (комплексу) подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості. Енеоліт - мі́дна доба́, назва перехідного часу від неоліту до бронзової доби. Мідні знаряддя вживалися поряд з кам’яними, які переважали.

Вікентій Хвойка

Час існування. Землеробсько-скотарські племена трипільської культури на теренах України мешкали із другої половини ІV до кінця ІІІ тис. до н.е., в енеоліті (перехідний період від кам'яного віку до епохи бронзи, коли людина навчилась обробляти перший метал – мідь)Найдавніші її поселення нині датують другою половиною VI тис. до н. є. Кам’яний вік. II тис. до н.е. IV - III тис. до н.е. VI - III тис. до н.е. Залізний вік. Бронзовий вік. Енеоліт – Мідний вік. Неоліт. Мезоліт. Палеолітstyle.font. Sizestyle.font. Size

Величезна територія лісостепової і частково степової смуги Правобе-режної України, Молдови і Східної Румунії, межиріччя Дніпра й Дністра, сягаючи на півночі волинського і київського Полісся та пониззя р. Десни, а на півдні – причорноморських степів. За останніми археологіч-ними даними, площа території України, зайнята трипільськими племенами, на сьогодні дорівнює близько 600 тис. гектарів На ній виявлено близько двох тисяч трипільських поселень Територія поширення. Територія поселення

Територія поселення. Територія поселення

Трипільські поселення. Середній етап (3600—3150 рр. до н. е.)Поселення:будувалися на зручних для оборони місцяхмали великі (багатосімейні) та малі (односімейні) житла планування відзначалося колоподібною, радіальною структуроюміж розташованими у вигляді кількох кіл будівлями пролягали кільцеві проходивходи споруд були орієнтовані на геометричний центр поселенняцентральний майдан поселення виконував ритуально-символічну, об’єднуючу функціюзовнішнє коло утворювалося з великих будинків глухими (затильними) стінами назовні, які правили за своєрідний захисний мур

Трипільські протоміста. Панорама трипільського протоміста біля с. МАЙДАНЕЦЬКЕ(3600—3500 рр. до н. е. )Площа – 2 кв. км, близько 2 тисяч споруд, 6 – 9 тисяч мешканців Фрагмент реконструкції протоміста. Карта місцевості (100 × 100м) 

Трипільське житло

Заняття трипільціврільництвоосіле скотарстворемеслагосподарські промислиобмін з сусідніми племенамириболовля та мисливство

мотичне із застосуванням тяглової сили тварин орне. Рільництво у трипільців Зображення рала на уламку трипільського горщика, знайдене у 2005 на Волині, археологи датують рубежем IV - III тис. до н.е., тобто припускають, що орне землеробство в Україні з'явилося на тисячоріччя раніше, ніж вважали style.colorfillcolorfill.type

Рільництво у трипільців Сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували садово-городні культури, льон Ріллю обробляли дерев'яною мотикою з кам'яним чи кістяним наконечником, пізніше — ралом. Збіжжя жали серпами: кістяними із крем'яними вкладишами або крем'яними. Зерно на борошно мололи кам'яними зернотерками (жорнами)Розводили велику і дрібну рогату худобу, коней, свиней

гончарство - виробництво глиняного посудувиробництво знарядь з каменю, кості та крем'яних. Ремесла обробка металів прядіння й ткацтво

Гончарство Різновиди кераміки у трипільців Тарний посуд. Кухонна кераміка. Столовийпосуд для збереження зернавеликі(0,8 – 1 м.), товстостіннігрушоподібної або кульоподібної формигорщики і миски різного профілючаші, глечики, вази“фруктовниці”, зерновикимиски,горщики, макітри циліндричні кубки, молочні глечики келихи. Ритуальнаантропоморфні статуетки, фігурки тваринчаші, келихимоделі жител, саней тощо

Вироби трипільських гончарів Посудина біноклевидна ритуальна Пов'язана з "поїнням землі" та проханням родючості. Глина, ангоб, розпис. пос. Раковець Іграшки на коліщатах Тринокль – невід'ємна частина в ритуалах закликань дарування дощу, родючості землі. Глина.п. Веселий Кут, 4 тис. до н.е. style.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.typestyle.colorfillcolorfill.type

“Культура мальованої кераміки”ppt_x

Вбрання племен трипільської культури Зображення на ритуальному посуді. Слободка-Західна, Тимкове (Олександрівка)Ритуальне вбрання жриці та її оточення (ранній етап енеоліту). Реконструкція. Особливості вбрання і його декору епохи енеоліту відроджує в наш час за матеріалами керамічного посуду і антропоморфної пластики художник-етнограф Зінаїда Васіна

Вбрання племен трипільської культури. Вбрання трипільських жінок. Трипільські жінки рясно декорували свій одяг розписом, вишивками, аплікаціями, носили прикраси, традиційно татуювали своє тіло, вміли робити нарядні зачіски; за допомогою техніки в'язання і плетіння виготовляли своєрідні головні убори - сітки, шапочки

"Колом, колом Сонце вгору йде"

Духовний світ трипільців Земля та жінка порівнюються та уподоблюються на основі ідеї родючостіЖіночі зображення символізують Матір-землю, яка дає життя Народження із зерна нових зерен уподібнено народженню дитиниземля+ дощ+=урожай. У природі: зерно

Згодом такі оргаменти почнуть з'являтися на одязі праукраїнців, а згодом і на українській вишивці

Відома вишивка з епохи пізнього неоліту

Геометрична орнаментацiя

Вбрання Трипільської культури

Завдання:1. Опрацюй матеріал підручника (параграф 7, до наступного заняття)2. Виконай завдання практичної роботи (письмово)  файл із завданням на гугл-диску в папці 29.09.