Твір на тему "Моє рідне село"

                                        Рідне село

 Свіже повітря, прохолодна джерельна водиця, п`янкий аромат цвіту, запашні мальви та ромашки, спів пташок-все це асоціюється лише з одним словом-село.

   Я народився в прекрасному, мальовничому селі Перепельники. Кажуть, що назва його пішла від того, що у нашій місцевості було багато перепілок. Саме тому, така назва. А ще у нашому селі є вулиця Хмелива, на якій колись росло багато хмелю і Тернина де, кажуть,колись ріс терен. Є ще інші вулиці, на одній із яких стоїть мій будинок, у якому я живу зі своєю сім`єю. Наше село багате на ліси, поля, схили. Особливо надзвичайний краєвид весною. Коли все потопає у буйному цвітінні, а будинки виглядають із зелені і квітів.

   Люди у нас добрі і працьовиті, які прагнуть зробити своє село, свою маленьку батьківщину гарною, зручною для життя та впорядкованою. Кожен житель дбає про порядок не тільки на подвір`ї, а й поза межами  його. Прикрасою нашого села є ставок, що знаходиться в центрі. Хоч в нас і не місто, але край наш досить цивілізований. У на є вода, природній газ, електрика, інтернет. У нашому селі є школа, сільська рада, аптека, сільська бібліотека, клуб, геріатричний центр, у якому живуть люди похилого віку з цілого району. На в`їзді до села стоїть церква-наш храм, наша святиня. Вона збудована зовсім недавно, тому там зроблено дуже гарно, на сучасний лад. Неподалік стоїть старенька церква, вона зроблена без єдиного цвяха, з дерев`яних брусів. Її перевезли до нас з Львівщини у 1854 році. Школа у якій я зараз навчаюся також заснована дуже давно в 1878 році. За переказами старших людей першим учителем (може дяком-учителем) був Мурин. До 1944 року наша школа була початковою. Після звільнення села з-під німецької  окупації була реорганізована в семерічку, а в 1953 році була відкрита середня школа, яка розмістилася в маєтку пана Вольського. У 2013 році школа святкувала своє 60-річчя. До школи як до рідної матері з`їхалися багато її випускників, гостей. Одними із таких хороших гостей були представники ТОВ «Зборівські Лани», які подарували школі ноутбук та допомогли облаштувати компю`тернй клас. І до сьогодні це товариство допомагає нам. Щороку на новорічні свята дають солодкі подарунки школярам, завдяки їм перествлені вікна в школі. ТОВ «Зборівські Лани» допомагають не тільки  школі, а й селу. Тепер всі поля обробляються, засіваються під керівництвом мудрого господаря. Я вважаю, що розвиток села не стоїть на місці, а проувається впевненими  кроками вперед.

Життя дитини в селі набагато краще як у місті, недарма ж це дітлахи з міста їдуть на канікули в село. Де ж можна побігати широкими полями, ловити рибу у ставку, збирати ягоди і гриби у лісі. Коли я виросту, то, напевне, декілька років поживу в місті, вивчуся, але потім повернуся у своє рідне село. Обовязково.

                                                           Підготував учень 6 класу

                                     Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

                                                                         С. Перепельників

                                                                                    Богач Тарас