Життя чи повільна смерть? А що обираєш ти?
Жителі нашого міста навіть і не здогадуються серед яких людей вони живуть. З ким сидять за одною партою ваші діти, ким є батько звичайної дитини з дитячого садочка, з ким ти стоїш у черзі, з ким товаришуєш, поблизу кого ти живеш, з ким у близьких стосунках і таке інше.
Люди живуть звичайним розміреним життям, вони не займаються розслідуванням, аби дізнатися хто їх оточує. Хочу поділитися з вами моїм міні-розслідуванням. На літніх канікулах я мала нагоду спостерігати за наркозалежними людьми. Що більше таких «людей» я бачила, то більше страху селилося в моєму серці. На перший погляд це звичайнісінькі люди, навіть приємні, але коли ти бачиш їх «під кайфом», то задоволення від цього не отримуєш.
Серед них є особи різної вікової категорії, як 12, так і 45 років. ЦЕ ЗАЛЕЖНІСТЬ!!! Ця хвороба забирає з життя тисячі, колись дуже хороших людей. З іншого боку вона спотворює особисто залежного та життя його близьких. Такі індивідуальності думають лише про себе.
Зазвичай ці особи дуже цікаві у спілкуванні, чуйні, турботливі, але коли вони зриваються – то можна зрозуміти у чому справа. Особисто в мене ця хвороба викликає ненависть, а ще більше ті, хто продає цю гидоту. Найкращі люди стають залежними, втрачають совість і почуття власної гідності.
А найгірше те, що влада міста не може нічого змінити, а країни – не хоче.
Я боюсь ходити вулицями нашого міста…
Борисенко А.,Т-31